018: Теорія та історія культури
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 15
- Item"Трагедійний абсурдизм" у живописі Любомира Медвідя(2000) Петрова, О.Устатті автор аналізує творчість відомого українського художника під кутом зору постмодерністської парадигми з типовими ознаками некласичного мислення: сюрреалістична свідомість, опора на критеріїнеусвідомленого ірреального, недомовленості та іншого. Аналізується походження образу "людини-страждальця" — центрального персонажу Л. Медвідя.
- ItemСмерть: символ та образ у культурі. Апокаліптичність культури 20 століття(2000) Сидорова, К.This article is concerned with the inner causes of the Apocaliptic mooda in modern europien culture. For us unerstanding of this problem is closely related with the primitive aspect of our consiousness. This try to understand is comparable with journey into the problem with the use of Derrida's advices.
- ItemГрупова ідентичність та інтра-групові захисні механізми(2000) Мальцева, КатеринаСтаттю присвячено проблемі набуття та підтримання групової ідентичності. Розглядається аспект базальної потреби індивіда в позитивній груповій ідентичності та співвіднесенні себе з групою, яка високо. Групова позитивна ідентичність аналізується в контексті набуття індивідом, зокрема, етнічної ідентичності. Розкривається основна функція ідентифікації з великою групою — підтримання сталого уявлення про групу в усіх її членів із зберіганням позитивної оцінки групи.
- ItemДемонстративна особистість у культурі декадансу(2000) Кирилова, ОльгаThe article is devoted to the research of some statements of K. Leongard's theory about emphatic individuals on the example of Russian literary decadence (symbolism). The concept of demonstrative individual is analyzed in the context of definite culture referring to its self-created collective subject and a conventional demonstrative cultural universum is reconstructed.
- ItemБог не помер, однак треба вбити Його: ("Лист до батька" Ф. Кафки)(2000) Бердичевська, МаринаСпираючись на лист Ф. Кафки до батька, автор припускає, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцендентної сили взагалі, а відтак і до власного письменництва. Залучивши до інтерпретації праці 3 . Фройда, Е. Фромма, Ε. Канетті, Ж. Батая, М. Бланшо, а також твори, щоденники і листи самого Кафки, стаття розкриває трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" цей конфлікт.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »