Навчально-культурологічна лабораторія
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Журналу "Кіно-Театр" – 30! Унікальний літопис українського кіно(2025) Ямборко, ОльгаУ травні 2025-го журнал "Кіно-Театр" – український мистецький аналітичний ілюстрований часопис – відзначив ювілей. У 1995 році його заснували студенти Києво-Могилянської академії – слухачі курсу "Кіномистецтво" на чолі з кінознавицею Ларисою Брюховецькою. Оскільки надихнуло на його створення кіномистецтво, то в цій статті мова піде саме про кінематографічний аспект.Item Чому необхідний музей Івана Миколайчука і чому він має бути в Києві(2025) Ямборко, ОльгаНещодавно, під час моєї відкритої лекції, присвяченої сценаріям Івана Миколайчука у Львівському Фотомузеї, серед перших із залу пролунало питання про музей українського кіномитця. Як видно, це питання, що насправді давно і довго обговорюється, неабияк досі цікавить прихильників творчості Миколайчука. Тим паче, воно знову стало актуальним після відходу Марії Миколайчук. Що буде з архівом Миколайчуків? Стало відомо, що архівом нині опікується родина, і є намір його перевезти на Буковину до Чорториї – у садибу-музей Івана Миколайчука. У зв’язку із цим дозволю собі озвучити кілька думок та аргументів щодо необхідності створення музею Івана Миколайчука саме у Києві.Item "Макбет": One Way Ticket (Квиток в один кінець)(2025) Швець, ЮлійПочинаючи з брутальної й навіть такої, що може здатись абстрактною на початку, візуальної картини, наповненої важливими полотнами художників модерного періоду нарівні з наївними об’єктами поп-арту, що вміло чергуються між собою (спливаючи густими кривавими складками в фіналі), режисер швидко наповнює вакуум простору експресіонізмом і шаленим ритмом акторського виконання, яке час від часу рветься на шматки поясненнями Прологом суті термінів, які звучать з уст акторок. Так, усі ролі – чоловічі й жіночі – виконують у виставі акторки.Item "Опіум масового ураження". Кіно як засіб поневолення й обману(2025) Ямборко, ОльгаУ 2024 році телеканал "Суспільне. Культура" започаткував цикл документальних фільмів "Велика російська брехня", метою якого, за словами творців, є "спростування наративів російської пропаганди".Item Незламна сила Мустафи Джемілєва(2025) Іванишина, ЛарисаЛіто 1980-го року. Дисидент – кримський татарин Мустафа Джемілєв – відбуває чотирирічне заслання в якутському селищі Зирянка. Працює на кисневій станції, щодня наповнює киснем іржаві балони й котить їх на причал. Правозахисник і дисидент, який за антирадянську діяльність за часів Радянського Союзу сукупно провів п’ятнадцять років у місцях позбавлення волі: був ув’язнений у 1966–1967, 1969–1972, 1974–1975, 1975–1976, 1983–1986 роках, а у 1979–1982 роках відбував заслання в Якутії. Він є головним героєм фільму.Item Захід блакитного місяця(2025) Канівець, АнастасіяОднією з прем’єр цьогорічного Берлінале став "Блакитний місяць" ("Blue Moon") режисера Річарда Лінклейтера. У фестивальному розмаїтті камерна драма про знаменитого американського поета-пісняра 1920-х–1940-х років Лоренца Гарта посіла осібне місце – формою, настроєм та, певною мірою, і змістами.Item На червоних доріжках успіху. Роман Луцький(2025) Брюховецька, ЛарисаПро актора Івано-Франківського драматичного театру Романа Луцького журнал публікував статтю в 2022 році, коли фільм "Відблиск" Валентина Васяновича вже побував у головному конкурсі МКФ у Венеції, й інтернет облетіли фото з трьома українцями. Перед об’єктивами фото- і телерепортерів були Валентин Васянович, Ігор Римарук та Роман Луцький. Це фото тішило зір і приносило сатисфакцію: за стільки років ігнорування й перебування в тіні російського українське кіно вийшло на міжнародну арену. Це обнадіювало нас, але натомість викликало шалену лють в росіян, чиє лобі на міжнародних кінофестивалях досить потужне. Їхні боти безперебійно, немов з кулеметів, строчили зі своєї інформаційної зброї: навіщо запросили на фестиваль українських кінематографістів- «нацистів»? Про це розповідав Роман Луцький, котрий відстежував відгуки на "Відблиск" в інтернет-просторі.Item Клаус Марія Брандауер: історія однієї кар'єри(2025) Швець, ЮлійРік тому виповнилось 80 років Клаусу Марії Брандауеру – найвідомішому австрійському актору, режисеру, педагогу, який гідно представляє свою країну на світовому екрані. Він народився під час Другої світової 22 червня 1944 року (за іншими даними – 1943) в сім’ї державного службовця Георга Штенга, але для свого творчого псевдоніму взяв дівоче прізвище матері. Після закінчення школи в 1962 році вступив у Штутгартську вищу школу музики й акторської майстерності, яку покинув після другого курсу: молодому таланту здалося, що в школі надто багато уваги приділяють технічним дисциплінам – фехтуванню, танцю, дикції, співу тощо. Й уже в 1963 році в провінційному театрі відбувся його дебют в комедії Шекспіра "Міра за міру". Минуло дев’ять років – і Клаус стає провідним актором та режисером славнозвісного Міського театру Відня та професором "Семінару Макса Рейнгардта" в австрійській столиці.Item Мультикультуралізм у сучасному українському кіно(2025) Канівець, АнастасіяСтаття написана в рамках дослідження "Постколоніальні та деколоніальні процеси в українському кінематографі після Майдану та російсько-української війни" стипендіальної програми "Постколоніалізм" Інституту Пілецького в Берліні.Item "Сватання на Гончарівці"(2025) Іванишина, Лариса1950-ті роки в українському кіно відзначаються справжньою експансією літературної класики на екран. Попри значну частину російської, пріоритет все-таки мала література українська. Це пояснюється кількома причинами.Item Герої на фронті – герої на екрані(2025) Брюховецька, ЛарисаЗ 2014 року війна живе у свідомості українців, а впродовж останніх трьох років ми відчуваємо її смертоносний подих кожною клітиною. Ми постійно висловлюємо вдячність нашим Збройним Силам, які захистили столицю України впродовж першого місяця, коли терези ваги кожну мить могли хитнутися не нашу користь. Вдячні воїнам, які вдень і вночі відбивають натиск російських агресорів. Починаючи з 2014 року і до сьогодні українці – воїни і волонтери – показали світові військову доблесть, мужність і самовідданість. Шану і вдячність їм виражають і наші кінематографісти, які в численних документальних і в не дуже численних ігрових фільмах закарбовують їхні подвиги в ім’я України. В короткому нарисі неможливо згадати всіх наших воїнів. Пропонований вибір імен і фото довільний і суб’єктивний – у кожного з нас він може бути свій. Але разом з тим – репрезентативний. Представлені тут постаті відомі, їх вшановують.Item Український чорний квадрат(2025) Канівець, АнастасіяВійна за культурну спадщину – важлива складова української боротьби за своє виживання. Зокрема, з початком повномасштабного вторгнення зусиллями активістів у деяких світових музеях відбулося "повернення" Україні митців, свого часу присвоєних росією: Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі... Серед цих перемог було і визнання амстердамським музеєм Stedelijk Казимира Маевича українським, а не російським художником.Item "СВО. Війна і мир": Україна та світ VS "русский мир"(2025) Ямборко, Ольга25 січня на Першому каналі Суспільного телебачення відбулася прем’єра чергових серій документального циклу «Остання війна» журналістки, віцепрезидентки Українського ПЕН Мирослави Барчук. Перші два епізоди циклу – "Анатомія рашизму" та "Какая разніца" – були показані у грудні 2023 року. У січні 2025 року Суспільне представило наступну серію документального циклу під назвою "СВО "Війна і мир"", що складається з двох частин: "Чому Європа століттями вірила в "російську душу"?» та "Як Росія знищує українських діячів і переписує історію". У контексті змісту презентованих донині серій "Останньої війни", за словами їх авторів, "Анатомія рашизму" є аналізом формування рашизму як ідеології сучасної росії,Item "Конклав": світ очима безбожників(2025) Швець, ЮлійЖиття Ватикану та вибори Папи Римського, що завжди проходять за зачиненими дверима, мають чималу кінематографічну історію, однак найбільш вдалі постановки легко пригадати. Це, насамперед, "У нас є Папа" (2011) Нанні Моретті та серіал Паоло Соррентіно "Молодий Папа" (2020). Обидві – італійського виробництва, що диктує їм, незважаючи на домінуючі серед частини кінематографістів ліберальні установки, повагу до традицій.Item Культурний десант: українське кіно на Берлінале(2025) Канівець, АнастасіяЮвілейний 75-й Берлінський кінофестиваль ознаменувався тим, що вперше з 1997 року наш фільм, "Стрічка часу" Катерини Горностай (копродукція України, Люксембургу, Нідерландів і Франції), потрапив до основного конкурсу. Очікувано, це історія про війну – як, утім, і весь український "десант" на Берлінале. Також показово, що вже другий рік поспіль вітчизняне кіно тут представлене документальним: схоже, найближчими роками воно лишатиметься головною надією нашої кіноіндустрії.Item 75-й Берлінале: дівочі бажання й жіночі страждання(2025) Швець, ЮлійБерлінський міжнародний кінофестиваль давно здобув авторитет полiтизованого шоу – й колишнiй арт-директор Карло Шатрiан i його попередник Дiтер Косслiк робили ставку на екстремальний артхаус, але враховували при цьому й статус Берлiнале як наймасштабнiшого за кiлькістю глядачiв публiчного фестивалю в свiтi, влаштовуючи на ньому прем'єри голлiвудських метрiв (в тому числі Мартiна Скорсезе, Веса Андерсона, братiв Коенiв). Наразi новий керiвник – Трiша Таттл (в минулому керiвниця Лондонського кiнофестивалю, якому, як вважається, вдається "поєднувати мейнстрим із синефiльськими iнтересами просунутого мiського глядача") – спробувала реалiзувати ідею перетворення Берлiнале в художньо конкурентний Каннам та Венецiї.Item Бути обличчям воєнних фільмів непросто. Євгеній Ламах(2025) Іванишина, ЛарисаЄвгеній Ламах – один із багатьох, хто нині захищає нашу країну. І хоча в нього немає бойового досвіду, з початку повномасштабного вторгнення він займався волонтерською діяльністю. Одна з найперших робіт, де актора важко було не помітити, – у фільмі Олексія Шапарєва "Крути 1918".Item Натхненний шлях. До 100-річчя Пола Ньюмана(2025) Ямборко, Ольга26 січня цього року виповнилось століття класику – зірці світового кіно, американському акторові і режисеру, філантропу Полу Ньюману. Це хороша нагода згадати про кіноепоху, яка минула, та її героїв з дистанції часу і те, ким же став Пол Ньюман у цій історії.Item 95-річчя майстра кіно Володимира Денисенка(2025) Ямборко, ОльгаУ січні 2025 року минуло 95-річчя кінорежисера та сценариста Володимира Денисенка. Його спадщина, а це 12 кінокартин, – доказ національної кіношколи як спадковості поколінь і непересічне явище в українському кіномистецтві, що за свою історію знало найвищі злети світового визнання.Item "Трон у крові". Експеримент у пошуках національного стилю японського кіно(2025) Іванишина, Лариса"Трон у крові" (інша назва – "Замок інтриг", 1957), "Срібний ведмідь" МКФ у Західному Берліні. Режисер Акіра Куросава переселив шекспірівську історію про Макбета у феодальну Японію. Він хотів покінчити з псевдоісторизмом традиційних "дзидайгекі", з їх умовністю і театральністю. В екранізації твору Шекспіра проблема полягала в тому, як привести сюжет «Макбета» у відповідність до способу мислення японців. Куросава скористався театром "но" (походить з ХІІ ст.), що розігрує трагедії в масках, які виражають згустки характерів, крайні прояви почуттів.