Навчально-культурологічна лабораторія
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Навчально-культурологічна лабораторія by Author "Брюховецька, Лариса"
Now showing 1 - 20 of 30
Results Per Page
Sort Options
Item Анімаційна шевченкіана(2023) Брюховецька, ЛарисаПерший Шевченків "Кобзар" побачив світ 26 квітня 1840 року, й на честь цієї події 2017 року відбулися безкоштовні онлайн-покази фільму "Причинна". У 2018 році картина отримала Гран-прі фестивалю "Відкрита ніч" та "Золоту Дзиґу" за найкращий анімаційний фільм, у 2019 році – Премію ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Кожен з трьох фільмів виявив творчу індивідуальність постановника і художників, які з ним працювали, водночас підтвердивши безмежний діапазон творчості великого поета. 30 листопада 2022 року стало відомо, що "Причинну" показали у Лісабоні в рамках благодійного проєкту "Shortcutz Lisboa" і кошти, зібрані на події, найближчим часом направлять на допомогу ЗСУ, на підтримку збору "Гривня на перемогу".Item Арешт, суд, ув'язнення. Юриспруденція в СРСР на службі в КДБ(2024) Брюховецька, ЛарисаДля нас нині свобода слова – стан природний, як дихання. В СРСР всі мали думати, говорити і діяти за велінням компартії та її вождів. Параджанов себе поводив так, ніби цього правила не існувало або він про нього не знав. Колеги боялися потрапляти до нього на язик, але тут проявлялася його амбівалентність. Як стверджував очільник КДБ УРСР В. Федорчук, в поле зору органів Параджанов потрапив ще в 1950-х. В Україні досьє на Параджанова почало наповнюватися з 1962 року, і чимало його висловів лягали на стіл "компетентних органів", зокрема його знамениті: "Мені квиток тільки в один кінець" (коли мав летіти на фестиваль до Аргентини), відповідь на запит "Советской Энциклопедии", яка звернулася до нього за біографічною довідкою: "Повідомте Вашим читачам, що я помер в 1968 році через геноцидну політику радянської влади", – а ще його вислови: "Я перший підняв меч, щоб вигнати з кінематографа червоних комісарів, надушених "Красною Москвою", "Я першим вирив могилу соцреалізму своїми фільмами". Про цю нестриманість, яка йому шкодила, писали його колеги, зокрема Володимир Луговський у книзі "Невідомий Маестро".Item В'ячеслав Довженко: "Люди хочуть дивитися "Кіборгів"(2018) Довженко, В'ячеслав; Брюховецька, ЛарисаБесіда з актором В'ячеславом Довженко. Веде Лариса Брюховецька.Item Володимир Ращук: "Не гратиму мовою ворога..."(2023) Брюховецька, ЛарисаВолодимир Ращук (н. 1987, Маріуполь) – український актор театру і кіно; спортсмен – кандидат у майстри спорту з вільної боротьби, перший розряд з водного поло і третій юнацький розряд з волейболу; музикант, співак, учасник фольк-групи "Praksed Orchestra".Item Віктор Жданов: "Мені випало щастя висловити свої думки"(2018) Жданов, Віктор; Брюховецька, ЛарисаБесіда з актором Віктором Ждановим. Веде Лариса Брюховецька.Item До 95-річчя Миколи Мащенка(2024) Брюховецька, ЛарисаМикола Мащенко працював на кіностудії ім. О. Довженка з 1957 року, тривалий час ішов до самостійних постановок. Я погоджуюсь із Вадимом Скуратівським, що вершиною його творчості є фільм "Комісари" за повістю Юрія Либединського, після нього Мащенко став помітним. Підсумувати творчий шлях режисера можна словами Івана Драча, який як сценарист співпрацював з ним: "… Свідомий свого покликання, Микола Мащенко безперервно творить себе і світ навколо себе. Радісно бути його друзями – непросто бути біля нього. Він з таких людей, які додають цьому світові багатства своєї буйнющої і перекірливої натури, він з когорти майстрів, які вміють утверджувати і вирощувати, він з когорти будителів і шукачів. Над людиною стоїть сонце нею сподіяного добра для інших людей. Над Миколою Мащенком – сонце високе і непогасне. Воно освітлює йому такі дороги в майбутньому, які будуть співмірні набутому досвіду й молодечій зухвалості його таланту". В цей день Миколу Павловича із вдячністю згадують усі, хто його знав, любив і поважав, усі, хто з ним працював і кого він підтримував.Item "Захар Беркут" у театрі імені Леся Курбаса(2024) Брюховецька, ЛарисаВистава "Захар Беркут" цікава насамперед своєю поліфонічністю й благородною подачею. Цю поліфонічність складають різні чинники. Насамперед – патріотично наснажений зміст першоджерела та його актуальність. Вистава настільки гармонійна і життєствердна, що її магія полонила не тільки глядачів старшого віку, а й семикласників, які, очевидно, вчать цей твір у школі з програми української літератури. Шкода, що така розкішна річ, як вистава "Захар Беркут", виконана зі сценічною винахідливістю й енергетичним наповненням, залишається тільки в невеликому приміщенні театру ім. Леся Курбаса. Вона продумана як дійство, яке споглядають глядачі з двох сторін, але вона має вийти на ширшу аудиторію, а найкраще – на телевізійну, щоб її дивилися не сто глядачів, а багато тисяч. Вона варта того, як і вартий український глядач, який потребує мистецької терапії й моральної підтримки духу в умовах боротьби за нашу країну з грізним і жорстоким ворогом.Item Кінематографісти воюють і знімають(2023) Брюховецька, ЛарисаОглядаючись на ці трагічні дні, що минули від 24 лютого, і пробуючи підсумувати рік, думаю, не тільки мене найбільше вразила готовність, з якою українці, навіть ті, що не були військовозобов’язаними, захищають Україну, а також мужність воїнів, які продовжують битву на передовій. Серед них і кінематографісти.Item Любов Боровська: "Алла Бабенко: один із найглибших інтерпретаторів Чехова"(2018) Боровська, Любов; Брюховецька, ЛарисаБесіда з актрисою Любов`ю Боровською. Веде Лариса Брюховецька.Item Насильство і натуралізм - тренди сучасного покоління(2023) Брюховецька, Лариса"Прем’єра дебютної стрічки українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука "Памфір" відбулася на Каннському кінофестивалі у травні 2022 року. Після першого показу режисер написав: "Ми зрозуміли, що кіно вразило європейських глядачів". Хочеться згадати мудрого Олександра Довженка, який казав, що натуралізм вбиває мистецтво. І мав цілковиту рацію. А ще він наголошував: убивство міцно вкоренилося на екрані: якщо когось не вб’ють, то і фільму немає. А дотепні італійці навіть фільм зняли про те, як постріли екранних вбивць влучають і в глядачів.Item Не моя рука карає, а рука Божа...(2022) Брюховецька, ЛарисаВійна культивує жорстокість, нівелює людяність. Але у фільмі, про який ітиметься, фокус саме на людяності воїна, ще вчора абсолютно мирної людини, яка свій інтелект, замість мирних справ, змушена спрямовувати на подолання ворога.Item Невтомна муза Олега Бійми(2024) Брюховецька, ЛарисаЙого ім’я було добре відоме в Україні ще за радянських часів, особливо шанувальникам оперного співу, адже він фіксував для майбутніх поколінь мистецтво українських оперних виконавців. Був добре обізнаний з музикою, що допомагало знайти спільну мову з відомими солістами. Євгенію Мірошниченко він заохотив знятися у фільмі-опері "Лючія ді Ляммермур", в якій вона співала на сцені. Він став автором об’ємного циклу біографічних стрічок – про Марію Стеф’юк, Анатолія Солов’яненка, Ольгу Басистюк, а також про композиторів і кінематографістів. Цикл із 40 фільмів назвав "Немеркнучі зірки". У фільмів Олега Бійми є своя, і зовсім не маленька, аудиторія. І глядачі, переглядаючи його фільми, вдячні йому за естетичну насолоду, за долучення до української духовності. Більше 50 років, відданих кіно, не пройшли марно.Item Неллі Корнієнко: "Паломництво Леся Танюка до Леся Курбаса"(2018) Корнієнко, Неллі; Брюховецька, ЛарисаБесіда з доктором мистецтвознавства, театральним критиком та знавцем творчості Леся Курбаса - Неллі Корнієнко. Веде Лариса Брюховецька.Item Носії національного в українському кіномистецтві. Олександр Довженко та Іван Миколайчук(2024) Брюховецька, ЛарисаОлександр Довженко та Іван Миколайчук. Паралель, безперечно, зухвала, адже це різні, скажімо так, вагові категорії. Якщо Довженко – визнаний у світі класик, чиє ім’я занесене в кіноенциклопедії і якому присвячено багато досліджень, виданих в Києві, в Москві, а перелік книг, що вийшли в незалежній Україні, доповнює десяток зарубіжних, то простір, у якому високо цінують Миколайчука, вужчий. За свого життя він здобув визнання і любов не в офіційних колах, а в широкого глядача, став легендою. З роками його творчість піднімається в ціні: в Незалежній Україні його фільми переглядають, йому присвячують вечори пам’яті, випускають фільми і телепередачі, про нього вже видано більше 10 книг, вийшли друком його сценарії. І все ж, попри різний резонанс, паралель між Довженком і Миколайчуком цілком правомірна. Насамперед тому, що національна ідентичність обох була даною їм від народження, і вони від неї не відцуралися.Item Об'ємні світи Валентини Костилєвої(2024) Брюховецька, ЛарисаПерший місяць після повномасштабного вторгнення, коли Київ опинився під загрозою, один із каналів українського телебачення щоранку з 6.00 до 7.00 показував анімаційні фільми. Українські! Класичні: мальовані та об'ємні. Подарунок для душі, мандрівка у чарівний світ. Щира і чудова українська анімація в той напружений час була терапією для психіки. Одна із відомих представниць цього виду кіно – Валентина Костилєва, українська режисерка анімаційного кіно, режисерка телебачення, викладачка.Item Олександр Муратов: "Мене завжди цікавив феномен щирої й чесної людини"(2018-01-08) Муратов, Олександр; Брюховецька, ЛарисаБесіда з режисером Олександром Муратовим. Веде Лариса Брюховецька.Item Олесь Санін: "Мені подобається шукати і відкривати нові території..."(2018) Санін, Олесь; Брюховецька, ЛарисаБесіда з кінорежисером Олесем Саніним. Веде Лариса Брюховецька.Item Плюси і мінуси жіночого кіно(2023) Брюховецька, ЛарисаЦілком закономірно, що з початком російської агресії в Україні (2014 рік) виник і почав розвиватися жанр воєнного кіно. Творили його чоловіки-режисери, чоловіки-оператори, чоловіки-актори. Хоча в центрі одного з таких фільмів була жінка, – йдеться про "Матір апостолів" Зази Буадзе. І це справді феномен. Як невимушено до воєнної драми увійшла жінка, так невимушено жінки увійшли і в кінорежисуру, що тривалий час вважалася чоловічою професією, хоча в історію кіно ХХ століття вписалися такі імена, як Маргарет фон Тротта, Аньєс Варда, Агнєшка Голланд, Кіра Муратова, перелік можна подовжувати. Проте це не було поширеним явищем. Але, починаючи з 1990-х, в європейських країнах, у тому числі й в Україні, процес фемінізації кінорежисури набрав потужних обертів.Item Режисер Тарас Ткаченко як свідомий українець у кіно(2023) Брюховецька, ЛарисаТарас Ткаченко (н. 1975, Київ) – український режисер кіно і серіалів. За кількістю ним поставленого можна стверджувати, що належить до продуктивних режисерів у нашому кіно. Упродовж 20 років, а більшість із них – це роки занепаду кіно, він майже не був у простоях. Завдяки професійним знанням та спокійній і врівноваженій вдачі, знаходив роботу у державних та приватних студіях, які випускали документальні фільми, на телеканалах. У 2005–2014 з однаковою самовіддачею працював і над ігровими, і над документальними фільмами, в кіно і на телебаченні. Він не цурався виручати продюсерів і доводити до фіналу чиюсь роботу, прикладами чого є фільми "Зрадник" і "Чорний ворон".Item Роман Росляк: "Чим сьогодні цікаві архіви ВУФКУ"(2018) Росляк, Роман; Брюховецька, ЛарисаБесіда з письменником Романом Росляком. Веде Лариса Брюховецька.