Українська Орієнталістика: спеціальний випуск з юдаїки

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14977

Увазі академічної спільноти пропонуються статті й рецензії з юдаїки українських і закордонних (США, Канада, Ізраїль, Німеччина, Швеція, Росія) дослідників. Статті присвячені різним аспектам і проблемам історії та культури єврейської цивілізації від давнини до нашого часу.

Browse

Now showing 1 - 19 of 19

Українсько-єврейський етнополітичний діалог на західноукраїнських землях (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)
(2011) Монолатій, Іван
This article analyzes the specifics of interaction of Ukrainian and Jewish political actors in Galicia and Bukovina in the late 19th - early 20th centuries. We find that the few existing manifestations of Ukrainian-Jewish ethno-political dialogue confirmed the formula of achieved compromise between ethnic minorities: “their” political actors protect their own goals and simultaneously cooperate interaction with equal “strangers” on the platform of joint protection of the civil rights of both groups. The author stresses that bilateral cooperation was prevented by the Ukrainian and Jewish versions of cordocentrism and the lack of political platforms aggregated by political actors that would interpret cooperation with an equal “alien” imperative as the successful defense of both groups’ interests from attack by the state and the main ethnicity in the region. We also give arguments to substantiate the thesis that a lack of common large-scale campaigns by ethnic minorities, including the Ukrainian and Jewish minority, aimed at their integration into the ethno-political body as subjects with equal rights, a lack of mutual support in this process showed that their cooperation was situational and did not determine the dominant trends in bilateral or multilateral cooperation.
Хасдай ибн Шапрут и Абу-л-Касим ибн Хаукаль: хазарская дипломатия еврейского сановника в арабском географическом трактате
(2011) Рашковский, Борис
The article is consecrated to the unique reference about Hasday ibn Shaprut - the famous Jewish courtier of Spanish Muslim caliph Abd al-Rahman III and the author of an epistle to Khazar Kaganate’s ruler Joseph. Ibn Hawqal’s evidence is a commentary to the map which illustrates this Muslim geographer’s account of the Western Mediterranean (or Bahr al-Rum in Arabic). According to ibn Hawqal, huge mountain chain exists, starting (as it can be seen on the map) from Spain and reaching “the Mountains of Arminiyya” and Khazaran (the western part of Khazar capital Itil in ibn HawqaTs book). “Hasday ibn Ishaq” who could be only Hasday ibn Shaprut, as it is written in Ibn HawqaTs book, was in this region, where he had met several kings and men of power. The main thesis of this article is that Hasday knew much more about Khazars than he reported in his letter to Joseph. Ibn Hawqal had visited Cordoba in 948, which makes him likely to have met Hasday, and had been several years before certain events (especially the arrival of Byzantine and East-Frankish embassies to Cordoba in 948 and 955-956) mentioned in “Hasday’s letter” had happened. The direction of this mountain chain stretching from Spain to Central-Eastern Europe described in Hasday and ibn HawqaTs account in agrees in general with Ibn Khordadbeh’s description of a route al-Radhaniyya Jewish traders to the north from Byzantium and Christian Europe. The facts that Hasday’s letter finally reached Khazaria through German lands and the very developed tradition of Spanish-Jewish slave-trade with Central Eastern Europe both confirm that ibn Shaprut’s relations with Khazars were not just a curiosity, but a part of a huge diplomatic project aimed to the increase his authority in the Spanish and Western Mediterranean diaspora.
Рецензия: Михаил Кизилов. Крымская Иудея: Очерки истории евреев, хазар, караимов и крымчаков в Крыму с античных времен до наших дней. Симферополь: Доля, 2011. 336 с.
(2011) Якерсон, Семен
Рецензія на книгу: "Михаил Кизилов. Крымская Иудея: Очерки истории евреев, хазар, караимов и крымчаков в Крыму с античных времен до наших дней. Симферополь: Доля, 2011. 336 с.".
Иудейский прозелитизм на Боспоре: иранцы в иудейской общине
(2011) Кашовская, Наталья
The population of seaside cities and internal continental settlements in the Bosporsky kingdom was mixed from its earliest days. A polyethnic culture is noted in all historical periods of existence of the kingdom. Gravestones confirm that during the Hellenistic period, the population was more Greek-sindomeotskim. The period from 1st century BCE to 4th century CE is marked by an active Sarmatization, which was especially strong from 1st century BCE to 2nd century CE. Steles, which were found out in Bospore in considerable quantity (though, unfortunately, in secondary use), expressed religious Judaic symbols and show presence of one more ethnic group - the Jews. Sarmatian patrimonial signs, tamgy, were placed in the back of Bospor Judaic gravestone steles. They represented a varying combination or an interlacing of lines, circles and other geometrical figures. The newest finds from Fanagoriy and Vishesteblievskaya-11 allow to date the tamgy on the gravestones found in the 1860s by A. E. Ljutsenko and V. G. Tizengauzenom and therefore to unite both collections. In total, over 30 Judaic gravestone stelas with tamgy were found on the Bospor Asian side. This is almost a third of known Judaic gravestones (hardly more than 100). The archeology only confirms the polyethnic structure of the population in the polises, and the presence of religious syncretism.
Еврейская община Херсонеса (Херсона) в античное и средневековое время
(2011) Кизилов, Михаил
This article analyzes the history of the Jewish community of Chersonesos (western Crimea) from ancient times until the alleged expulsion of the Jews from the town in 1096/7. The earliest Jewish settlers moved to Chersonesos not later than the 1st century CE (according to some scholars they had already settled there in the 2nd century BCE). According to “Vitae of the Saint Bishops of Chersonesos” the Jews continued living in the town ca. 300 CE. In the 1950s, Hebrew graffiti markings were discovered during the excavation of the so-called “basilica of 1935”. The author offers a new reading of these graffiti, which contain the toponym “Jerusalem”, the name “Hananiah ben Shabbetai”, and the ritual formula “amen amen selah”. These graffiti were inscribed on the walls of the building which had apparently functioned as a synagogue from the 4th through the 5th centuries CE. The presence of Jews and Samaritans in Chersonesos is also mentioned in the Vita of Constantine the Philosopher (St. Cyril) ca. 860-861. The last reference to the presence of the Jews in Chersonesos is found in the Vita of St. Eustratios ca. 1096-1097. According to this source, the Jews were expelled from the town as a result of their involvement in the trade in Christian slaves. Tt seems that after this alleged expulsion the Jews never returned to Chersonesos, which ceased to exist as a settlement in the mid-fifteenth century.
Прозелиты в Хазарском каганате: исторический обзор по вопросу позиций иудаизма в хазарском обществе
(2011) Бубенок, Олег
For several centuries now, questions about the dissemination of Judaism in the Khazar Kaganate have held the interest of a multitude of scholars. There are two notable modem points of view on how widely Judaism had been spread among the Khazars either nearly all Khazars became Jews or the Jews were only ruling stratum of the Khazars. This paper analyzes and compares the arguments of both sides, and comes to the conclusion that the Jews of the Khazar Kaganate were (excepting the Hebrews) only a part of the Khazar city population, and which were in direct relation to both the mling stratum and merchants. Also some of the North Caucasian Alans with deep connections with the Khazar-Hebrew trade circles. Also, the Western European traveler Plano Carpini mentioned in XIII century the Bmtaques, who were Jewish, among the peoples conquered by Mongols. Some scholars think that the Bmtaques were the descendants of Burtases, who became Jewish in the Khazar kaganate and others believed that they were simply of Khazarian origin. However, we have reason to believe that the Bmtaques were merely the neighbors of the Jews in the Northern Western Caucasus during the Khazar and post-Khazar times.
Didactic Ballad of Haika: Some Approaches to the Question of Ukrainian-Jewish Bilingual Folklore
(2011) Lyubchenko, Volodymyr
Ще в середині 30-х років минулого століття видатний дослідник єврейської народної музики й пісенного фольклору Мойсей Береговський у статті “Взаємні впливи в єврейському і українському музичному фольклорі” вважав наявність таких взаємовпливів очевидною “a priori”. Автор запропонованої тут читачеві студії обрав для аналізу сюжет, що перебуває, на його думку, в самому епіцентрі культурного обміну між українським та єврейським народами у сфері пісенного фольклору - дидактичної балади “про Хайку” - підмовлену до мандрівки звідниками єврейську дівчину (жінку), авантюра якої обертається для неї смертю. Серед європейських народів і слов’ян, зокрема, сюжет про підмовлену до мандрівки дівчину є надзвичайно популярним і, як правило, головною дійовою особою варіантів такого сюжету виступає національний персонаж. Так, у українців це - українки Галя, Ганнуся тощо. У випадку ж україномовного у своїй основі сюжету балади “про Хайку” головним персонажем є єврейка, до того ж у приспівах часто трапляються слова та вирази мовою їдиш, що дає підстави стверджувати з певною обережністю про його білінгвізм. Як результат усебічного аналізу 30-ти відомих авторові пропонованого дослідження варіантів пісенного баладного сюжету “про Хайку” за 11- ма умовними структурними частинами, читачам пропонується авторська концепція його (сюжету) походження, головними положеннями якої є такі. 1. Українці мають свій, надзвичайно популярний, з національним персонажем (Галя, Ганнуся тощо), представлений понад сотнею варіантів дидактичний баладний сюжет про дівчину, обманом вивезену з батьківської оселі й далі позбавлену в той чи той спосіб життя, тому можливість створення в українському середовищі побічного розвинутого сюжету з головним персонажем іншої - єврейської національності, якому так само співчувають, як і своєму, виглядає “нелогічно”, наскільки взагалі можна говорити про логіку у фольклорі. 2. Сюжет балади “про Хайку” міг виникнути в єврейському середовищі під впливом великої популярності основного сюжету (“про Галю”) оточуючого українського населення як єврейська адаптація останнього методом введення в нього свого національного персонажу (Хайка) та елементів народного побуту зі збереженням мови першооснови (української), з доданням рефрену мовою їдиш (або такого, що хоч і не має смислового навантаження, але є характерним для хасидських пісень) і, інколи, мелодії з окремими характерними для єврейського народного мелосу рисами. Лінгвістичне запозичення євреями сюжету від українців видається цілком можливим, адже євреї достатньою для цього мірою володіли мовою народу, серед якого проживали. 3. У свою чергу, завдяки збереженій україномовності вже трансформований в єврейському середовищі у баладу “про Хайку” сюжет міг із легкістю бути запозичений “назад” українцями, чому мала би сприяти деяка в їхніх очах його “пікантність”, а переважне незнання українцями мови їдиш з неминучістю призвело до “псування” рефрену, який у більшості випадків утратив смислову цільність. На українському ґрунті цей сюжет, цілком вірогідно, продовжував жити повноцінним життям, обростаючи новими варіантами. Усвідомлюючи гіпотетичність представленої ним концепції, автор доходить висновку, що розглянутий у його багатоваріантності дидактичний баладний сюжет “про Хайку” є яскравим свідченням значного взаємовпливу української та єврейської (в її локальному, територіально українському варіанті) культурних традицій.
Єврейське питання на Правобережній Україні (1905-1914 рр.): бюрократичні практики проти єврейського проекту
(2011) Гаухман, Михайло
The First Russian Revolution (1905-1907) was the Russian “Spring of Nations”, when mass nation-making projects were being out into action. Right-bank Ukraine was one of the regions of Russian Empire where different competing national projects - Russian, Ukrainian, Jewish and Polish - were being realized simultaneously. The object of our study work is the degree of (i ^effectiveness of the Jewish project and Russian national politics in regard to the Jewish nationmaking process during the First Russian Revolution and post-revolution period on the materials of Right-bank Ukraine. The Jewish Project was realized through the following nation-making practices: 1) dissemination of Yiddish as a national language; 2) submission of secularization among Jews; 3) creating Jewish national social-democratic parties and Jewish trade-unions. The Russian bureaucracy, an agent of Russian project, obstructed non-Russian national projects, especially the Jewish project. Rhw bureaucracy created the “Jewish threat” and fought against the Jewish project tooth and nail. However, this was the only action they took against against Jewish-only national social-democratic parties and Jewish tradeunions, which were being constantly recreated. Thus we conclude that the Jewish Project was effectiveness and imperial politics toward the Jewish nation-making process were ineffective.
Messianic Jerusalem and the Myth of an Emperial City in Late Antiquity
(2011) Sivertsev, Alexei
В статье исследуется влияние образов имперской столицы в литературе и искусстве поздней античности на текст мессианского Иерусалима, который сформировался в еврейской эсхатологии того времени. Особое внимание уделяется сравнительному анализу мифов об основании Константинополя и мессианского Иерусалима. В статье, в частности, анализируется позднеантичный эсхатологический текст “Отот ха-Машиах”. В нем описывается возрождение Иерусалима во времена Мессии, и это описание обнаруживает родство этого текста с легендами об основании Константинополя. В обоих случаях декларируется тесная связь между правителем и имперской столицей. Оба сценария рассматривают обретение и перенос реликвий как важный элемент в формировании текста города. В обоих случаях реликвии и связанные с ними ритуалы формируют своего рода смысловой и семиотический центр, вокруг которого строится обновленная столица империи. Подобно позднеантичным Риму, Константинополю, Равенне и Аахену, мессианский Иерусалим был городом, построенным в соответствии с константиновской и постконстантиновской эстетической и идеологической программой.
Отстаивая право на Инаковость: темы еврейства, альтернативной маскулинности и гомосексуальности в трудах Игоря Кона (приложение к статье: Игорь Кон. Моя поездка в Израиль. Фрагмент воспоминаний, не вошедший в опубликованный текст книги "80 лет одиночества")
(2011) Эпштейн, Алек Д.
Igor Kon (1928-2011), the founding father of Russian research on sexuality and the history of gay culture, was one of the few members of the Russian intelligentsia and academic community who spoke out against homophobia and in support of a tolerant attitude towards LGBT people. Feeling himself to be an intellectual outsider despite his relatively successful academic career, Igor Kon has remained faithful to the moral duty of a scientist and continued his research and public activities. Igor Kon’s attitude towards his Jewishness was sometimes ambivalent. In his essay entitled “Identity Crisis and Post-Communist Psychology” he expressed these ambivalent feelings in the most frank way: “Am I Russian? First and foremost, the word means to me an ethnic identity. Claiming to be a Russian, I’m renouncing my half-Jewish origins. Am I a Jew? Thisjias nothing to do with my citizenship, and even psychologically this claim is doubtful. My language, culture, education have been Russian. I’ve learned, long ago, to feel myself Jewish not because I did belong, but because of the anti-Semitism and discrimination”. Igor Kon had an encyclopedic erudition and a breadth of scientific interests, but he was probably more of a human rights acti vist rather than a pure scholar. This article summarizes Kon’s writings on minorities and their rights, comparing his essays on anti-Semitism and the Jewish identity (the most emblematic one is his “The Psychology of Prejudice”, published in 1966) to his books on homophobia and the gay/lesbian identity. The author argues that the right to remain different regarding social canons and cultural clichés was of crucial importance for Igor Kon, though he tried to play the role of opinion-maker and public educator in a variety of controversial issues.
Максиміліан Ґольдштейн: останні роки життя колекціонера і музеєзнавця (за документами Державного архіву Львівської області)
(2011) Сидорчук, Таїсія
Стаття присвячена постаті визначного представника музейництва й колекціонерства XX ст. Максиміліана Ґольдштейна (1880-1942).
The Jerusalem Theory of the Dead Sea Scrolls Authorship: Origins, Evolution, and Discussions
(2011) Chernoivanenko, Vitalii
Стаття присвячена проблемі походження та історії розвитку єрусалимської теорії авторства рукописів Мертвого моря, її перевагам і недолікам та місцю, що вона займає в сучасній кумраністиці. На підставі аналізу досліджень автор доходить висновку, що єрусалимська теорія об’єктивно сформувалася як відповідь на суперечності кумрано-есейської теорії; предтечею теорії стала гіпотеза К. Г. Ренґсторфа щодо єрусалимських витоків кумранських рукописів; завершальною фазою у формуванні теорії стали дослідження Н. Ґолба; зазначена теорія містить як конструктивні шляхи вирішення проблеми авторства рукописів Мертвого моря, так і певні недоліки; єрусалимська теорія являє собою цінну спробу по-новому відповісти на старі виклики в сучасній кумраністиці.
Religious Tradition and Logic: The Case of Jewish Philosophy
(2011) Dymerets, Rostyslav
У статті представлено спробу аналізу підходів низки визначних єврейських філософів до визначення меж співіснування і взаємодії логічного та традиційно-релігійного способів вираження думки, її зв’язку з людськими діями, світом речей і Богом. Автор виявляє як спільну основу, так і особливості кожного з цих підходів. Люди використовують два протилежні за сутністю, але водночас взаємодоповнюючі один одного способи мислення: логіко-абстрактний і традиційно-конкретний, Перший полягає в операційному використанні абстрактних понять, другий - в актах поєднання конкретних уявлень, понять або імен. В єврейській філософії, представники якої від самого початку намагалися поєднати традицію Тори з давньогрецькою логікою, проблема узгодження цих двох способів мислення стала ледь не центральною. Різні (хоча, звичайно, не всі) способи формулювання та вирішення цієї проблеми розглянуто в цій статті, що являє собою одну з перших спроб поглянути на єврейську філософію з цієї точки зору. Запроваджений у ній підхід дає можливість розширити наше уявлення про принципи людського мислення, поставивши, фактично, на один ціннісний рівень раціоналістичне мислення й традиційно-релігійне.
Формирование и идентичность “русского Израиля” в зеркале израильской социологии
(2011) Ханин, Зеев
The breakdown of the Soviet Union and subsequent mass Jewish emigration from the USSR and its successor states has turned Israel into the largest center of Russian-speaking Jewry in the world. Since 1989, Israel, now a country of over 7,500,000 people, has taken in more than one million former Soviet Jews and their family members. Immigrants from the former Soviet Union are the second largest group, after native Israelis, of the Israeli Jewish population. This community demonstrates a sophisticated system of internal social, political, cultural, and identity divisions and cleavages, some of which were “imported” from the countries of origin and the diversity others adopted locally. This also included models of the immigrants’ integration into Israeli society-“assimilation,” isolation, and “integration without acculturation”, which had a certain correlation with their basic ethnic national identity models, which we managed to identify in the course of our research: “universal Jewish”; (sub-) ethnic Jewish; “postmodern”, or double identity Jewish; and non-Jewish. However, the community-integrative trends were also obvious, and resulted in creation of the community’s framework, formed by leadership groups, numerous in-service institutions and structures, as well as extensive network of intra-communal formal and informal relations. All that also promoted a more autonomous view of many Russian speakers in regard to social and political issues and thus supported the relevant elements of the communal political infrastructure. Against this background, there was a transformation and development of ethnic, national, social religious and civic identity of FSU immigrants in Israel. Israeli sociologists in the course of resent two decades have made numerous more or less successful efforts to understand, explain, and model these trends. Special attention has been paid to two ethnic culture subgroups among “Russian” Israelis - “pure” Jews and persons of non-Jewish and mixed origin. The borderlines between these groups, as numerous studies showed, experienced considerable shift since the start of the “big Aliyah” from the FSU. A general conclusion was that by the end of the 1990s, the FSU immigrant society between those who identified themselves as “Israelis”, “Jews” and “Russians” in the proportion 30-35, 40-45; and about 25 percent respectively. And almost the same identity structure had place also a decade later. More careful analyses show, however, that despite the popular view, Russian, Jewish or Israeli identities arc not necessarily mutually exclusive, as far as Russianspeaking immigrants in Israel are concerned. We believe, that wile Jewishness and Russianness mean ethnic identification of the predominant parts of the “pure Jewish” and “mixed” FSU immigrant groups, respectively, Israeli identity means civic identification of both groups with the state more them anything else. Our conclusion is that the desire of FSU immigrants to appropriate Israeli culture while at the same time maintaining their own culture; a belief in the possibility of integration into the host society culture while simultaneously preserving the culture of the country and community of origin is still a dominant trend among Russian-speaking Israelis.
Rabbi Eliezer Berkovits: Halakhah and Modern Ortodoxy
(2011) Rosenak, Avinoam
У статті подається панорамне зображення філософії Галахи равина Еліезера Берковіца. Описується глибокий зв’язок між учителем і учнем: равином Яаковом Єхіелем Вейнбергом, одним із найбільш помітних галахічних авторитетів - законодавців (позек) після Голокосту, та р. Берковіцем. Обидва були ортодоксальними равинами, вченими і в той самий час релігійними гуманістами. Аби пояснити унікальну філософію Галахи р. Берковіца, в статті розглядаються його критика західної моралі та питання взаємодії тіла й душі. Стаття ілюструє метагалахічні підходи р. Берковіца у світлі трьох галахічних питань: суперечки стосовно ишіти, посмертних медичних оглядів та статусу жінки в галахічній єврейській громаді.
Рецензия: Алек Эпштейн. Возрождение еврейской государственности и нерешенный "еврейский вопрос" / Науч.-исслед. центр ориенталистики им. О. Прицака НаУКМА; Науч.-исслед. центр визуальной культуры НаУКМА. Киев, 2011. 127 с.
(2011) Близняков, Роман
Рецензія на монографію: "Алек Эпштейн. Возрождение еврейской государственности и нерешенный "еврейский вопрос" / Науч.-исслед. центр ориенталистики им. О. Прицака НаУКМА; Науч.-исслед. центр визуальной культуры НаУКМА. Киев, 2011. 127 с.".
Рецензия: Yohanan Petrovsky-Shtern. Lenin's Jewish Question. New Haven-London: Yale University Press, 2010. 198 pp.
(2011) Лихачев, Вячеслав
Рецензія на книгу: "Yohanan Petrovsky-Shtern. Lenin's Jewish Question. New Haven-London: Yale University Press, 2010. 198 pp.".
Christian and Judaic Roots of Zionism
(2011) Rabkin, Yakov M.
Несмотря на свой откровенно светский характер, идеология сионизма нашла источники вдохновений в религиозной мысли. В то время как традиционные религии обычно оказывались опорой националистическому мировоззрению, отношение иудейства к сионизму весьма отлично. Сторонники еврейской традиции сразу же отвергли сионизм, как источник революционных сил, и такого рода отвержение сионизма не исчезло до настоящего дня. С другой стороны, христианские (особенно протестантские) богословы разработали мысль о практическом сосредоточении евреев в Святой земле задолго до возникновения сионистской деятельности под руководством Теодора Герцля. Таким образом, становится понятным, почему изначально ориентированный на социализм проект преобразования общества претерпел освящение в рядах сионистов из христиан-евангелистов во многих странах Европы и странах европейской колонизации. Также следует учитывать вклад христианской и европейской мысли при изучении Государства Израиль и его положения на современном Ближнем Востоке.
Why Does Leo Strauss Read the Works of Maimonides?: On the Connection between Modern and Medieval Political Philosophy
(2011) Shyrokykh, Karina
Политическая философия Лео Штрауса напрямую связана со средневековой философией. Штраус был уверен, что тщательное изучение еврейской средневековой политической философии может быть полезным для западной цивилизации в решении проблем современности. Когда в начале 1960-х годов его попросили резюмировать выводы его исследований, Штраус обозначил их как “... почти двадцать пять лет постоянно прерывающегося, но никогда не прекращающегося полностью изучения ‘Путеводителя растерянных’”. Таким образом, главными вопросы этой статьи являются: Почему Штраус читал работы Маймонида настолько усердно, и почему именно “Путеводитель” привлек его основное внимание? Каким образом можно применить идеи Маймонида, по мнению Штрауса, в современной политической философии? Для ответа на эти вопросы мы исследуем работы Штрауса, в которых он обсуждает “Путеводитель” (часть III, главы XXVII и XXVIII) и “Трактат о логике” (главы VIII и XIV).

Browse

Browsing Українська Орієнталістика: спеціальний випуск з юдаїки by Issue Date

Results Per Page

Sort Options