Приватна книгозбірня василіянського протоігумена Антонія Коцака у 1781 році
Loading...
Date
2022
Authors
Тупиця, Михайло
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті проаналізовано тематичний репертуар приватної книгозбірні Антонія Коцака – протоігумена василіянських монастирів, доктора догматичного богослов’я, педагога та інтелектуала
Мукачівської єпархії другої половини XVIII ст. Перед аналізом книгозбірні розглянуто головні умови,
що впливали на формацію духовенства єпархії загалом та Антонія Коцака зокрема. Статистичні
дані, зібрані на основі студій архівних джерел та їх зіставлення зі збереженими дотепер книжками, дали змогу розглянути кількісні показники книгозбірні. Завдяки міждисциплінарному підходу
проаналізовано тематичний репертуар приватної книгозбірні й визначено читацькі вподобання
Антонія Коцака. У книгозбірні монаха зафіксовано богословські, філософські, історичні, філологічні, проповідницькі, географічні та інші праці, що здебільшого відповідають єзуїтському схоластичному дискурсу. Переважна більшість текстів написана латинською мовою, проте є кілька книжок
угорською. Східнохристиянська василіянська побожність чітко артикулюється у наявності творів
східних Отців Церкви. Попри це, Антоній Коцак прагнув залишатися в дискурсі сучасного для нього
західного богослов’я. Важливий акцент у репертуарі богословської літератури становить її антипротестантська спрямованість, що пояснюється практичною потребою у багатоконфесійному
регіоні, а головний принцип у підборі Антонієм Коцаком книжок визначався його професійною
діяльністю.
The Mukachevo uniate eparchy in the XVIII century experienced extensive transformations in administrative and cultural evolution. The assertion here the post-Trent cultural and intellectual trends actively reflect the preferences of the clerical elite. The article analyzes the thematic repertoire of the private book collection of Anthonius Kotsak – proto-hegumen of Basilian monasteries, doctor of dogmatic theology, teacher and intellectual of the Mukachevo eparchy of the second half of the XVIII century. Before analyzing the book collection, the main conditions that influenced the formation of the eparchy’s clergy in general and Anthonius Kotsak, in particular, are considered. Statistical data collected during archival survay and its comparison with the old books preserved so far allowed the analysis of quantitative indicators of the book collection. The Interdisciplinary approach made possible the analysis of the thematic repertoire of the private book collection and made it possible to determine the direction of Anthonius Kotsak’s reading preferences. The monk’s book collection includes theological, philosophical, historical, philological, preaching, geographical and other works that fully correspond to the scholastic discourse of Jesuit education. The vast majority of texts are in Latin, but there are a few books in Hungarian. The presence of the works of the Eastern Fathers of the Church and the absence of Western ones clearly articulate the monk’s Eastern Christian Basilian piety. Nevertheless, Anthonius Kotsak sought to remain in the discourse of modern for thar times Western theology. The practical need for a multi-confessional region explains an essential emphasis in the repertoire of theological literature in its anti-Protestant orientation. The main principle in the selection of books of Anthonius Kotsak was determined by his professional activity. The expansion of research in the discourse of cultural history and book culture of the Mukachevo eparchy contributes to deeper understanding of the specifics of the diocese and its involvement in the cultural discourse of early modern Europe.
The Mukachevo uniate eparchy in the XVIII century experienced extensive transformations in administrative and cultural evolution. The assertion here the post-Trent cultural and intellectual trends actively reflect the preferences of the clerical elite. The article analyzes the thematic repertoire of the private book collection of Anthonius Kotsak – proto-hegumen of Basilian monasteries, doctor of dogmatic theology, teacher and intellectual of the Mukachevo eparchy of the second half of the XVIII century. Before analyzing the book collection, the main conditions that influenced the formation of the eparchy’s clergy in general and Anthonius Kotsak, in particular, are considered. Statistical data collected during archival survay and its comparison with the old books preserved so far allowed the analysis of quantitative indicators of the book collection. The Interdisciplinary approach made possible the analysis of the thematic repertoire of the private book collection and made it possible to determine the direction of Anthonius Kotsak’s reading preferences. The monk’s book collection includes theological, philosophical, historical, philological, preaching, geographical and other works that fully correspond to the scholastic discourse of Jesuit education. The vast majority of texts are in Latin, but there are a few books in Hungarian. The presence of the works of the Eastern Fathers of the Church and the absence of Western ones clearly articulate the monk’s Eastern Christian Basilian piety. Nevertheless, Anthonius Kotsak sought to remain in the discourse of modern for thar times Western theology. The practical need for a multi-confessional region explains an essential emphasis in the repertoire of theological literature in its anti-Protestant orientation. The main principle in the selection of books of Anthonius Kotsak was determined by his professional activity. The expansion of research in the discourse of cultural history and book culture of the Mukachevo eparchy contributes to deeper understanding of the specifics of the diocese and its involvement in the cultural discourse of early modern Europe.
Description
Keywords
Мукачівська єпархія, єзуїти, книжкова культура, книгозбірня, Антоній Коцак, стаття, Mukachevo eparchy, Jesuits, book culture, book collection, Anthonius Kotsak
Citation
Тупиця М. В. Приватна книгозбірня василіянського протоігумена Антонія Коцака у 1781 році / Тупиця М. В. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2022. - Т. 5. - С. 87-96. - https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.87-96