Том 5

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 15
  • Item
    Слово головної редакторки
    (2022) Шліхта, Наталія
    Передмова до видання Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. Т. 5. (2022).
  • Item
    Олицькі зем'яни князя Станіслава Радзивила в останній третині XVI ст.
    (2022) Стафійчук, Маргарита
    У фокусі статті перебуває одна з груп клієнтели великого литовського маршалка (1592–1595) і жмудського старости (1595–1599) князя Станіслава Радзивила (1559–1599) – зем’яни Олицької волості. Серед іншого розглянуто суперечливе питання термінології та класифікації магнатської клієнтели, здійснено спробу реконструкції персонального складу, походження, обов’язків і майнового становища тієї категорії слуг, які на умовному праві посідали землю в межах володінь згаданого аристократа. Метою статті є аналіз групи олицьких "ленників" князя Станіслава Радзивила й висвітлення складних усталених зв’язків між патроном і представниками його клієнтели. Зокрема, підкреслено значення не лише матеріальних, а й символічних взаємин між контрагентами. Перша спроба представлення колективного портрета олицьких зем’ян виявила деякі цікаві закономірності й відкрила нове коло питань, які потребують подальшого дослідження.
  • Item
    Oбраз "ідеального короля" в інструкціях послам Руського воєводства на сейми 1669–1673 років
    (2022) Знак, Марта
    У статті проаналізовано сприйняття шляхтою трьох сеймикових кіл Руського воєводства короля Міхала І Вишневецького. Джерелом для цієї розвідки стали формули пошанування, вміщені в інструкціях послам на сейм 1669–1673 рр. Згадка та подяка монаршій особі були обов’язковою їх частиною. Здебільшого її прописували у вступній клаузулі, після зазначення часу й місця парламентського зібрання та імен обраних послів. У шляхетському соціумі Речі Посполитої сформувалися дві опінії щодо особи правителя: ідеальна, що побутувала в мовно-писемній традиції, та реальна, яка опиралася на реляціях панівної еліти з троном. У документальних джерелах, що проливають світло на діяльність шляхетських зібрань, відображено "портрет зразкового правителя", якого би бажали бачити політично активні репрезентанти шляхетського стану. Ідеальні образи короля-батька й мужнього рицаря були елементами світоглядної культури шляхти. У статті продемонстровано, як відрізнялося реальне ставлення річпосполитської еліти від описаного в інструкціях послам на сейм на прикладі одного короля.
  • Item
    Студентський виступ 1859 р. у Київській духовній академії: причини, перебіг, наслідки
    (2022) Якусик, Тетяна
    У статті здійснено спробу реконструкції та аналізу конфлікту студентів і адміністрації у Київській духовній академії у 1859 р. Цей конфлікт не був типовим для цього навчального закладу, адже врешті переріс у перший відкритий виступ студентів ХХ і ХХІ курсів проти адміністрації, який ще й набув розголосу за межами Академії. Характерною рисою досліджень, у яких згадано про конфлікт студентів і адміністрації у 1859 р., є акцентування на поверхових причинах і наслідках цієї події (студенти були невдоволені їжею та побутом, вступили у відкритий конфлікт, через що їх відрахували з навчального закладу). Інші мотиви студентів відходять на другий план або ж їх не враховують взагалі. У статті залучено его-свідчення та архівні матеріали (журнали поведінки, рішення Академічного Правління, записки студентів тощо), які демонструють дещо інший погляд на конфлікт 1859 р. Окреслено список учасників, простежено дії студентів і адміністрації, визначено причини та наслідки конфлікту для обох сторін.
  • Item
    Євген Онацький та його робота в дипломатичній місії УНР в Італії: трансформативний досвід
    (2022) Ситор, Антон
    У цій статті проаналізовано досвід політичного активіста, історика, журналіста та дипломата Євгена Онацького (1894–1979), що його він здобув під час роботи на посадах у дипломатичній місії УНР в Італії протягом 1919–1923 рр. Цей досвід розглянуто як трансформативний, тобто такий, що спричинився до ґрунтовної зміни в його поглядах, насамперед – політичних. Аналіз радикальної трансформації лівоцентристських поглядів Онацького в бік авторитарно-націоналістичних позицій пізнішого періоду має на меті показати шлях, який пройшло покоління, що починало свою політичну й громадську активність у межах найбільш впливового на час Української революції лівого руху, і що в свої зрілі роки, які припали на період наростання правих рухів у всій Європі, зробило свій вибір на користь останніх. Стаття спирається на опубліковані й неопубліковані его-документи авторства Онацького, зокрема видані записки, що стосуються досліджуваного періоду, які проливають світло й на особисту мотивацію автора, і на чинники, які зумовили його пізніший вибір.