Том 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 1 by Title
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Essays on the history of Russian and Ukrainian physiology of the 19th and the beginning of 20th centuries(2018) Zaporozhets, T.; Sanyk, О.Many new facts and theories have appeared in physiology. The solution of complex physiological problems required collaboration of physiologists, pathologists, biochemists, biophysicists, mathematicians, and other specialists. That was possible due to the rapid development of new technologies as well as the robust foundation laid by the outstanding physiologists of the 19th century. This article describes the activities of outstanding Russian and Ukrainian physiologists of the 19th and the early 20th centuries. Among them were Ivan Sechenov, Nikolai Vvedenskii, Aleksei Ukhtomskii, Alexandr Samoilov and Ivan Pavlov in Russia, Ivan Shchelkov, Vasyl Danylevskyi, Adolf Beck, Bronislaw Verigo, Alexander Walter, Vasyl Chahovets, and Volodymyr Pravdych-Neminskyi in Ukraine.Item Видовий склад і біологічні особливості представників роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L.(2018) Фуртат, Ірина; Остапюк, Надія; Жукова, К.У роботі наведено результати ідентифікації та вивчення деяких біологічних особливостей ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L. На підставі досліджених культурально-морфологічних ознак сім ізолятів було віднесено до виду F. graminearum та один – до виду F. oxysporum. Встановлено, що серед усіх досліджених ізолятів F. graminearum КМА-1 характеризувався найвищим коефіцієнтом радіальної швидкості росту, тоді як найвищий показник інтенсивності споротворення був притаманний ізоляту F. oxysporum КМА-7. Також з’ясовано, що хімічний склад середовищ не впливав, порівняно зі штамами F. graminearum, на швидкість росту ізоляту F. oxysporum КМА-7. Досліджені біологічні особливості ізолятів F. graminearum КМА-1 та F. oxysporum КМА-7, виділених із зерна Triticum аestivum L., дають змогу прогнозувати їхню високу конкурентну здатність серед досліджених штамів, що очевидно зумовлює стратегію колонізації рослин пшениці в агроценозах.Item Вплив фізіологічно активних сполук метаболічної дії на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги та активність ензимів циклу Кребса в тканинах серця та печінки щурів за експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії(2018) Дзюба, В.; Кучменко, О.; Яковійчук, В.Проведено дослідження з метою встановлення впливу фізіологічно активних сполук метаболічної дії (морфоліневої солі тіазотної кислоти, убіхінону-10 та комплексу попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону (ЕПМ-Mg: пара-оксібензойна кислота, метіонін, вітамін Е, іони Mg2+)) на перебіг вільнорадикальних процесів та активність дегідрогеназ циклу Кребса у тканинах серця та печінки щурів за доксорубіцинової кардіоміопатії. В результаті проведених досліджень показано інтенсифікацію процесів окислення протеїнів і ліпідів, пригнічення активності антиоксидантних ензимів за експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії. Прийом досліджуваних сполук і комплексів призводив до зменшення негативного впливу доксорубіцину на антиоксидантну систему тканин печінки та серця за рахунок підвищення активностей каталази та супероксиддисмутази і зменшення інтенсивності вільнорадикальних процесів. За введення доксорубіцину спостерігалось зростання активності сукцинатдегідрогенази і α-кетоглутаратдегідрогенази у тканинах серця, що може бути пов’язано із запуском компенсаторних механізмів. За введення досліджуваних сполук активність обох дегідрогеназ зменшувалась до рівня контрольних значень. На відміну від тканин серця, у результаті введення доксорубіцину активність досліджуваних дегідрогеназ у тканинах печінки не зазнала суттєвих змін, що, імовірно, пов’язано з наявністю у тканинах печінки порівняно потужної системи антиоксидантного захисту. При застосуванні препарату убіхінону-10 і комплексу ЕПМ-Mg спостерігалось зростання активностей α-кетоглутаратдегідрогенази та сукцинатдегідрогенази, що може свідчити про позитивний вплив цих речовин на роботу енергетичної системи клітин.Item Емісія СО2 ґрунту і підстилки лісових фітоценозів різного типу(2018) Вишенська, Ірина; Рудько, М.У статті подано результати дослідження емісії вуглекислого газу лісової підстилки та ґрунту двох лісових фітоценозів різного типу (хвойний сосновий і широколистяний дубовий ліси). Встановлено, що у сосновому лісі був вищий порівняно з дубовим рівень вивільнення вуглекислого газу, при цьому в обох типах лісів найбільша частка емісії СО2 припадала на дихання ґрунту і становила відповідно 76 і 70 % від загальної емісії. Показано, що відмінності емісії вуглекислого газу лісової підстилки та ґрунту різних фітоценозів залежали від температури, вологості, вмісту в них органічної речовини та особливостей процесу її розкладання. Загалом дослідження підтвердило важливість моніторингу коефіцієнта викидів CO2 для лісової підстилки та дихання ґрунту як показників стабільності функціонування лісових екосистем в умовах зміни клімату.Item Популяційна динаміка поліморфізму за маркерними ознаками у популяціях пирію середнього (Thinopyrum intermedium)(2018) Антонюк, Максим; Онук, Л.; Ліснічук, А.; Мартиненко, Вікторія; Пасічник, ТетянаОцінено рослини п’яти популяцій пирію середнього (Thinopyrum intermedium), що зростали у різних мікрогеографічних умовах, за якісними та кількісними ознаками морфології колоса та їхньої асоціативної мінливості за два роки. Встановлено різницю за середніми значеннями кількісних ознак колоса між усіма популяціями та роками, що вказує на вплив мікрогеографічних умов та клімату на формування морфотипу. Асоційований прояв остей і форми плеча, плеча й форми кіля, остей і форми кіля, деяких пар кількісних та якісних ознак реєструвався або упродовж обох років досліджень, або був характерний для кожного окремого року, й міг відігравати роль в адаптації рослини до абіотичних умов. Наявна динаміка змін морфотипу у популяціях між роками вказує на адаптивну роль ознак опушення та особливостей луски, які варіюють зі змінами умов довкілля.Item Поширення Polystichum aculeatum (L.) Roth. (Dryopteridaceae) на території Словечансько-Овруцького кряжу(2018) Хом'як, Іван; Онищук, І.Під час експедиційних досліджень на території Словечансько-Овруцького кряжу в 2016–2018 рр. було знайдено нові місцезнаходження регіонально рідкісного виду Polystichum aculeatum. У зв’язку із ймовірним розширенням ареалу було проведено еколого-ценотичну характеристику популяції. Встановлено, що за більшістю показників середовища популяція є стенотопною, але з ширшою зоною толерантності, ніж вважали раніше. Це підвищує її конкурентні можливості щодо видів із більш широкою екологічною пластичністю в аналогічних біотопах. Вид може перебувати в умовах як олігогемеробності, так і мезогемеробності, що робить його природоохоронний статус достатнім для збереження основних характеристик популяції.Item Спонтанні популяції видів роду Taxus (Taxaceae) у Сирецькому дендрологічному парку(2018) Шиндер, О.; Рак, Олександр; Глухова, С.Досліджено спонтанну гетерогенну популяцію інтродукційного походження двох видів роду Taxus: T. baccata і T. cuspidata (Taxaceae) – у Сирецькому дендрологічному парку загальнодержавного значення (м. Київ). Наведено відомості про стан і структуру цієї популяції. Загалом на території паркових насаджень Сирецького дендропарку і за його межами було виявлено 99 самосівних особин роду Taxus віком 5 і більше років і понад 100 молодих особин віком до 4 років. Спонтанна тисова популяція у Сирецькому дендропарку має високі показники щільності і лівосторонній віковий спектр та належить до молодих популяцій нормального типу. Перехід самосівних тисових особин у генеративну стадію розвитку в умовах Сирецького дендропарку відбувається у 12–19 років. У цілому, збереження ex situ рідкісних реліктових видів роду Taxus у Сирецькому дендропарку нині забезпечено на популяційному рівні.Item Успадкування стійкості до борошнистої роси у інтрогресивних ліній Авротіки(2018) Терновська, Тамара; Єфіменко, Тетяна; Наваліхіна, Анастасія; Антонюк, МаксимРезультати вивчення частоти передання чужинної ознаки, стійкість до борошнистої роси, у гібридах від схрещування стійких до неї інтрогресивних ліній пшениці м’якої зі сприйнятливим рекуррентним генотипом показали значне відхилення емпіричного співвідношення обсягів фенотипних класів від очікуваного для домінантно-рецесивної моногенної ознаки. Встановлену при вивченні хромосомних конфігурацій у М1 мейозу МПК відсутність бівалентної кон’югації хромосом розглянуто як один із чинників спотворення емпіричного співвідношення проти очікуваного через формування анеуплоїдних гамет та зигот із різною життєздатністю. Запропоновано показник d, який кількісно характеризує ексцес гамет без чужинного хроматину. Оптимальною щодо її відповідності до емпіричних даних розщеплення визнано модель: функціонують усі жіночі та лише еуплоїдні чоловічі гамети, нулісомні зиготи нежиттєздатні, під час мейозу відбувається усунення його продуктів, що містять чужинний хроматин, з величиною d = 0,11–0,12.