Кафедра міжнародного і європейського права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item The Holodomor-Genocide and the Ongoing Russian Genocide in Ukraine: Intent, Victims and Perpetrators(2023) Antonovych, MyroslavaIn my short article I will briefly compare two genocides committed against the Ukrainians within the period of one hundred years: the Holodomor in the first half of 20th century and the ongoing Russian genocide against the Ukrainian nation. These two genocides were committed by the same perpetrator – the Russian empire, which was called the USSR in the previous century and is called Russian Federation now. Whatever the name might be, it remains the same perpetrator – the Russian empire.Item Війна Росії проти України як геноцид українського народу(2023) Азаров, Денис; Венгер, Володимир; Коваль, Дмитро; Нуріджанян, ҐаянеНині багато уваги приділяється грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, вчиненим Росією під час нового етапу агресії проти України, що розпочався 24 лютого 2022 року. Події в Україні переважно аналізують у контексті jus ad bellum та jus in bello, проте трапляються і спроби розглянути зазначені порушення крізь призму геноциду. Пропонована стаття розвиває та поглиблює дослідження геноцидального характеру широкомасштабних порушень гуманітарного права та прав людини, скоєних збройними силами Російської Федерації в Україні. У межах контекстного аналізу автори роблять спробу довести наявність геноцидального наміру, що зумовлює вчинення згаданих порушень. Як докази такого наміру розглянуто, зокрема, риторику та псевдоісторичні відсилки, які використовують російські лідери для виправдання вторгнення в Україну. У статті також висвітлено системне знищення культурної спадщини України як один із доказів наявності наміру принаймні частково знищити український народ як національну групу*, котру захищає Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Окрім цього, проаналізовано очевидні акти геноциду, зокрема вбивства; заподіяння тяжкої тілесної або психічної шкоди; насильницьке переміщення українських дітей до Росії та умисне створення таких умов життя, які спрямовані на фізичне знищення української нації. Акцентовано увагу на характері та масштабності зазначених порушень, які дають обґрунтовані підстави вважати, що Росія має на меті знищення української нації.Item The Hegemony of a Ruling Party as a Common Element in the Armenian Genocide, the Holodomor and the Holocaust(2023) Antonovych, MyroslavaWith the development of comparative genocide as the second generation of genocide studies over the last decades it became important to examine the Holodomor as a crime of genocide committed by the Communist party of the Soviet Union in comparative perspective with other genocides. In this article, the author offers a comparative analysis of the Holodomor with cases of genocide in the first half of the 20th century – namely, the Armenian genocide of the Ottoman Empire and the Holocaust of Nazi Germany – from the perspective of perpetrators (organizers). The author compares the three genocides as crimes under international law in terms of one of the mental elements of genocide that characterizes each of them, noting the similarities in ruling political parties as organizers of those crimes who exercised the collective intent in each of the case of genocide under analyses. The author argues that hegemony of a ruling party: the Ittihadists, the Communists, and the Nazis which substituted the state organization was a common element in the genocides perpetrated in the Ottoman Empire, the Soviet Union, and the Third Reich. Moreover, in the ongoing Russian genocide against the Ukrainian nation with culmination since 24 February 2022, it is again the ruling party – Yedinaya Rosiya (Single Russia) which is the foundation of Russian totalitarian regime that organized this crime of genocide.Item Understanding Russia's Actions in Ukraine as the Crime of Genocide(2023) Azarov, Denys; Koval, Dmytro; Nuridzhanian, Gaiane; Venher, VolodymyrThe new wave of Russia’s aggression against Ukraine that began on 24 February 2022, and the intensification of the armed conflict accompanied by grave breaches of international humanitarian law, has received significant scholarly attention. Many academic interventions have examined the developments in Ukraine through the frameworks of jus ad bellum and jus in bello. Some, however, have applied a genocide lens to make sense of reported numerous and widespread violations of international humanitarian and human rights law. This article contributes to the latter stream of scholarship by contextualizing the arguments for the existence of genocidal intent behind the seemingly unrelated crimes committed by the armed forces of the Russian Federation all over Ukraine. The authors pay particular attention to the language and pseudo-historical references used by Russia’s leaders as a justification for the invasion of Ukraine and argue that these statements and expressions indicate the existence of genocidal intent. This article also reflects on the issue of the systematic destruction of cultural heritage of Ukraine as further evidence of the intent to destroy the Ukrainian nation understood as a protected national group under the Genocide Convention, at least in part. Finally, the authors analyse the genocidal acts that have apparently been committed, including killings; the causing of serious bodily or mental harm; the forcible transfer of Ukrainian children to Russia, and the deliberate infliction of conditions of life aimed at the physical destruction of the Ukrainian nation. It is stressed that there are reasonable grounds to believe that the destruction of the Ukrainian nation by Russia has been pursued through commission of these prohibited acts. Their nature and large-scale character serve as further evidence of genocidal intent to destroy the Ukrainian nation.Item Допустимість медіації в цивільних, господарських, адміністративних і трудових спорах(2013) Проценко, ДіанаЦя стаття присвячена проблемі підвищення ефективності врегулювання цивільних, господарських і трудових спорів, з огляду на сьогодення судового вирішення спорів й відсутність нормативного акта, що вввів би в правове поле України поняття медіації.Item Інститути Європейського Союзу(Право, 2021) Комарова, Т.; Петров, РоманТема 3. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Історія європейської інтеграції. Правове становище Європейського Союзу як міжнародної організації. Наддержавні та міждержавні форми співробітництва держав - членів Європейського Союзу(Право, 2021) Петров, РоманТема 1. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Лісабонський договір (договір про реформи)(Право, 2021) Петров, РоманТема 2. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Набрання чинності Лісабонським Договором(Право, 2021) Брєдова, Г.; Петров, РоманПідрозділ 2.4. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item "Поглиблена" і "всеосяжна" зона вільної торгівлі між ЄС та Україною?(Право, 2021) Петров, Роман; Ван Елсувеге, ПетерПідрозділ 18.5. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Права громадян третіх країн на Внутрішньому ринку Європейського Союзу(Право, 2021) Анакіна, Тетяна; Петров, РоманПідрозділ 19.4. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Реформа законодавства Європейського Союзу щодо статусу громадян третіх країн(Право, 2021) Анакіна, Тетяна; Петров, РоманПідрозділ 19.5. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Співвідношення прав громадян Європейського Союзу та громадян третіх країн. Політичні права громадян третіх країн(Право, 2021) Анакіна, Тетяна; Петров, РоманПідрозділ 19.3. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Свобода ділового заснування в Європейському Союзі(Право, 2021) Вакуленко, А.; Петров, РоманПідрозділ 8.3. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Засади вільного пересування осіб(Право, 2021) Вакуленко, А.; Петров, РоманПідрозділ 8.1. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом(Право, 2021) Петров, Роман; Ван Елсувеге, ПетерПідрозділ 18.2. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Вільне пересування працівників(Право, 2021) Вакуленко, А.; Петров, РоманПідрозділ 8.2. підручника "Право Європейського Союзу" за ред. Р. А. Петрова ; – Вид. 10-те, змін. і доповн. - Харків : Право, 2021.Item Guest editorial(2022) Petrov, Roman; Hillion, ChristopheUkraine formally applied for EU membership on 28 February 2022 in the most tragic circumstances. President Zelenskyy signed the letter of application just a few days after Russia launched its full-scale invasion of the country, and as Russian troops were only about 15 kilometres from his office in Kyiv.Item Международно-правовые санкции(Вища школа, 1982) Василенко, Владимир; Ленская, Т.В монографии исследуется один из важнейших международно-правовых институтов, играющих значительную роль в восстановлении, поддержании и укреплении международного правопорядка, — институт международно-правовых санкций. На основании обобщения материалов международной практики, многочисленных документов и публикаций ООН, а также работ советских и зарубежных авторов дан комплексный анализ принципов, являющихся основой института международно-правовых санкций и определяющих его роль в механизме международно-правового регулирования.Item Корупційні ризики як завада для міжнародно-правового режиму зміни клімату(2022) Непийвода, Іванна; Непийвода, ВасильКонференція ООН зі зміни клімату (Ґлазґо, 2021) увідповіднила міжнародно-правовий режим галузі до сучасного бачення, згідно з яким упродовж цього десятиліття, що є критичне, необхідно вжити рішучих нагальних дій. Корупційні ризики становлять істотну перепону в справі подолання цієї глобальної загрози, хоча вони й не згадані у відповідних документах щодо кліматичних змін. У статті ключові напрями дій щодо кліматичних змін – пом’якшення наслідків, пристосування, фінансування та співпрацю, – розглянуто в кон-тексті пов’язаних із ними корупційних ризиків. Відзначено, що виконання зобов’язань залучати не менш ніж 100 млрд доларів США щорічно на заходи із пристосування, а також дедалі більші обсяги видатків на пом’якшення наслідків кліматичних змін, апріорі мають високий корупційний потенціал. Висвітлено, як корупція зменшує дієвість глобальних кліматичних заходів у розрізі конкретних секторів, таких як міжнародні ринки вуглецю, скорочення видобутку вугілля, лісове господарство та будівельні проєкти у сфері пристосування. Схарактеризовано «традиційні» та нові, спричинені невідомістю і браком відповідного досвіду, форми корупції. У статті зазначено, що зусилля, докладені у Ґлазґо для повної реалізації положень Паризької угоди, істотно знизять корупційний потенціал, однак не можуть зліквідувати його цілком. Висловлено припущення, що у відповідь на завади міжнародно-правовий режим зміни клімату буде взаємодіяти з міжнародно-правовою базою протидії корупції, оскільки доробок, усталений у межах антикорупційної системи, потенційно корисний для глобальних дій щодо зміни клімату.