Кафедра історії

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17518

Browse

Now showing 1 - 20 of 53

Посольства київських ієрархів до Москви 1583 – 1686 рр.
(2018) Мотуз, Марія; Григор’єва, Тетяна
Магістерська робота, спеціальність 032 "Історія та археологія" освітньо-наукової програми "Історія". Мета роботи полягає у дослідженні контактів Київської митрополії з Московським царством протягом 1583 – 1686 років.
Проблеми освіти і працевлаштування жінки в британських жіночих журналах середини ХІХ ст.
(2018) Сафонова, Олена; Диса, Катерина
Кваліфікаційна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальностю 032 "Історія та археологія" освітньо-наукової програми "Історія". Метою дослідження є аналіз презентації проблем жіночого працевлаштування та освіти на сторінках жіночих журналів середини ХІХ століття.
Репрезентація діяльності Богдана Кентржинського в еміграції через призму его-джерел та преси
(2020) Коцюбинська, Наталія; Кірсенко, Михайло
Постать Богдана Кентржинського як діяча ОУН, історика, члена Української Громади в Швеції є малодослідженою. Кентржинського навіть можна назвати забутим тими українцями, які опинилися та проживали в цій північноєвропейській країні. На думку авторки дослідження постаті Богдана Кентржинського дає змогу відкрити "забутого" діяча та його праці широкому загалу. Дослідження постаті Кентржинського як діяча ОУН допоможе більше дізнатися про діяльність організації на міжнародній арені. Метою роботи є дослідження відбиття діяльності Богдана Кентржинського на еміграції в его-джерелах та пресі.
Штетл на периферіях імперії: влада і суспільство у Бердичеві, кінець XVIII – перша половина XIX ст.
(2020) Хмельовський, Олег; Бетлій, Олена
У магістерській роботі досліджено історію Бердичева протягом кінця XVIII - першої половини XIX ст. Наукова розвідка дозволить нам проаналізувати трансформацію влади і суспільства у містечку після переходу Бердичева зі складу Речі Посполитої в Російську імперію і до 1846 року, коли містечку було надано статус міста. Також кваліфікаційна робота дозволить з’ясовує чому Бердичів називався штетлом і яку роль в його розвитку відігравали магнати Радзивілли і єврейська громада.
Жіноча праця в цукровій промисловості Київської губернії, 1880-ті – 1905 рр.
(2020) Карпенко, Ігор; Диса, Катерина
Друга половина ХІХ ст. стала часом інтенсивного розвитку індустріалізації та модернізації навіть для тих країн Європейського континенту, що згідно з макрорегіональною моделлю вивчення європейської історії були "периферією", до якої дослідники зараховують і Російську імперію.1 В європейських країнах цього часу відбуваються глибокі соціокультурні трансформації – зникає традиційна родина з трьох поколінь, на заміну якої постає нуклеарна родина, з двох поколінь, що сприяє доволі швидкому зростанню частки працюючих в промисловому секторі жінок – від 40% у Норвегії та Франції, до 50% у Данії. Метою є дослідити можливості, які відкривалися перед жінкою, що працювала у цукровій промисловості Київської губернії в останніх декадах ХІХ - на початку ХХ ст.
Румунські праворадикальні організації в Буджаку у 1930-х рр.: ідеологія, особовий склад та агітаційна діяльність
(2020) Снігир, Максим; Бетлій, Олена
Одним із найбільш суперечливих феноменів міжвоєнної Румунії були праворадикальні організації, представлені насамперед Лігою Націоналхристиянської Оборони та Легіоном Архангела Михаїла. У 1930-х рр. вони переросли у перші масові політичні партії, характер яких породив жваву історіографічну дискусію на тему фашистських рухів у Південно-Східній Європі. Автор вважає, що дослідження румунських праворадикальних рухів у Буджаку дозволяє подивитися на реалізацію їх ідеологічних положень в умовах пограничного регіону з багатокультурним місцевим населенням, що продовжувало неприхильно ставитися до румунського національного проекту Метою роботи є дослідити ідеологію, особовий склад та агітаційну діяльність румунських праворадикальних організацій в Буджаку у 1930-х рр.
Мотивація вступу до київської поліції (1941– 1943)
(2020) Ситник, Данііл; Шліхта, Наталія
В магістерській роботі розглянуто формування української допоміжної поліції міста Києва в контексті створення окупаційної адміністрації. Автором було висвітлено основні етапи формування Української охоронної та кримінальної поліції. Послуговуючись концепцією Алєксандра Прусіна було проаналізовано 36 біографій співробітників київської поліції, репрезентованих кримінально-слідчими справами ГДА СБУ. Залучення ширшої джерельної та історіографічної бази допомогло чітко окреслити три соціо-психологічних портрети (групи) членів київської поліції. Завдяки детальному розгляду більш-менш повних біографій поліцейських, автор спробував краще показати багатовимірність та персоніфікованість особистих мотивів. В результаті дослідження автору вдалося виявити особливості мотивів вступу до київської поліції. Найменша група ("ідейних") осіб репрезентована представниками ОУН (м) та української військової еміграції, що вступали до поліції, здебільшого, із військово-політичних або кар’єрних мотивів. До цієї групи відносимо і тих радянських громадян, котрі мали особистий негативний досвід ("образу") внутрішньополітичного життя в СРСР міжвоєнного періоду. Найбільші групи осіб – "виживальників" та "конформістів" – потрапляли до поліції через брак альтернатив, стратегії виживання або загальної інертності населення.
Організація та розвиток єврейського театрального життя в українських губерніях Російської імперії (1880-1914)
(2020) Оржиховська, Валерія; Сидорчук, Таїсія
Дана робота містить дослідження початкового періоду в історії єврейського театру, висвітлює кризові явища в театральному житті та шляхи їх подолання. Увага зосереджується на організації та розвитку єврейського театрального життя в українських губерніях Російської імперії в період з 1880-х років по 1914 рік. Характеризується історичний контекст, що дав поштовх зародженню єврейських театрів . Розглядається вплив їдишомовної літератури на становлення й розвиток єврейської драматургії, аналізується вектор діяльності єврейських театральних колективів в умовах заборон та утисків з боку російської влади. Структурується та описується репертуар, яким послуговувалися єврейські театральні трупи.
Чернецтво правобережних закордонних монастирів Київської єпархії другої половини XVIII ст
(2020) Войтко, Наталія; Яременко, Максим
Дослідження присвячене саме соціальним характеристикам правобережного чернецтва обителей та ігуменам, які мали безпосередній вплив на його життя. Це допоможе пролити світло на релігійну ситуацію на території Правобережної України та розширить напрацювання з теми історії закордонних монастирів, а саме їх української групи.Сфокусовано дослідження на українській групі закордонних монастирів, яка складалася із п’яти православних обителей: Пустинно-Медведівського Свято-Миколаївського монастиря, підпорядкований йому Чигиринського Свято-Троїцького жіночого монастиря, Пустинно-Жаботинського Свято-Онуфріївського монастиря,Лебединського Свято-Георгіївського монастиря та підпорядкованого йому Лебединського Свято-Миколаївського монастиря, який був заснований лише у 1779 р.
Рукопис Гілеля Баал Шема "Сефер га-Хешек" та його медичні поради
(2020) Корн, Софія; Малахова, Катерина; Диса, Катерина
Сефер га-Хешек (Книга бажання) - назва, написана на палітурці рукопису першої половини ХVIII століття з території Волині. Текст містить кілька названих розділів, але загалом структурований лише абзацами. Часом на горішньому березі трапляються підписи, здебільшого - החשק ספר) умовна назва всього рукопису - Сефер га-Хешек). На сторінках, підписаних так, ідеться про практичну кабалу, у неструктурованих частинах - про рецепти лікування різних хвороб, описи практики автора та його думки. Автор називає себе Гілель. Він бааль-шем - практичний кабаліст, цілитель, юдейська версія шамана. Проте його підхід до практики неоднозначний. Дослідження підходів до медицини в Сефер га-Хешек дає портрет бааль-шема ХVIII століття на Волині, розвиток кабали, магії й медицини загалом у цьому регіоні в цей час. Отже, метою роботи є з’ясування підходів до медицини Гілеля - автора Сефер га-Хешек.
Діяльність українських дипломатичних місій на Кубані (1917–1921)
(2020) Назаренко, Іван; Скальський, Віталій
Одним з провідних напрямків дипломатичної діяльності українських національних урядів 1917-1921 рр. було формування політичних, економічних та військових відносин в Чорноморському регіоні. Особливе місце в реалізації цієї концепції відводилось Кубані. Розташована на Північному Кавказі, територія краю була заселена переважно етнічними українцями. Український політикум розцінював цей фактор, як основоположний при розбудові дипломатичних контактів на Кавказі. Метою дослідження є комплексне та всебічне висвітлення діяльності українських дипломатичних представництв в Кубанському регіоні за 1917-1921 рр. в контексті ревізії української політики в Чорноморському регіоні з відходом від наявних глорифікаційних кліше та радянської термінології.
"(На)вертаючись в обійми": православізація правобережного унійного духовенства (1794-1839)
(2020) Дерев’янко, Наталія; Яременко, Максим
У магістерській роботі досліджено процес конфесійної та соціальної уніфікації на Правобережній Україні внаслідок поділів Речі Посполитої й до офіційного скасування Унійної Церкви. Наукова розвідка передусім акцентує увагу на методах, засобах та практиках православізації Правобережної України в трьох площинах. По-перше, на рівні організаційної структури – єпархального управління Церков в досліджуваний період. По-друге, на рівні ідеологічного обгрунтування: як розвивався антиунійний наратив під час перших акцій навернення та впродовж всього існування Унійної Церкви в Російській імперії. По-третє, на практичному рівні – на рівні оформлення парафіяльноого життя. На прикладі Махнівського повіту, як усередненого зразка, у праці вивчено соціальну характеристику православного правобережного духовенства, щойно конвертованого унійного кліру. Крім того, дослідження підіймає питання соціального дисциплінування на приєднаних від Речі Посполитої теренах.
Єврейська проблематика на шпальтах київської неєврейської преси за Гетьманату Скоропадського
(2020) Папакіна, Катерина; Гірік, Сергій
Магістерська робота присвячена єврейській проблематиці у неєврейській пресі Києва та Київської губернії за Гетьманату Павла Скоропадського. На основі газетних публікацій з’ясовано основні напрями внутрішньої політики єврейства – відновлення національно-персональної автономії та зовнішньої – висунення єврейської делегації для участі у Паризькій мирній конференції. Досліджено проблему вступу євреїв до армії, а також проблему створення єврейської самооборони у цьому регіоні. Визначено основні напрями єврейської благодійної діяльності, як всередині єврейства, так і надання допомоги киянам не євреям.
Лікарська книга Моше Маркузе "Озер Ісраель": модерна медицина vs традиційне єврейське лікування
(2020) Шарафаненко, Олена; Диса, Катерина
В магістерській роботі розглянуто європейську медицину ранньомодерного періоду та стан медицини в єврейському середовищі Східної Європи у XVIIIст. Проаналізовано позицію автора та змальовано образ потенційного читача за допомогою аналізу лікарської книги - її структури, титульної сторінки, апробацій, мови. За допомогою аналізу критики традиційних медичних практик, які побутували в єврейському середовищі, перелічені автором лікарської книги "Озер Ісраель" реконструйовано лікувальні практики та методи традиційної і модерної медицини та простежено протиріччя між ними.
Комунікація з владою як стратегія виживання населення після війни (на матеріалах Запорізької області, 1946–1947 рр.)
(2020) Самойленко, Антон; Шліхта, Наталія
Питання існування та функціонування проявів демократії у тоталітарній державі з середини ХХ ст. цікавить дослідників. Загальновідомо, що радянське населення, незважаючи на "найдемократичнішу конституцію у світі", у повоєнні роки не мало змоги вільно висловлювати свої думки, робити політичний вибір, зберігати таємницю приватного життя тощо. Фактично, чи не єдиним легітимним способом донести свої думки до влади стала можливість поскаржитись до органів радянської влади Ця робота є спробою дізнатися більше про проблеми населення у перші повоєнні роки та способи вирішення життєвих труднощів за допомогою написання звернень "у владу". Дослідження проблеми також є важливим в контексті вивчення регіонального виміру повсякденного життя радянського населення після Другої світової війни.
Освічена повивальна бабка в повітовому місті Російської імперії: уманський казус (1850-ті-1860-ті рр.)
(2020) Клименко, Ганна; Диса, Катерина
Робота присвячена дослідженню казусу, пов`язаного з роботою повітових повивальних бабок Марти Плавської та Євдокії Таранкевич у повітовому місті Умань 1850-х-1860-х років. Через мікроісторичний аналіз конфлікту професійного агенту медикалізації, якими були Плавська та Таранкевич, з локальним середовищем розкриваються багато соціальних та культурних аспектів модернізації медицини, котрі не були висвітлені раніше у історіографії з даної теми. Це і саморепрезентація та агентність освіченої повивальної бабки, і її стосунки з пацієнтами та місцевими і губернськими елітами і колежанками. Метою роботи є дослідити ці аспекти.
"Переосмислюючи нещодавнє минуле": НДР у німецьких політичних дискусіях і кінематографі 1990-х–2000-х рр.
(2020) Ємцова, Дар’я; Бетлій, Олена
Дослідження пам'яті про Німецьку Демократичну Республіку після об'єднання Німеччини досі продовжує цікавити західні академічні кола. Натомість, можна сміливо констатувати, що дана тема залишається поза увагою української наукової спільноти. У роботі досліджено взаємопов’язаність двох дискусійних площин (політичне обговорення та кіно), що дає можливість ширше розглянути переосмислення минулого, яке відбувалося в Німеччині. Водночас, дослідження пам’яті про НДР на двох рівнях — політичному та культурному — впродовж двох десятиліть після об’єднання допоможе прослідкувати зміни в сприйнятті НДР.
Публіцистична діяльність Володимира Жаботинського в Італії (1898-1901)
(2021) Мучнік, Єлизавета; Гірік, Сергій
Короткий зміст роботи: у 1898 році, одночасно із переведенням на навчання до Римського університету, В. Жаботинський розпочав свою журналістську діяльність. Його кореспонденції друкувалися зі змінною періодичністю, проте при детальному розгляді і систематизації його публікацій, виявляється можливим на основі цих джерел скласти уявлення про заняття, інтереси, і оточення В. Жаботинського в Римі. Збір свідчень доповнюють також його автобіографічні твори, листування та спогади його сучасників. В даному досліджені міститься опис публікацій В. Жаботинського за змістовними характеристиками, упорядкування їх за кількісними показниками, а також аналіз історичних умов і передумов їх створення.
Сеймики Київського і Чернігівського воєводств на вигнанні: учасники, організація та діяльність
(2021) Воробей, Мирослава; Тесленко, Ігор
Магістерська робота присвячена київському та чернігівському сеймику на вигнанні у період між 1648 та 1658 рр. Метою роботи є дослідження особливостей функціонування сеймиків київського та чернігівського рицарських кіл на вигнанні в контексті воєнно-дипломатичного протистояння за ці терени між Військом Запорізьким, Річчю Посполитою та Московським царством. У фокусі дослідження вивчення парламентської діяльності рицарства, змін у проведенні сеймиків та просопографічний аналіз найактивніших політичних лідерів кожної зі шляхетських корпорацій. Окрім цього, у роботі застосовується порівняльний метод, для з’ясування ключових відмінностей між киянами та чернігівцями до і після спалаху козацької революції
Публічна кар'єра, клієнтела та господарська діяльність князя Станіслава Радзивила (1559-1599)
(2021) Стафійчук, Маргарита; Тесленко, Ігор
У дослідженні крізь призму життя та кар’єри Станіслава Радзивила "Побожного" (1559-1599) показані "українські сюжети" його суспільно- політичної та економічної діяльності. На підставі аналізу документальних джерел з використанням просопографічного та мікроісторичного підходів, історико-критичного порівняльного методу висвітлено родинну динаміку Радзивилів (на фоні змінної релігійної ідентичності), реконструйовано щаблі кар’єрного зростання князя Станіслава, стадії формування комплексу його землеволодінь і персональний склад клієнтели, а також зв’язки всередині неї. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури, додатків (ітинерарій князя, генеалогічне дерево Радзивилівської фамілії, таблиці поборових реєстрів кінця XVI ст., перелік судових справ щодо біглих селян, зем’янські маєтки Олицької ординації, перелік слуг і клієнтів, список возних та шляхтичів-свідків, карта волинських маєтків). Список архівних джерел, багато з яких вперше в історіографії залучено для дослідження діяльності аристократа, складається з понад 100 позицій. У роботі також використано десятки монографій, статтей та археографічних видань.

Browse

Browsing Кафедра історії by Issue Date

Results Per Page

Sort Options