Browse
Recent Submissions
Item Слово головної редакторки(2021) Шліхта, НаталіяПередмова до видання Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. Т. 4. (2021).Item Подорожувати, щоб самовдосконалюватися і примножувати благо людства і своєї країни: поради Леопольда фон Берхтольда у контексті просвітницького дискурсу(2021) Диса, КатеринаУ статті подано й проаналізовано поради досвідченого мандрівника, богемського філантропа XVIII століття Леопольда фон Берхтольда, який зібрав у своїй книжці як практичні рекомендації, так і підказки щодо самовдосконалення і пошуку шляхів покращення своєї країни (саме тому поради адресовані "патріотичному мандрівникові"). Хоча деякі рекомендації є доволі типовими для подібної літератури, вони все ж можуть багато розповісти про інфраструктуру подорожей, інтелектуальну атмосферу і комунікативну структуру доби Просвітництва. На думку Берхтольда, патріотичний мандрівник був своєрідною універсальною людиною, яка зналася на більшості наукових галузей, орієнтувалася в механіці, економіці та медицині, знала багато мов, а до того ж була вправ- ним художником і музикантом. Серед дотичних до доби Просвітництва тем, яким автор приділив увагу в своїх рекомендаціях, згадувався, приміром, патріотизм як громадянська чеснота, покликана вдосконалити не лише рідну країну мандрівника, а й дати користь всьому людству. Текст також пронизаний згадками про сумнів як основу критичного осмислення навколишньої реальності в добу Просвітництва. Не останню роль у рекомендаціях Берхтольда відіграє тема публічної сфери, а також дотичної до неї соціабельності та розбудови соціальних мереж.Item Сенсорний пейзаж російської імперії у "Листах із Росії" Хуана Валери 1856-1857 років(2021) Розлуцька, СоломіяУ статті розглянуто нові перспективи у роботі з подорожніми записками як історичним джерелом. На основі уважного прочитання "Листів із Росії" (1856–1857 рр.) іспанського дипломата та письменника Хуана Валери (1824–1905) вдалося дослідити роль сенсорних вражень та їх місце у конструюванні образу Росії. Особливу увагу зосереджено на аналізі та використанні методів і підходів історії відчуттів. За допомогою контент-аналізу вдалося виокремити чотири теми, до яких звертався іспанський дипломат: кольори, смаки, звуки та запахи. Завдяки міждисциплінарному підходу реконструйовано авторське сприйняття візуального та звукового пейзажів Росії, його рецепцію смаків (їжі та напоїв) російської еліти і простолюду, запахів, що траплялися під час подорожі. Наприклад, Російська імперія видавалася іспанському авторові блискучою та золото-срібною, а її звукосприйняття характеризувалося гучним звучанням тамтешніх дзвонів та мелодичним співом церковних хорів. Водночас, іспанський дипломат був відверто розчарований народною їжею та її запахами, а російська сільська місцевість, загалом, видавалась йому безбарвною. Уявлення іспанця про Росію конструювалося під впливом середовища його перебування у Санкт-Петербурзі. Зважаючи на те, що більшість часу автор проводив у товаристві російської еліти, цілісний чуттєвий пейзаж Росії вдалося відтворити лише у контексті її звуків та запахів. Тимчасом як у випадку з російською їжею та кольорами перед читачами постають незавершені образи, які лише частково відтворюють авторове бачення "простонародної" та "парадної" Росії. Наприклад, через обмежену мобільність автора, у тексті майже немає відомостей про палітру кольорів російського міста чи села. Незважаючи на це, дослідження цих явищ не лише оприявнило базові риси тогочасного російського повсякдення, а й дало змогу краще зрозуміти особистість Х. Валери та спосіб формування його уявлень.Item Проблема визначення статусу жінки на цукровому виробництві: "женщина" – "полурабочая" – "рабочая" : (на прикладі цукрових заводів київської губернії, 1880-ті – початок 1900-х рр.)(2021) Карпенко, ІгорУ статті автор розглядає проблему визначення статусу жінки в цукровій промисловості Російської імперії пореформеного періоду. На прикладі цукрових заводів Київської губернії 1880-х – 1905 рр. проілюстровано складний процес визначення ролі та місця жінки у професійній структурі промислових закладів такого типу. Адже жінки здебільшого поповнювали склад некваліфікованої частини робітництва, залишаючись у нижній частині ієрархії промислового робітництва. І якщо розподіл робітників чоловіків здійснювався здебільшого за параметром "кваліфікації" (кваліфікований/некваліфікований робітник), то жінок – за гендерним параметром. Архівні матеріали фондів фабричної інспекції та внутрішньозаводської документації свідчать, що жінок-працівниць найчастіше виокремлювали в категорію "женщина", рідше – "полурабочая", а ще рідше – "рабочая". Такий розподіл суттєво відрізнявся від розподілу серед чоловічої частини робітництва ("рабочий/полурабочий"). Адже жінку, яка працювала у промисловому просторі, сприймали переважно не як повноцінну одиницю трудового ресурсу, а як доповнення до кваліфікованої чоловічої праці. Однак запропонована автором цього дослідження модель ("женщина" – "полурабочая/рабочая") відкрила інший кут зору, згідно з яким професійна позиція жінки не була чітко зафіксованою і де-факто могла змінюватись, незалежно від типу виконуваної роботи (кваліфікована чи некваліфікована). Все дає змогу стверджувати, що доба індустріалізації та модернізації все-таки надавала жінкам (хоч і незначний) простір можливостей для реалізації власної праці.Item Політизація та мілітаризація сфери дитячого дозвілля у радянській Україні 1929-1939 рр.(2021) Гогохія, НаніУ статті проаналізовано особливості процесу політизації та мілітаризації сфери дитячого дозвілля в радянській Україні 1929–1939 рр. Розкрито зміст трансформації традиційних та створення нових форм дитячого дозвілля. Визначено ключові концепти ідеологічного обґрунтування необхідності максимально наповнити вільний час дитини політично-виховними практиками. Проаналізовано еволюцію нової традиції клубного дозвілля та наповнення її політичним змістом. Реконструйовано форми політично-освітньої роботи з дітьми у вільний від навчання час. Надано характеристику методів залучення дітей до політичних кампаній радянської влади за допомогою наповнення дискурсу дитячого дозвілля політичною та мілітаристською риторикою. Досліджено механізми впровадження державного контролю над таким різновидом дитячого дозвілля, як читання, завдяки формуванню нової дитячої літератури та створенню системи пропаганди нових творів. Продемонстровано процес залучення дітей до культури нових більшовицьких свят і його зв’язок з основними завданнями влади у галузі виховання свідомих та відданих громадян. Висвітлено вплив політичної кон’юнктури на розвиток ігрової сфери дитячого дозвілля, підкреслено потужність процесу її мілітаризації напередодні Другої світової війни.Item Колективна допомога євреям під час Голокосту в Кременчуці (1941-1943)(2021) Бородіна, ТетянаСтаттю присвячено досі не дослідженому аспекту – колективній допомозі євреям під час Голокосту в Кременчуці. Послуговуючись напрацюваннями студій із вивчення Голокосту (Holocaust studies), зроблено спробу дослідити питання колективної допомоги євреям у контексті розгортання геноцидного процесу в місті та військових перипетій у регіоні. Відповідно, розглянуто процес змін щодо "розв’язання єврейського питання" на момент вступу військ Вермахту до Кременчука, а також динаміку розвитку Голокосту в місті. Окреслено визначення "колективної допомоги" та запропоновано аналіз цього явища через призму діяльності як неєвреїв, так і євреїв. Авторка зробила огляд наявних історіографічних напрацювань із теми допомоги євреям під час Голокосту, зібрала та систематизувала наявні згадки про допомогу євреям у Кременчуку, які можна кваліфікувати як акти колективної допомоги, та окреслила специфіку джерельної бази. У статті вперше розглянуто діяльність Сениці-Верховського, першого бургомістра Кременчука, та підпільників з організації "Патріот Батьківщини" під керівництвом Тараса Жванії як акти колективної допомоги. Окреслено, які саме види колективної допомоги були надані євреям під час Голокосту в Кременчуці. У роботі зроблено припущення про те, що під час колективної допомоги членів організації "Патріот Батьківщини" було налагоджено інфраструктурну кооперацію (Перша міська лікарня, пункт "Червоного Хреста", помешкання підпільників). Отже, стаття є спробою уточнення історіографічних напрацювань, в яких допомога євреям Кременчука представлена вкрай побіжно і з погляду індивідуальних актів.Item "Директор України". Поведінкові механізми та специфіка професійних відносин Першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста(2021) Бажан, ОлегНа підставі детального вивчення та аналізу корпусу архівних джерел і свідчень сучасників подано характеристику методів і принципів Петра Шелеста з добору кадрів на ключові посади в Українській РСР, його стосунків із підлеглими у процесі роботи, формування найближчого кола соратників. Проведено аналіз персонального складу політбюро ЦК КПУ в 1963–1972 роках. Спираючись на мемуарні джерела, вивчено риси характеру, описано особисті якості, своєрідність стосунків першого секретаря ЦК КПУ з підлеглими, вищим керівництвом радянської держави та членами родини. Проукраїнський курс керівника республіканської партійної організації дістав відображення і в авторській книжці "Україно наша Радянська", що побачила світ у 1970 р. На перший погляд відверто ідеологічно-пропагандистська, праця Петра Шелеста наочно демонструвала увагу республіканської партійно-державної еліти до соціально-економічних проблем України, зацікавлення її історією та культурою. Автор статті з’ясовує основні тенденції у розвитку системи пільг і привілеїв радянської номенклатури у період "застою". Виявлено причини та закономірності, які зумовили скинення Петра Шелеста з політичного Олімпу.Item Комунікації з громадськістю КДБ УРСР в умовах політики гласності (1987-1989 рр.)(2021) Лісова, ВітаУ статті проаналізовано основні напрями та форми зовнішніх відкритих комунікацій радянських спецслужб на другому етапі перебудови їхньої діяльності у горбачовський період. Продемонстровано загальні тенденції реалізації органами державної безпеки принципу відкритості та висвітлено ключові управлінські рішення щодо розширення "гласності та демократизації" в оперативно-службовій діяльності КДБ УРСР у роки перебудови. Обґрунтовано, що у другій половині 1980-х років у СРСР відбулася трансформація "репресивно-комунікативної" системи з поступовим переходом від монологічної комунікації до діалогічного спілкування. Водночас показано, що на публічність радянських спецслужб у цей перехідний період впливала як специфіка їхньої роботи, так і панівна в СРСР пропагандистська модель комунікації. Акцентовано, що у цей час гласні контакти органів держбезпеки з населенням мали яскраво виражений інформаційно-пропагандистський характер. Тож серед складових комунікативної взаємодії радянських спецслужб із громадськістю йдеться про: публічну дискредитацію учасників національно-визвольного руху; популяризацію органів держбезпеки через ЗМІ та творчі союзи; участь КДБ УРСР у реабілітаційних процесах; роботу зі зверненнями громадян.Item Масові вбивства 1943 р. на Волині в польсько-українських історичних дискусіях 1990-х рр.(2021) Банах, ТетянаНа основі опублікованих джерел і введених до наукового обігу інтерв’ю з учасниками польськоукраїнського діалогу простежуються виникнення цієї теми в публічному просторі та перші польсько-українські дискусії про масові вбивства польського населення 1943 р., що велися у посткомуністичний період. Стаття фокусується на перших згадках про волинські події на спільних семінарах польських і українських істориків, а також у польських провідних газетах. Особливу увагу звернуто на дискусію на шпальтах часопису "Gazeta Wyborcza" у 1995 р. В українських центральних ЗМІ ця тема залишалася зовсім непомітною. Волинське питання постало в публічному просторі після майже п’ятдесяти років замовчування з ініціативи польських «кресових» і ветеранських середовищ, які репрезентували жертв. У цей період усталилися певні тенденції, які залишалися характерними в наступні роки. У Польщі ці події сприймали як один із найбільш травматичних епізодів національної історії. Тому, очевидно, з ініціативами їх обговорення виступала саме польська сторона. Українці, своєю чергою, були змушені реагувати на ці ініціативи.Item Порівняльна історія в гуманітарній освіті України(2021) Кірсенко, Михайло; Балабушевич, ТетянаІсторія, вчителька життя, охоплює низку навзаєм доповнюваних понять. Її треба навчати поступово, крок за кроком, від місцевих сюжетів до всесвітніх узагальнень, щоразу беручи до уваги вік, освітній рівень і фахову зацікавленість конкретної аудиторії. Учні початкових і середніх шкіл довідуються спочатку про рідні міста і райони, потім докладніше про батьківщину в цілому, спільні підвалини і найважливіші явища Європи, засадничі імена і факти решти світу. Заклади вищої освіти мають на меті сполучити у випускників мінімум знань, необхідних будь-якій цивілізованій людині, та переважну увагу до попереднього розвитку вужчих сфер інтересів майбутніх правників, інженерів, лікарів тощо. У виснаженій тоталітарним геноцидом нації перехідної доби треба зламати міцно вкорінений комплекс меншовартості, довести неподільність вітчизняної історії та ментальності з довкіллям у Східно-Центральній Європі, збагнути сенс європейської спільноти, простежити на прикладі України філологічне, історичне, політичне, державотворче покоління Відродження в репатріації до глобальної сучасності. Задум Могилянської академії базовано на передумовах її розгортання в міжнародний осередок комбіновано-компаративної гуманістики з міжпредметної синхронізації викладання вітчизняної та всесвітньої історії до міжвідомчої галузевої координації з культурологією, мистецтвознавством, юриспруденцією, філософією, політологією та іншими дотичними науками.Item Найдавніші годоніми Львова(2021) Віра, ОрисяУ статті, після відбору і укладення бази даних із найдавнішими назвами вулиць Львова з опублікованих джерел (книги уряду ради та лавничого суду, двох міських книг прибутків та видатків і лавничої книги, що охоплюють період 1382–1448 рр., хоч і з певними проміжками), після перекладу знайдених назв із латинської і німецької мов, за допомогою генетичного методу, вказано на тривалі стадії формування годонімів та зафіксовано перші письмові згадки про них. Також запропоновано поділити знайдені назви на два типи: годоніми, які вживали з денотатом "вулиця", і годоніми, у яких денотата не було (проте вони незмінно виконували інформативну функцію). Запропоновано окреслювати ці типи як власні назви й описові назви вулиць. Проведено спробу умовно локалізувати кілька назв та розтлумачити їх походження. Після аналізу ланцюжків формування назв, оскільки на передмістях не зафіксовано багато назв, визначено, що територія передмість у згаданий час освоювалася досить повільно, і також доведено, що майже всі знайдені назви вулиць у середмісті Львова усталилися до середини XV ст.Item Матеріали до історії львівського Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (костел єзуїтів) у фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника(2021) Друздєв, ОлегУ статті проаналізовано джерела до історії Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (колишній костел єзуїтів), виявлені у фондових колекціях Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника. Зокрема окремо виділено ті документи, які мають практичне значення у процесі ревіталізацїі храму, який був зачинений із 1946 до 2011 р. Важливим корпусом джерел, які стосуються історії храму, є архів самої бібліотеки ім. В. Стефаника, фондосховище якої розміщувалось у будівлі церкви до кінця 2011 р. Ці документи дають змогу, зокрема, простежити історію будівлі в радянський час та зміни, які з нею відбувались протягом цього періоду. Також вагомим комплексом джерел є колекція фотоматеріалів із зображеннями різних частин храму. Наприклад, аналіз зображення вівтаря св. Станіслава Костки дає можливість краще зрозуміти вигляд однієї з трьох храмових каплиць, дві з яких (Богородиці та власне св. Станіслава Костки) вдасться відновити з часом. Також у збірках бібліотеки зберігаються важливі документи, які стосувались реставрації третьої каплиці – св. Бенедикта-мученика – на початку ХХ ст. Завдяки їм є можливість дізнатись про вигляд та особливості декорації каплиці, приміщення якої в наші дні не належить храму. Зазначимо, що у фондових колекціях Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника зберігається порівняно небагато матеріалів до історії Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (костелу єзуїтів). Водночас деякі з них є достатньо важливими для студій з історії храму, тому вони варті уваги дослідників.Item Карантинні умови навчання та життя Осипа Бодянського 1830-1831 рр. (за листами братів Бодянських)(2021) Бова, ВітаДослідження охоплює останній рік навчання Осипа Бодянського у Полтавській (Переяславській) семінарії. Основну джерельну базу становлять листи Осипа та Федора Бодянських із Переяслава до батьків. Метою статті є дослідження карантинного періоду життя Осипа Бодянського у Переяславі під час другої холерної пандемії. Цей навчальний рік для нього розпочався звично: з пошуку квартири та поїздки до Києва з метою придбання книжок. Окрім навчання О. Бодянський брав кондиції, щоб накопичити грошей для поїздки до Москви й продовжити навчання в університеті. Проте у жовтні 1830 р. семінарію було розпущено на карантин, а всіх студентів відправили додому. О. Бодянський залишився в місті й брав кондиції тільки з сином місцевого лікаря. Упродовж року було кілька спроб відновити навчання, однак холера дійшла до Переяслава у квітні – травні 1831 р., тому навчальний процес у семінарії відновили наприкінці червня, а повний семінарський курс у Переяславі О. Бодянський закінчив у вересні 1831 р. Основну увагу в статті приділено карантинним умовам життя О. Бодянського у місті. Послідовність викладених подій дає змогу відповісти на запитання: де він жив, як заробляв із кондицій, яким було навчання 1830/1831 року, як йому вдалося уникнути холери. Це спроба відтворити один рік із життя О. Бодянського від моменту приїзду на навчання до від’їзду в Москву.Item Кілька документів з історії повсякдення студентів Києво-Могилянської академії ХVІІІ ст.(2021) Мицик, ЮрійУ публікації подано шість документів ХVІІІ ст. з архівосховищ Києва, що стосуються історії Києво-Могилянської академії і до цього часу не були уведені до наукового обігу. У супровідному тексті стисло проаналізовано ці документи, наведено невідомі дані щодо біографій вихованців Києво-Могилянської академії.Item Різні питання одного пограниччя. Рецензія на: Дмитрий Сень. Русско-Крымско- Османское пограничье: пространство, явление, люди (конец XVII–XVIII в.): Избранные труды / отв. редактор В.В. Трепавлов. Ростов-на-Дону: Альтаир, 2020. 420 с.(2021) Маслійчук, ВолодимирНова книжка Дмитра Сєня (Дмитрий Сень) одного з найкращих знавців історії нижнього Подоння та Кубані XVII–XVIII cт., видана за сприяння фонду імені священника Ілії Попова, поза сумнівом – значний внесок в історію вивчення прикордоння, де радше відбувається не діалог, а численні полілоги, у яких неважко заплутатися і де деталі та нюанси матимуть істотну (а подекуди вирішальну) вагу для пояснення загальних процесів. І тут часто для історика основну роль відіграватиме друга частина назви: "простір, явища, люди". Означення державних належностей на прикордонні буває на диво розмите, хоча про відносини на прикордонних територіях переважно ж довідуємося із документації саме державних установ.Item Рецензія на книжку: Олег Бажан. Петро Шелест: "Вірю в розквіт моєї рідної України...". Київ: Парлам. вид-во, 2021. 352 с.: іл., ім. пок. (Серія "Політичні портрети")(2021) Петренко, ІринаДослідницькою темою рецензованого видання кандидата історичних наук, доцента Олега Бажана є постать першого секретаря ЦК КПУ Петра Юхимовича Шелеста (1908–1996) – непересічної й водночас контроверсійної постаті. Йому вже було присвячено низку досліджень, підготовлено певну кількість наукових розвідок, осмислено його здобутки і втрати. Однак кожен дослідник намагається подати П. Шелеста по-різному, зважаючи на особливості індивідуального "наукового почерку", уподобання та глибину аналізу джерел.Item Рецензія на книжку: Magistra vitae. Розмови про історію з Сергієм Плохієм. Київ: Дух і Літера, 2020. 368 с.(2021) Шліхта, НаталіяРецензована книжка одразу привертає увагу читача своєю назвою і своїми жанровими характеристиками. Видання складається із добірки інтерв’ю, що їх Сергій Плохій дав українським медіа з часів Революції гідності. Вони переважно приурочені до публікації тієї чи тієї праці Плохія українською мовою. А тому читач отримує можливість – прочитавши усього лиш близько 350 сторінок тексту (!) – ознайомитись з основними тезами автора, висловленими в них.Item У пошуках тлумачень радянського минулого: повсякденні практики і виклики людини та соціуму : (огляд Міжнародної наукової конференції молодих дослідників "Досліджуючи минуле. Радянське повсякдення: дослідницькі підходи, джерела, теми")(2021) Ящук, ЄвгенДослідники різних поколінь постійно шукають нові підходи, щоб пояснити неоднозначність радянської епохи та зрозуміти явище радянського. Складний та багатоманітний досвід життя, виживання та пристосування людини з СРСР посідає особливе місце у розвідках науковців. У спробах зрозуміти "минуле, що переслідує" вони залучають нові джерела та розширюють тематичні і хронологічні рамці, що, відповідно, створює численні методологічні та предметні виклики для дослідника. Однак якісне обговорення у фаховому колі допомагає розв’язати проблемні питання і знайти ідеї для подальших розвідок. Завдяки зусиллям завідувачки кафедри історії НаУКМА Наталії Шліхти та викладачки кафедри Оксани Клименко молоді дослідники змогли поділитися власними напрацюваннями у царині радянського повсякдення під час чергової міжнародної конференції "Досліджуючи минуле. Радянське повсякдення: дослідницькі підходи, джерела, теми". Захід проводили в онлайн-форматі 19 і 20 березня 2021 р. за технічної підтримки Центру електронної освіти НаУКМА