Навчально-культурологічна лабораторія

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 332
  • Item
    Автобіографічні повісті Михайла Стельмаха в інтерпретації Олександра Муратова : Олександру Муратову – 90
    (2025) Брюховецька, Лариса
    Олександр Муратов - український кінорежисер, письменник, сценарист, художник, заслужений діяч мистецтв України, кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня. Серед українських кінорежисерів його можна вважати рекордсменом: зняв 25 ігрових фільмів різних жанрів (п’ять із них у співавторстві), серед яких були й екранізації творів українських письменників Михайла Стельмаха та Миколи Хвильового, і більше десятка - документальних. Ситуація загрози, в якій ми, українці, нині проживаємо, велить нам звертатися до національних надбань, до творів літератури і кіно не тільки загальновідомих, а й тих, які були відсунуті на маргінес через невідповідність канонам авангарду і постмодернізму. Одне слово, традиційних, які так само повноправні, як і всі інші. Цінність їхня в тому, що вони утверджують людську доброту як основу співжиття, оздоровлюють ментально, збагачують душу, розкривають національну самобутність.
  • Item
    Екранізації класики як діагноз суспільства, що обирає Трампа
    (2025) Ямборко, Ольга
    В 2024-му році громадяни США знову обрали Дональда Трампа президентом. Стаття про засадничі характеристики ментальності суспільства, в якому можливим став "феномен Трампа". Відповіді дає культура цього суспільства. Можна сказати, антропологічним її явищем є т. зв. американська готична літературна традиція, джерелами розвитку якої "стали явище фронтиру та морально-психологічна атмосфера пуританської общини XVII-XVIII ст., а також постійний зв’язок із національними реаліями". Її варіант - південно-американська літературна готика – вирізняється фольклорними мотивами, зверненням до соціальних проблем, у т. ч. расизму.
  • Item
    Психлікарня як метафора тоталітаризму
    (2025) Іванишина, Лариса
    В Україні з ’явився нетиповий фільм - не про бомжів, не про старшокласників і не про лікарів. "БожеВільні" - це фільм про каральну психіатрію. Що це означає - краще, звісно, не знати. Але автори вирішили відкрити очі глядачам, далеким від цієї проблеми минулого, і показати, як вона функціонувала в СРСР.
  • Item
    Дні українського кіно в Римі
    (2025) Швець, Юлій
    Свято українського кіно в Римі, організоване Українським інститутом спільно з Держкіно, вже три роки радує українських римлян.
  • Item
    "Степне": застиглий час українського села
    (2025) Канівець, Анастасія
    Українське село не так часто постає в українському кіно - особливо порівнюючи з тією роллю, що її продовжує відігравати в українському світі. І ще рідше сільський світ стає матеріалом для серйозної, глибокої драми. Такої, як у "Степному" Марини Вроди. "Степне" - прекрасний зразок повільного фільму, де дія розгортається ледь помітними кроками і де, тим не менш, за кожним кадром відчуваються внутрішнє напруження й глибина. Завжди мають залишатися місця пам’яті, свого роду культурна пуповина, що прив’язує суспільство до його минулого. Одним з таких місць і є село з парадоксальною серед сумських лісів назвою Степне.
  • Item
    Годинник професіонала: не час помирати (в очікуваннi нового Бонда)
    (2025) Швець, Юлій
    Кіно про Джеймса Бонда довгий час викликало посмішку пристойної публіки, хоча й доволі точно віддзеркалювало "дух часу". Уже перші шпигунські історії з Шоном Коннері, Тімоті Далтоном, Пірсом Броснаном, Роджером Муром - харизматичними брюнетами-улюбленцями жінок. Трансформація франшизи почалася, коли на роль головного героя запросили Деніела Крейга. Стрічка "Не час помирати" - це вочевидь кіно не про вибухи й трюки. Це навіть не фільм-прощання з Деніелом Крейгом чи з "епохою, що відходить". Це екзистенційна драма про героя свого часу, який він ідеально відображає. Це кіно про перемогу Тесея над Мінотавром - про виняткову особистість, яка була й буде потрібна в усі часи, бо тільки вона, а не біомаса розенкранців-гільденстернів зможе перемогти Люцифера.
  • Item
    Валерій Шалига: "Продюсерам дешевше осучаснити твір, ніж морочитися з історичними костюмами..."
    (2025) Шалига, Валерій; Брюховецька, Лариса
    Інтерв'ю з Валерієм Шалигою - українським актором, режисером та сценаристом.
  • Item
    Сергій Стрельников і його непереможний Довбуш
    (2025) Іванишина, Лариса
    Сергій Стрельников - український актор театру і кіно. Серед шанувальників кіномистецтва він став популярним після фільму "Довбуш", що вийшов на екрани в серпні 2023 року.
  • Item
    Воєнні будні тилу: "Час підльоту" Віталія Манського
    (2025) Канівець, Анастасія
    На думку автора статті, стрічка «Час підльоту» не загубиться у морі документалістики, ставши «ще одним фільмом про українську війну». Кінострічка Віталія Манського є однією із тих, за якими майбутні покоління пізнаватимуть і відчуватимуть цю війну.
  • Item
    Негучна, але надійна пам'ять про Сергія Лисецького
    (2025) Брюховецька, Лариса
    Стаття присвячена пам'яті Сергія Лисецького. Сергій Опанасович поєднував у собі величезний життєвий та професійний досвід і мудрість мислителя. Йому доля подарувала довгий вік - і він не змарнував відведеного йому часу.
  • Item
    "Харків! Харків!" Пам'яті Світлани Олешко
    (2025) Швець, Юлій
    Стаття присвячена пам'яті Світлани Олешко, української режисерки, директорки та режисерки театру-студії "Арабески". Після початку повномасштабної агресії на запрошення польської сторони Світлана працювала в Театрі Польському ім. Арнольда Шифмана у Варшаві. Її остання вистава в цьому театрі - мюзикл, прем’єра якого відбулася навесні 2024 року, - стала своєрідною даниною пам’яті Лесю Курбасу, Миколі Кулішу й іншим учасникам Розстріляного Відродження. В центрі сюжету Сергія Жадана «Харків! Харків!» - вільно викладена історія українського театрального генія Леся Курбаса.
  • Item
    "Небилиці" Івана Миколайчука у світлі традицій Українського січового стрілецтв
    (2025) Ямборко, Ольга
    У 1983 році Іван Миколайчук створив кіносценарій "Небилиці про Івана Калиту, знайдені в мальованій скрині з написами" про такого собі сільського філософа-"сміхованця" й мандрівника. "Небилиці про Івана Калиту" варто розглядати у контексті народного буковинського і стрілецького фольклору, що на практиці повпливали одне на одне свого часу. Автор сценарію усе це засвоїв із середовища, у якому сам ріс, тож відчував сюжет, його форму і настрій. Іван Миколайчук хоч і сатирично заторкнув у своєму тексті тему Українських січових стрільців, та для 1983 року це було сміливим кроком.
  • Item
    "Має бути комплексне врахування зауважень та пропозицій суб'єктів кінематографії" : [відповіді членів Ради з державної підтримки кінематографії України]
    (2025) Осіпов, Андрій; Вярвельська, Галина; Галімов, Акім; Мула, Володимир; Непиталюк, Аркадій; Тарасов, Денис; Шпилюк, Олександр
    Відповідь членів Ради з державної підтримки кінематографії України на запит Лариси Брюховецької.
  • Item
    "Опіум для народу": телемедійне задзеркалля в Україні під час війни
    (2025) Ямборко, Ольга
    Умовно кіно в Україні нині можна розділити на прокатне, переважно художнє кіно, і кіноіндустрію як продукт медіагруп, що постала з контрольованого олігархічною системою теле-медійного середовища. Про силу і чинник цього продукту у вигляді серіалів зайве казати після останніх президентських виборів в Україні. Та чи будь-яке кіно, зняте в Україні, є українським, та й як узагалі слід ідентифікувати "українське"? Відповідь, подібно як у законодавстві, лежить у площині духу та букви його сюжетів/образів. Кіно, зняте за сприяння держави, апріорі мало б бути за своєю суттю українським і таким, що корелює зі стратегіями держави. Стаття про те, як це виглядає на практиці.
  • Item
    "Амбасадори" і "стипендіати": театральна активність українців за кордоном
    (2025) Швець, Юлій
    Хто вони актори і режисери, які виїхали з України у зв'язку з повномасштабною агресією й залишаються у своїй професії за кордоном, запрошені артисти, стипендіати чужої культури чи амбасадори своєї? Це питання завжди було актуальним, наразі відповідь на нього є головним чинником нашої культурної спроможності. У цьому невеликому огляді автор згадує тих "професіоналів", які "шукають себе" в зарубіжному театрі, й патріотів, які у несприятливих умовах несуть частку батьківщини в своєму серці.
  • Item
    Чому варто побачити "Да Вінчі"
    (2025) Коваль, Ярина
    19 вересня 2024-го у широкий прокат вийшов документальний фільм "Да Вінчі" про видатного добровольця з Прикарпаття Дмитра Коцюбайла, який загинув 7 березня 2023 року в бою за Бахмут. Стрічка про талановитого хлопчину, який вчився на художника в Івано-Франківську та після участі у Революції Гідності у свої 18 вирушив на фронт і без жодної спеціальної освіти зумів створити на передовій один із найефективніших підрозділів. Про першого добровольця, якому за життя присвоїли звання "Герой України" і який сьогодні повертається до сучасника у документальній стрічці режисера Володимира Сидька.
  • Item
    Фільм про те, як стають воїнами
    (2025) Канівець, Анастасія
    Фільм Любомира Левицького "Ми були рекрутами" про легендарну 3-тю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Серцевина у фільму документальна, лишень запакована у мок’юментарійний формат – вигадану сюжетну лінію новобранця 3-ї штурмової.
  • Item
    Захисники неба України
    (2025) Іванишина, Лариса
    У статті йдеться про стрічку Івана Яснія "Захисники неба". Про українських льотчиків-сміливців за останні два роки вже знято кілька фільмів. "Захисники неба" із серії документального проєкту "Бойові родини" емоційні історії українських пілотів, які вражають весь світ хоробрістю, самовідданістю та майстерністю.
  • Item
    Образи письменників у фільмі Будинок "Слово". Нескінчений роман
    (2025) Брюховецька, Лариса
    Інтерес до Культурного Відродження, знищеного Сталіним і його сатрапами, в Україні відчутно зріс після того, як російські загарбники/карателі показали українцям і світові своє садистське обличчя. Слід віддати належне історикам літератури та мистецтвознавцям, які останні три десятиліття досліджують те Культурне Відродження. До трагічних сторінок українського відродження звернувся і кінематограф. Документальна стрічка "Будинок "Слово" Тараса Томенка з успіхом ішла в прокаті. Довгий час не сходить з екранів ігровий фільм цього ж режисера "Будинок "Слово": нескінчений роман".
  • Item
    Свобода у спадок: "Марчелло Міо" Крістофа Оноре (до 100-річчя Марчелло Мастрояннi)
    (2025) Швець, Юлій
    Коли 1997-го у віці 72-х років після важкої хвороби відійшов у кращі світи великий Марчелло Мастроянні, фонтан Треві, найбільш відвідувану перлину Риму, вимкнули й задрапували чорним. Так італійці висловили жалобу за найвідомішим своїм актором зі світовим ім’ям, що геніально-легко втілив на екрані полярні тези "солодкість життя" та тривожну молодість повоєнної Європи. Після відходу Мастроянні пляжі Остії поблизу Риму, де знімався культовий фінал "Солодкого життя" Федеріко Фелліні (1960), також осиротіли, й їх теж хотіли покрити жалобою, як, зрештою, й усе Тиренське море, щоб виразити цим відданість актору, який у 139 ролях у художніх ігрових фільмах відобразив фундаментальні людські мрії.