011. Дисертації

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/43

Browse

Now showing 1 - 15 of 15

Державне фінансове забезпечення сталого розвитку України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2020) Мар'янович, Марина; Лук’яненко, Ірина
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2020. Розкрито сутність формування системи державного фінансового забезпечення сталого розвитку, що полягає у сукупності створення інституційних засад в сфері стратегічного економічного розвитку на державному і місцевому рівні та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і приватних інвестицій задля досягнення національних Цілей сталого розвитку, у тому числі удосконалення механізмів державної фінансової підтримки здійснення державно-приватного партнерства, надання державних гарантій, запровадження довгострокових бюджетних зобов’язань при застосуванні відповідного фінансово-бюджетного механізму для реалізації суспільно значимих проєктів. Удосконалено підходи до розвитку фінансового забезпечення планування сталого розвитку, зокрема, шляхом посилення прозорості та координуючої функції держави щодо досягнення Цілей сталого розвитку, удосконалення системи фінансового моніторингу та контролю у цій сфері, підвищення фінансової спроможності органів публічного управління; основні засади щодо формування державної фінансової політики розвитку суспільно значимої інфраструктури, наявність якої є необхідною умовою досягнення національних індикаторів Цілей сталого розвитку, визначення відповідних джерел фінансування; методологічні підходи до запровадження у процес планування державних капітальних видатків дієвих фінансових механізмів реалізації інфраструктурних проєктів, що підвищить ефективність використання бюджетних коштів. Узагальнено та систематизовано досвід застосування національних індикаторів Цілей сталого розвитку для оцінки ефективності видатків бюджету у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою, що може стати основою для запровадження у бюджетний процес світових практик державної фінансової підтримки сталого розвитку. Дістало подальшого розвитку підходи до підвищення ефективності використання запозичень міжнародних фінансових організацій, забезпечення соціально-економічного розвитку країни з урахуванням національних завдань щодо досягнення Цілей сталого розвитку, підвищення інституційної спроможності органів публічного управління; положення до оцінки фінансового потенціалу та ролі приватного сектору в країнах з трансформаційною економікою у забезпеченні сталого розвитку, у тому числі в частині формування відповідної інфраструктури в сфері життєзабезпечення, наявність якої суттєво впливає на стан навколишнього середовища та якість життя населення.
Державне фінансове забезпечення сталого розвитку України: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2020) Мар'янович, Марина; Лук’яненко, Ірина
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2020. Розкрито сутність формування системи державного фінансового забезпечення сталого розвитку, що полягає у сукупності створення інституційних засад в сфері стратегічного економічного розвитку на державному і місцевому рівні та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і приватних інвестицій задля досягнення національних Цілей сталого розвитку, у тому числі удосконалення механізмів державної фінансової підтримки здійснення державно-приватного партнерства, надання державних гарантій, запровадження довгострокових бюджетних зобов’язань при застосуванні відповідного фінансово-бюджетного механізму для реалізації суспільно значимих проєктів. Удосконалено підходи до розвитку фінансового забезпечення планування сталого розвитку, зокрема, шляхом посилення прозорості та координуючої функції держави щодо досягнення Цілей сталого розвитку, удосконалення системи фінансового моніторингу та контролю у цій сфері, підвищення фінансової спроможності органів публічного управління; основні засади щодо формування державної фінансової політики розвитку суспільно значимої інфраструктури, наявність якої є необхідною умовою досягнення національних індикаторів Цілей сталого розвитку, визначення відповідних джерел фінансування; методологічні підходи до запровадження у процес планування державних капітальних видатків дієвих фінансових механізмів реалізації інфраструктурних проєктів, що підвищить ефективність використання бюджетних коштів. Узагальнено та систематизовано досвід застосування національних індикаторів Цілей сталого розвитку для оцінки ефективності видатків бюджету у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою, що може стати основою для запровадження у бюджетний процес світових практик державної фінансової підтримки сталого розвитку. Дістало подальшого розвитку підходи до підвищення ефективності використання запозичень міжнародних фінансових організацій, забезпечення соціально-економічного розвитку країни з урахуванням національних завдань щодо досягнення Цілей сталого розвитку, підвищення інституційної спроможності органів публічного управління; положення до оцінки фінансового потенціалу та ролі приватного сектору в країнах з трансформаційною економікою у забезпеченні сталого розвитку, у тому числі в частині формування відповідної інфраструктури в сфері життєзабезпечення, наявність якої суттєво впливає на стан навколишнього середовища та якість життя населення.
Динамічні моделі оцінювання стабільності фінансової системи України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2016) Фарина, Олександр; Лук’яненко, Ірина
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2015. В дисертаційній роботі розроблено комплекс динамічних економіко-математичних моделей для оцінювання стабільності фінансової системи України в широкому розумінні та сформовано на основі його реалізації стратегічні орієнтири, спрямовані на досягнення стабільності фінансової системи України в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Комплекс динамічних економіко-математичних моделей включає векторну авторегресійну модель для детальної експрес-діагностики інституційної стійкості фінансової системи, яка на відміну від наявних дозволяє оцінити критичні значення дестабілізаційних факторів; проміжну динамічну імітаційну макромодель формування та виникнення дестабілізаційних непередбачуваних та несприятливих подій внаслідок реалізації валютного ризику, а також розширену динамічну імітаційну макромодель відкритої економіки України, що дозволяє врахувати вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на формування дестабілізаційних явищ фінансової системи України. На підставі отриманих результатів дослідження окреслено шляхи підвищення рівня стабільності фінансової системи та уникнення дестабілізаційних явищ за змінних зовнішніх та внутрішніх умов в довгостроковій перспективі.
Динамічні моделі оцінювання стабільності фінансової системи України: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2016) Фарина, Олександр; Лук’яненко, Ірина
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2015. В дисертаційній роботі розроблено комплекс динамічних економіко-математичних моделей для оцінювання стабільності фінансової системи України в широкому розумінні та сформовано на основі його реалізації стратегічні орієнтири, спрямовані на досягнення стабільності фінансової системи України в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Комплекс динамічних економіко-математичних моделей включає векторну авторегресійну модель для детальної експрес-діагностики інституційної стійкості фінансової системи, яка на відміну від наявних дозволяє оцінити критичні значення дестабілізаційних факторів; проміжну динамічну імітаційну макромодель формування та виникнення дестабілізаційних непередбачуваних та несприятливих подій внаслідок реалізації валютного ризику, а також розширену динамічну імітаційну макромодель відкритої економіки України, що дозволяє врахувати вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на формування дестабілізаційних явищ фінансової системи України. На підставі отриманих результатів дослідження окреслено шляхи підвищення рівня стабільності фінансової системи та уникнення дестабілізаційних явищ за змінних зовнішніх та внутрішніх умов в довгостроковій перспективі.
Моделювання кризових явищ в діяльності страхових компаній України : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2009) Грозава, Кіра; Лук’яненко, Ірина
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". - Київ, 2009. Дисертація присвячена розробці та застосуванню економіко-математичних моделей експрес-діагностики кризових явищ в діяльності страхових компаній України. У дисертаційній роботі запропоновано концептуальні положення проведення фінансової експрес-діагностики страхових компаній на основі формування груп ризику, що логічно поєднують статистичні та економіко-математичні методи, і спрямовані на завчасне виявлення кризових явищ у фінансовому стані страховиків. Побудовано комплекс дискримінантних та імовірнісних моделей експрес-оцінки фінансового стану страхових компаній, які дозволяють розподілити страхові компанії за групами ризиків, підвищити ступінь об’єктивності формування вагових коефіцієнтів при розрахунках інтегрального показника та визначити імовірність впливу основних факторів на наближення до кризового стану. Запропоновано систему показників для формування інтегрального показника фінансового стану страхових компаній, яка характеризується прозорістю, повнотою, доступністю, наявністю статистичної бази. Удосконалено метод інтервального використання інтегральних оцінок, який дозволяє знизити суб’єктивізм і оптимізувати процес прийняття рішень щодо наближеності страхової компаній до кризового стану.
Моделювання міграційних процесів в Україні як регулятора соціально-економічної стабільності: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2021) Новік, Аліна; Лук’яненко, Ірина
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 "Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці". ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2021. У дисертаційній роботі розроблено комплекс динамічних макромоделей економіки України, що включає векторну авторегресійну модель та окремий комплекс імітаційних підмоделей системної динаміки, спрямованих на дослідження міграційних процесів та їх впливу на показники соціально-економічної стабільності. Комплекс економіко-математичних нелінійних імітаційних макромоделей на основі методів системної динаміки складається з макромоделей ринку праці, формування тіньової заробітної плати, формування міграційних потоків, надходження грошових потоків від мігрантів в Україну, а також економетричної VAR-моделі взаємозалежності міграційних потоків та макроекономічних показників, що дозволяє адекватно описати складні нелінійні процеси, системно визначити та дослідити механізми формування попиту і пропозиції на ринку праці з урахуванням тіньової складової та оцінити їх вплив на формування величини міграційних потоків, а також дослідити наслідки посилення інтенсивності міграційних процесів на соціально-економічну стабільність в Україні. При цьому, розроблені моделі системної динаміки можуть об’єднуватись як в єдину оригінальну імітаційну макромодель України, так і використовуватись самостійно в залежності від цілей дослідження. На підставі отриманих результатів узагальнено поняття міграції та мігранта, соціально-економічної стабільності, визначено ключові фактори, що впливають на формування міграційних процесів, оцінено короткострокові та довгострокові ефекти інтенсифікації міграційних потоків на економіку, та проведено широкий спектр сценарного аналізу, що дозволяє визначити перспективні напрями державної політики щодо регулювання ринку праці та міграційних потоків за умов значної тінізації економіки для досягнення соціально-економічної стабільності у довгостроковому періоді.
Моделювання міграційних процесів в Україні як регулятора соціально-економічної стабільності: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2021) Новік, Аліна; Лук’яненко, Ірина
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 "Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці". ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2021. У дисертаційній роботі розроблено комплекс динамічних макромоделей економіки України, що включає векторну авторегресійну модель та окремий комплекс імітаційних підмоделей системної динаміки, спрямованих на дослідження міграційних процесів та їх впливу на показники соціально-економічної стабільності. Комплекс економіко-математичних нелінійних імітаційних макромоделей на основі методів системної динаміки складається з макромоделей ринку праці, формування тіньової заробітної плати, формування міграційних потоків, надходження грошових потоків від мігрантів в Україну, а також економетричної VAR-моделі взаємозалежності міграційних потоків та макроекономічних показників, що дозволяє адекватно описати складні нелінійні процеси, системно визначити та дослідити механізми формування попиту і пропозиції на ринку праці з урахуванням тіньової складової та оцінити їх вплив на формування величини міграційних потоків, а також дослідити наслідки посилення інтенсивності міграційних процесів на соціально-економічну стабільність в Україні. При цьому, розроблені моделі системної динаміки можуть об’єднуватись як в єдину оригінальну імітаційну макромодель України, так і використовуватись самостійно в залежності від цілей дослідження. На підставі отриманих результатів узагальнено поняття міграції та мігранта, соціально-економічної стабільності, визначено ключові фактори, що впливають на формування міграційних процесів, оцінено короткострокові та довгострокові ефекти інтенсифікації міграційних потоків на економіку, та проведено широкий спектр сценарного аналізу, що дозволяє визначити перспективні напрями державної політики щодо регулювання ринку праці та міграційних потоків за умов значної тінізації економіки для досягнення соціально-економічної стабільності у довгостроковому періоді.
Монетарна політика України в умовах макроекономічної нестабільності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі "Управління та адміністрування" за спеціальністю "Фінанси, банківська справа та страхування"
(2023) Насаченко, Марія; Лук’яненко, Ірина
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Зважаючи на зростання загальносвітової невизначеності протягом останніх років внаслідок пандемії коронавірусу, ризиків рецесії, військових конфліктів та фінансових криз виникає потреба застосування комплексного підходу до державного регулювання. Важливим елементом управління економічною системою країни є проведення монетарної політики з метою регулювання грошово-кредитних відносин, які суттєво впливають на розвиток бізнесу та добробут населення: центральний банк застосовує інструменти монетарної політики, під дією яких формується вартість грошей в економіці (процентні ставки); а економічні агенти отримують за відповідними ставками кредитні кошти для бізнесової діяльності та оформлюють депозити. В Україні та світі за останнє десятиріччя спостерігається запровадження більш жорстких монетарних заходів у зв’язку з суттєвим зростанням волатильності макроекономічних показників та підвищенням рівня глобальної невизначеності. Саме тому необхідним постає теоретично-методологічне обґрунтування проведення монетарної політики в Україні в умовах кризових явищ, макроекономічної дестабілізації, повномасштабної російсько-української війни, недостатності фінансування та структурних реформ, з урахуванням різних сценаріїв майбутнього розвитку подій. Визначення ефективних комбінацій монетарних інструментів для зниження негативних та руйнівних наслідків макроекономічної нестабільності, а також повернення до економічного зростання є ключовим стратегічним завданням державної макрофінансової політики. Застосування ефективних методів і стратегій проведення монетарної політики вимагає глибокого аналізу макроекономічних процесів, включаючи взаємодію між центральним банком, банківською системою, фінансовими ринками та іншими учасниками економіки. Ґрунтовний аналіз різних підходів та практик в монетарній політиці, а також оцінка їх ефективності у забезпеченні стабільності та розвитку економіки є невід’ємною частиною її провадження центробанками світу. У світлі зростаючих глобальних ризиків, таких як рецесія, пандемія COVID-19 та російсько-українська війна, все більше уваги приділяється розробці стратегій монетарної політики на основі аналітичних розрахунків, економіко-математичного моделювання та фундаментальних досліджень. Внаслідок кризи, політичної та економічної дестабілізації в Україні, проведення грошово-кредитної політики зіштовхується зі значними викликами. Вони впливають на ефективність монетарного трансмісійного механізму та ускладнюють оцінювання результатів застосування монетарних інструментів. Таким чином, постає актуальним теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз проведення монетарної політики в умовах дії факторів дестабілізації. Важливою складовою дослідження є застосування сценарного аналізу на основі економіко-математичного інструментарію різного рівня складності для визначення наборів інструментів монетарної політики за дії стимулюючих та дестабілізаційних факторів. На основі подібного аналізу уможливлюється виявлення найбільш ефективних комбінацій монетарних заходів для стабілізації економічної ситуації, що дозволяє згладжувати зовнішні та внутрішні дисбаланси з врахування мможливих значних ризиків. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є монетарна політика у періоди макроекономічної нестабільності та підвищених ризиків. Предметом дослідження дисертаційної роботи є теоретичні та методологічні аспекти, а також емпіричний аналіз впливу макроекономічних та зовнішніх ризиків на проведення монетарної політики в Україні. Виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань обумовило використання загальнонаукових та спеціальних теоретично-методологічних методів проведення дослідження, зокрема синтез, аналіз, класифікацію, наукову абстракцію застосовано для дослідження проведення сучасної монетарної політики, її цілей, ключових інструментів, сутності поняття макроекономічної нестабільності. Шляхом застосування методів систематизації інформації та порівняння результатів розкрито сутність основних понять та теоретичних підходів застосовних у сфері монетарної політики, а також економіко-математичного моделювання у центральних банках світу. Візуалізація, а також статистичні методи були використані для ґрунтовного аналізу динаміки досліджуваних показників монетарної політики та макроекономічних індикаторів. Для розробки комплексу економіко-математичних моделей застосовувались економетричні методи, а саме динамічна система симультативних рівнянь з механізмом корегування помилки, Марківські моделі з перемиканням режимів, векторна авторегресійна модель з Марківським перемиканням та багатофакторна регресія. На основі отриманих розрахунків за допомогою методу сценарного аналізу реалізовано прогнозування монетарних та макроекономічних показників за різних варіантів розвитку майбутніх подій, а також розроблено рекомендації щодо проведення монетарної політики, зокрема монетарних та інституційних заходів доцільних в умовах макроекономічної нестабільності. Інформаційною базою дисертації є праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (IMF), Державної служби статистики України, Державної системи правової охорони інтелектуальної власності та інші ресурси. У процесі дослідження було розроблено авторський комплекс взаємодоповнюючих динамічних макромоделей української економіки на основі системи симультативних рівнянь з механізмом корегування помилки та векторних авторегресійних моделей Марківських процесів з перемикачами для оцінки ефективності монетарної політики у часи макроекономічної нестабільності, розбалансування економічної системи, кризових явищ, тінізації, військових дій. На відміну від існуючих, запропонований комплекс моделей дозволяє врахувати як вплив факторів дестабілізації на ефективність монетарної трансмісії, так і оцінити ймовірність настання та тривалість дестабілізуючих станів, а також проводити сценарний аналіз для визначення доцільних заходів монетарної політики, спрямованих на подолання негативних наслідків макроекономічної нестабільності та повоєнне відновлення української економіки. Удосконалено методологічні підходи до проведення сценарного аналізу чутливості впливу ризиків макроекономічної дестабілізації, тінізації та військових дій на провадження монетарної політики України, що дозволяє визначити та обґрунтовувати необхідність адекватних дій центрального банку у відповідь на значні зовнішні та внутрішні шоки у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періодах. Розширено мапу ризиків дії дестабілізуючих факторів розроблену на основі різних типів сценарного аналізу за оціненою авторською динамічною макромоделлю України з механізмом корегування помилки, що дозволяє завчасно визначати ефективні монетарні інструменти для запобігання розвитку негативних подій та процесів, пов’язаних, зокрема, з веденням військових дій, соціально- економічною невизначеністю та повоєнною відбудовою економіки. Узагальнено методи оцінювання дієвості каналів монетарної трансмісії в умовах підвищених ризиків та військових дій на основі розроблених Марківських векторних авторегресійних моделей зі зміною режимів, що додатково дозволяє оцінити ефективність передачі імпульсу від монетарних інструментів на реальний сектор за різних несприятливих макроекономічних умов. Розширено підходи щодо оцінки та розкриття сутності динаміки інфляційних очікувань за умов домінування кризових періодів, факторів ризику та дестабілізуючих чинників на основі Марківських моделей з перемиканням режимів волатильності, зокрема на відміну від наявних досліджень такий підхід дозволяє чітко розмежувати етапи низьких, помірних та високих коливань очікувань економічних агентів щодо майбутнього рівня цін для ухвалення ефективних рішень у галузі монетарної політики. Дістали подальшого розвитку підходи до визначення основних дестабілізуючих факторів, що впливають на ефективність монетарної трансмісії, зокрема врахування тіньового сектору, ризиків військових дій, нестачі фінансування від міжнародних партнерів, тощо, а також обґрунтування на основі поглибленого системного статистичного та емпіричного аналізу додаткових шляхів підвищення ефективності монетарної трансмісії та економічного зростання. Крім того, удосконалено методологічні та практичні аспекти визначення пріоритетних монетарних та інституційних заходів на основі розробленої концептуальної схеми необхідних кроків НБУ та уряду задля реалізації ефективної спільної взаємоузгодженої політики на шляху до стабілізації післявоєнної економіки України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання теоретично-методологічних напрацювань та розробленого комплексу економіко-математичних моделей для визначення ефективних монетарних заходів за реалізації різних сценаріїв макроекономічної дестабілізації. При цьому, антикризове стимулювання післявоєнного відновлення та економічного зростання за допомогою інструментів монетарної політики і розвитку стартап-індустрії дає змогу осучаснити наявні підходи, використати досвід західних країн у питаннях відбудови після завершення повномасштабної російсько-української війни. Розроблені автором теоретично-методологічні підходи та рекомендації потенційно можуть використовуватись Національним банком України та іншими державними структурами, що відповідають за здійснення макрофінансової політики, при вдосконаленні інструментів монетарної політики, заходів антикризового регулювання, під час розробки стратегій запобігання та протидії реалізації ризиків, дестабілізуючих чинників, розбалансування економічної системи України у середньостроковій перспективі. Теоретичні аспекти, розроблені методологічні та практичні підходи, а також результати проведеного дослідження використовуються у роботі Центру соціальних та економічних досліджень "CASE Україна" при підготовці аналітичних записок та моніторингових продуктів (довідка №01-06/01/2023 від 06.01.2023 р.), враховані у діяльності Академії публічно-приватного партнерства, зокрема в рамках здійснення аналітичного дослідження щодо досвіду післявоєнного відновлення міст світу (довідка №23/10-2 від 10.03.2023 р.), частково впроваджені підприємством ТОВ "Ворвартс Фарма" для підготовки фінансово-аналітичних звітів щодо оцінювання поточного макроекономічного середовища, зокрема при оцінюванні динаміки обмінного курсу та інфляції було використано результати сценарного аналізу впливу стимулюючих та дестабілізуючих факторів на проведення монетарної політики в Україні (довідка №19-03 від 21.04.2023 р.), а також використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економетрика", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансовий менеджмент", "Фінансова економетрика" на бакалаврській та магістерських програмах факультету економічних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка від 08.12.2022).
Монетарні інструменти регулювання ринку праці України в умовах підвищених ризиків : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
(2024) Донкоглова, Тетяна; Лук’яненко, Ірина
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Економіка України наразі перебуває у періоді значних випробувань, викликаними повномасштабною війною з росією. Військові дії призводять до руйнації соціальної та промислової інфраструктури, знищення виробничих підприємств, порушення логістичних ланцюгів, погіршення інвестиційного клімату та некотрольованої міграції населення. Мільйони громадян вимушені були покинути свої домівки, що створює значні демографічні зміни та впливає на трудовий капітал країни. Відтік кваліфікованих працівників, зміна структури зайнятості, внутрішнє переміщення населення та зниження рівня зайнятості є ключовими наслідками війни в контексті стану ринку праці. Ці процеси призводять до зростання рівня безробіття, зниження реального рівня доходів, збільшення навантаження на соціальні системи та поглиблення існуючих диспропорцій на ринку праці. Крім того, війна спричиняє значну економічну дестабілізацію не лише на ринку праці, а також на фінансових ринках, посилюючи фінансову нестабільність. Втрата виробничих потужностей, зниження рівня інвестицій, обмеження економічної діяльності у зонах бойових дій та зростання частки витрат на оборону призводять до зменшення економічного зростання та макроекономічної дестабілізації. Це вимагає від українського уряду та Національного банку України впровадження ефективних заходів для збереження фінансової стійкості та підтримки макроекономічної стабільності, у тому числі й через заходи з регулювання ринку праці. Монетарна політика відіграє значиму роль у врегулюванні ринку праці України, особливо в умовах значної економічної нестабільності та підвищених ризиків, спричинених війною. Вона є важливим інструментом, що дозволяє регулювати економічну активність, стабілізувати фінансовий сектор і сприяти розвитку ринку праці через вплив на рівень зайнятості, доходи населення та економічне зростання. В умовах військових дій, які спричинили значний дисбаланс на ринку праці, монетарна політика має адаптуватися для досягнення подвійної мети — збереження макроекономічної стабільності та забезпечення стимулюючих умов для відновлення ринку праці. Важливим каналом впливу монетарної політики на ринок праці є процентні ставки. Зниження облікової ставки сприяє здешевленню кредитних ресурсів для бізнесу, що стимулює розширення виробництва та створення нових робочих місць. Це дозволяє підприємствам залучати додаткову робочу силу та знижувати рівень безробіття. Разом із тим, у контексті боротьби з інфляцією, яка значно підвищується в умовах військових ризиків, застосування жорсткої монетарної політики може обмежити економічну активність, що знижує попит на робочу силу. Тому ключовим завданням монетарної політики є знаходження балансу між стимулюванням економічної активності та забезпеченням цінової стабільності. Обмінний курс є ще одним важливим механізмом монетарного впливу. Волатильність валютного курсу створює додаткові виклики для бізнесу, особливо для експортно орієнтованих галузей, а відповідно й частки занйтих у цих сферах. Стабілізація курсу національної валюти є важливим завданням для монетарних органів, оскільки вона сприяє передбачуваності бізнес-середовища, що позитивно позначається на інвестиційних рішеннях компаній і, як наслідок, на зайнятості. Військові дії суттєво впливають на рівень довіри до національної валюти, тому в період підвищених ризиків важливо впроваджувати ефективні заходи для забезпечення стабільності валютного ринку. Стимулювання економічної активності в умовах макроекономічної нестабільності також вимагає застосування специфічних монетарних інструментів, які спрямовані на підтримку населення та бізнесу. Це можуть бути програми кредитування для малого та середнього бізнесу, пільгові умови кредитування для окремих секторів, що найбільше постраждали від війни, зокрема для промислових підприємств, які втратили частину потужностей через бойові дії. Монетарна політика в умовах війни повинна мати гнучкий і адаптивний характер, забезпечуючи підтримку ринку праці шляхом зниження соціальних і економічних наслідків військової кризи. Дисертаційна робота присвячена комплексному аналізу впливу монетарної політики на ринок праці України в умовах тривалих військових дій, економічної нестабільності та підвищених ризиків. Актуальність теми обумовлена необхідністю ефективного регулювання ринку праці в нових умовах через механізми монетарної політики, що сприяє збереженню макроекономічної стабільності та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку країни. Дослідження включає теоретико-методологічне обґрунтування впливу монетарних інструментів на ринок праці та емпіричний аналіз їх дієвості в умовах підвищених ризиків та зовнішніх шоків. Мета роботи полягає у розвитку теоретико-методологічних засад та розробці адекватного економетричного інструментарію для оцінювання впливу монетарної політики на основні показники ринку праці України за умов підвищених ризиків. Для досягнення поставленої мети було вирішено низку завдань, серед яких дослідження теоретико- методологічних аспектів впливу монетарної політики на розвиток ринку праці, визначення ключових монетарних інструментів, обґрунтування їх застосування для стабілізації ринку праці, розробка симультативної макромоделі української економіки та проведення сценарного аналізу впливу монетарних заходів на ринок праці. Об’єктом дослідження є стимулювання розвитку ринку праці України за різних монетарних умов та підвищених ризиків, а предметом – теоретико-методологічні засади та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для запобігання дестабілізації українського ринку праці. Інформаційною базою роботи стали положення законодавчих та нормативно-правових актів України, аналітичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики та інших державних органів, статистичні дані, наукові публікації українських і зарубіжних учених. Наукова новизна роботи полягає у розробці економетричного інструментарію для емпіричного оцінювання взаємозв’язку між інструментами монетарної політики та ключовими показниками ринку праці в умовах підвищених ризиків. Уперше розроблено концептуальні підходи до комплексного оцінювання монетарних заходів, спрямованих на стабілізацію ринку праці через використання авторської симультативної макромоделі України. Побудована модель забезпечує можливість проведення сценарного аналізу за різних макроекономічних умов для дієвих заходів монетарної політики, здатних запобігти розвитку дестабілізуючих процесів на ринку праці. Удосконалено визначення категорії "ринок праці", запропоновано його розгляд як невід’ємної складової соціально-економічного розвитку, яка відображає систему відносин між суб’єктами господарювання у процесі формування попиту і пропозиції робочої сили. Це дозволило обґрунтувати концептуальну модель ринку праці та конкретизувати його основні специфічні риси. Внесено вдосконалення у підходи до аналізу впливу монетарних інструментів, зокрема через канали облікової ставки, довгострокових ставок та обмінного курсу, що дало змогу більш точно формалізувати зв’язки між монетарним сектором і ключовими показниками ринку праці. Розроблено інструментарій сценарного аналізу для визначення адекватних дій центрального банку у відповідь на внутрішні та зовнішні шоки. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо застосування монетарних інструментів для підтримки ринку праці, зокрема у контексті тривалих військових дій, які включають обґрунтування стратегічних заходів для забезпечення зайнятості, зменшення безробіття та стабілізації економічної активності. Розроблено підходи до інтеграції монетарної, фіскальної та соціальної політики для зниження негативного впливу макроекономічних шоків на ринок праці України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки стратегічних заходів монетарної політики з метою регулювання ринку праці в умовах підвищених ризиків та економічної нестабільності. Наукові результати можуть бути застосовані Національним банком України, Міністерством соціальної політики, іншими державними органами для обґрунтування та ухвалення рішень щодо підтримки стабільності та запобігання дестабілізації ринку праці. Запропоновані рекомендації також можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців з економіки, фінансів та управління. Результати проведеного дослідження були частково використані у діяльності Українського центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, зокрема в межах аналітичного дослідження щодо перспектив післявоєнного відновлення міст та залучення приватного бізнесу до відбудови інфраструктури України й трудового потенціалу. На основі розробленої авторської макромоделі симультативних рівнянь використано сценарії впливу монетарної політики на ринок праці України в короткостроковій перспективі з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків (довідка №2024/02/2 від 16.02.2024). Також результати дослідження були застосовані фахівцями групи компаній "Інтеграл-Буд" при підготовці фінансово-аналітичних звітів щодо макроекономічного середовища й динаміки попиту на ринку первинної нерухомості. Зокрема, використано аналіз впливу монетарної політики на добробут населення, зайнятість, рівень доходів і міграційні процеси, що прямо впливають на попит на первинну нерухомість у центральних та західних регіонах України. Результати сценарного аналізу також були враховані при прийнятті управлінських рішень компанії в умовах нестабільного макроекономічного середовища (довідка №11/04/2024 від 19.04.2024). Окрім цього, теоретико-методологічні розробки та симультативна модель використовуються у навчальному процесі Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час викладання курсів: "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економіко-математичне моделювання II (Економетрика)", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансова економетрика" (довідка від 21.05.2024).
Монетарні інструменти стимулювання розвитку фондових ринків в умовах підвищених ризиків: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
(2022) Сова, Євгеній; Лук’яненко, Ірина
В умовах зростання глобальної невизначеності протягом останніх декількох років внаслідок пандемії COVID-19, зокрема й результуючої кристалізації прихованих ризиків фінансових і соціально-економічних систем, дедалі більшого значення набуває стратегічний підхід до макроекономічної політики держави. Важливою складовою цієї політики є забезпечення ефективного функціонування фондового і грошово-кредитного ринків, які мають суттєвий вплив на матеріальний стан домогосподарств і фірм: на фондовому ринку формується вартість фінансових активів, що знаходяться у портфелях економічних агентів; а грошово-кредитна політика держави має визначальний вплив на динаміку відсоткових ставок та інфляцію, які визначають вартість грошових коштів. У країнах з розвиненою економікою суттєвий вплив на розвиток фондового ринку здійснюється через інструменти монетарної політики, що не завжди спостерігається у країнах зі значними політичними й економічними ризиками, зокрема й в Україні. Відтак, необхідними є теоретико-методологічне обґрунтування та системне емпіричне дослідження взаємозв’язків між фондовим ринком і монетарною політикою центрального банку у країнах з різним рівнем і темпами економічного розвитку, географічним розташуванням, монетарними умовами та ринковою кон’юнктурою, враховуючи різні сценарії майбутніх макроекономічних умов. Виявлення найбільш ефективних монетарних інструментів для стимулювання чи стабілізації розвитку фондового ринку для різних груп країн є важливим елементом стратегії та економічної політики держави, що прагне досягти стійкості до зовнішніх шоків в умовах глобальної невизначеності, включаючи і Україну. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є розвиток фондового ринку за різних монетарних умов та макроекономічних ризиків. Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для стимулювання розвитку фондового ринку. Для виконання поставлених завдань у дисертаційній роботі було використано загальнонаукові та спеціальні теоретико-методологічні й емпіричні методи дослідження. Зокрема, методи аналізу, синтезу, абстрагування та класифікації було використано для дослідження сутності поняття монетарної політики і її основних інструментів, фондового ринку та характеру взаємозв’язку між ними. Методи порівняння і систематизації слугували при аналізі наукової літератури щодо основних монетарних показників, фондових індексів та досвіду застосування економіко-математичного інструментарію для визначення та оцінювання взаємозв’язку монетарної політики та розвитку фондового ринку. Порівняльний статистичний і візуальний аналіз часових рядів застосовувалися для дослідження історичної динаміки основних монетарних і фондових показників у країнах з різним рівнем економічного розвитку. При розробці комплексу економіко-математичних моделей було використано методи векторної авторегресії, механізми коригування відхилення часових рядів від довгострокової рівноваги, методи панельних даних, регресійний аналіз з перемиканням режимів Маркова. Для визначення прогнозної динаміки фондових індикаторів за різних монетарних умов було використано сценарний аналіз. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні й методичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики України, Першої фондової торгівельної системи (ПФТС), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародного валютного фонду (IMF), Світового банку (World Bank) та інших веб-ресурсів. У процесі дослідження було визначено теоретико-методологічні аспекти та розроблено комплекс оригінальних економіко-математичних моделей для визначення ефективних інструментів монетарної політики в Україні та інших країнах, що розвиваються, з метою стимулювання та стабілізації розвитку фондового ринку в умовах макроекономічних збурень та підвищених ризиків. На відміну від наявних досліджень, у даній роботі системно досліджено та емпірично обґрунтовано очікувану динаміку фондового ринку за різних сценаріїв монетарних режимів і заходів в Україні, а також реакцію фондового індексу ПФТС у відповідь на різноманітні макроекономічні шоки, що є важливим елементом стратегії та економічної політики держави для досягнення стійкості до зовнішніх шоків в умовах глобальної невизначеності. Удосконалено теоретичні та практичні підходи до аналізу чутливості фондових і монетарних індикаторів для країн з різним рівнем розвитку шляхом оцінювання імпульсних відгуків монетарних показників і фондових індексів у відповідь на зовнішні і внутрішні шоки, що дозволяє визначити доцільність втручання центрального банку для здійснення активної монетарної політики з метою стабілізації макроекономічної ситуації у кожній з груп країн, що досліджуються. Розширено та вдосконалено емпіричні підходи до аналізу впливу фондового ринку на реальний сектор економіки в рамках дії трансмісійного механізму, які, на відміну від існуючих, враховують інші інституційні й макроекономічні передумови економічного зростання у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, зокрема рівень прямих іноземних інвестицій, контроль над корупцією, а також рівень загальної соціально-економічної невизначеності. Систематизовано концептуальні підходи до обґрунтування каналів впливу трансмісійного механізму на фондовий ринок шляхом узагальнення положень, наявних у науковій літературі, та визначення основних груп факторів, від яких залежить ступінь та спрямованість впливу монетарної політики, зокрема типу монетарного режиму, напрямку зміни відсоткових ставок, галузевих та індивідуальних характеристик, рівня ринкової капіталізації і структури боргових зобов’язань фірм тощо. Дістали подальшого розвитку практичні методи аналізу еволюції монетарних режимів в Україні на основі моделі з перемиканням режимів Маркова, що дозволяє виділити періоди експансивної та рестрикційної монетарної політики, їхню середню тривалість протягом історичного періоду, а також імовірність переходу до іншого режиму. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані основні теоретичні узагальнення, авторський комплекс моделей і висновки можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо необхідних заходів монетарної політики з метою стимулювання розвитку фондового ринку за різних макроекономічних сценаріїв. Розроблені теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації можуть бути використані Національним банком України та іншими державними органами, що здійснюють макроекономічну політику, при вдосконаленні інструментів грошово-кредитної політики та під час розробки стратегічного плану з розвитку фондового ринку в Україні в умовах глобальної невизначеності у середньостроковій перспективі. Теоретичні аспекти, методологічні підходи та практичні результати проведеного наукового дослідження використовуються фахівцями Національного рейтингового агентства "Рюрік" при визначенні кредитних рейтингів банківських установ та розробці інформативно-аналітичних матеріалів (довідка №21/12/20-01 від 20.12.2021), при підготовці навчальних матеріалів Академії Публічно- Приватного Партнерства для представників публічної влади з питань стратегічного планування (довідка №113 від 11.01.2022), при викладанні навчальних дисциплін "Фінансовий ринок", "Ринок фінансових послуг", "Фінансовий менеджмент", "Поведінкові фінанси" у процесі підготовки бакалаврів та магістрів зі спеціальності "Фінанси, банківська справа та страхування" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (довідка від 21.02.2022).
Системний аналіз та моделювання впливу взаємоузгодженості монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2017) Дадашова, Первін; Лук’яненко, Ірина
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2017. У дисертаційній роботі розроблено комплекс динамічних макромоделей економіки України, що включає векторні авторегресійні моделі, модель системи симультативних рівнянь з механізмом коригування похибки та імітаційну модель системної динаміки, і використовується для оцінки впливу взаємоузгодженості фіскальної та монетарної політики на макроекономічну стабільність. У дослідженні обґрунтовано теоретичне визначення поняття макроекономічної стабільності та розроблено ряд індикаторів її досягнення у довгостроковій перспективі. Розроблений комплекс динамічних макромоделей включає набір векторних авторегресійних моделей для оцінки сили основних каналів прямих взаємозв’язків між фіскальним та монетарними секторами, а також розширеної діагностики сили трансмісійного механізму монетарної політики. На основі отриманих результатів побудовано дві макромоделі економіки України: динамічна система симультативних рівнянь з механізмом коригування помилки та імітаційна макромодель системної динаміки. На підставі отриманих результатів дослідження побудовано мапу ризиків дестабілізації економіки країни, що може бути використана при проведені державної політики задля досягнення макроекономічної стабілізації. Реалізація макромоделей дає змогу проводити детальний сценарний аналіз для визначення потенційних загроз дестабілізації економіки в разі неузгодженності інструментів монетарної та фіскальної політики та визначати ефективні заходи для досягнення макроекономічної стабільності.
Системний аналіз та моделювання впливу взаємоузгодженості монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2017) Дадашова, Первін; Лук’яненко, Ірина
Актуальність теми. Доцільність державного регулювання економіки є одним з найбільш дискусійних питань, що активно піднімаються в межах наукових економічних досліджень протягом багатьох років. Прихильники вільного ринку наголошують на необхідності саморегуляції та визначення основних макроекономічних показників на основі їх тісної взаємодії, однак без зовнішнього втручання. Водночас економічні та фінансові кризи, що відбувалися протягом останнього століття, створюють передумови для того, щоб розглядати державне регулювання як необхідний елемент забезпечення стабільності функціонування економіки в цілому. Відтак, за сучасних умов найважливішим є не обґрунтування доцільності втручання державних органів у ринкові відносини, а визначення головної мети регуляції й аналіз можливих шляхів покращення ефективності державного управління, особливо в контексті забезпечення довгострокової макроекономічної стабільності. Розробка середньострокової та довгострокової стратегії забезпечення макроекономічної стабільності держави вимагає глибокого розуміння та оцінки наслідків взаємодії інструментів монетарної та фіскальної політик, їх впливу на економічні процеси з метою прийняття обґрунтованих рішень та визначення спільних дій Національного банку та уряду, що є особливо важливим у сучасних українських реаліях. Дійсно, на сучасному етапі розвитку України їй притаманне швидке зростання обсягу державного боргу, значний рівень дефіциту державного бюджету, високі ризики у фінансовій сфері та сповільнене зростання виробництва після надпотужного його спаду на фоні політичних дисбалансів. Спостерігається одночасна дія великої кількості різноманітних зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих чинників, які перешкоджають ефективному здійсненню економічної та фінансової діяльності. Стабілізувати ситуацію через державне втручання можна за рахунок використання взаємоузгоджених фіскальних і монетарних інструментів уряду та Національного банку. Що своєю чергою, актуалізує необхідність розробки теоретико-методологічного забезпечення формування середньострокової та довгострокової взаємоузгодженої фіскальної та монетарної політики для досягнення макроекономічної стабільності, що неможливо без розвитку сучасного економіко-математичного інструментарію, зокрема макроекономічних моделей, які описують поведінку складних економічних систем і дають змогу будувати та досліджувати сценарії розвитку економіки при застосуванні різних комбінацій фіскальних і монетарних інструментів в динаміці, виявляти та попереджувати негативні тенденції на шляху досягнення стану макроекономічної стабільності, а також досліджувати неузгодженості у проведенні політики попередніх періодів з метою їх коригування у майбутньому. Суттєвий внесок у дослідження фіскальної та монетарної політики, а також їх взаємодії зробили такі вітчизняні вчені як Ю. Баженова, В.Вітлінський, Н. Жак, В. Козюк, І. Лук’яненко, С. Ніколайчук, О. Черняк, В. Шевчук та інші, а також зарубіжні – Т. Сарджент, Н. Валлас, Б. Лоуренс, Е. Де ла Пієдра, Д. Воррел, Т. Кірсанова, Т. Андерсен, Ф. Шнейдер, Е. Того, М. Дахан та інші. Концепцію поняття макроекономічної стабільності та критеріїв її досягнення досліджували Д. Медовс, Н. Хенлі, Р. Бейлі, Дж. Гасснер, П. Агенор, Г. Корсетті, С. Мавроеідіс, Г. Шинасі, В. Лановий та інші. Теоретико-методологічним та практичним питанням побудови та застосування економіко-математичних макромоделей було приділено увагу вітчизняними вченими О. Баженовою, В. Вітлінським, В. Геєцем, Ю. Городніченком, Т. Клебановою, І. Лук’яненко, Т. Меркуловою, М. Скрипниченко, О. Черняком, С. Шумською, а також західними дослідниками Т. Кірсановою, Л. Клейном, Т.Сарджентом, Дж. Стерманом, Е. Того, Дж. Форестером та іншими. Незважаючи на те, що методологічним, теоретичним та практичним аспектам зазначеної проблематики приділяли увагу як відомі західні, так і українські вчені, деякі проблеми потребують поглибленого дослідження та подальшого вирішення. Зокрема, попри широке розкриття концептуальних засад макроекономічної стабільності, досить розмитими лишаються критерії її досягнення. Також дослідженим працям притаманне теоретичне обґрунтування необхідності взаємоузгодження монетарних та фіскальних заходів, однак недостатньо уваги приділено відображенню механізмів такого узгодження й оцінці його впливу на стан макроекономічного середовища. Потребує подальшого розвитку і цілісне дослідження ролі у встановленні макроекономічної стабільності скоординованої фіскальної та монетарної політики за умов підвищених внутрішніх та зовнішніх ризиків, що базується на застосуванні адаптивних макроекономічних моделей, зокрема моделей симультативних рівнянь з механізмами довгострокової рівноваги та імітаційних макромоделей системної динаміки, які дозволяють адекватно відтворювати поведінку складних економічних систем, навіть за можливих змін їхньої структури та з врахуванням нелінійних зворотних взаємозв’язків і адаптивних властивостей. Також доцільною, є розробка карти можливих ризиків дестабілізації економічної системи у випадку неузгодженості фіскальної та монетарної політики, а також оцінювання ступеня її вразливості за різних варіантів розвитку подій. Актуальність, значимість та складність окреслених проблем, недостатній рівень їх теоретичного й емпіричного дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мети, завдання, об’єкта та предмета дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі фінансів Національного університету «Києво-Могилянська академія» відповідно до планів держбюджетних науководослідних робіт «Методи оцінки стабільності фінансової системи та механізми залучення інвестицій в умовах реформування економіки» (номер державної реєстрації 0111U000743), де автором проведено системний аналіз поняття фінансової та макроекономічної стабільності; визначено основні індикатори фінансової стабільності на макрорівні; розроблено концептуальні основи оцінювання стабільності складних динамічних економічних систем, а також в межах фундаментальної науково-дослідної теми «Теоретико-методологічне забезпечення та розробка сучасного математичного інструментарію формування взаємоузгодженої фінансово-бюджетної та монетарної політики в умовах макроекономічної нестабільності» (номер державної реєстрації 0114U001671). Особисто автором досліджено концептуальні та теоретичні засади формування взаємоузгодженої фіскальної та монетарної політики в умовах макроекономічної нестабільності, а також розроблено цілісний комплекс динамічних макромоделей економіки України для оцінки взаємозв’язків між монетарною та фіскальною політикою в умовах дії дестабілізуючих факторів та їх впливу на макроекономічну стабільність. Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретико-методологічних положень і розробка сучасного математичного інструментарію для визначення середньострокової та довгострокової взаємоузгодженої фіскальної та монетарної політики, спрямованих на досягнення макроекономічної стабільності в країні. Для досягнення мети дисертаційної роботи поставлено і вирішено такі завдання: – виявити сутність макроекономічної стабільності як основи стійкого розвитку економічних систем і визначити основні критерії та індикатори її досягнення та вимірники загроз. – дослідити шляхи впливу заходів монетарного та фіскального регулювання на макроекономічні показники загалом та індикатори макроекономічної стабільності зокрема; – обґрунтувати переваги застосування інноваційних технологій системної динаміки та динамічних систем симультативних рівнянь для оцінювання та визначення основних взаємоузгоджених інструментів фіскальної та монетарної політик, спрямованих на економічний розвиток України в умовах глобальної нестабільності та поглиблення кризових явищ; – розробити комплекс векторних авторегресійних моделей для визначення ключових інструментів впливу монетарної та фіскальної політики, а також їхнього узгодження на макроекономічні показники; – розробити підмоделі основних секторів української економіки на основі систем симультативних рівнянь з механізмами коригування похибки та концепцію їх об’єднання в цілісну макромодель української економіки з урахуванням логіки взаємозв’язків між ними; – розвинути методологічні основи побудови та практичного застосування динамічної макромоделі української економіки методом системної динаміки з урахуванням нелінійних динамічних взаємозв’язків між її елементами, акумуляційних ефектів й адаптивних властивостей для системного аналізу синергетичного ефекту взаємодії інструментів фіскальної та монетарної політики у середньостроковій і довгостроковій перспективах; – розробити цілісний комплекс взаємопов’язаних динамічних макромоделей оцінки впливу взаємоузгодженості монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність, який включає динамічну макроеконометричну модель України, побудовану методом системи симультативних рівнянь з вбудованим механізмом коригування похибки та імітаційну макромодель системної динаміки; – сформувати концепцію оцінки впливу змін інструментів монетарної та фіскальної політики на економічну систему через проведення сценарного аналізу на основі розробленого комплексу динамічних макроекономічних моделей з метою визначення ефективних взаємоузгоджених інструментів фіскальної та монетарної політики за різних варіантів розвитку економічної системи; – розробити карту можливих ризиків дестабілізації економіки України у випадку неузгодженості фіскальної та монетарної політики в середньостроковій і довгостроковій перспективах; – визначити напрями удосконалення рівня узгодженості монетарної та фіскальної політики в Україні для досягнення макроекономічної стабільності та підтримки її сталого економічного розвитку. Об’єктом дослідження є фіскальні та монетарні процеси в умовах дії дестабілізуючих факторів та механізми досягнення макроекономічної стабілізації. Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та інструментарій математичного моделювання впливу взаємоузгодженої фіскальної та монетарної політики на макроекономічну стабільність держави та забезпечення її сталого економічного розвитку. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовуються як загальнонаукові методи пізнання, так і спеціальні методи та прийоми аналізу і моделювання, поєднання яких дало змогу реалізувати концептуальну єдність дослідження. Зокрема, серед загальнонаукових методів було використано класифікацію для визначення основних категорій інструментів монетарної та фіскальної політики. Аналіз та синтез застосовано для дослідження сутності поняття макроекономічної стабільності. Порівняльний аналіз слугував для систематизації досвіду використання економіко-математичного моделювання для дослідження макроекономічних явищ. Історичний метод у комбінації зі статистичними методами застосовувався для дослідження розвитку монетарної та фіскальної політики в Україні. Для розробки комплексу динамічних макромоделей економіки використано економетричні методи векторних авторегресійних моделей, системи симультативних рівнянь, методи коригування помилки. Для дослідження характеристик монетарної та фіскальної політики на різних етапах розвитку було застосовано метод головних компонент. Методи системної динаміки використовувались для формалізації нелінійних стохастичних взаємозв’язків між елементами складної системи з нечітко визначеною структурою в динаміці. Для визначення впливу взаємоузгодженої монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність використано сценарний аналіз та імітаційні експерименти. Методи наукового абстрагування, синтезу та узагальнень застосовано при розкритті синергетичного ефекту взаємоузгодженості інструментів монетарної та фіскальної політики для забезпечення макроекономічної стабільності української економіки. Графічну візуалізацію застосовано для відображення результатів дослідження. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні матеріали Державної служби статистики України, Національного банку України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України. У роботі широко використовуються інформаційні джерела урядових інституцій, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Процес моделювання відбувався з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2007, Eviews 7, Stella Architect, iSee Systems iThink 10.0.6. Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено теоретико-методологічне забезпечення та комплекс динамічних економікоматематичних макромоделей для аналізу впливу взаємоузгодженості монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність, що дає змогу підвищити ефективність державного управління економікою, а саме: вперше: – розроблено цілісний комплекс взаємопов’язаних динамічних макромоделей оцінки впливу взаємоузгодженості монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність, який включає динамічну макроеконометричну модель України у вигляді системи симультативних рівнянь із вбудованим механізмом коригування похибки, що дає змогу адекватно відобразити адаптивні та динамічні властивості складних економічних систем і кількісно оцінити довгострокові рівноважні зв’язки та короткострокові динамічні коливання в рамках єдиної моделі, та імітаційну макромодель системної динаміки, яка дає змогу формалізувати складні нелінійні причинно-наслідкові взаємозв’язки між елементами економічної системи в динаміці й адекватно відтворювати її поведінку навіть при зміні її структури. Розроблений модельний комплекс демонструє високу точність прогнозів; дає змогу визначити швидкість стабілізації або розбалансування системи в разі дії дестабілізуючих факторів; проводити сценарний аналіз розвитку економіки внаслідок імплементації різних заходів державної політики та дозволяє розробити ефективні методи досягнення макроекономічної стабільності за рахунок узгоджених монетарних та фіскальних інструментів; удосконалено: – концепцію об’єднання динамічних моделей симультативних рівнянь з механізмом коригування похибки окремих секторів української економіки в цілісну макромодель з урахуванням логіки взаємозв’язків між ними, що дає змогу оцінити реакцію на шоки як окремих підсистем, так і економічної системи загалом, а також визначити найбільш вразливі її елементи, які можуть призвести до макроекономічної дестабілізації в короткостроковій та довгостроковій перспективах; – метод оцінювання впливу змін інструментів монетарної та фіскальної політики на економічну систему через сценарний аналіз з поетапним використанням розробленого комплексу динамічних макроекономічних моделей, що, на відміну від наявних, дають змогу визначити не тільки прямі впливи інструментів державного регулювання на макропоказники, але і зворотні ефекти на монетарний і фіскальний сектори, які виникають внаслідок зрушень у реальній економіці; – інструментарій побудови динамічної макромоделі економіки України методом системної динаміки через розширення фіскального сектору та врахування елементів реакції фінансового ринку на зміни у середовищі, зокрема на рівень ліквідності та монетизації економічної системи; – практичні аспекти застосування векторних авторегресійних моделей для визначення ключових інструментів впливу монетарної та фіскальної політики на макроекономічні показники за змінного стану фінансового сектору; дістали подальшого розвитку: – концептуальні підходи до визначення сутності макроекономічної стабільності, критеріїв та індикаторів її досягнення, вимірників загроз стабільності, що сприяє конкретизації цілей державного регулювання; – методи побудови та практичної реалізації мапи можливих ризиків дестабілізації економічної системи України у випадку неузгодженості заходів фіскальної та монетарної політики, що дає змогу оцінити її вразливість за різних варіантів розвитку подій у короткостроковій та довгостроковій перспективах; – методологічні аспекти нормативного моделювання із використанням системної динаміки через включення до розробленого комплексу структури для автоматизованого визначення необхідної зміни інструментів монетарної та фіскальної політики для досягнення цільового рівня макроекономічних показників. Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у можливості використання комплексу розроблених економікоматематичних макромоделей при формуванні державної монетарної та фіскальної політики з метою підвищення ефективності регулювання та досягнення макроекономічної стабільності. Наявність вбудованого у модельний комплекс автоматизованого механізму розрахунку необхідних змін інструментів монетарної та фіскальної політики для досягнення цільового рівня макроекономічних показників спрощує практичне застосування розроблених моделей та дає змогу здійснювати порівняльний аналіз прогнозу за незмінних умов і можливих сценаріїв розвитку економіки шляхом проведення та візуалізації імітаційних експериментів. Використання розробленого комплексу моделей сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання; зниженню загрози дестабілізації економічної системи за рахунок реалізації узгоджених і несуперечливих заходів монетарного та фіскального регулювання, а також формуванню науково обґрунтованих заходів, спрямованих на підвищення стійкості економіки України до реалізації зовнішніх ризиків, зокрема через практичне застосування розробленої мапи ризиків її можливої дестабілізації. Прикладні результати дослідження враховано при розробці аналітичних матеріалів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (довідка № 3011-06/37822-09 від 23.11.2016 р.), частково враховані у роботі Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (довідка №291116/00122 від 29.11.2016 р.), використовувалися в роботі Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна (довідка №149/11/16 від 02.11.2016 р.), використано у дослідженні Інституту соціально-економічних стратегій (довідка №28 від 01.11.2016 р.). Основні результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес при викладанні курсів «Економетрика», «Історія фінансової думки в Україні», «Поглиблений курс методів системної динаміки у фінансах» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (довідка від 01.11.2016 р.). Особистий внесок автора. Дисертація є оригінальною, самостійною і завершеною науковою працею. Наукові результати, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані безпосередньо автором. Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були представлені на 21 всеукраїнській і міжнародній конференції, зокрема: 33-й Міжнародній конференції Товариства системної динаміки «Reinventing Life on a Shrinking Earth» (19–23 липня 2015 р., м. Кембридж, США); IV Міжнародній науковій конференції молодих вчених присвяченій 93-річчю Г. Алієва (29–30 квітня 2016 р., м. Баку, Азербайджан); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, магістрів та аспірантів «Банковский бизнес и финансовая экономика: современное состояние, глобальные тренды и перспективы развития» (20 травня 2016 р., м. Мінськ, Білорусь); Міжнародній конференції «Systems Thinking & Dynamic Modeling Conference for K-12 Education» (25–27 червня 2016 р., м. Уелслі, Масачусетс, США); 28-ій Європейській конференції з операційних досліджень «EURO» (3–6 липня 2016 р., м. Познань, Польща); Першій національній науково-методичній конференції «Економіко-математичне моделювання» (30 вересня 2016 р., м. Київ). Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи відображені в 19 наукових працях загальним обсягом 9,6 д. а., у тому числі: 1 — у наукових фахових виданнях України, 6 — у наукових фахових виданнях України, що зареєстровані у міжнародних наукометричних базах, 12 — в інших виданнях.
Системний аналіз та інструментарій моніторингу банківських ризиків в Україні: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
(2024) Глазунов, Анатолій; Лук’яненко, Ірина
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справ та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Сучасна банківська система України виконує ключову роль у фінансовому секторі країни, що сприяє забезпеченню фінансової стабільності. У зв'язку з складною економічною та політичною ситуацією, обумовленою повномасштабним вторгненням росії в Україну, необхідний постійний моніторинг та оперативне прийняття рішень для запобігання негативним наслідкам, зокрема у банківському секторі. Банківська система України проявила стійкість до зовнішніх шоків, забезпечуючи високий рівень капіталу та ліквідності, а також продовжуючи активно кредитувати населення та підприємства. Проте, розуміння та ефективний моніторинг банківських ризиків стають важливою складовою для стійкості банківської системи як під час кризи, так і під час майбутнього відновлення. Системний аналіз ризиків у банківській сфері дозволяє виявляти та оцінювати різноманітні загрози, з якими зіштовхуються банки в тому числі кредитний, ліквідності, ринковий, операційний та інші ризики. Ефективний моніторинг банківських ризиків забезпечує додаткову інформацію для макропруденційної та монетарної політики, але потребує постійної адаптації та вдосконалення існуючих підходів. Розробка та впровадження ефективних інструментів моніторингу банківських ризиків допомагає своєчасно реагувати на ризики для уникнення негативних наслідків для банківської системи та української економіки загалом. Глибокий аналіз та дослідження в цьому напрямку дозволяють ідентифікувати недоліки та прогалини в існуючих практиках, а також пропонувати рекомендації для їх подолання. У контексті глобальних ризиків, таких як рецесія, пандемія COVID-19 та російсько-українська війна, посилюється необхідність у розробці комплексної системи показників, що допомагатимуть своєчасно ідентифікувати накопичення дисбалансів. Це особливо актуально, оскільки накопичені дисбаланси можуть поглиблювати негативні наслідки кризи, подібно до того, як це сталося під час кризи 2014–2015 років. Реалізація ризиків може бути спровокована зовнішніми факторами, тому для ефективної протидії ризикам, банківська система має бути готовою, тобто фінансово стійкою. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є функціонування банківського сектору України за стабільної макроекономічної ситуації та в періоди нестабільності та підвищених ризиків. Предметом дослідження дисертаційної роботи є системний аналіз теоретико-методологічних підходів, концептуальних засад та інструментарію моніторингу банківських ризиків в Україні Виконання завдань, описаних у дисертаційній роботі, зумовило використання загальнонаукових та спеціальних теоретично-методологічних підходів проведення дослідження, зокрема аналіз, синтез, класифікацію, наукову абстракцію застосовано для дослідження моніторингу ключових індикаторів банківських ризиків та сутності поняття банківські ризики. За допомогою застосування методів систематизації інформації та порівняння результатів розкрито сутність основних понять та теоретичних підходів використаних у сфері моніторингу банківських ризиків. Візуалізація, а також статистичні методи були застосовані для ґрунтовного аналізу динаміки досліджуваних показників відображених у системі показників мапи ризиків та розбудови індексу фінансового циклу. Для розробки комплексу економіко-математичних моделей застосовувались економетричні методи, векторні авторегресійні моделі з механізмом корегування помилки, прості та впорядковані логіт-моделі, а також панельні регресії з фіксованими ефектами. Методи наукового узагальнення, синтезу, дедукції та індукції використовувались при розробці рекомендацій та формулюванні висновків щодо удосконалення моніторингу банківський ризиків в Україні. Інформаційною базою дисертації є праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Національного банку України (НБУ) та Державної служби статистики України, а також інтернет-ресурси. В процесі дослідження розвинуто теоретико-методологічні засади та розроблено економіко-математичний інструментарій моніторингу ризиків банківського сектору України для запобігання розвитку дефолтів як в періоди макроекономічної стабільності, так і в умовах нестабільності, військової загрози та післявоєнного відновлення. Сформовано концептуальні засади удосконалення підходів до моніторингу банківських ризиків в умовах невизначеності та розроблено комплекс моделей раннього попередження – ефективний інструментарій для виявлення накопичення системних ризиків та прогнозування можливої кризи в банківському секторі України. Побудовано індекс кредитних стандартів, що дозволяє кількісно оцінити пропозицію банківських кредитів. Індекс використано в процесі розробки базової універсальної моделі кредитування для роздрібних та корпоративних кредитів банків, що дає можливість проаналізувати маржинальні ефекти, зокрема, вплив зміни пропозиції кредитів на обсяг нових кредитів в залежності від розміру банку, а також вплив зміни реального ВВП на кредитування в залежності від частки державних облігацій та депозитних сертифікатів НБУ в загальних активах банків. За результатами дослідження удосконалено методологічні підходи оцінки ризиків, зокрема, тих, що відображаються в системі показників – мапі ризиків банківського сектору; застосування індексу фінансового циклу для калібрації контрциклічного буферу капіталу; інструментарій розробки сценаріїв для стрес-тестування за допомогою моделювання швидкості та сили впливу облікової ставки НБУ на ставки комерційних банків України. Дістали подальшого розвитку підходи до визначення основних дестабілізуючих факторів, що впливають на ймовірність дефолтів банків; рекомендації моніторингу банківських ризиків на рівні системи з використанням моделей раннього попередження; пропозиції удосконалення розробки планів відновлення банків за допомогою інтегрованого композитного індикатора на основі моделей раннього попередження. Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні теоретично-методологічних досліджень та розробленого комплексу економіко-математичних моделей для визначення ефективних інструментів моніторингу банківських ризиків. Авторські теоретико-методологічні напрацювання, комплексні підходи та розроблені економіко-математичні моделі можуть бути використані Національним банком України, а також іншими державними органами та інституціями, аналітичними центрами, які здійснюють моніторинг банківських ризиків. Це сприятиме удосконаленню існуючих підходів в умовах дії дестабілізуючих факторів та формуванню стратегічних завдань щодо ідентифікацій загроз в банківському секторі. Результати дослідження були використані Національним банком України у процесі підготовки Звіту про фінансову стабільність (ЗФС) та частково під час розробки методології для теплової карти ризиків фінансового сектору України та індексу фінансового циклу (довідка №32-0009/32598 від 26.04.2024 р.). Академією публічно-приватного партнерства в рамках аналітичного дослідження та при підготовці навчальних матеріалів щодо перспектив досягнення національних цілей сталого розвитку в Україні були використані результати, отримані за допомогою розробленого комплексу авторських економетричних векторних регресійних моделей (довідка №2024/02/1 від 15.02.2024 р.). Теоретично-методологічні аспекти та практичні напрацювання комплексних економіко-математичних моделей, розроблених в рамках дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів "Гроші та кредит", "Економетрика", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансова економетрика", "Мікро- та макропруденційне регулювання банків" на бакалаврській та магістерській програмі спеціальності "Фінанси, банківська справа, страхування" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (довідка від 04.03.2024 р.)
Фінансові інструменти управління інноваційно-інвестиційними проектами: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2019-12-27) Шестаков, Дмитро; Лук’яненко, Ірина
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Київський національний торговельно-економічний університет. Київ, 2019. Розкрито сутність фінансового інструментарію управління інноваційно-інвестиційними проектами в процесі фінансово-економічного регулювання, що ґрунтується на інтеграції та адаптованості методів, інструментів та важелів, які застосовуються відповідними фінансовими інститутами, до динамічних умов соціально-економічного розвитку країни, що забезпечить підвищення результативності впливу фінансової політики на нього, формування інвестиційної привабливості економіки та створення відповідних умов для підвищення її конкурентоспроможності з урахуванням суспільно-економічних й інституційних складових розвитку фінансової системи. Удосконалено методологічні засади оцінювання інвестиційної привабливості проектів з різним ступенем інноваційності, які на відміну від наявних дозволяють визначити можливості створення інновації через поетапну імплементацію та реалізацію інноваційно-інвестиційних проектів шляхом врахування управлінської гнучкості, оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості з застосуванням методів реальних опціонів, мультиплікаторів та зворотної індукції; механізм прийняття стратегічного рішення щодо інвестування капіталу у потенційно привабливий інноваційно-інвестиційний проект з урахуванням ризиків управління інвестиційними ресурсами шляхом удосконалення підходів до оцінки проекту, мінімізації розкиду результатів прогнозованої рентабельності проекту та моделювання інвестиційних потоків; положення щодо оцінки управлінської гнучкості, її впливу на інвестиції та можливості визначення їх справедливої вартості шляхом інтеграції методу тестування гіпотез та методу мультиплікаторів у даний процес. Дістало подальшого розвитку узагальнення та систематизація досвіду застосування фінансових інструментів управління інноваційно-інвестиційними проектами у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою, зокрема в частині стимулювання інноваційної діяльності; підходи до фінансового оцінювання інноваційно-інвестиційних проектів з урахуванням методу зворотної індукції та методу реальних опціонів для прийняття стратегічних рішень щодо інвестування коштів у розробку інноваційного продукту, які на відміну від наявних базуються на врахуванні оцінки невизначеності та ризиків притаманних процесу створення інновації на всіх стадіях; інституційні засади фінансового інструментарію управління інноваційно-інвестиційними проектами із врахуванням динамічності соціально-економічного розвитку країни під впливом глобалізаційних процесів.
Фінансові інструменти управління інноваційно-інвестиційними проектами: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(2019-12-27) Шестаков, Дмитро; Лук’яненко, Ірина
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Київський національний торговельно-економічний університет. Київ, 2019. Розкрито сутність фінансового інструментарію управління інноваційно-інвестиційними проектами в процесі фінансово-економічного регулювання, що ґрунтується на інтеграції та адаптованості методів, інструментів та важелів, які застосовуються відповідними фінансовими інститутами, до динамічних умов соціально-економічного розвитку країни, що забезпечить підвищення результативності впливу фінансової політики на нього, формування інвестиційної привабливості економіки та створення відповідних умов для підвищення її конкурентоспроможності з урахуванням суспільно-економічних й інституційних складових розвитку фінансової системи. Удосконалено методологічні засади оцінювання інвестиційної привабливості проектів з різним ступенем інноваційності, які на відміну від наявних дозволяють визначити можливості створення інновації через поетапну імплементацію та реалізацію інноваційно-інвестиційних проектів шляхом врахування управлінської гнучкості, оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості з застосуванням методів реальних опціонів, мультиплікаторів та зворотної індукції; механізм прийняття стратегічного рішення щодо інвестування капіталу у потенційно привабливий інноваційно-інвестиційний проект з урахуванням ризиків управління інвестиційними ресурсами шляхом удосконалення підходів до оцінки проекту, мінімізації розкиду результатів прогнозованої рентабельності проекту та моделювання інвестиційних потоків; положення щодо оцінки управлінської гнучкості, її впливу на інвестиції та можливості визначення їх справедливої вартості шляхом інтеграції методу тестування гіпотез та методу мультиплікаторів у даний процес. Дістало подальшого розвитку узагальнення та систематизація досвіду застосування фінансових інструментів управління інноваційно-інвестиційними проектами у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою, зокрема в частині стимулювання інноваційної діяльності; підходи до фінансового оцінювання інноваційно-інвестиційних проектів з урахуванням методу зворотної індукції та методу реальних опціонів для прийняття стратегічних рішень щодо інвестування коштів у розробку інноваційного продукту, які на відміну від наявних базуються на врахуванні оцінки невизначеності та ризиків притаманних процесу створення інновації на всіх стадіях; інституційні засади фінансового інструментарію управління інноваційно-інвестиційними проектами із врахуванням динамічності соціально-економічного розвитку країни під впливом глобалізаційних процесів.

Browse

Browsing 011. Дисертації by Author "Лук’яненко, Ірина"

Results Per Page

Sort Options