Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Зміни політичних режимів і перспективи зміцнення демократії в Україні : монографія(Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2021) Зеленько, Галина; Бевз, Тетяна; Брехаря, Світлана; Кармазіна, Марія; Ковалевський, Владислав; Кондратенко, Олег; Кононенко, Наталія; Ляшенко, Тетяна; Майборода, Олександр; Шайгородський, Юрій; Войналович, Віктор; Бабкіна, Ольга; Романюк, АнатолійУ монографії проаналізовано процеси трансформації політичного режиму в Україні за період незалежності. На основі використання широкої емпіричної бази проаналізовано девіантне співвідношення проєктного і робочого політичних режимів в Україні, специфіка системи державного управління, регіональні практики функціонування політичного режиму, характер політичних партій та громадянського суспільства, політичної культури та політичної свідомості громадян за наявного в Україні політичного режиму, роль фінансово-промислових груп у політичних процесах. Проаналізовано динаміку України у світових рейтингах демократії, феномен "захопленої держави", сформульовано рекомендації щодо перспектив зміцнення демократії в Україні. Книга розрахована на науковців, політиків, докторантів та студентів-політологів, усіх, хто цікавиться особливостями політичного розвитку України.Item Соціальна резильєнтність організацій сфери бізнес-послуг під час війни(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Широкова, МаргаритаМатеріали доповіді учасника XIII Львівського соціологічного форуму "Творення нових соціальних порядків в умовах російсько-української війни", 5 квітня 2023 року.Item Еволюція громадянської освіти в Україні через призму співпраці держави і суспільства(2025) Демчук, ТимурУ статті простежено еволюцію громадянської освіти в Україні через призму співпраці між державою та громадянським суспільством. Проаналізовано ключові етапи розвитку системи громадянської освіти в Україні і наголошено, що формування цієї системи відбувається завдяки динамічній взаємодії державних інституцій, які заклали правові та нормативні основи, і громадянського суспільства, яке за активної підтримки міжнародних партнерів створило й реалізувало багато інновацій та практичних ініціатив. Особливу увагу приділено унікальному стану системи, в якій жоден з елементів не узурпував процес, що дало змогу зберегти баланс інтересів і забезпечити поступальний розвиток. Водночас у статті наголошено на низці викликів, які досі перешкоджають ефективному функціонуванню громадянської освіти, зокрема: недостатня координація між головними гравцями, фрагментарність освітніх програм та потреба в адаптації демократичних політичних режимів до сучасних викликів. Зроблено загальний висновок, що розвиток громадянської освіти є результатом поєднання державних реформ та ініціатив громадянського суспільства. Для подальшого прогресу потрібно вирішити наявні проблеми та забезпечити системний підхід до формування демократичних цінностей в українському суспільстві.Item Децентралізація та регіональна політика відновлення України в умовах воєнного стану: проблеми і рекомендації(2025) Козир, СергійУ статті з’ясовано ключові проблемні аспекти децентралізації та регіональної політики відновлення в умовах воєнного стану та запропоновано рекомендації щодо їх вирішення. Наголошено, що основним завданням регіональної політики держави є забезпечення балансу між загальнодержавними інтересами та інтересами розвитку регіонів. Одним із головних напрямів цієї політики є розроблення механізмів передачі частини державних повноважень на місцевий рівень управління, що базується на демократичних цінностях. Виокремлено проблеми в процесі реалізації заходів щодо відновлення (колізії в нормативно-правових актах, відсутність чіткої координації, проблема інституційної сталості). Особливу увагу приділено ролі тилових, деокупованих та тимчасово окупованих громад, які демонструють унікальні підходи до формування регіональної політики відновлення, адаптуючи локальні ініціативи до загальнонаціональних стратегій. Розглянуто рекомендації щодо децентралізації та регіональної політики відновлення України в умовах воєнного стану, спрямовані на посилення спроможності громад та ефективну координацію з центральною владою для забезпечення сталого розвитку і відбудови країни. Доведено, що ефективна децентралізація та регіональна політика відновлення України в умовах воєнного стану потребують комплексного підходу, що охоплює застосування найкращих практик управління ресурсами на всіх рівнях, розроблення уніфікованих національних цілей з адаптацією їх до місцевих потреб, удосконалення нормативно-правової бази, створення та удосконалення діяльності політичних інститутів. Наголошено, що реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади закладає основи для формування спроможних територіальних громад, а їхня тісна співпраця сприятиме комплексному соціально-економічному розвитку регіонів, забезпечуючи сталий прогрес на рівні всієї країни. Децентралізація, посилення спроможності на місцевому рівні, розвиток самоврядування та демократичних інституцій у громадах хоч і здаються менш контрольованими і потребують більше часу порівняно з централізованою відбудовою, згодом наблизять Україну до принципів демократичного врядування. Однак певної централізації уникнути неможливо, особливо на початковому етапі швидкої відбудови, де відновлення великих інфраструктурних об’єктів може здійснюватися централізовано.Item Глобальні виклики для формування трендів розвитку національних систем вищої освіти у світі: політологічний вимір(2025) Студілко, МаксимУ статті узагальнено глобальні виклики людства, які зумовлюють відповідні новітні тренди в розвитку національних систем освіти. Автор, спираючись на Звіт Всесвітнього економічного форуму про глобальні ризики 2024, наголошує, що вісім із тридцяти чотирьох ризиків протягом найближчих двох років матимуть соціальні наслідки, а саме: поляризація суспільства, відсутність економічних можливостей, вимушена міграція, порушення прав людини, недостатня громадська інфраструктура та послуги, інфекційні хвороби, хронічні захворювання і стан здоров’я, безробіття. На підставі аналізу Звіту Міжнародної організації праці "Зайнятість і соціальні перспективи у світі: тенденції 2023 року" автор виокремив виклики світового ринку праці, які мають бути враховані у формуванні трендів розвитку національних систем освіти: дефіцит гідної праці, уповільнення глобального зростання зайнятості, нагальна потреба у зростанні продуктивності праці в країнах з високими темпами старіння населення, пришвидшення змін у вимогах підприємств на глобальному ринку праці до навичок працівників, збереження нерівності в доступі до вищої освіти в різних регіонах світу, зростання потреби в запровадженні політики залучення до ринку праці жінок і маргіналізованих груп, забезпечення державної підтримки доступу до освіти для масштабних потоків біженців та шукачів притулку в приймаючих країнах, скорочення джерел фінансування освіти. У висновку автор узагальнює перелік новітніх трендів розвитку національних систем освіти у світі, які формуються у відповідь на розглянуті у статті виклики, а саме: глобалізація та інтернаціоналізація вищої освіти, розвиток гнучких форм освіти протягом життя, реформування освіти для біженців та шукачів притулку, цифровізація та впровадження революційних технологічних інновацій в освітньому секторі, широкомасштабна експансія (масовізація) вищої освіти в країнах Глобального Півдня.Item Теоретико-методологічні засади дослідження корупції в автократичних режимах(2025) Чабанна, Маргарита; Шпортіло, ДанилоУ статті проведено аналіз наукових підходів до дослідження корупції в державах з авторитарними політичними режимами. Актуальність такого розгляду зумовлена як суспільною значущістю антикорупційних реформ у перехідних країнах, з урахуванням наслідків авторитарного правління в процесі демократизації та потреби ротації політичних еліт, так і пошуком науковцями взаємозв’язку між тими чи тими проявами корупції в авторитарному режимі та способом здійснення влади в державі. У статті зіставлено широко представлені в політичній науці методологічні підходи до дослідження теми, зокрема запропоновані в працях Б. Геддес, Дж. Голлієра та Л. Вантчекона, М. С. Макгуайра та М. Олсона, а також інших учених. Систематизуючи ці підходи, автори статті акцентують увагу на перевагах їх застосування та взаємодоповнювальній ролі. Зважаючи на множинність варіантів авторитаризму, підкреслено необхідність враховувати особливості автократичного правління (або тип автократії) під час інтерпретації причин, проявів та наслідків корупційної діяльності, стимулів до корупції, яку толерує або заохочує держава. У цьому контексті основну увагу приділено політичній корупції. Стаття має методологічне значення, її метою є формування теоретико-методологічних узагальнень, які надалі може бути використано для дослідження конкретних автократій, з урахуванням підтипів політичних режимів. Автори наголошують на зазначених відмінностях і висловлюють застереження стосовно узагальнень, які потенційно нівелюють принципові відмінності корупційної та антикорупційної діяльності в країнах, що відповідно до класифікації політичних режимів належать до одного типу, проте суттєво відрізняються за способами формування політичних еліт та реалізації влади.Item Дослідження і світові тенденції змін у державних політиках у сфері вищої освіти(2025) Шкурат, МаріяУ статті проаналізовано ключові глобальні тенденції, що впливають на систему вищої освіти, зокрема цифровізацію, використання штучного інтелекту, інтернаціоналізацію, забезпечення безпеки й інклюзивності, а також інтеграцію принципів сталого розвитку. Розглянуто вплив пандемії COVID-19 як визначального каталізатора цифрової трансформації в навчанні та організації освітніх процесів. Досліджено низку викликів, пов’язаних із забезпеченням якості онлайн-навчання. Окрему увагу приділено використанню штучного інтелекту як чинника, що сприяє трансформації освітніх процесів, зокрема через автоматизацію адміністративних функцій або персоналізацію навчальних траєкторій студентів. Штучний інтелект відкриває нові можливості для інтерактивного навчання, створення адаптивних навчальних платформ та аналізу великих масивів освітніх даних, що дає змогу більш ефективно реагувати на сучасні потреби. Водночас це зумовлює виникнення етичних викликів, як-от необхідність запобігання академічним порушенням, пов’язаним із недобросовісним використанням генеративних мовних моделей. Додатково постають правові питання щодо захисту конфіденційності даних студентів і впливу автоматизованих рішень на академічну доброчесність загалом. Інтеграція штучного інтелекту в освітній процес потребує комплексного підходу, що враховує технічні, етичні та правові аспекти. Проаналізовано роль інтернаціоналізації в адаптації освітніх програм до глобальних стандартів і підвищення конкурентоспроможності університетів. Реалізація антикорупційних стратегій, зокрема цифровізація державних послуг і забезпечення правового захисту викривачів, є основними складниками підвищення прозорості та ефективності управління у сфері вищої освіти. Інтеграція інноваційних технологій, міжнародних стандартів та принципів доброчесності сприяє сталому розвитку системи вищої освіти.Item Relations between Russia and China after February 2022: Common Interest but different Values and Visions(2024) Mykal, OlenaThe evolving relationship between Russia and China, especially after Russia’s large-scale invasion of Ukraine in February 2022, has stirred global concern. This study challenges the idea of a "no-limits friendship" between the two nations, highlighting their lack of mutual trust and shared visions. Using a Constructivist theory of International Relations, it examines Moscow and Beijing’s divergent perspectives on partnership and explores the complexities of their interactions. Through content analysis of various sources, such as official documents and expert assessments, the study reveals a nuanced understanding of their collaboration. Russia views its partnership with China as a means to enhance its global influence but faces difficulty in articulating a clear vision for the future world order it aims to shape. China sees Russia as a strategic partner to counterbalance the US. However, historical tensions and differing global aspirations force China to approach this partnership with caution. Despite official declarations of harmony, present-day realities differ. For instance, Russia is not officially a part of the Belt and Road Initiative (BRI), and differences in infrastructure projects underscore ongoing tensions. Russia’s gas plans for China (Power of Siberia 1 and the potential Power of Siberia 2 pipeline) expose mutual dependencies and uncertainties. Central Asia emerges as a sensitive area, with China gaining ground as Russia’s influence wanes. The First China-Central Asia summit in 2022, which excluded Russia, underscores these shifting power dynamics. Other focal points, including joint ventures such as the CR929 aircraft programme, display disagreements. Russia’s withdrawal due to differing approaches to international suppliers highlights the discord between its present focus and China’s forward-looking perspective. While Russia grapples with immediate challenges, China prioritizes long-term strategies for stability and influence, showcasing a critical divergence in their approaches and priorities. Merely countering the US cannot reconcile these fundamental differences.Item Horizontal and vertical spill-over in multilevel electoral systems [electronic resource](2021) Schakel, Arjan; Romanova, ValentynaA multilevel electoral system perspective reveals several ways in which electoral spill-over may occur. Vertical spill-over may be top-down from the national to the regional level or can be bottom-up from the regional to the national electoral arena. Horizontal spill-over happens when developments in one regional electoral arena impact electoral outcomes in another regional electoral arena. The literature on regional elections has mainly focused on vertical top-down spill-over. In this introduction, we discuss two main insights in relation to spill-over between electoral arenas that surface when considering the collection of articles and reports presented in this fourth annual review of regional elections. First, we discuss how horizontal spill-over can be identified and differentiated from diffusion of electoral developments driven by territorial cleavages. Second, we discuss several institutions that impact vertical spill-over. We conclude by considering a wider research agenda for the study of spill-over in multilevel electoral systems.Item Vertical linkages between regional and national electoral arenas and their impact on multilevel democracy [electronic resource](2020) Schakel, Arjan; Romanova, ValentynaBy adopting a multilevel system perspective, we derive three insights from the analyses on regional elections presented in this third annual review of regional elections. First, we argue that Poland, South Korea and the USA can be conceived as aggregated bipolar party systems where competition at the nationwide level revolves around two parties whereas single parties dominate in the regions. Second, drawing on the cases of Bosnia and Herzegovina, Brazil, Kenya, and Nigeria, we claim that the integration of multilevel party systems (also) depends on the extent of collaboration between parties from the national and regional electoral arenas. Third, significant vote-switching revealed by election surveys held in Denmark and Sweden poses a significant challenge for theories on regional voting. We conclude by considering the wider implications of these three insights for multilevel democracy.Item Як програмне забезпечення може допомогти викривачам корупції в приватному секторі(Право, 2020) Білецький, АндрійМатеріали доповіді учасника науково-практичного онлайн "круглого столу", присвяченого 25-річчю дня створення НДІ вивчення проблем злочинності та 95-річчю із дня народження академіка Володимира Сташиса "Запобігання корупції у приватному секторі", м. Харків, 1 липня 2020 р.Item Benchmarks in the field of preventing and combating corruption for the fundamental reforms cluster : policy brief(ACREC, 2024) Biletskyi, AndriiThe Policy Brief highlights the proposed interim and closing benchmarks for assessing anti-corruption reforms in the process of Ukraine's integration into the EU.Item Моніторинговий звіт з виконання Міністерствами положень законодавства України щодо захисту викривачів(ACREC, 2024) Білецький, Андрій; Нестеренко, ОксанаНаукове дослідження присвячено аналізу виконання міністерствами положень Закону України "Про запобігання корупції" щодо роботи та захисту викривачів корупції.Item Ключові рекомендації щодо перезапуску роботи НАЗК у сфері захисту викривачів : полісі-бріф(ACREC, 2023) Білецький, Андрій; Нестеренко, ОксанаАналітичний матеріал представляє рекомендації для Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перезапуску роботи Агентства в сфері захисту викривачів. Виокремлено три ключових напрями, які потребують уваги: удосконалення Єдиного порталу повідомлень викривачів, удосконалення роз’яснювальної роботи НАЗК та перегляд механізмів інформування про Єдиний портал повідомлень викривачів і навчання щодо його експлуатації.Item Key recommendations for restarting the NACP's work on whistleblower's protection : policy brief(ACREC, 2023) Biletskyi, Andrii; Nesterenko, OksanaThe analytical paper presents recommendations for the National Agency on Corruption Prevention to restart the Agency's work in the field of whistleblower protection. Three key areas that require attention are identified: improving the Single Whistleblower Reporting Portal, improving the NACP's outreach efforts, and revising the mechanisms for informing about the Single Whistleblower Reporting Portal and training on its operation.Item Бенчмарки у сфері запобігання та протидії корупції для кластеру "Фундаментальні реформи" : полісі-бріф(ACREC, 2024) Білецький, АндрійЦей полісі-бріф висвітлює запропоновані проміжні та кінцеві ключові індикатори (бенчмарки) для оцінки антикорупційних реформ у процесі інтеграції України до ЄС.Item Anti-Corruption Benchmarks for Ukraine's EU Accession: rethinking target indicators and strategic priorities(Red Zet, 2024) Biletskyi, Andrij; Akulenko, Lyubov; Bulana, OleksandraThe study analyzes anti-corruption reforms in Ukraine in the context of its integration into the European Union. The requirements related to the "Fundamental Reforms" cluster, which are related to the rule of law and the fight against corruption, are studied. Particular attention is paid to the assessments of international organizations such as the OECD and the EC, their recommendations, as well as the gaps that remain in anti-corruption policy and their implementation. The purpose of the study is to identify the key challenges facing Ukraine and to outline the ways to improve the reforms necessary to meet European standards by identifying anti-corruption benchmarks for the Fundamental Reforms cluster.Item Антикорупційні бенчмарки для вступу України до ЄС : переосмислення цільових індикаторів та стратегічних пріоритетів(ACREC, 2024) Білецький, Андрій; Акуленко, Любов; Булана, Олександра; Мінько, НаталіяДослідження присвячено аналізу антикорупційних реформ в Україні в контексті її інтеграції до Європейського Союзу. Досліджуються вимоги, пов’язані з кластером "Фундаментальні реформи", які стосуються верховенства права, боротьби з корупцією. Особлива увага приділяється оцінкам міжнародних організацій, таких як OECР, ЄК, їхнім рекомендаціям, а також прогалинам, які залишаються в антикорупційній політиці та їхній імплементації. Мета дослідження – виявити ключові виклики, які стоять перед Україною, та окреслити шляхи для вдосконалення реформ, необхідних для відповідності європейським стандартам шляхом виокремлення антикорупційних бенчмарків для кластеру "Фундаментальні реформи".Item Russia and the Anti-Western Axis Must be Militarily Defeated: Shifting the Western consensus toward ending Russia's military threat to Ukraine and the West(2023) Kuzio, TarasThe new Cold War pits a Russia-China-Iran-North Korea axis against the West. The goal of this anti-Western axis is the defeat of the US-led unipolar world that has been in place since the end of World War II. Hamas’ recent brutal terrorist attack against Israel, and Iran’s subsequent threats of regional escalation, have brought home the strategic necessity of Western democracies standing together with the clear goal of the military defeat of the anti-Western axis. This wider threat makes it more important than ever to deliver a decisive defeat against Russia, one of the leading members of this new anti-Western axis. This paper argues that the Western doves approach of drip-feeding military assistance to Ukraine, including by the US, has been wrong and has led to higher civilian and military casualties, more destruction, and the slow pace of Ukraine’s on-going counter-offensive. It further argues that the West should stand united in its support for Ukraine’s military victory and Russia’s military defeat. Such a defeat is practical and would deliver a humiliating defeat to the forces currently promoting global disorder. It would also allow the West to turn its focus to the larger strategic threat of China, as well as the renewed threat posed by Iran. It is evident that Ukraine and Israel, two states under threat of extinction by Russia and Iran respectively, are now battlegrounds in the war launched by the anti-Western axis against the Western order. Russia’s military defeat is understood as Ukraine’s liberation, with Western assistance, of all its territories occupied by Russia since 2014. It is to be acknowledged that Crimea’s liberation and re-integration will be the most challenging aspect for Ukraine. This paper argues that, irrespective of nuclear threats in the Russian media and issued by some Russian politicians, the threat of nuclear escalation is low and has been de-escalated under pressure from China. In backing Russia’s military defeat, the West should support: 1. restoring Ukraine’s territorial integrity; 2. resisting ‘land for peace’ negotiations; 3. deterring future Russian invasions and wars by providing Ukraine with NATO membership; 4. transferring frozen Russian assets to Ukraine for the rebuilding of the country; 5. pursuing war crimes trials of Russian political leaders, experts and journalists who supported the invasion and war and promoted genocidal discourse; and 6. supporting the transformation of Russia into a post-imperial democracy that is no longer a threat to its neighbours and at war with the West. Although the West cannot state this as one of its goals, Ukraine’s liberation of its territory through Russia’s military defeat will lead to regime change in Russia as it is inconceivable President Vladimir Putin could remain in power after leading his country to a disastrous defeat. A post-Putin Russia would not automatically lead to a more nationalistic regime; in fact, Russian military defeats in the nineteenth and twentieth centuries following the Crimean war, Russian-Japanese war, and World War I have historically led to reforms and liberalisation. Military defeat could also lead to the fracturing of the Russian Federation with a return to the failed, dysfunctional state of the 1990s with national minorities clamouring for greater autonomy and sovereignty and in some cases independence. A growing number of commentators have welcomed a potential disintegration of the Russian Federation for two reasons. The first because it would represent the end of Russian military expansionism and the second because a smaller Russian nation-state would facilitate democratisation.Item Конфлікт тріадичного зв'язку? Політика націоналізації України, націоналізм Росії та динаміка ескалації у 2014-2019 рр.(2022) Федоренко, Костянтин; Умланд, АндреасУ статті розглядається поточний російсько-український конфлікт із точки зору класичної теорії тріадичного зв’язку Роджерса Брубейкера. Ми протиставляємо нову політику пам’яті, освіти та мови в Україні після Євромайдану офіційній російській критиці з її широкими посиланнями на, серед іншого, нацизм та "етноцид", міжрегіональну напруженість всередині України, а також спільне "героїчне" минуле росіян і українців. На перший погляд, риторичне та політичне загострення між Україною та Росією у 2014-2019 роках виглядає як типовий тристоронній конфлікт між постколоніальною державою-націоналізатором, етнічною меншиною та її зовнішньою батьківщиною, за концептуалізацією Брубейкера. Проте на основі історичної контекстуалізації ми робимо висновок, що класична теорія тріадичного наступу може лише частково пояснити причинно-наслідкові механізми ескалації російсько-українського конфлікту. Послідовність подій, яка призвела до вибуху напруженості між двома пострадянськими країнами з 2014 року, суперечить логіці теорії тріадичного зв’язку. Парадоксально, але насильницький конфлікт передував, а не був спровокований офіційним націоналізаційним законодавством і політикою України 2017-2019 років. Військова ескалація відбулася до, а не після українізації, яка натомість є реакцією на збройне втручання Росії проти російськомовного населення України, а не причиною. У висновках ми обмірковуємо наслідки та детермінанти спостережуваного зворотного механізму ескалації націоналістичного конфлікту в російсько-українському випадку.