Кіно-Театр. 2007. №1

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 43
  • Item
    Увага! На екрані українська мова!
    (2007) Угрин, Олена
    "Територія російської мови" - таку табличку можна поставити біля входу в кожен кінотеатр України. Улюблені герої - російські чи американські — розмовляли лише на "общепонятном", і годі було уявити, що ситуація може змінитись. Звісно ж, на цю "територію" залітали й українські ластівки, але було їх надто мало, та й з'являлись надто рідко, щоб спричинити бодай якусь весну. Зрушення повинно було початися із вересня 2006 року - разом зі вступом у дію постанови Кабінету Міністрів України (від 16 січня 2006 року) про 20-відсоткову квоту фільмокопій, дубльованих або субтитрованих державною мовою. Із січня квота мала збільшитись до 50%, а з липня 2007 - до 70 %. "Кіно-Театр" вирішив довідатися, чи й справді зменшилась чужомовна "територія" у кінозалах та які наслідки спричинила нова кінополітика.
  • Item
    Екранні інвазії: ми обираємо, нас обирають
    (2007) Гриньок, Інетта
    В останньому фільмі Брайана Де Паями "Чорна орхідея" частинки кіноплівки із зафільмованим на них життям виглядають хвилююче непідробними, в той час як "живі" герої - персонажами химерного і байдуже-відстороненого видіння. Екранна псевдореальність втрачає префікс "псевдо", і саме життя починає наслідувати екранні образи: падіння "веж-близнюків" і досі здається вражаючим голлівудським візуальним ефектом. Наш глядач, очевидно, має втомитися від такої одноманітності. На цьому тлі найефективніше створювати свою національну ідею, своїх культурних героїв, національні міфи й гордість саме в царині масового кіно (як це робить Михалков у Росії і Гофман у Польщі). А отже, нам потрібні люди, які вивчатимуть сучасні медіа-технології стосовно кінопродукту, аби, коли дійде до справи, грамотно рекламувати українське кіно, зробити український фільм гучним явищем. У сучасному світі мало зняти фільм. Аби його продати, треба вміти його "подати", "розкрутити". На жаль, від цього ніде не подінешся.
  • Item
    Дев'яноста осінь Яна Мєстєчкіна
    (2007) Ільченко, Наталія
    ЗО жовтня 2006 року Яну Григоровичу Мєстєчкіну — відомому кінооператору і режисеру- виповнилося 90 років. Живе він в Києві, на вулиці Щорса, поблизу студії "Укркінохроніка", де працював оператором, а згодом і режисером з 17 серпня 1945 аж до пенсії 1996 року. Сьогодні Ян Мєстєчкін — єдиний живий з фронтових кінооператорів в Україні. Ян Григорович Мєстєчкін зняв на студії Укркінохроніка стрічки: "Іван Кожедуб", "Україна відроджується", "Кубок СРСР з футболу", "Спартакіада суворовців", "Нафтовики Борислава", "Першість СРСР з акробатики" (1955), "Змагання на кубок СРСР з гімнастики" (1957), "Відкриття республіканської виставки передового досвіду" (1958), "Земля Київська" (1958), "Назустріч життю" (1960), "Земля Донецька - море житейське" (1961, у співавт.), "Ми — з одного загону", "Десята ювілейна" (1962), "Суворовці" (1963), "Слово про генерала" (1964), "Золотий дубль" (1966), "Лише шість секунд" (1966, сценарист, режисер, І оператор, приз І Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів, Москва), "Кубок дружби" (1969, у співавторстві, режисер), "Орлятко" (автор сценарію, режисер), "Вище, дальше, швидше" (1969), "Україна спортивна" (II премія V Всесоюзного КФ, Тбілісі, 1972), "Україна спортивна" (1972, Диплом IV Всесоюзного КФ спортивних фільмів, Одеса, 1972), "Кубок" (1974, Диплом V Всесоюзного КФ спортивних фільмів, Таллін, 1974), "Іра, Ірочка, Ірина...", "В небі тільки аси" (1977, автор, режисер, оператор), "Київські адреси Ульянових" (1978), "Сила, мужність, грація" (1981), "Автомобіль і навколишнє середовище" (1987),"Вершники Європи" (1987) "Коні, чудо коні" (1989), "Самбо - українська прем’єра" (1993), "10 золотих вершин", "Два голи капітана" та ін.
  • Item
    Ромео і Джульєтта
    (2007) Мелєшкіна, Ірина
    Життя Р.Черкашина - це приклад непохитної вірності мистецтву, своєму театру, своєму вчителю. І - своїй дружині, своїй Джульєтті... Ромео і Джульєтта прожили разом 66 років. Виховали дочку Марину, потім - онуку Ірину. Але насправді дітей у них було значно більше - Юлію Гаврилівну називала "мамочкою" вся без винятку молодь Харківського театру ім.Т.Шевченка. Романа Олексійовича Черкащина не стало у листопаді 1993-го. Юлія Гаврилівна Фоміна продовжувала займатися справами музею, упорядковувала сімейні документи. Вона відсвяткувала 90-річний ювілей чоловіка - і незабаром пішла, трохи не доживши до свого 90-річчя. Після смерті батьків їхня дочка, відомий музикознавець Марина Романівна Черкашина-Губаренко, передала родинний архів до фондів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. На цих матеріалах до 100-річчя Р. Черкашина 16 березня 2006 року було відкрито виставку, що презентує життя і творчість митця. І саме завдяки родинному архіву ми можемо ознайомитися з його епістолярною спадщиною.
  • Item
    "Справедливість є!"
    (2007) Бондарчук, Лілія
    Фільм до сторіччя від дня народження Аркадія Ароновича Народицького (15.10.1906), українського кінорежисера, котрий був утіленням мудрості та смаку, сьогодні був би особливо доречним. І назва його могла б складатися із двох слів (до речі, як і більшість назв його фільмів): "Справедливість є!".
  • Item
    (Хол)одна гора
    (2007) Собіянський, Віктор
    Спроба часткової реконструкції вистави Львівського театру ім. Марії Заньковецької "Прапороносці" за однойменним романом Олеся Гончара (режисер - Сергій Данченко, 1975). Але ж там, де у Гончара на перший план виходили "Прапороносці", Данченко апелював до (Хол)одної гори; де Олесь Терентійович нарочито оспівував красу подвигу, там Сергій Володимирович звертав увагу на, висловлюючись назвами тодішніх рецензій, "Обличчям до сонця", "Красу вірності" і рідній землі теж. Та все починається з вірності другу; коханій...
  • Item
    Соцреалізм на зарубіжних оглядинах
    (2007) Захаревич, Михайло
    Історія театру імені І.Франка зберегла відомості про його гастрольну діяльність за 86 років існування. Сьогодні сотні назв міст і містечок, де виступали франківці, разом складають цікаву смислову панораму. В цій панорамі неважко прослідкувати тенденцію до поступового накопичення сил перед творчою, економічною та фізичною можливістю виїхати до найбільших культурних центрів.
  • Item
    Піна Бауш: з пекла афектів до постмодерного раю
    (2007) Чепалов, Олександр
    Худорляву, з виразним аскетичним обличчям, ніби осяяну внутрішнім світлом — ми бачили Піну Бауш більше 20 років тому у кінострічці Ф.Фелліні "І корабель пливе...", де вона зіграла сліпу принцесу Леремію. У 2007 році Бауш виповнюється 67. Сьогодні вона — одна з найбільш видатних та запитаних постатей у хореографічному мистецтві другої половини XX та початку XXI століть. Вистави Бауш — авторські, тобто вона водночас є драматургом, режисером, хореографом, а часто і виконавицею власних творів. "Мене не стільки цікавить, як люди рухаються, як те, що ними рухає". Ця фраза П.Бауш стала ключовою у розумінні її танцю та загальних важелів пластики у сучасному театрі. З ім’ям П.Бауш пов’язано поняття "театр танцю", де наголос стоїть на першому слові.
  • Item
    Приречене кохання
    (2007) Загурська, Ельвіра
    Маруся Чурай є. І сьогодення надає достатньо доказів цієї сентенції, серед яких - створена за однойменним "історичним романом у віршах" Ліни Костенко вистава "Маруся Чурай" Івано-Франківського обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка, вистава, яка стоїть дещо осторонь подібного репертуарного надбання інших театрів України. Отак і йде Чураївна протягом століть до свого народу. І тільки цей народ здатний зберегти пам’ять про неї. Те, наскільки довго буде чутно ї ї ходу темними коридорами часу, залежить передусім від нього...
  • Item
    Випромінювання театру
    (2007) Кужельний, Олексій
    Фестивальне літо 2006-го склалось у картину семи епізодів у трьох заримованих парах: сербський і два польських фестивалі; цюріхський і амстердамський; на фінал - Корея і Франція. Наскільки мені відомо, це двадцята-тридцята частина того, що відбувалося на світових фестивальних майданчиках. Та будьмо певні, настане час, коли наші часописи зможуть подати повну картину і, розуміючи вартість такого знання, важливість орієнтації українського театру у світовому мистецькому просторі, держава на це не пожаліє коштів. А поки дякуємо Київській міській адміністрації, Посольству Республіки Корея в Україні та окремим меценатам, які сьогодні вважають за краще для себе залишатись анонімними.
  • Item
    Щось схоже на "Молодість"
    (2007) Собуцький, Михайло
    Одна з конкурсних короткометражок нинішнього, 36-го Київського міжнародного фестивалю "Молодість" називалася "Щось схоже на щастя". Не саме щастя, а певна його подоба; так от і весь цьогорічний фестиваль - не сама "Молодість", а дещо подібне до неї. Що б там не писала у першому випуску "КІNО-КОЛО газета", упереджаючи очікувану критику переміщення фестивального центру в "гламурні апартаменти" мультиплексу "Батерфляй-Ультрамарин", а "Молодість" без Будинку кіно - "як коляска без мотоцикла". Це - теж цитата з фільму конкурсної програми ("Мавпи взимку", М.Андонова, Болгарія, повний метр - не плутати з французькою "Мавпою взимку" А.Вернея 1962, з Ж.Ґабеном та П.Бельмондо); там, правда, йшлося про жінку без чоловіка...
  • Item
    "Кіноринок Молодість". Український акцент
    (2007) Бондарчук, Лілія
    II Київський Міжнародний "Кіноринок Молодість", що працював у рамках 36 Міжнародного кінофестивалю "Молодість" упродовж чотирьох днів (25-28 жовтня 2006 року) акцентував увагу прокатників та дистриб’юторів передусім на українському кінематографічному продуктові.
  • Item
    Гран-прі "Молодості": "12.08 на схід від Бухареста"
    (2007) Свято, Роксолана
    На цьогорічній «Молодості» румунський кінематограф викликав особливий інтерес: відразу три фестивальні нагороди дісталися румунським фільмам (дві з них - за найкращу короткометражну стрічку - "Марілена з Р7" режисера Крістіан Немеску, а також Приз імені Іва Монтана найкращій молодій акторці - Крістіні Мітітелу за гру в тому ж фільмі). А Гран-прі здобула перша стрічка Корнеліу Порумбою "12.08 на схід від Бухареста". Вуличні ліхтарі, що наприкінці один за одним запалюються у вечірньому містечку, стають по суті метафорою цілого фільму (її озвучив також один із персонажів): революція шириться як ланцюгова реакція, від однієї особи до іншої, як ліхтарі на вулиці —спершу один, потім наступний — і так аж до останнього. І врешті немає значення, який ліхтар засвітився перший. А відповідь на запитання "чи була таки революція?" ствердна в тому разі, якщо твій ліхтар світився...
  • Item
    "13 (Tzameti)"
    (2007) Свято, Роксолана
    Ця стрічка в конкурсній програмі "Молодості" була, мабуть, однією з найочІкуваніших. Як і сподіваною стала отримана нею нагорода - "Дон Кіхот" Міжнародної федерації кіноклубів (FICC). Вже напередодні показу в численних Інтернет-ресурсах можна було прочитати, що "13" (повнометражний дебют молодого режисера грузинського походження Ґели Баблуані, який вивчав режисуру в Сорбонні) здобув гран-прі на Санденському фестивалі незалежного кіно, після чого отримав запрошення на римейк у Голлівуді (пропозицію зробила компанія Бреда Піта "Plan В". У фільмі спільного грузинсько-французького виробництва головну роль - 22-річного Себастьена - виконує брат режисера Ґіорґі Баблуані.
  • Item
    Павло Фаренюк: Голодомор українського кіно
    (2007) Фаренюк, Павло
    Павло Миколайович Фаренюк (н. 1938, с. Мушкари Борщівського району Тернопільської області). 1973 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (спеціальність кінорежисура). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Працює на студії "Укркінохроніка". Поставив документальні фільми: "Хор імені Кошиця" (1977), "Степан Васильченко" (1978), "Композитор Станіслав Людкевич" (1979), "Хата, моя біла хата" (1981), "Ольга Кобилянська" (1982), "Я наш народ всім серцем люблю" (1984), "Мовою хати і поля" (1985), "В літо 800-е."Слово о полку Ігоревім" (1985), "Полотняні письмена" (1986), "Над берегами вічної ріки" (1987), "Ой, у полі древо" (1988), "Ой, горе, це ж гості до мене" (1989), "Я єсть народ" (1990), "Світ Параски Горицвіт" (1992), "Мої святі тайни" (1994), "Починаючи з минулого" (1996), "До отчого порога" (1997), "Слідами скошених кроків" (1998), "Правди дорога терниста" (2001), "Чому білий птах з чорною ознакою?" (2006).
  • Item
    Сергій Михальчук: "Створити цілісну річ"
    (2007) Михальчук, Сергій
    Сергій Михальчук (н. 1972) закінчив кінофакультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, спеціальність оператор (майстерня Олексія Прокопенка). З 1996 року — оператор компанії "Фільмотехніка". Зняв ряд повнометражних фільмів, серед яких: "Мамай" (режисер 0. Санін), "Коханець" (режисер В. Тодоровський), "Мій зведений брат Франкенштейн" (режисер В. Тодоровський), "Посвідчення особи" (режисер Г. Шмейт), "LAS MENINAS" (режисер І. Подольчак); кілька документальних, телевізійних та короткометражних стрічок. Працює також у фотожурналістиці.
  • Item
    Андрій Дончик: "Зйомки як спринтерський забіг"
    (2007) Дончик, Андрій
    Андрія Дончика називали одним із найперспективніших кінорежисерів 90-х років. Його стрічка "Кисневий голод", знята у 1991 році, завоювала призи на фестивалі в Салоніках (краща акторська роль), у Венеції (приз критики). З 1995 року продовжує режисерську роботу на телебаченні, на каналі "1 + 1". У 2004 році зняв "Украдене щастя" за твором І. Франка (4 серії]. Нині працює над стрічкою "Жага екстриму" (2 серії по 53 хв.).
  • Item
    Роман Балаян: "Треба просувати молодих режисерів"
    (2007) Балаян, Роман
    Держава має виділяти гроші на кіно. Гроші є, вони крутяться, чорт знає де. Якщо немає бюджетних коштів, треба зацікавити олігархів. А як їх зацікавити? Поспілкуватися з кінематографістами інших країн, дізнатися, як у них це робиться? Одна з моїх пропозицій витікає з практики сучасної Росії: там всі телеканали кинулись знімати кіно. Щоправда, вони знімають тільки блокбастери. Можливо, і правильно, тому що з блокбастерами вони можуть проникнути на Захід, там технології, а не тільки історії. Отже, нам потрібно бодай два блокбастери. Я не знаю, що знімає Олесь Санін, але я запропонував йому зняти "Захара Беркута" - це був би вражаючий блокбастер на сучасних технологіях, з відомими акторами. Треба заохотити народ ходити в кінотеатри. І не на американське кіно, а на своє. Крім молоді, всі решта верств населення втомилися від американського кіно. Молодь росте, а виросте, і її оцінки зміняться.
  • Item
    Згадка про Анну Стен
    (2007) Новикова, Олена
    28 червня 2006 виповнилося 100 років з дня народження актриси німого та звукового кінематографа, нашої співвітчизниці, киянки Анни Стен (28.06.1906, Київ — 23.1 1.1993, Нью-Йорк). До 100-річчя Анни Степ (уродженої Фесак, дочки Петра Фесака з роду запорозьких козаків) знайдено начерки з німецького періоду діяльності, з її американського життя та враження від американських стрічок за її участю в головних ролях.
  • Item
    Рай Поліни Райко
    (2007) Іванишина, Лариса
    Поліна Райко свою мрію здійснила. За останні три роки свого життя заясніло не тільки небо на стелі, - вона розмалювала усю свою хату. Жіночими портретами, птахами й казковими звірами. Ця хата — у нічим не примітному селищі Гола Пристань на Херсонщині. Саме про ці феноменальні розписи, про жінку з гіркою долею, яка все оте намалювала, зняла фільм "Рай" молода режисер Надія Кошман. Завдяки цьому ми побачили диво, яке нагадало роботи Марії Приймаченко, і дізналися про незбагненний сплеск творчості серед звичайного буденного потоку життя. Що це? Веління Бога? Форма протесту проти гіркої долі? Нерозгадана, незбагненна потреба скривдженої душі? І навіть якщо нинішні власники хати й знищать розписи (про що страшно подумати!), залишиться фільм, який збереже мистецький витвір для нащадків, стане "музейним експонатом", який вивчатимуть дослідники, як вивчають творчість Марії Приймаченко чи Никифора з Криниці. А глядачі, дивлячись фільм "Рай", отримуватимуть естетичну насолоду.