Школа політичної аналітики
Permanent URI for this collection
Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.
Browse
Browsing Школа політичної аналітики by Subject "concepts’ studies"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Метахтонні концепти політичної науки: засади порівняльного соціоконгітивного аналізу(2019) Яковлєв, МаксимНа прикладі метахтонного для політичної науки концепту влади, з урахуванням особливостей передачі подібних до нього концептів у політичних науках англійського та німецького мовнокультурних середовищ, на основі розробленого Р. Теммерман напряму соціокогнітивного термінознавства,у статті піднімається питання про потребу розробки критеріїв порівняльних студій засадничих концептів політичної науки, які би враховували соціальний контекст концептів як одиниць розуміння. Своєю чергою, дослідження одиниць розуміння потребуватиме врахування когнітивного виміру дискурсивних практик вживання концептів, що веде до потреби сформулювати засади порівняльного соціокогнітивного аналізу політичних метахтонних концептів, що запропоновані у висновках.Item Семантична валідність досліджень політичної концептосфери та ідеологічних дискурсів(2019) Яковлєв, МаксимСемантична валідність як критерій правильності реконструкції смислу у процесі дослідження складових політичної концептосфери, а також як показник того, наскільки аналітичні категорії дискурсу відповідають смислам, які він має для прибічників досліджуваної ідеології, аналізується в розрізі деяких теоретичних положень дискурс-аналізу та підходів до дослідження мовного матеріалу, на основі чого, з урахуванням праць провідних зарубіжних методологів, особливо в галузу контент-аналізу, виділяються вимоги до практичного забезпечення семантичної валідності під час проведення політологічних досліджень міждисциплінарного характеру.Item Семантичний підхід до визначення концептів політичної науки: обмеження і можливості етимологічного рівня(2020) Яковлєв, МаксимПоєднання елементів політичної методології, семасіології та етимології забезпечує міждисциплінарний лінгвістично-політологічний підхід до дослідження концептополів політичної науки. На основі цього підходу у статті виокремлюються обмеження та окреслюються можливості етимологічного рівня в дослідженні значень концептів політичної науки та теорій міжнародних відносин. Етимологічний рівень аналізу розглядається як частина традиційного підходу до визначення концептів, що його американський політолог, методолог і дослідник міжнародних відносин Ґ. Ґертц назвав семантичним для того, щоб показати, наскільки він відрізняється від запропонованого ним причинно-наслідкового та реалістського бачення концептів. У статті введений Ґ. Ґертцем термін на позначення традиційних методів роботи з політологічними концептами – семантичний підхід – порівнюється із засадами класичних семантичних досліджень понять і термінів, що, зокрема, передбачає розкриття утилітарно-прагматичного алгоритму роботи з концепціями політології та теорій міжнародних відносин самого Ґ. Ґертца, а також потребує викладу його критичних зауважень до традиційного підходу до роботи з концепціями. У статті показується, що позиції його критики, особливо теза про неможливість операціоналізації поняття до рівня математичної формалізації (або надмірне ускладнення цього процесу через філософські диспути навколо смислів і понять), відповідають основним обмеженням етимологічного аналізу понять і термінів. Аналіз обмежень і можливостей цього рівня роботи з концептами, доповнений виразними ілюстративними прикладами, доводить, що, по-перше, розкриття етимології слова не завжди сприяє кращому розумінню значенню та вживанню поняття, і, по-друге, вказує на те, що класичне для мовознавства діахронічне дослідження значень поняття та відстеження еволюції його семантичного поля суголосне теоретико-методологічному опрацюванню процесів трансформації смислів політичного концепту в часі, без якого неможливі ґрунтовні як теоретико-методологічні, так і практичні наукові розвідки в політології чи теорії міжнародних відносин. У статті також наголошується, що і сам утилітарно-прагматичний підхід Ґ. Ґертца до роботи з концептами також потребує подальшого критичного аналізу.