Didactic Ballad of Haika: Some Approaches to the Question of Ukrainian-Jewish Bilingual Folklore
Loading...
Date
2011
Authors
Lyubchenko, Volodymyr
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Ще в середині 30-х років минулого століття видатний дослідник єврейської
народної музики й пісенного фольклору Мойсей Береговський у статті
“Взаємні впливи в єврейському і українському музичному фольклорі” вважав
наявність таких взаємовпливів очевидною “a priori”. Автор запропонованої
тут читачеві студії обрав для аналізу сюжет, що перебуває, на його думку,
в самому епіцентрі культурного обміну між українським та єврейським
народами у сфері пісенного фольклору - дидактичної балади “про Хайку” -
підмовлену до мандрівки звідниками єврейську дівчину (жінку), авантюра якої
обертається для неї смертю. Серед європейських народів і слов’ян, зокрема,
сюжет про підмовлену до мандрівки дівчину є надзвичайно популярним і,
як правило, головною дійовою особою варіантів такого сюжету виступає
національний персонаж. Так, у українців це - українки Галя, Ганнуся тощо. У
випадку ж україномовного у своїй основі сюжету балади “про Хайку” головним персонажем є єврейка, до того ж у приспівах часто трапляються слова
та вирази мовою їдиш, що дає підстави стверджувати з певною обережністю
про його білінгвізм. Як результат усебічного аналізу 30-ти відомих авторові пропонованого
дослідження варіантів пісенного баладного сюжету “про Хайку” за 11-
ма умовними структурними частинами, читачам пропонується авторська
концепція його (сюжету) походження, головними положеннями якої є такі.
1. Українці мають свій, надзвичайно популярний, з національним персонажем (Галя, Ганнуся тощо), представлений понад сотнею варіантів
дидактичний баладний сюжет про дівчину, обманом вивезену з батьківської
оселі й далі позбавлену в той чи той спосіб життя, тому можливість створення
в українському середовищі побічного розвинутого сюжету з головним
персонажем іншої - єврейської національності, якому так само співчувають,
як і своєму, виглядає “нелогічно”, наскільки взагалі можна говорити про
логіку у фольклорі.
2. Сюжет балади “про Хайку” міг виникнути в єврейському середовищі
під впливом великої популярності основного сюжету (“про Галю”) оточуючого
українського населення як єврейська адаптація останнього методом введення
в нього свого національного персонажу (Хайка) та елементів народного побуту
зі збереженням мови першооснови (української), з доданням рефрену мовою
їдиш (або такого, що хоч і не має смислового навантаження, але є характерним
для хасидських пісень) і, інколи, мелодії з окремими характерними для
єврейського народного мелосу рисами. Лінгвістичне запозичення євреями
сюжету від українців видається цілком можливим, адже євреї достатньою
для цього мірою володіли мовою народу, серед якого проживали.
3. У свою чергу, завдяки збереженій україномовності вже трансформований в єврейському середовищі у баладу “про Хайку” сюжет міг із легкістю
бути запозичений “назад” українцями, чому мала би сприяти деяка в їхніх очах
його “пікантність”, а переважне незнання українцями мови їдиш з неминучістю
призвело до “псування” рефрену, який у більшості випадків утратив смислову
цільність. На українському ґрунті цей сюжет, цілком вірогідно, продовжував
жити повноцінним життям, обростаючи новими варіантами.
Усвідомлюючи гіпотетичність представленої ним концепції, автор
доходить висновку, що розглянутий у його багатоваріантності дидактичний
баладний сюжет “про Хайку” є яскравим свідченням значного взаємовпливу
української та єврейської (в її локальному, територіально українському
варіанті) культурних традицій.
Description
Keywords
ballad, didactic ballad, literature, Haika, folklore, bilingual folklore, Ukrainian folklore, Jewish folklore, Jews, culture, cultural traditions, article
Citation
Lyubchenko V. Didactic Ballad of Haika: Some Approaches to the Question of Ukrainian-Jewish Bilingual Folklore / Volodymyr Lyubchenko // Українська орієнталістика : спеціальний випуск з юдаїки. - 2011. - С. 225-242.