Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/40875

Це масштабний академічний та міждисциплінарний проєкт, який реалізується за участю НаУКМА та Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Він досліджує тисячолітню історію, культуру та взаємини євреїв і українців крізь призму різних наукових підходів. Офіційний сайт - https://jewishheritage.ukma.edu.ua/

Browse

Now showing 1 - 20 of 28

Between Yiddish and Ukrainian: Verbivtsi and cultural formation in Alexander Granach's "There Goes a Mensch"
(2026) Veretelnyk, Roman
Th is article examines Alexander Granach’s reconstruction of his childhood in the Galician village of Verbivtsi in Th ere Goes a Mensch. Rather than reading these recollections as nostalgic autobiography, it interprets the memoir as a literary reconstruction of a bilingual and bicultural village whose linguistic, religious, and cultural environment shaped Granach’s intellectual, ethical, and artistic development. It argues that the foundations of his later humanism were established in the everyday coexistence of Jewish and Ukrainian communities long before his theatrical career in the cosmopolitan centres of Europe. Focusing on language, religion, folklore, and oral culture, the article explores how Yiddish, Ukrainian, and Hebrew functioned as complementary languages within village life, while religious traditions, vernacular devotion, and popular beliefs formed an interconnected cultural world. It shows that Granach presents identity as emerging through continual interaction across linguistic, religious, and cultural boundaries rather than through rigid separation. By highlighting the signifi cance of rural Galicia for Granach’s multilingual consciousness and artistic imagination, the article positions Th ere Goes a Mensch as an important literary testimony to the cultural history of eastern Galicia before the Holocaust and as a distinctive contribution to the study of borderland identities.
Ex nihilo: новий Харків у враженнях їдишських письменників
(2026) Непипенко, Тетяна
У статті розглянуто нариси про Харків, зроблені їдишськими письменниками, Єгошуа Зінґером і Дер Ністером, у період 1920– 1930-х рр. Проаналізовано образ Харкова як міста нової доби, визначено спільне й відмінне у сприйнятті двох авторів, особливості їхніх текстів. Твори розглянуто як міські тексти. Теоретично осмислено спосіб буття у місті та концептуальні пере тини з текстами Вальтера Беньяміна. Наводиться також можливе теоретичне підґрунтя літературного «творення з нічого» нової столиці радянської України. Стаття висвітлює образ наратора у тексті Дер Ністера як типового для модерної доби фланера.
Preface
(2026) Yehorchenko, Marharyta
The collective monograph is devoted to the study of Ukrainian-Jewish cultural dialogue and mutual perception through the prism of imagology and literary studies. Using a wide range of historical and literary material — from medieval apocrypha and classical literature (T. Shevchenko, I. Franko, Lesya Ukrainka) to modernism (I. Eisenshtok, O. Granakh, L. Pervomaysky) and contemporary prose (J. S. Foer, O. Zabuzhko, S. Andrukhovych) — the authors analyze the evolution of the form of the "Other". Literature is considered as a "mirror" that creates cultural memory, transforms stereotypes and allows us to comprehend our own identity through the knowledge of our neighbor.
Preface
(2026) Sydorchuk, Taisa; Borysiuk, Iryna
This interdisciplinary collective monograph investigates the history, culture, and literary heritage of the Jewish people in Ukraine, alongside the complex dynamics of Ukrainian-Jewish relations. Framing Ukraine as a historical crossroads of civilizations and cultures, the study contextualizes these interactions within the political legacies of the Polish-Lithuanian Commonwealth, the Russian Empire, Austria-Hungary, and the Soviet Union. Drawing on archival collections, museum holdings, and literary texts, the volume integrates historical and literary methodologies to analyze Jewish documentary, spiritual, and material culture from a multidimensional perspective. This study explores the historical and ideological mechanisms behind negative stereotypes framing Ukrainian-Jewish relations.
Remembering the Attic: Space, Memory, and Postmemory in the Holocaust Poetry of Roald Hoffmann
(2026) Veretelnyk, Roman
Among the most signifi cant American literary representations of the Holocaust in Ukraine are Roald Hoff mann’s four poetry collections and his autobiographical play Something Th at Belongs to You. Hoff mann writes as a survivor, yet his recollections are shaped not only by personal experience but also by the retrospective perspective aff orded by the passage of time and by memories preserved and transmitted within his family. As a result, the boundary between survivor memory and postmemory proves more permeable than is oft en assumed. Th is article examines Hoff mann’s four published poetry collections as the literary foundation from which Something Th at Belongs to You later emerged. It argues that Hoff mann’s reconstruction of the past arises through the interplay of direct recollection and familial memory, mediated by a single remembered space: the attic where he and members of his family were hidden during the German occupation. By tracing the development of this symbolic motif across Hoff mann’s poetry, the article demonstrates that his work challenges any rigid distinction between survivor memory and postmemory. His recollections are neither exclusively individual nor merely inherited; rather, they are continually shaped through the interaction of lived experience, family narratives, material traces of the past, and the imaginative possibilities of literary representation.
Видавнича діяльність Культур-Ліги у добу УНР та ранній радянський період: порівняльний аналіз
(2026) Уманська, Анна
У статті наведено порівняльний аналіз діяльності єврейської культурно-просвітницької організації "Культур-Ліга" у Києві у 1918–1931 рр. На базі архівних джерел та друкованої продукції видавничої секції товариства досліджено хронологію та специфіку її розвитку у межах двох періодів: доби Української Народної Республіки та раннього радянського часу. Уособлюючи біполярну концепцію інтеграції інтелектуалів Карла Маннгайма, лідери Культур-Ліги продемонстрували тип взаємодії, заснований на усвідомленні власної культурної місії, що дозволило їм зберігати тяглість просвітницького проєкту навіть в умовах інституційного включення до нових політичних структур. Визначено, що в добу УНР видавнича діяльність товариства здійснювалася в умовах національно-персональної автономії, фокусуючись на концепції "нової єврейської їдишської культури". Однак в ранній радянський період діяльність секції зазнала радикальної трансформації: відбулися поступова комунізація та переоформлення у кооперативне видавництво під цензурним наглядом Єврейського бюро Наркомату освіти. Попри посилення державного тиску та ідеологізацію змісту (особливо в сегменті дитячої періодики й літератури), видавництво аж до своєї ліквідації у 1931 році залишалося провідним центром видання їдишомовної літератури у Східній Європі. Окрему увагу приділено жанрово-тематичному спектру книжкової продукції Культур-Ліги та художньому оформленню видань.
Видимість і маргіналізація: музейна репрезентація історії та культури євреїв України в регіональному вимірі Поділля (музеї Хмельницької області)
(2026) Уфімцева, Надія
Історичні та краєзнавчі музеї як культурні інституції відіграють важливу роль у формуванні суспільних уявлень про минуле. У цьому ключове місце посідають підбір матеріалів і тем, які представлені в експозиціях, просторові рішення та музейні тексти. Дослідники в галузі музейних студій використовують поняття "видимості" та "маргіналізації", через котрі аналізують, які соціальні, етнічні чи культурні групи представлені в музейному наративі, а які залишаються на його периферії або взагалі виключаються з нього, як це відбувається та чому. Єврейська спадщина є частиною мультикультурної історії та спадщини України. Сліди присутності єврейських громад зустрічаються у всіх регіонах і є частиною матеріальної та нематеріальної спадщини. Дослідники єврейських студій звертають увагу на важливість і багатство спільної історії двох народів. Закономірними є питання, чи представлена та на якому рівні єврейська спадщина та спільна історія в музейних експозиціях регіональних музеїв. У статті авторка досліджує, які рівні репрезентації єврейської спадщини присутні в історичних та краєзнавчих музеях Хмельницької області. Наше дослідження ґрунтується на аналізі експозицій, позаекспозиційних форм та інтерв’ю з працівниками музеїв. Серед аналізованих матеріалів: теми, предмети юдаїки, візуальні матеріали, текстовий супровід, способи їх подачі, просторові рішення. Дослідження показує, що в більшості випадків єврейська історія представлена фрагментарно та часто репрезентована окремим просторовим блоком, що створює ефект ізоляції єврейської історії та культури від загального регіонального чи місцевого наративу. У статті зроблено висновок про переваги та можливі способи посилення видимості єврейської історії в регіональних музейних наративах як важливої складової культурної пам’яті та історії України.
Давньоєврейські пророки і пророчиці у творчості Лесі Українки: рецепція та інтерпретація
(2026) Полюхович, Ольга
У статті комплексно проаналізовано образи давньоєврейських пророків і пророчиць у літературній спадщині Лесі Українки. Головним чином авторка концентрується довкола двох драматичних поем Лесі Українки, котрі описують історичний період Вавилонської неволі єврейського народу, – "Вавилонський полон" і "На руїнах". Ці тексти здобули різні інтерпретації з точки зору літературознавчого та культурологічного аналізу. Новий підхід полягає в тому, що до запропонованої статті залучено менш відомий аспект біографії та літературної спадщини мисткині – її переклади зі Старого Заповіту, а також переклади праць французького богослова Моріса Верна. Ці тексти вплинули на оригінальну творчість Лесі Українки, окрім зазначених драм, також і на поезії, аналіз яких теж почасти знайшов своє відображення у цій статті. Також у статті відображено суспільний та історичний контекст, в якому створювалися переклади та оригінальні тексти на давньоєврейську тематику, у тому числі в плані історично-літературної тяглості – від часів Тараса Шевченка через матір Олену Пчілку – до нових модерністських імпульсів у творчості Лесі Українки. До інтерпретації текстів та перекладів Лесі Українки на староєврейську тематику також залучається біографічний метод. У її листах, статтях, нарисах та есеях віднаходимо паралелі зі становищем несвободи: її світовідчуття і підданство Російській імперії перегукується з темою несвободи та спротиву в осмисленні давньоєврейської тематики. Окрім очевидних паралелей юдейський народ – український, Ізраїль – Україна, Єрусалим – Київ та метафори російського поневолення, у статті комплексно проаналізовано модерністські тенденції зображення постаті пророка/пророчиці, такі як мистецькі аспекти, самотність, комунікативний розрив, зв’язок з громадою, спротиву тощо.
Документи Єврейського музею у Львові: пригоди і відкриття пошуково-дослідницької мандрівки
(2026) Сидорчук, Таїсія
Матеріали презентації учасника Міждисциплінарної академічної конференції "Єврейська спадщина в Україні: досвід та перспективи досліджень", що стала підсумковим заходом проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", який реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Колективна монографія "Імагологічні студії: українці і євреї в дзеркалі літератури"
(2026) Пелешенко, Олена; Боронь, Олександр; Тихолоз, Богдан; Полюхович, Ольга; Агеєва, Віра; Непипенко, Тетяна; Веретельник, Роман; Пелешенко, Наталія; Ростислав, Семків; Борисюк, Ірина; Єгорченко, Маргарита
До колективної монографії "Імагологічні студії: українці і євреї в дзеркалі літератури" увійшли статті дослідників науково-дослідного проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", реалізованого у партнерстві НаУКМА з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Cтатті монографії присвячені комплексному аналізу українсько-єврейського культурного та літературного діалогу крізь призму імагології. Представлені розвідки фокусуються на проблемах взаємного відображення, ідентичності, історичної пам’яті та подолання травми. Широкий хронологічний і тематичний зріз дає змогу простежити динаміку репрезентації євреїв та українців у літературних пам’ятках від рукописних апокрифів про Понтія Пилата до знакових творів класиків української літератури – Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Особливу увагу приділено текстам і постатям ХХ століття – зокрема, постаті Ієремії Айзенштока в контексті харківського формалізму та враженням їдишських письменників від «нового Харкова». Важливе місце у виданні посідають студії над автобіографічною прозою Олександра Гранаха, ху дожнім світом Леоніда Первомайського, а також рефлексії над Голокостом і подіями Другої світової війни у дзеркалі сучасної української та світової прози. Теоретична база досліджень включає рецептивну естетику, компаративістику, біографістику, студії пам’яті, студії травми та інші підходи. Застосовані підходи дозволяють по-новому інтерпретувати як маловивчені, так і відомі тексти, дотичних до проблеми осмислення національних і локальних ідентичностей. Монографія адресована філологам, культурологам, історикам, викладачам і студентам гуманітарних факультетів, а також усім, хто цікавиться історією українсько-єврейських взаємин, художньою рецепцією Сходу Європи та проблемами міжкультурного діалогу.
Колекція Єврейського музею у Львові: спроба реконструкції за архівними та бібліотечними матеріалами
(2026) Сидорчук, Таїсія
Єврейський музей у Львові, який діяв у 1934-1939 рр., неодноразово був предметом дослідницького зацікавлення українських і польських науковців та музейних працівників. В основному дослідники зосереджують увагу на історії створення Єврейського музею, діяльності окремих львівських колекціонерів та активних діячів Єврейської релігійної громади Львова, а також Комітету опіки над пам’ятками єврейського мистецтва та Товариства прихильників Єврейського музею, члени яких відіграли ключову роль у заснуванні музею. У цій розвідці здійснена спроба віртуально реконструювати колекцію за архівними та бібліотечними документами, які зберігаються у низці львівських архівних, бібліотечних і наукових установ. У статті вказані основні місця зберігання, назви фондів та ідентифікаційно-пошукові і змістовні дані документів, які містять більшу чи меншу інформацію про колекцію Єврейського музею. Аналіз документів показує, що формування колекції музею відбувалося шляхом виготовлення фотографій та малюнків, збирання, придбання єврейських пам’яток, а також передачі предметів та колекцій на умовах тимчасового і вічного депозиту. Документи підтвердили, що колекція музею носила суто етнографічний характер і включала вироби знаних і безіменних майстрів традиційної єврейської культури і художніх промислів та характеризувалася типологічною, географічно-територіальною, функціональною та стильовою різноманітністю. Всі документи містять значний інформаційний та візуальний потенціал для ідентифікації й уточнення атрибуції окремих предметів та груп предметів з колекції Єврейського музею, які сьогодні зберігаються у сховищах кількох львівських музеїв.
Між пам'яттю і витісненням: розщеплений суб'єкт в сучасних українських романах про Другу світову
(2026) Борисюк, Ірина
Стаття присвячена порівняльному аналізу романів "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко та "Амадока" Софії Андрухович у контексті студій пам’яті й літератури травми. Обидва тексти осмислюють досвід Другої світової війни, родинну пам’ять, замовчування та витіснення травматичного минулого, водночас пропонуючи принципово різні моделі наративної організації й репрезентації суб’єкта. Роман Забужко вибудовується навколо пошуку об’єктивної історичної правди, моральної відповідальності та можливості відновлення справедливості через оповідь. Натомість «Амадока» Андрухович деконструює цілісний історичний наратив, акцентуючи на фрагментарності пам’яті, ненадійності оповідачів, розщепленій ідентичності та множинності суперечливих версій минулого. Особливу увагу приділено функціонуванню родинної пам’яті, мовчанню як захисному механізму травмованого суб’єкта, взаємозв’язку пам’яті й влади, а також способам конструювання індивідуальної та колективної ідентичності. Можна констатувати, що «Амадока» вступає в продуктивний діалог із романом Забужко, переосмислюючи його етичну та наративну модель і пропонуючи складніше бачення пам’яті як простору невизначеності, травми й конкуруючих інтерпретацій минулого.
Міждисциплінарна колективна монографія "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті"
(2026) Уманська, Анна; Сидорчук, Таїсія; Бородіна, Тетяна; Уфімцева, Надія; Семків, Ростислав; Борисюк, Ірина; Веретельник, Роман
До Міждисциплінарної колективної монографії "Єврейська спадщина в Україні: культура, історія, література в ширшому культурному контексті" увійшли статті дослідників науково-дослідного проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", реалізованого у партнерстві НаУКМА з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Представлені історичні та літературознавчі дослідження підготовлені на основі творчого переосмислення і впровадження сучасних методів, концепцій та інструментарію різних галузей гуманітаристики, як-от архівознавство, музеєзнавство, біографістика, мовознавство, кодикологія, культурологія, психологія та ін., для комплексного і цілісного аналізу широкої палітри тем та хронологічних параметрів історії і культури єврейського народу. У дослідженнях уперше введено до наукового обігу низку архівних джерел, історичних документів та літературних текстів, які збагачують знання та уявлення про збережену єврейську документальну, духовну і матеріальну спадщину. Монографія адресована науковцям, викладачам, студентам і усім, хто цікавиться історією та культурою єврейського народу на українських землях.
Місцева допоміжна адміністрація та Голокост на Полтавщині, 1941-1943 рр.
(2026) Бородіна, Тетяна
У цьому розділі аналізується діяльність місцевої допоміжної адміністрації на Полтавщині, створеної після встановлення німецької окупаційної політики. Сільські, міські та районні управи функціонували як допоміжні виконавчі структури, які, з одного боку, не мали політичної суб’єктності та не виступали самостійними акторами влади, а з іншого – їхня виконавча діяльність виявилася важливою умовою для реалізації німецької колоніальної та расової політики на місцевому рівні. Дослідження демонструє, що інституції місцевої допоміжної адміністрації здійснювали облік населення, який слугував механізмом виявлення євреїв та дітей від змішаних шлюбів. Ці установи також займалися інвентаризацією, оцінкою та подальшим перерозподілом єврейського майна, а також сприяли забезпеченню антисемітської дискримінаційної політики. У певних випадках вони були тісніше залучені до організації самого процесу знищення – про що свідчить кейс Кобеляк, – тоді як в інших вони активно чинили опір німецькій політиці щодо євреїв, як це ілюструє приклад кременчуцького бургомістра. Цей опір, однак, виявився нетривалим і зрештою призвів до репресій проти кременчуцького бургомістра.
Міф, пам'ять, візія: українське і єврейське минуле в романі Ю. Винничука "Танґо смерті"
(2026) Борисюк, Ірина
Стаття присвячена аналізу репрезентації пам’яті, травми та міжкультурної взаємодії в романі Юрія Винничука "Танґо смерті" у ширшому контексті сучасної української прози пам’яті. В центрі дослідження – способи художнього осмислення українсько-єврейського минулого, зокрема досвіду Другої світової війни та Голокосту, а також механізми конструювання колективної ідентичності через літературний наратив. Містичний мотив іббуру (підселення душі) діє в романі як метафора передачі травматичного досвіду, що уможливлює пригадування непережитого і сприяє міжкультурній емпатії. Такий підхід дозволяє інтегрувати єврейський досвід Голокосту в українську культурну пам’ять без редукції чи привласнення. У статті також проаналізовано образ міжвоєнного Львова як ідеалізованого поліетнічного простору, що функціонує за моделлю «втраченого раю», зруйнованого тоталітарними режимами. Підкреслено, що поведінка персонажів у романі визначається не есенціалістськими характеристиками, а контекстуальними чинниками, що уможливлює складніше осмислення історичної відповідальності. У висновках зазначено, що "Танґо смерті" постає як важливий інструмент культурної роботи з пам’яттю: через поєднання історії та містики роман не лише репрезентує минуле, а й пропонує модель етичного співпереживання та міжкультурної солідарності.
Образи євреїв та українців у романі "Всьо ясно" Дж. С. Фоера: комічне у контексті репрезентації травми
(2026) Семків, Ростислав
Статтю присвячено аналізові образів українців та євреїв у романі Джонатана Сафрана Фоера Everything Is Illuminated (2002). Дослідження виходить із припущення, що центральним художнім механізмом роману є не лише реконструкція пам’яті про Голокост, а й використання різних форм комічного як способу етичного наближення до колективної травми. Показано, що Фоер послідовно уникає чорно-білих моделей репрезентації українсько-єврейських взаємин, натомість створюючи багатоголосий наратив, у якому іронія, гумор та сатира функціонують як засоби деавтоматизації історичної пам’яті. Окрему увагу приділено способам конструювання пам’яті, а також функції колекціонування як форми постпам’яті.
Образи євреїв у п'єсі Михайла Старицького "За двома зайцями" (1883) та однойменній екранізації Віктора Іванова (1961): трансформація етнічного стереотипу
(2026) Семків, Ростислав
У статті досліджено репрезентацію єврейських персонажів у комедії Михайла Старицького "За двома зайцями" (1883) та її кінематографічній адаптації, здійсненій Віктором Івановим у 1961 році. Простежено трансформацію образу єврейського кредитора від п’єси Івана Нечуя-Левицького "На Кожум’яках", що стала основою переробки Старицького, до радянської екранізації. Особливу увагу приділено функціонуванню етнічних стереотипів, образу Києва як поліетнічного міського простору, а також радянській практиці деетнізації єврейських персонажів.
Передмова
(2026) Єгорченко, Маргарита
Колективна монографія присвячена дослідженню українсько-єврейського культурного діалогу та взаємного сприйняття через призму імагології й літературознавства. На широкому історико-літературному матеріалі — від середньовічних апокрифів та класичної літератури (Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка) до модернізму (І. Айзеншток, О. Гранах, Л. Первомайський) і сучасної прози (Дж. С. Фоер, О. Забужко, С. Андрухович) — автори аналізують еволюцію форми "Іншого". Література розглядається як "дзеркало", що створює культурну пам’ять, трансформує стереотипи та дозволяє осягнути власну ідентичність через пізнання сусіда.
Передмова
(2026) Сидорчук, Таїсія; Борисюк, Ірина
Міждисциплінарна колективна монографія досліджує історію, культуру та літературну спадщину єврейського народу в Україні, а також складну динаміку українсько-єврейських відносин. Розглядаючи Україну як історичне перехрестя цивілізацій та культур, дослідження контекстуалізує ці взаємодії в рамках політичної спадщини Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорщини та Радянського Союзу. Спираючись на архівні колекції, музейні фонди та літературні тексти, монографія інтегрує історичні та літературні методології для аналізу єврейської документальної, духовної та матеріальної культури з багатовимірної точки зору. Це дослідження досліджує історичні та ідеологічні механізми негативних стереотипів, що формують українсько-єврейські відносини.
Реконструкція джерельного комплексу з історії "Культур-Ліги": архівні пошуки у фондах київських установ
(2026) Уманська, Анна
Матеріали презентації учасника Міждисциплінарної академічної конференції "Єврейська спадщина в Україні: досвід та перспективи досліджень", що стала підсумковим заходом проєкту "Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури", який реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу.