Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Benchmarks in the field of preventing and combating corruption for the fundamental reforms cluster : policy brief(ACREC, 2024) Biletskyi, AndriiThe Policy Brief highlights the proposed interim and closing benchmarks for assessing anti-corruption reforms in the process of Ukraine's integration into the EU.Item Моніторинговий звіт з виконання Міністерствами положень законодавства України щодо захисту викривачів(ACREC, 2024) Білецький, Андрій; Нестеренко, ОксанаНаукове дослідження присвячено аналізу виконання міністерствами положень Закону України "Про запобігання корупції" щодо роботи та захисту викривачів корупції.Item Ключові рекомендації щодо перезапуску роботи НАЗК у сфері захисту викривачів : полісі-бріф(ACREC, 2023) Білецький, Андрій; Нестеренко, ОксанаАналітичний матеріал представляє рекомендації для Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перезапуску роботи Агентства в сфері захисту викривачів. Виокремлено три ключових напрями, які потребують уваги: удосконалення Єдиного порталу повідомлень викривачів, удосконалення роз’яснювальної роботи НАЗК та перегляд механізмів інформування про Єдиний портал повідомлень викривачів і навчання щодо його експлуатації.Item Key recommendations for restarting the NACP's work on whistleblower's protection : policy brief(ACREC, 2023) Biletskyi, Andrii; Nesterenko, OksanaThe analytical paper presents recommendations for the National Agency on Corruption Prevention to restart the Agency's work in the field of whistleblower protection. Three key areas that require attention are identified: improving the Single Whistleblower Reporting Portal, improving the NACP's outreach efforts, and revising the mechanisms for informing about the Single Whistleblower Reporting Portal and training on its operation.Item Бенчмарки у сфері запобігання та протидії корупції для кластеру "Фундаментальні реформи" : полісі-бріф(ACREC, 2024) Білецький, АндрійЦей полісі-бріф висвітлює запропоновані проміжні та кінцеві ключові індикатори (бенчмарки) для оцінки антикорупційних реформ у процесі інтеграції України до ЄС.Item Anti-Corruption Benchmarks for Ukraine's EU Accession: rethinking target indicators and strategic priorities(Red Zet, 2024) Biletskyi, Andrij; Akulenko, Lyubov; Bulana, OleksandraThe study analyzes anti-corruption reforms in Ukraine in the context of its integration into the European Union. The requirements related to the "Fundamental Reforms" cluster, which are related to the rule of law and the fight against corruption, are studied. Particular attention is paid to the assessments of international organizations such as the OECD and the EC, their recommendations, as well as the gaps that remain in anti-corruption policy and their implementation. The purpose of the study is to identify the key challenges facing Ukraine and to outline the ways to improve the reforms necessary to meet European standards by identifying anti-corruption benchmarks for the Fundamental Reforms cluster.Item Антикорупційні бенчмарки для вступу України до ЄС : переосмислення цільових індикаторів та стратегічних пріоритетів(ACREC, 2024) Білецький, Андрій; Акуленко, Любов; Булана, Олександра; Мінько, НаталіяДослідження присвячено аналізу антикорупційних реформ в Україні в контексті її інтеграції до Європейського Союзу. Досліджуються вимоги, пов’язані з кластером "Фундаментальні реформи", які стосуються верховенства права, боротьби з корупцією. Особлива увага приділяється оцінкам міжнародних організацій, таких як OECР, ЄК, їхнім рекомендаціям, а також прогалинам, які залишаються в антикорупційній політиці та їхній імплементації. Мета дослідження – виявити ключові виклики, які стоять перед Україною, та окреслити шляхи для вдосконалення реформ, необхідних для відповідності європейським стандартам шляхом виокремлення антикорупційних бенчмарків для кластеру "Фундаментальні реформи".Item Russia and the Anti-Western Axis Must be Militarily Defeated: Shifting the Western consensus toward ending Russia's military threat to Ukraine and the West(2023) Kuzio, TarasThe new Cold War pits a Russia-China-Iran-North Korea axis against the West. The goal of this anti-Western axis is the defeat of the US-led unipolar world that has been in place since the end of World War II. Hamas’ recent brutal terrorist attack against Israel, and Iran’s subsequent threats of regional escalation, have brought home the strategic necessity of Western democracies standing together with the clear goal of the military defeat of the anti-Western axis. This wider threat makes it more important than ever to deliver a decisive defeat against Russia, one of the leading members of this new anti-Western axis. This paper argues that the Western doves approach of drip-feeding military assistance to Ukraine, including by the US, has been wrong and has led to higher civilian and military casualties, more destruction, and the slow pace of Ukraine’s on-going counter-offensive. It further argues that the West should stand united in its support for Ukraine’s military victory and Russia’s military defeat. Such a defeat is practical and would deliver a humiliating defeat to the forces currently promoting global disorder. It would also allow the West to turn its focus to the larger strategic threat of China, as well as the renewed threat posed by Iran. It is evident that Ukraine and Israel, two states under threat of extinction by Russia and Iran respectively, are now battlegrounds in the war launched by the anti-Western axis against the Western order. Russia’s military defeat is understood as Ukraine’s liberation, with Western assistance, of all its territories occupied by Russia since 2014. It is to be acknowledged that Crimea’s liberation and re-integration will be the most challenging aspect for Ukraine. This paper argues that, irrespective of nuclear threats in the Russian media and issued by some Russian politicians, the threat of nuclear escalation is low and has been de-escalated under pressure from China. In backing Russia’s military defeat, the West should support: 1. restoring Ukraine’s territorial integrity; 2. resisting ‘land for peace’ negotiations; 3. deterring future Russian invasions and wars by providing Ukraine with NATO membership; 4. transferring frozen Russian assets to Ukraine for the rebuilding of the country; 5. pursuing war crimes trials of Russian political leaders, experts and journalists who supported the invasion and war and promoted genocidal discourse; and 6. supporting the transformation of Russia into a post-imperial democracy that is no longer a threat to its neighbours and at war with the West. Although the West cannot state this as one of its goals, Ukraine’s liberation of its territory through Russia’s military defeat will lead to regime change in Russia as it is inconceivable President Vladimir Putin could remain in power after leading his country to a disastrous defeat. A post-Putin Russia would not automatically lead to a more nationalistic regime; in fact, Russian military defeats in the nineteenth and twentieth centuries following the Crimean war, Russian-Japanese war, and World War I have historically led to reforms and liberalisation. Military defeat could also lead to the fracturing of the Russian Federation with a return to the failed, dysfunctional state of the 1990s with national minorities clamouring for greater autonomy and sovereignty and in some cases independence. A growing number of commentators have welcomed a potential disintegration of the Russian Federation for two reasons. The first because it would represent the end of Russian military expansionism and the second because a smaller Russian nation-state would facilitate democratisation.Item Конфлікт тріадичного зв'язку? Політика націоналізації України, націоналізм Росії та динаміка ескалації у 2014-2019 рр.(2022) Федоренко, Костянтин; Умланд, АндреасУ статті розглядається поточний російсько-український конфлікт із точки зору класичної теорії тріадичного зв’язку Роджерса Брубейкера. Ми протиставляємо нову політику пам’яті, освіти та мови в Україні після Євромайдану офіційній російській критиці з її широкими посиланнями на, серед іншого, нацизм та "етноцид", міжрегіональну напруженість всередині України, а також спільне "героїчне" минуле росіян і українців. На перший погляд, риторичне та політичне загострення між Україною та Росією у 2014-2019 роках виглядає як типовий тристоронній конфлікт між постколоніальною державою-націоналізатором, етнічною меншиною та її зовнішньою батьківщиною, за концептуалізацією Брубейкера. Проте на основі історичної контекстуалізації ми робимо висновок, що класична теорія тріадичного наступу може лише частково пояснити причинно-наслідкові механізми ескалації російсько-українського конфлікту. Послідовність подій, яка призвела до вибуху напруженості між двома пострадянськими країнами з 2014 року, суперечить логіці теорії тріадичного зв’язку. Парадоксально, але насильницький конфлікт передував, а не був спровокований офіційним націоналізаційним законодавством і політикою України 2017-2019 років. Військова ескалація відбулася до, а не після українізації, яка натомість є реакцією на збройне втручання Росії проти російськомовного населення України, а не причиною. У висновках ми обмірковуємо наслідки та детермінанти спостережуваного зворотного механізму ескалації націоналістичного конфлікту в російсько-українському випадку.Item Domestic and International Dimensions of Ukraine's Decentralization: Kyiv's Local Governance Reform and Post-Soviet Democratization(2023) Romanova, Valentyna; Umland, AndreasThis article examines Ukraine’s decentralization in 2014-21 in light of Russia’s initially hybrid war against Ukraine and the full-fledged military invasion since February 2022. While not a panacea for the social defects that have undermined Ukrainian political and economic development since independence, Ukraine’s local governance reform has improved the capacity of public authorities to deliver basic services; increased Ukraine’s cohesion and resilience; and supported the country’s ongoing Europeanization. Its cross-border diffusion potential makes the Ukrainian reform relevant for democratizing transitions in other states both within and beyond the post-communist space.Item Disinformation against Crimean Tatars in Russian Social Media: Communication Dynamics During the First Year of Russia's Full- Scale Invasion of Ukraine(2024) Bidochko, LesiaThis article examines the persistence of Tatarophobia against Crimean Tatars in the Russian segment of social media during the first year of the full-scale invasion (24 February 2022–24 February 2023). A total of 4,435 posts from various social media platforms, including Facebook, Odnoklassniki, Telegram, Twitter, and Vkontakte, were analysed. The discourse predominantly echoes Russia’s imperial and Soviet-era narratives, along with xenophobic and oppressive rhetoric exacerbated by the full-fledged invasion. The propaganda seeks to cultivate a negative perception of Crimean Tatars as an ethnic community, manipulating cultural and historical aspects related to them. Additionally, it endeavours to construct an adversarial image of relations between Ukraine and the Crimean Tatars, as well as of Ukraine’s current policies. Russian special services perceive the capacity of Crimean Tatars to self-organize, establish volunteer units, or organize blockades as a threat. The propaganda effort not only fosters harassment and hate speech but also encourages peninsula residents to view them as "unreliable elements" deserving of suppression.Item How corruption threatens the forests of Ukraine: Typology and case studies on corruption and illegal logging(Basel Institute on Governance, 2023) Hrynyk, Yehor; Biletskyi, Andrii; Cabrejo le Roux, AmandaThis report is part of the Environmental Corruption Deep Dive Series, a multidisciplinary research project of the Green Corruption programme at the Basel Institute on Governance. The Environmental Corruption Deep Dive Series analyses, through selected case studies, how corruption facilitates environmental crimes. The main objectives of the research project are to raise awareness of the seriousness of environmental corruption and create a better understanding of its concrete mechanisms. By building up a collection of case studies from various countries and sectors, the series seeks to identify patterns of environmental corruption and ultimately a general typology. In doing so it aims to expand the global conversation on environmental corruption and bolster dialogue between stakeholders at the national level. The Environmental Corruption Deep Dive Series, including this report, is made possible by the generous support of the Principality of Liechtenstein.Item Russia's Dictated Non-Peace in the Donbas 2014-2022: Why the Minsk Agreements Were Doomed to Fail(Nomos, 2023) Essen, Hugo vonThe Minsk Agreements concluded between Ukraine and Russia under mediation of the OSCE, Germany, and France were an expression of international legal nihilism and aggression obfuscation. Contrary to widespread perception, the documents Moscow imposed on Ukraine in September 2014 and February 2015 were not a solution but part of the problem. The self-contradictory Minsk Agreements were signed by Kyiv under massive Russian pressure. Their conclusion followed devastating military defeats inflicted on Ukraine by regular and irregular Russian forces shortly before. The agreements were a means for the Kremlin to reap the geopolitical and regional fruits of its initially covert military aggression against Ukraine. Western states – especially Germany and France – tacitly supported the overt Russian challenge to the European security order. Berlin and Paris pressured Kyiv to implement the inconsistent provisions of the Minsk Agreements with their questionable sequences and consequences. Moscow was not sanctioned for its violations of the agreements, subversion of basic principles of international law and democracy, and uncooperative attitude in the negotiations.Item What Moscow Has Taught to Non-Nuclear Weapon States(2023) Umland, Andreas; Essen, Hugo vonIn the early 1990s, newly independent Ukraine briefly possessed more nuclear warheads than China, France and Great Britain taken together. It had inherited from the USSR some 1,900 strategic and 2,500 tactical nuclear weapons. However, Kyiv decided, against the background of the 1986 Chornobyl disaster, that Ukraine would become entirely free of nuclear weapons. To be sure, Ukraine was unable to use most of its nuclear weapons. Yet, the amount of warheads, specialized technology and engineering expertise it had accumulated in the Soviet period was such that it could have preserved a small amount of enriched uranium or/and plutonium, or even nuclear ammunition and warheads. Under considerable pressure not only from Moscow but also with the generous help from Washington, Kyiv transferred its Weapon of mass destruction (WMD) arsenal, however, completely and quickly to Russia. Ukraine signed and ratified the Nuclear Non-Proliferation Treaty (NPT) as a non-nuclear weapon state.Item Відносини по лінії центр-периферія в Україні: ресурси підвищення стійкості держави(2023) Романова, Валентина; Умланд, АндреасУ статті виокремлено ключові фактори, які уможливили зниження проявів конфліктного потенціалу відносин між центром і периферією в Україні і дозволили їм зробити внесок у підвищення стійкості держави у 2022−2023 рр. Для аналізу динаміки конфліктного потенціалу відносин по лінії центр-периферія використано теорії інституціоналізму раціонального вибору (Rational Choice Institutionalism) та соціально-політичного поділу. У статті виокремлено ключове джерело проявів конфліктного потенціалу відносин між центром і периферією в Україні у минулому: патерн політичної конкуренції між центральними політичними акторами, який дозволяв використовувати їм свої адміністративні повноваження для змін підпорядкування регіональних політичних акторів задля зміцнення власних позицій у центрі. До переліку чинників підвищення стійкості держави впродовж 2022−2023 рр. було додано два фактори, що безпосередньо стосуються відносин між центром і периферією. Перший фактор є інституційним, це реформа децентралізації (2014−2020 рр.), що передбачала посилення повноважень та розширення ресурсної бази органів місцевого, а не обласного самоврядування. Другий фактор неінституціоналізований, це зміна відносин між центром і периферією внаслідок "націоналізації" електоральної поведінки виборців на демократичних виборах, що призвело до появи домінантного центрального політичного актора та нейтралізувало можливість конкурентної боротьби між політичними акторами центрального рівня за допомогою підпорядкування субнаціональних політичних акторів. Важливою складовою якісно іншого патерну відносин по лінії центр-периферія стала взаємодія домінантного центрального політичного актора із субнаціональними акторами під час місцевих виборів 2020 р. Водночас у статті міститься застереження, що інституційні та неінституціоналізовані зміни відносин по лінії центр-периферія не здатні автоматично нейтралізувати кланові або олігархічні структури на місцевому рівні. Також у статті виокремлено три типи конкретного внеску нових відносин по лінії центр-периферія у підвищення стійкості держави впродовж 2022−2023 рр. Вони уможливили внесок місцевого самоврядування у територіальну оборону України, підтримку внутрішньо переміщених осіб та відбудову держави.Item Проектно-орієнтоване навчання як спосіб міждисциплінарної інтеграції у вищій освіті(FIT CTU, 2023) Чабанна, МаргаритаУ публікації показано роль проектно-орієнтованого навчання у контексті забезпечення міждисциплінарності, пов’язаної з актуальними потребами сучасного ринку праці, та активного застосування інформаційних технологій в освітньому процесі. Увагу акцентовано на трансформації традиційного розуміння проектно-орієнтованого навчання, спричиненій суттєвою мірою зростанням ролі цифрових технологій, яке актуалізується у змішаному форматі навчання. Відповідно, у статті окреслено сутність проектно-орієнтованого навчання, визначено його переваги і ресурсні потреби у сфері вищої освіти. Також приділено увагу трансформації ролі викладача, яка не обмежується наданням інструкцій і оцінюванням, натомість передбачає - ресурсну підтримку студентів у дослідницькій роботі, опрацюванні матеріалів, - заохочення формування або розвитку навичок, які може бути застосовано у професійній діяльності, - сприяння взаємодії з зовнішнім середовищем, поза межами аудиторії. Загалом, перевагою проектно-орієнтованого навчання визначено розуміння актуальності, контексту, прикладного значення виконуваних завдань (відтак його застосування дозволяє показати, як здобуті компетентності застосовуються у реальності, що у свою чергу, дозволяє подолати розрив між навчанням і професійною діяльністю); та пов’язану з цим можливість залучати до навчального процесу третю сторону, експертів або потенційних роботодавців. Окрім того, проектно-орієнтоване навчання, поза межами відтворення знань, дозволяє розвивати комунікативні навички і навички співпраці, стимулювати інноваційність і загалом збільшувати мотивацію до навчання через відчуття залученості у вироблення знань. Зважаючи на те, що дослідники, як правило, пишуть про переваги, але не про ризики використання, автором виокремлено такі потенційні ризики, як: неврахування психологічних особливостей учасників команд та/або об’єктивного рівня їх знань; надмірний або недостатній контроль зі сторони викладача або надмірна автономність студентів у визначенні завдань і пошуку ресурсів; недостатність технічних, інформаційних та інших ресурсів для виконання проекту; а також необ’єктивність оцінювання командної роботи на підставі презентації проекту. Відповідно, застосування проектно-орієнтованого навчання з усіма перевагами потребує відповідної кваліфікації викладачів/тренерів, формулювання чітких вимог та критеріїв оцінювання, ефективного поєднання з іншими методами навчання, врахування доступності ресурсів для виконання завдань, а також обсягу знань, наявних компетентностей і потреб взаємодії студентів поза межами аудиторії, що узгоджується з вимогами вищої освіти і ринку праці.Item Innovations in the Education of the Future: Integration of Humanities, Technical and Natural Sciences : international collective monograph(FIT CTU, 2023) Hadžić, Faruk; Azarenkov, Grygorii; Batiuk, Oleg; Bielai, Serhii; Barun, Maryna; Valter, Halyna; Brechka, Nataliia; Smirnov, Anton; Busher, Victor; Glazeva, Oksana; Chabanna, Marharyta; Chuikova, Olena; Нerasymchuk, Liudmyla; Valerko, Ruslana; Kachalova, Tetiana; Ostanina, Nina; Kaliuzhna, Yuliia; Koversun, Svitlana; Khatniuk, Natalia; Oblovatska, Nataliia; Kholodova, Olha; Buhaiova, Maryna; Levchenko, Iryna; Levytska, Tetiana; Кhliestova, Olha; Litvin, Olekcandra; Manchynska, Nataliia; Makieshyna, Yuliia; Shpitun, Ivan; Marchuk, Iryna; Tymofiieva, Marina; Mazurets, Oleksandr; Melnyk, Olena; Neborachko, Mykola; Nikitina, Iryna; Ishchenko, Tetyana; Nykyporets, Svitlana; Ibrahimova, Liudmyla; Onyshchenko, Oksana; Perehuda, Yuliia; Pihulevskyi, Petro; Pochtovyuk, Andryi; Pushkar, Tatiana; Gurko, Eugenia; Pykhova, Olha; Riabovolyk, Tetiana; Riabovolyk, Tetiana; Semenikhina, Victoriia; Shuba, Liudmyla; Shuba, Liudmyla; Burka, Olena; Synytsina, Yuliya; Ternavska, Tetiana; Danylko, Oksana; Titova, Liubov; Titova, Liubov; Tretiakova, Svitlana; Vitanov, Evhen; Tsurkanova, Iryna; Turishcheva, Liudmyla; Malykhina, Olena; Zhuravlyov, OleksandrThe collective monograph is the result of the generalization of the conceptual work of scientists who consider current topics from such fields of knowledge as: ecology, mathematics, law, psychology, forensics, national security, state security, pedagogy, digital economy, philology, philosophy, road safety, education For scientists, teachers, post-graduate students, masters of educational institutions, faculties of higher educational institutions, stakeholders, managers and employees of management bodies at various hierarchical levels and for everyone who is interested in current innovations in the education of the future and problems in the fields ecology, mathematics, law, psychology, forensics, national security, state security, pedagogy, digital economy, philology, philosophy, road safety, education.Item Прогалини у правовому регулюванні попереднього договору(2023) Дзера, ІринаУ статті досліджуються норми ЦК України, а також досягнення цивілістичної науки у сфері попереднього договору. Стверджується про відсутність у законодавстві України конкретних видів договорів, які можуть бути предметом укладення попереднього договору та чіткого підходу в юридичній літературі та судовій практиці до визначення істотних умов попереднього договору. Проаналізовано різні підходи до визначення істотних умов попереднього договору, а також його ознак. Проаналізовано законодавство зарубіжних країн у сфері правового регулювання попереднього договору. Досліджено сучасні правові позиції Верховного Суду щодо спорів, пов’язаних з укладенням та виконання попереднього договору. Запропоновано варіанти удосконалення цивільного законодавства у сфері врегулювання попереднього договору з врахуванням зарубіжного досвіду. Підкреслюються такі ознаки попереднього договору як консенсуальність та двосторонній характер. Відзначається помилковість позицій тих авторів, які передбачаються можливість надання попередньому договору ознак реального договору. Визначається не притаманність попереднім договорам такої ознаки як відплатність, зважаючи на основну мету попереднього договору – спонукання сторін до укладення основного договору. Наводяться аргументи, що принцип обов’язковості попереднього договору передбачений лише для господарських договорів, зважаючи на передбачене Господарським кодексом України право вимагати в судовому порядку їх укладення, що не передбачено Цивільним кодексом України. Відзначається некоректність законодавчого регулювання істотних умов основного договору, не погоджених у попередньому договорі у спосіб визначених актами цивільного законодавства, адже не всі види цивільно-правових договорів врегульовані ними. Надання суду можливості тлумачення істотних умов основного договору може бути ускладнене неможливістю встановлення чіткого волевиявлення сторін у зв’язку з відсутністю погодження таких умов сторонами. Підкреслюється недоцільність перекладення функцій з визначення істотних умов зі сторін попереднього договору на суд, адже саме сторонами мають бути визначені такі умови. Аналізуються істотні умови попереднього договору, до яких відносяться строк та предмет основного договору. Стверджується про необхідність розширення кола істотних умов попереднього договору, доповнивши їх істотними умовами основного договору.Item Концепт політичної довіри та реалії посттоталітаризму (методологічний аспект)(2023) Чабанна, МаргаритаУ статті висвітлено взаємозв’язок механізмів здійснення тотального контролю та формування політичної довіри у тоталітарній державі з акцентом на цілях та методах впливу на суспільну свідомість, що визначає особливості подальшої трансформації політичного режиму. Зокрема, аргументовано доцільність інтерпретувати риси посттоталітарної свідомості як чинника формування інституційної довіри у процесі демократизації. Актуальність дослідження зумовлена тим, що політичну довіру традиційно вивчають для пояснення суспільної підтримки політиків чи політичних інститутів у демократичному або перехідному режимі, подекуди ігноруючи або навіть заперечуючи її роль у підтримці певного типу влади недемократичної. Зважаючи на те, що у загальній інтерпретації тоталітаризм сприймають як терор, доповнюючи розуміння цього типу диктатур визнанням їх моністичної сутності, у статті запропоновано змістити фокус уваги на контролюючу функцію держави, реалізовану через масові репресії, пропагандистську діяльність та процес ресоціалізації. Стверджуючи, що тоталітарна держава вимагає від громадян суб’єктності у здійсненні такого контролю, умовою його тотальності автор пропонує вважати поєднання насильницького примусу (тобто зовнішнього контролю) з політичною самоцензурою (внутрішнім контролем). У такому контексті, з методологічної точки зору, аргументовано доцільність визначати зовнішній контроль як чинник формування політичної довіри, а політичну самоцензуру як наслідок довіри до тоталітарної влади. Також у статті обґрунтовано, що підтримуваний владою інверсійний зв’язок між політичною та міжособистісною довірою має значення для пояснення особливостей довіри після зміни політичного режиму в державі. Із використанням цієї аргументації автор доводить, що відповідне штучне формування довіри в межах диктатури відіграє суттєву роль у поясненні посттоталітарних трансформацій, зокрема, підтримки формальних і неформальних політичних інститутів, які визначають перебіг демократизації.Item Sweden's Approach to Arctic Policy: Balancing Economic Interests, Security Concerns, and Indigenous Rights(2023) Khlopina, Anastasia; Gnatiuk, MykolaThis article evaluates Sweden’s Arctic policy approach, focusing on the country’s efforts to balance its economic interests, security concerns, and the rights of indigenous populations in the region. Sweden’s Arctic strategy prioritizes sustainable development, environmental protection, and collaboration with Arctic states and indigenous communities. However, the article highlights the challenges of balancing these different components of the policy in an overarching policy model. Analyzing various academic and policy sources, the article provides an outline of the Sweden’s security challenges and concerns in the region, including rising tensions between NATO countries and Russia and the potential for increased militarization and environmental harm; it also scrutinizes Sweden’s economic interests and the potential risks and benefits that are associated with economic development in the area. Drawing on analyses of security concerns and economic interests, the article emphasizes the need to take into account the perspectives and concerns of indigenous peoples in the region. Despite the identified tensions, Sweden’s regional strategy nevertheless represents the robust model for regional policy.