Навчально-культурологічна лабораторія
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Навчально-культурологічна лабораторія by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 263
Results Per Page
Sort Options
Item "Джальма", яку знімали в Березані(1997-04) Брюховецька, ЛарисаItem Товчок біля храму, або маршрут, як спроба самоусвідомлення(1997-08) Брюховецька, ЛарисаItem Її героїні втягують чоловіків у фатальні пастки...(1998-06) Брюховецька, ЛарисаItem Маг кінопортрета(1998-08) Брюховецька, ЛарисаItem Емір Кустуріца: Я не боюся кічу(1999-10) Брюховецька, ЛарисаItem Наодинці з рибою(1999-12) Брюховецька, ЛарисаItem Про козу-дерезу(2000-06) Брюховецька, ЛарисаItem Кінопейзаж напередодні весни(2000-06) Брюховецька, ЛарисаItem "Гріх"(2000-06) Брюховецька, ЛарисаItem Жінки України(2000-08) Брюховецька, Лариса; Ролан, СергієнкоItem Сковорода сьогоднішній(2003) Брюховецька, ЛарисаСтаття присвячена сучасним театральним виставам за творчістю Григорія Сковороди.Item «Війна культур» чи загроза асиміляції? Українське поетичне кіно як фактор національного самоствердження(2008) Брюховецька, ЛарисаThe national identity problem stays vital today, in times of globalization. The resistance to the assimilation of the Ukrainian culture is considered with regard to the past, specifically to such a phenomenon as the Ukrainian poetic cinema, where national were not only some features or moments, but also the very essence of the filmsItem Кіномистецтво: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів(2011) Брюховецька, ЛарисаПосібник складається з 14 розділів та бібліографії. В ньому подано розмаїту інформацію про кіномистецтво Франції, Німеччини, США, Великобританії, Данії, Швеції, Італії, Іспанії, Японії, Польщі, Чехії, Угорщини, СРСР та України, проаналізовано вершинні його твори і охарактеризовано найважливіші напрямки мистецтва кіно, що складають цілісну картину здобутків наймолодшого з мистецтв, історія якого нараховує усього 115 років. У вступному розділі дано найзагальніші відомості про феномен кіно, його специфіку і природу, основні теоретичні напрацювання в цій галузі. У підсумках — окреслено загальну ситуацію в кіно початку ХХІ століття.Item Кіноаматори. Освоєння українського простору(2017) Брюховецька, ЛарисаСтаття присвячена XII Міжнародному кінофестивалю аматорського кіно «Кінокімерія», що відбувся в Херсоні 15-16 вересня.Item Волинське Полісся дочекалося...(2017) Брюховецька, ЛарисаОгляд екранізації роману Володимира Лиса "Століття Якова", за сценарієм Андрія Кокотюхи та режисурою Бата Недич.Item Відданий рідній Польщі. Спогад про Анджея Вайду(2017) Брюховецька, ЛарисаСтаттю присвячено відомому польському режисерові Анджею Вайді.Item Смак свободи(2017) Брюховецька, ЛарисаОгляд на виставу "Камінний господар" за драмою Лесі Українки на сцені Волинського театру ляльок.Item Василь Цвіркунов і національне обличчя кіностудії: 21 грудня Василю Цвіркунову - 100 років(2017) Брюховецька, ЛарисаСьогодні, на жаль, мало хто усвідомлює, що для творення якісного кіно потрібна не лише креативна енергія, а й потужний інтелект, широкі знання. І безпосереднім творцям фільмів, і працівникові кожної ланки, задіяної в роботі над фільмом. А що вже казати про керівника такого складного організму, яким є кіностудія! Якщо очолить її той, хто, крім енергії і знань, володіє організаційним талантом і такими рисами адміністратора, як упевненість, аналітичний склад розуму, дипломатичний дар, то й результати будуть успішними. Все це - про нього, Василя Васильовича Цвіркунова - директора Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка 1962-1973 років.Item Геннадій Станілевич: "Рятувати державну студію": [інтерв'ю] (2017) Брюховецька, ЛарисаБесіда з Станілевич Геннадієм Віталійовичем - керівником Державного підприємства «Національна кінематека України».Item Розстріляний талант(2017) Брюховецька, ЛарисаМикола Надемський (10.07.1892 - 27.12.1937) - український актор театру і кіно. Навчався акторської майстерності у Марії Савіної в Санкт-Петербурзі. Після ії смерті 1915 року працював у трупі Александринського театру, брав участь в його гастролях країнами Скандинавії. У Києві грав у трупі "Каменярі" під керівництвом Петра Долини, з 1923-го працював у драматичному українському театрі ім. І. Франка, а через два роки почав виступати в Одеському театрі української драми. Уславився як виконавець ролей діда з ціпком («97» М. Куліша), маркіза ("Мірандоліна" К. Ґольдоні), кульгавий чорт у "Чорт та шинкарка" та багатьох інших ролей української, російської та зарубіжної класики. З 1926 року - на Одеській кінофабриці. Знімався у фільмах: "ПКП" Георгія Стабового й Акселя Лундіна (1926), "Королі воску" Йосипа Рони (1926), "Звенигора" Олександра Довженка (1927, ролі Діда і російського генерала), "Митя" Миколи Охлопкова (1927), "Черевички" Петра Чардиніна (1927), "Цемент" Володимира Вільнера (1927), "Чортополох" Павла Долини (1928), "Бенефіс клоуна Жоржа" Олександра Соловйова (1928), "В заметах" Павла Долини (1929), "Арсенал" Олександра Довженка (1929, чиновник), "Дорогою вогню" Георгія Тасіна (1930), "Земля" Олександра Довженка (1930).