Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Кримський виклик для російсько-українського перемир'я(2023) Умланд, АндреасНезворотність, принаймні в короткостроковій перспективі, анексії Криму з боку Росії вже понад дев’ять років є поширеною думкою серед багатьох неукраїнських політиків і експертів, хто формує політику щодо Росії та України. Більшість серйозних аналітиків визнають деструктивні й геноцидні мотиви нападу Москви на Україну. Тому вони згодні, що Київ повинен якнайшвидше звільнити більшу частину або навіть всю материкову частину України — військовими чи невійськовими засобами. На противагу цьому, захоплення чорноморського півострова, до якого вдалася Москва, згідно з окремими підходами низки оглядачів, політиків і дипломатів, доведеться прийняти як доконаний факт. Іноді такі твердження робляться з посиланням на високий рівень особистих політичних інвестицій Владіміра Путіна в первісне, як стверджують у Москві, розширення російської державної території у 2014 році. Іноді тією чи іншою мірою міжнародні діячі визнають твердження Кремля про нібито фундаментальну роль Криму і його найбільшого міста Севастополя в російській історії та/або регіональних питаннях.Item Geopolitical implications and challenges of the coronavirus crisis for Ukraine(2020) Klimkin, Pavlo; Umland, AndreasAmong various geopolitical repercussions of the COVID-19 pandemic are redefinitions of the short-term priorities of many international organizations. Among others, the European Union (EU) and North Atlantic Treaty Organization (NATO) are becoming absorbed by new internal challenges, and are thus even less interested in further enlargement than before. Against this background, Kyiv, Tbilisi, and Chisinau, as well as their Western friends, need to seek new paths to increase the three countries’ security, resilience, and growth before their accession to the West’s major organizations. Above all, an alternative way to decrease Ukraine’s current institutional isolation is to develop more intense bilateral relations with friendly states across the globe, including Germany and the United States. In Eastern Europe, moreover, Ukraine, Georgia, and Moldova should attempt to create new multilateral networks with post-communist member countries of NATO as well as the EU, and try to become part of such structures as the Three Seas Initiative or Bucharest Nine group.Item Union européenne, OTAN : la société ukrainienne a fait son choix(2023) Haran, Olexiy; Burkovskyi, PetroLa résistance ukrainienne s'inscrit dans un temps long, ouvert par l'indépendance de 1991 et confirmé en 2014. Une tendance continue a rapproché très largement l'opinion du pays de l'UE puis de l'OTAN, la conduisant à chercher une véritable séparation avec la Russie et surtout avec son héritage historique soviétique. Accélérant des processus déjà en cours, l'Ukraine entend sortir de la guerre comme une véritable démocratie européenne.Item Historical esotericism as a method of cognition. How russian pseudoscientists contributed to Moscow's anti-western turn(2023) Umland, AndreasA number of para-academic tendencies in Russian public science helped prepare for the war in Ukraine. In addition to the Kremlin's propaganda campaigns, the intellectual deformation of the Russian elite under the influence of Manichean ideas of theorists such as Lev Gumilev and Aleksander Dugin is partly responsible for the growing separation of Russia from Europe. Post-Soviet public discourse is infected with a multitude of speculative as well as often conspiracy theories and sometimes occult or racist ideas. Their proponents have displaced established social scientists and historians from intellectual and media debates. This parallel public discourse has evolved since the beginning of glasnost, 35 years ago, and was one of the factors that prepared Russia's attack on Ukraine in 2014.Item Концептуалізація ідентичності українства в офіційному дискурсі(2021) Бевз, ТетянаАктуальність концепту "ідентичність" дедалі більшого значення набуває в умовах глобалізації та соціокультурних трансформацій. Європейська ідентичність українського народу закріплена в основному документі держави. Дослідження концепту ідентичності здійснено за допомогою аналізу офіційних документів держави, проектів концепцій загальнонаціональної ідентичності та результатів соціологічних досліджень. Ідеї ідентичності українства, національної єдності та консолідації суспільства досить виразно простежуються у концепціях, стратегіях національної безпеки України. Йдеться про зміцнення національної єдності та гарантування територіальної цілісності, здатності держави і суспільства давати адекватні відповіді на внутрішні і зовнішні виклики. В офіційних документах акцентується увага на захищеності державного суверенітету та територіальної цілісності, зміцненні національної єдності та консолідації українського суспільства, попередженні загроз національній безпеці в гуманітарній сфері, утвердженні в усіх сферах української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності українського народу, збереження національної ідентичності в умовах глобалізаційних викликів. Державна політика захисту української мови є питанням національної безпеки та національно-патріотичного виховання українців. Важливим чинником конструювання загальної ідентичності, ідентифікаційного простору виступає державна політика, закріплена в законодавчих актах, насамперед у концепціях, стратегіях, доктринах. Ідентичність має значний консолідаційний потенціал і є складною конструкцією, яка включає низку чинників, зокрема етнічних, культурних, територіальних, політичних, економічних, юридичних та інших. Формування загальнонаціональної ідентичності має стати пріоритетним завданням Української держави.Item Чинники політизації етнічності у контексті загроз національній безпеці України(2021) Бевз, ТетянаЕтнічна мозаїчність України та етнонаціональний чинник – феномени, які позначаються на усіх сферах життєдіяльності суспільства. Етнічний чинник має особливу роль у виникненні суперечностей у поліетнічних державах. З одного боку, "етнічність – це форма соціальної організації культурних відмінностей" (Ф. Барт), а з другого – етнічність інструментальна і може використовуватися як засіб досягнення політичних цілей (А. Коен). Етнічність була і є політичним ресурсом, який упродовж століть розігрувався політичними гравцями. Важливим політичним феноменом сучасності є політизована етнічність. У статті проаналізовано окремі чинники політизації етнічності. Чинниками політизації етнічності виступали: поширення недостовірної інформації про радикальні вимоги територіальної автономії від імені "національних меншин", деструктивна роль політиків, які позиціонували себе як лобістів інтересів національних меншин, етнічне підприємництво, етнічні політичні партії, наявність подвійного громадянства, фейкові новини, неправдива інформація та ін. Доведено, що окремі чинники політизації етнічності становлять загрозу для національної безпеки країни. Визначено, що етнічна ідентичність є дієвим інструментом як для консолідації, так і деконсолідації етнічних груп та має свою політичну суб’єктність. Доведено, що у процесі децентралізації представники всіх етнонаціональних спільнот добре сприймають один одного і конфліктів на етнічному ґрунті не виникає. Однак через недостатню обізнаність людей про особливості і перспективи реформи місцевого самоврядування політики, особливо місцеві, розігрують "етнічну карту" у власних інтересах.Item Fighting for Freedom: Ukrainian Assessment of the Implications of the Russian Invasion for South Asia(2022) Haran, Olexiy; Burkovskyi, PetroSince the 2000s, Russian President Vladimir Putin’s policy towards Ukraine was aimed at restoring full control of the nation’s political, economic, and security systems. It contradicted Russian legal obligations as Ukraine had given up its nuclear weapons and Russia was among the guarantors of its territorial integrity. Russian full-scale invasion of Ukraine in February 2022 resulted in heavy sanctions, which Moscow did not foresee, while Kyiv demonstrated better adaptability to the changing war situation and accelerated its integration with EU. Russia has been losing its status as a great power and the invasion has cost it dearly. Russian foreign and security policy in South Asia since 2014 is being questioned. The war between Ukraine and Russia created a profound global strategic and economic crisis for the South Asian countries. At the same time, it showed how smaller nations can defend themselves by building networks of clos partnerships with other neighbouring nations. The conflict also proved how manipulations with energy resources and food supplies can constrain such cooperation and how spread of narratives helps the aggressor state to disguise plans to build spheres of influence. Despite some attempts in South Asia to stay neutral between aggressor and its victim, or even to benefit from the war, withdrawal of the Russian troops from Ukraine would be beneficial for South Asian countries.Item Вплив глобалізації на утвердження національної ідентичності в умовах війни: виклики і загрози(2022) Бевз, ТетянаГлобалізація упродовж останніх десятиліть стала незаперечним фактом нашої дійсності. Акцентується увага на тому, що глобалізація – це процес, який усуває національні кордони, інтегрує національні економіки, культури, технології та управління, а також виробляє складні відносини та взаємозв’язки, опосередковані через різноманітні потоки, що включають людей, капітали, ідеї тощо. Глобалізація створює ризик втрати національної ідентичності, водночас порушуються традиційні форми ідентичності, спостерігається відсутність механізму наступності ідентичності. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності та державної ідентичності. Справжні мотиви російської агресії – знищення українського народу, його самобутності та позбавлення його права на самостійний розвиток. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність, і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність. Росія упродовж років використовувала ідентичність та історію як зброю проти України, здійснюючи політику, спрямовану на створення викривленого уявлення про самобутність українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення в усьому світі фальшивих ідеологем, в основі яких лежить хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з "нацизмом" чи іншими людиноненависницькими ідеологіями. Війна Росії проти України – це війна за ідентичність. Російська агресія – це геноцид проти українського народу, знищення його ідентичності та культури.Item Wie hat sich die Ukraine seit der Unabhängigkeit entwickelt?(2021) Haran, Olexiy1990 boten nur 45 % aller Schulen der Ukrainischen Sozialistischen Sowjetrepublik Unterricht auf Ukrainisch an und nur 10 % aller Vorlesungen an Universitäten fanden auf Ukrainisch statt. Es gab die Möglichkeit, sich vom ukrainischen Sprachunterricht in der Schule befreien zu lassen. Obwohl ich mich immer als Ukrainer fühlte, konnte ich also nicht fließend Ukrainisch sprechen. Über Russifizierung zu sprechen war damals gefährlich, ich hätte von der Universität verwiesen werden können. Zur "Beruhigung" wurde argumentiert, dass zum Beispiel die Iren ihre Sprache, das IrischGälische, auch nicht sprechen würden, aber trotzdem in ihrer Identität Iren blieben. Aber die Iren hatten einen Vorteil gegenüber den Ukrainern. Im Gegensatz zu den Briten waren sie Katholiken, und das half ihnen, ihre Identität zu bewahren.Item Regional assemblies and executives, regional authority, and the strategic manipulation of regional elections in electoral autocracies(2022) Schakel, Arjan; Romanova, ValentynaIn this introduction, we set out to analyse the relationship between regional elections and regional authority and the extent to which regional elections are held free and fair. We hypothesize that the incentives to interfere increase when regions exercise more authority but the possibilities to interfere decline when the regional executive is elected. A quantitative analysis confirms that directly elected and stronger regional bodies make them more attractive for central meddling, but the presence of elected executives makes central interference less likely. We zoom-in on nine electoral autocracies that have featured in the past five annual reviews of regional elections to explore how regional elections become less free and fair. We identify six strategies to manipulate regional elections which are applied in at least two electoral autocracies: simultaneity between regional and national elections, limiting party entry, gerrymandering, nationalizing regional election campaigns, party switching, and centralization of authority.Item Людяність як принцип здійснення політики(2022) Кисельов, СергійМатеріали доповіді учасника ХХХІ-х Міжнародних людинознавчих філософських читань "Гуманізм. Людина. Людяність", м. Дрогобич, жовтень 2021 року.Item Ukraine's outpost: Dnipropetrovsk and the Russian-Ukrainian War(2022) Andriushchenko, Olena; D'Anieri, Paul; Ishchenko, Olena; Kupensky, Nicholas Kyle; Kucheriv, Ihor; Kuzio, Taras; Kuznetsova, Eugenia; Mezentsev, Kostyantyn; Musiyezdov, Oleksiy; Repan, Oleh; Zhuk, SergeiThis is the first book to analyse the Russian-Ukrainian war from a regional perspective considering the role played by the Dnipropetrovsk region as the country’s forpost (outpost) in Russia’s war against Ukraine. In the Soviet Union, Dnipropetrovsk was a closed city due to its large military industrial complex, and it was the world’s biggest producer of nuclear missiles. This book analyses how a city that was once the pride of Soviet power became a bastion of Ukrainian patriotism in the face of Russian military aggression in 2014 and thereafter. Led by Jewish-Ukrainian Russian speakers, the city of Dnipro and the region of Dnipropetrovsk prevented the spread of the Kremlin’s so-called ‘New Russia’ project beyond the Donbas into the heart of Ukraine. This pathbreaking study challenges Russian disinformation and Western stereotypes of Ukraine which portray it as a regionally divided country with the military conflict as a ‘civil war’ between Russian and Ukrainian speakers.Item Економічні аспекти індексування демократії(2021) Чабанна, МаргаритаСтворення класифікацій політичних режимів, зокрема на підставі оцінювання політичних трансформацій із відповідним виокремленням режимів перехідних і гібридних, є предметом численних досліджень, базованих переважно на кількісному вимірюванні тих чи інших параметрів або на експертних опитуваннях. Відповідно, вже тривалий час у фокусі уваги дослідників перебувають індекси демократичного розвитку, обчислення яких дозволяє ранжирувати країни за набором параметрів та оцінювати тенденції політичних змін. Аби уникнути висновків, зроблених на підставі неповної інформації, і фокусування на окремих — інституційних, культурних або економічних — аспектах, варто використовувати міждисциплінарний підхід, що, до того ж, дозволяє врахувати максимальну кількість чинників сталості/виникнення демократичних тенденцій. Зважаючи на наукові дискусії довкола питань взаємозалежності політичного та економічного розвитку, у статті запропоновано зіставлення показників демократичного розвитку з оцінками розвитку ринкової економіки і водночас із показниками валового внутрішнього продукту за паритетом купівельної спроможності обраних для розгляду країн. Кількісні дані проаналізовано із побудовою діаграм розсіювання та обчисленням відповідних коефіцієнтів кореляції. Спочатку автором визначено зв’язок між показниками демократичного розвитку для отримання числового підтвердження доцільності подальшого зіставлення. Оскільки отримані коефіцієнти для обраної групи країн є достовірними, методологія, застосована до розглянутих країн, є валідною і для застосування щодо інших регіонів, стосовно яких перераховані дослідницькі установи здійснюють оцінювання. Обчислені показники свідчать про кореляцію між демократичним та економічним розвитком — показниками статусу демократії, індексом демократії та ранжируванням країн за шкалою демократизації, з одного боку, й індексом економічної свободи, статусом ринкової економіки, показниками інституційного рейтингу економічних свобод —з іншого. При цьому підкреслено: теоретичні узагальнення стосовно взаємозв’язку демократичності/демократизації і рівня економічного розвитку повинні враховувати не лише кореляцію між експертними оцінками, але і наявність зв’язку між показниками демократизації та ВВП, який проілюстровано обчисленими коефіцієнтами. Водночас врахування національного контексту, умов становлення демократії, ендогенних та екзогенних чинників свідчить про нелінійність зв’язку між демократичністю політичного режиму і показниками економічного розвитку.Item Постсоветский украинский радикальный суверенизм в сравнительной перспективе: ультранационалистические партии и этноцентричное негражданское общество(2021) Умланд, АндреасПартийно-политический ультранационализм был в избирательном отношении пока необычайно слабым в постсоветской Украине. Три основные политические силы, ВО "Свобода", "Правый сектор" и "Национальный корпус", несмотря на возросшую общественную известность и растущие националистические настроения среди населения Украины, остались политически маргинальными после Евромайдана 2013–2014 годов. Ни потеря Крыма, ни война на Донбассе не повысили электоральную поддержку радикальных националистических группировок. Однако в условиях продолжающейся "гибридной войны" России против Украины ультраправые активисты, иногда связанные с ультранационалистическими политическими партиями, получили большее признание в украинской общественности с 2014 года. Деятельность антидемократических неправительственных организаций и их периодическое сотрудничество с украинским государством требуют тщательного мониторинга. В этой статье дается обзор развития праворадикального политического спектра Украины до и после «Революции достоинства». В библиографии приводится большинство соответствующей научной литературы на эту тему на украинском, английском, русском и немецком языках.Item The osce's special monitoring mission to Ukraine: The smm's work in the Donbas and its Ukrainian critique in 2014-2019(2021) Härtel, André; Pisarenko, Anton; Umland, AndreasThe paper provides an analysis of the Organization of Security and Cooperation in Europe’s (OSCE) Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine within the multilateral attempt to manage or resolve the conflict in the Donets’ Basin (Donbas). It aims to tentatively assess the SMM’s influence on the de-escalation of the conflict during the Presidency of Petro Poroshenko, as a relatively closed political period. We explore the Mission’s mandate, various evaluations of its operations and effectiveness, as well as the conflict participants’ interaction with the Mission. The nature and dimension of the conflict have posed an, in its dimension, novel, yet, in its nature, not untypical challenge to the consensus-based OSCE. Despite the challenges of the Mission’s specific scope and the limits placed on it by both Russian sabotage and a lack of resources, the SMM nevertheless managed, in 2014-2019, to contribute to de-escalation in the Donbas. Determinants of the net positive contribution of the SMM include its continued and large presence on the spot, the improvement of its reports on the situation in the conflict zone, as well as the development of more sophisticated monitoring methodologies and technologies over time.Item Правова політологія: концептуальні засади, новий навчальний курс, синтез науки та державотворчої практики(Юридична думка, 2021) Кармазіна, МаріяРецензія на монографію "Правова політологія: проблеми концептуалізації та інституціоналізації" та підручник "Правова політологія. Академічний курс". Визначено важливість правової політології в освітньому та державотворчому полі.Item Вступительное слово(2019) Бортник, Руслан; Якушик, ВалентинВступительная статья к изданию результатов цикла исследований "Цена реформ", проведенных Украинским Институтом анализа и менеджмента политики, опубликованных в период 2015 – 2019 гг.Item Between Frontline and Parliament: Ukrainian Political Parties and Irregular Armed Groups in 2014-2019(2021) Fedorenko, Kostiantyn; Umland, AndreasThe short-lived Ukrainian armed volunteer movement and its interaction with electoral politics, in some regards did, and in other regards, did not fit patterns observed in research into irregular armed groups (IAGs). The brief life span of most Ukrainian IAGs as more or less independent actors, and their swift integration into Ukraine’s regular forces during the years 2014–2015, were both unusual. They were also one of the reasons for the relatively low political impact of the IAGs as such - a repercussion that is in contrast to the partly impressive individual political careers of some IAG commanders in 2014–2019. There were various forms of interpenetration of parties with IAGs in post-Euromaidan Ukraine. Certain parties, political activists, and MPs took part in the creation and development of IAGs in 2014. Some – to that point, mostly minor - politicians became soldiers or commanders of IAGs. Subsequently, a number of IAG members transited into the party-political realm, either joining older parties or creating new political organizations.Item Constructing a Political Nation : Changes in the Attitudes of Ukrainians during the War in the Donbas(Stylos Publishing, 2017) Bekeshkina, Iryna; Sydorchuk, Oleksii; Burakovskiy, Ihor; Zolkina, Mariia; Haran, Olexiy; Chabanna, Marharyta; Kermach, Ruslan; Haran, Olexiy; Yakovlyev, MaksymWhat effect did Russia’s attack have on Ukrainian society and on public opinion? And how, in turn, did changes in public opinion and in society influence Ukrainian identity and politics? This book, prepared by the School for Policy Analysis, National University of Kyiv–Mohyla Academy with the participation of the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, shows that contrary to the Kremlin’s expectations, Russian aggression has in fact led to a strengthening of the Ukrainian political nation. The book covers national and regional dimensions of changes in the attitudes of Ukrainians during the war in the Donbas: identity issues, political and party preferences, approaches to decentralization and the conflict in the Donbas, economic sentiments, changes in foreign policy attitudes toward the EU, NATO, and Russia.Item The Polish-Ukrainian War: a Historical and Political Context(2020) Kuzio, TarasIntroductory essay of The Gordian Knot : the second Polish-Ukrainian war, 1942-1947,Toronto : Horner Press, 2020.