Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Лідерство в час війни: Олена Зеленська(Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2024) Кармазіна, МаріяМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції "Лідерство і обдарованість: сучасний науковий дискурс і освітня практика", 14-19 лютого 2024 року. У дослідженні увага зосереджена на таких типах політичного лідерства в Україні, як парламентське лідерство жінок та лідерство у контексті неформального інституту першої леді. Констатується антиукраїнська діяльність (як у попередній час, так і нині) низки жінок-парламентарів, а також деяких з-поміж перших леді. На цьому тлі проаналізована діяльність Олени Зеленської, спрямована на привернення уваги лідерів держав світу та представників еліт до проблем, пов’язаних із необхідністю різнопланової підтримки українців та України після повномасштабного російського вторгнення на територію суверенної Української держави.Item Тенденції розвитку сучасних національних спільнот Європи в контексті IV промислової революції та процесів глобалізації(2024) Єрємєєв, ОлександрСтаттю присвячено проблемі розвитку національних спільнот у Європі в контексті впливу явищ IV промислової революції (Industry 4.0) та глобалізації, які взаємно обумовлюють одне одного. Вплив цих явищ на національні спільноти об’єднаної Європи має неоднорідні наслідки. У контексті глобалізації, тісно пов’язаної з Industry 4.0, а також феноменів антиглобалізму та євроскептицизму як реакції на неї виокремлено тенденції розвитку національних спільнот у державах сучасної Європи. У країнах Західної Європи переважно спостерігається процес фрагментації національних спільнот. У країнах Центрально-Східної Європи, що перебували у сфері впливу СРСР і стали членами ЄС і НАТО на межі ХХ та ХХІ ст., реакцією на глобалізацію та євроінтеграційні процеси стало зростання впливу євроскептичного та антиглобалістичного націоналізму. В Україні, яка зазнає агресії з боку РФ, розглядає країни ЄС і НАТО як союзників, недостатньо інтегрована в процеси глобалізації та IV промислової революції, тенденції до національного відродження мають переважно єврооптимістичний характер, не породжують скептичного ставлення до глобалізації. Доведено, що IV промислова революція та глобалізація, що взаємно обумовлюють одна одну, формують передумови до послаблення ролі національних держав як на міжнародній арені, так і у сфері внутрішньополітичного розвитку. Суспільні зміни, спричинені цими процесами, викликали явище антиглобалізму та євроскептицизму в країнах ЄС і є чинником коригування глобалізаційних процесів. Поруч із регіональним сепаратизмом політичні спільноти в Західній Європі, які прагнуть відокремлення, все ж залишаються в глобальних і наднаціональних структурах. Україна також виявляє прагнення до національного відродження, спрямованого на дистанціювання від минулого та долучення до передових країн IV промислової революції, зберігаючи відкритий, інклюзивний характер і підтримуючи європейську та євроатлантичну інтеграцію.Item Перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності(2024) Кисельов, Сергій; Сингаєвська, ДаріяУ статті продемонстровано, як влада, що є ім’ям, яким називають, впливає на пластичність ґендеру. Ставлячи за мету дослідити перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності, автори здійснили спробу визначити спосіб творення носія ґендерної ідентичності. Значну увагу зосереджено на протиборстві наділення та усвідомлення влади, що типізує ієрархічність відносин статей, а не ґендерів. Останні є наслідком "капілярного" характеру влади й інституціоналізують дискурсивні практики. Відтак здійснено спробу виявлення граматології ґендеру. Для цього використано класичні праці Дж. Батлер, П. Бергера та інших авторів, які були прихильниками пошуку коренів соціальних феноменів у реальності повсякденного життя. Виявлено, що наразі Україна перебуває на перехідному етапі на шляху до постмодернізму. Запропоновано концептуальну оптику бачення ґендеру як щоденно твореної ролі. Зроблено припущення, що суб’єктність виникає як механізм заперечення, за якого заперечуване зовнішнє стає критичною іманентною характеристикою. Досліджено, що пластичність ґендеру здобувається через проходження декількох етапів, зокрема в результаті міжсуб’єктної взаємодії через габітуалізацію, типізацію, інституалізацію та легітимацію. Доведено, що вирішенням кризи традиційної конотації ґендеру може бути громадянська просвіта, здатна подолати імплозію масової свідомості, яка вбирає наперед вироблені смисли без будь-якої рефлексії, не володіючи, за Ж. Бодріяром, ні атрибутом, ні предикатом, ні якістю, ні референцією. Однак якщо замість "ментального вірусу" запустити системну протиотруту, то можливо домогтися зміни парохіально-ґендерного сприйняття. Прийнявши дискурсивний характер ґендеру та матеріалізм його диспозитиву, "Її історія" (HERstory) може віднайти свій голос, не перебуваючи по той бік "трансцендентної" "Його історії" (HISstory).Item Russophilism and Misunderstanding Ukraine : Review(2024) Kuzio, TarasThis critical review focuses on two new books published by Western scholars that continue to misrepresent Ukraine. Olga Onukh and Henry Gale adhere to the common misconception of Ukrainian politics as divided into "civic" and "ethnic" or "nationalist" and "pro-Russian" presidents. The negative label "ethnic" and "nationalist" is applied only to the center-right Ukrainian politics, which is merged with the nationalists into one group. East Slavic nationalism promoted by the Soviet regime, Russia and pro-Russian forces in Ukraine such as the Party of Regions is not taken into account. Steven Shulman provides a better structure of Ukrainian politics with competition between supporters of "ethnic Ukrainian" and "East Slavic" identities. Using Shulman's structure, we see that there is little difference between Presidents Volodymyr Zelensky and Petro Poroshenko. Onukh and Gale's basic concept that "civic" Zelensky is better than "ethnic" Poroshenko is undermined by theory, a comparative understanding of nation-states and their politics. Dominique Arel and Jesse Driscoll describe the 2014-2021 conflict in Ukraine as a "civil war", strikingly echoing Russian disinformation and the writings of Russophiles in the West. Arel and Driscoll's arguments are weakened by their selective use of Ukrainian, Russian, and Western sources (for example, very few Ukrainian opinion polls are used), the lack of field research in southeastern Ukraine, and the exaggeration of the importance of language in the identity of most Ukrainians. They do not adequately explain why the "Russian Spring" failed in six out of eight southeastern regions of Ukraine and only partially succeeded in Donbas. . Due to their poor understanding of the concept of Russian hybrid warfare, they ignore many examples of Russian intervention other than military aggression (such as disinformation, cyberwarfare, Russian political tourists posing as Ukrainians, Russian intelligence subversion, Russian artillery shelling Ukraine, and Kadyrov's forces ), which existed before the Russian invasion in August 2014.Item Russia-GUAM-US triangle of competition over Eurasia and geopolitical pluralism(2021) Kuzio, TarasThis article discusses the triangle of competition between Russia and the USA over three members of the Organization for Democracy and Economic Development, GUAM: Azerbaijan, Georgia, and Ukraine. The first of three sections analyze how Russian leaders and politicians have, since 1991, prioritized the reintegration of the former Soviet space over nation-building in the Russian Federation. Russian officials and politicians have always viewed the former USSR, the Commonwealth of Independent States (CIS) and Eurasia as "Russia’s exclusive sphere of influence". Russia has supported separatism and manufactured frozen conflicts, recognized the "independence" of separatist regions, and annexed neighbouring territories in countries that have stepped in a direction contrary to Russia’s regional interests in Eurasia. The second section focuses on Ukraine and GUAM members Azerbaijan and Georgia, which have prioritized building nation states over joining integration projects in the post-Soviet space and have implemented independent or pro-Western security policies. The third section analyses US security policy towards Eurasia and the South Caucasus under assertive (Bill Clinton, George W. Bush) and indifferent (Baack Obama, Donald Trump) presidents. This section discusses policies that US President Joseph Biden could pursue to revive the US as a security actor in partnership with Turkey towards Eurasia and the South Caucasus in pursuit of what US National Security Adviser Zbigniew Brzezinski described as "geopolitical pluralism" in Eurasia.Item The role of the volunteer movement in the security policy of the state in the context of military operations(2023) Madryha, Tetiana; Bilousov, Yevhen; Zubrytska, Liudmyla; Teremtsova, Nina; Druchek, OlenaThis article examines the formation of the volunteer movement in Ukraine's security policy during military operations. It aims to identify historical peculiarities and changes in the context of military operations. The study utilizes the historical method to analyze socio-historical sources and materials, tracing the genesis and development of the volunteer movement. The comparative method is employed to explore different approaches to understanding volunteering in Ukraine. Systematization is used to analyze patterns in the development of the volunteer movement within the security policy of the state during military operations. The article highlights the lack of comprehensive research on the role of the volunteer movement in Ukraine's security policy. It emphasizes the significant role of the volunteer movement in shaping international relations and modern security policies. The study identifies specific characteristics of the volunteer movement within the context of military operations. Overall, the research suggests that studying the volunteer movement contributes to understanding population self-organization and the formation of civil society in the state.Item Commentary: should Washington have pressed Kyiv into a compromise with Moscow?(2022) Umland, AndreasThis article was submitted in late 2021, and became dated after Russia's demonstrative preparation as well as start of an open, large-scale invasion of Ukraineearly 2022. We nevertheless publish this commentary here in order to document the debate about the events leading to the escalation. No adaptations to the original 2021 article were made after the outbreak of high-intensity war on 24 February 2022. Avoiding a larger military escalation in the Russian–Ukrainian conflict is an important aim. Yet, historical experience suggests that concessions by Ukraine or its Western partners toward Russian revanchist aspirations in the Donbas may not help achieve it. On the contrary, Western softness, and Ukrainian weakness vis-à-vis the Kremlin will lead to further confrontation.Item Проблема ідентичності у фільмах Андрія Тарковського. "Андрій Рубльов"(Новий Світ-2000, 2021) Кисельов, СергійСтаття присвячена творчості режисера Андрія Тарковського з позицій концепту національної ідентичності. Автор, використовує методологію Г. Е. Лессінга щодо можливості раціонального тлумачення кіно як виду мистецтва. Основний наголос зроблений на фільмах А. Тарковського "Ностальгія" та "Андрій Рубльов". Головний висновок статті полягає у тому, що фільми А. Тарковського є визначеними етапами пошуку ідентичності.Item Кримський виклик для російсько-українського перемир'я(2023) Умланд, АндреасНезворотність, принаймні в короткостроковій перспективі, анексії Криму з боку Росії вже понад дев’ять років є поширеною думкою серед багатьох неукраїнських політиків і експертів, хто формує політику щодо Росії та України. Більшість серйозних аналітиків визнають деструктивні й геноцидні мотиви нападу Москви на Україну. Тому вони згодні, що Київ повинен якнайшвидше звільнити більшу частину або навіть всю материкову частину України — військовими чи невійськовими засобами. На противагу цьому, захоплення чорноморського півострова, до якого вдалася Москва, згідно з окремими підходами низки оглядачів, політиків і дипломатів, доведеться прийняти як доконаний факт. Іноді такі твердження робляться з посиланням на високий рівень особистих політичних інвестицій Владіміра Путіна в первісне, як стверджують у Москві, розширення російської державної території у 2014 році. Іноді тією чи іншою мірою міжнародні діячі визнають твердження Кремля про нібито фундаментальну роль Криму і його найбільшого міста Севастополя в російській історії та/або регіональних питаннях.Item Geopolitical implications and challenges of the coronavirus crisis for Ukraine(2020) Klimkin, Pavlo; Umland, AndreasAmong various geopolitical repercussions of the COVID-19 pandemic are redefinitions of the short-term priorities of many international organizations. Among others, the European Union (EU) and North Atlantic Treaty Organization (NATO) are becoming absorbed by new internal challenges, and are thus even less interested in further enlargement than before. Against this background, Kyiv, Tbilisi, and Chisinau, as well as their Western friends, need to seek new paths to increase the three countries’ security, resilience, and growth before their accession to the West’s major organizations. Above all, an alternative way to decrease Ukraine’s current institutional isolation is to develop more intense bilateral relations with friendly states across the globe, including Germany and the United States. In Eastern Europe, moreover, Ukraine, Georgia, and Moldova should attempt to create new multilateral networks with post-communist member countries of NATO as well as the EU, and try to become part of such structures as the Three Seas Initiative or Bucharest Nine group.Item Union européenne, OTAN : la société ukrainienne a fait son choix(2023) Haran, Olexiy; Burkovskyi, PetroLa résistance ukrainienne s'inscrit dans un temps long, ouvert par l'indépendance de 1991 et confirmé en 2014. Une tendance continue a rapproché très largement l'opinion du pays de l'UE puis de l'OTAN, la conduisant à chercher une véritable séparation avec la Russie et surtout avec son héritage historique soviétique. Accélérant des processus déjà en cours, l'Ukraine entend sortir de la guerre comme une véritable démocratie européenne.Item Historical esotericism as a method of cognition. How russian pseudoscientists contributed to Moscow's anti-western turn(2023) Umland, AndreasA number of para-academic tendencies in Russian public science helped prepare for the war in Ukraine. In addition to the Kremlin's propaganda campaigns, the intellectual deformation of the Russian elite under the influence of Manichean ideas of theorists such as Lev Gumilev and Aleksander Dugin is partly responsible for the growing separation of Russia from Europe. Post-Soviet public discourse is infected with a multitude of speculative as well as often conspiracy theories and sometimes occult or racist ideas. Their proponents have displaced established social scientists and historians from intellectual and media debates. This parallel public discourse has evolved since the beginning of glasnost, 35 years ago, and was one of the factors that prepared Russia's attack on Ukraine in 2014.Item Концептуалізація ідентичності українства в офіційному дискурсі(2021) Бевз, ТетянаАктуальність концепту "ідентичність" дедалі більшого значення набуває в умовах глобалізації та соціокультурних трансформацій. Європейська ідентичність українського народу закріплена в основному документі держави. Дослідження концепту ідентичності здійснено за допомогою аналізу офіційних документів держави, проектів концепцій загальнонаціональної ідентичності та результатів соціологічних досліджень. Ідеї ідентичності українства, національної єдності та консолідації суспільства досить виразно простежуються у концепціях, стратегіях національної безпеки України. Йдеться про зміцнення національної єдності та гарантування територіальної цілісності, здатності держави і суспільства давати адекватні відповіді на внутрішні і зовнішні виклики. В офіційних документах акцентується увага на захищеності державного суверенітету та територіальної цілісності, зміцненні національної єдності та консолідації українського суспільства, попередженні загроз національній безпеці в гуманітарній сфері, утвердженні в усіх сферах української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності українського народу, збереження національної ідентичності в умовах глобалізаційних викликів. Державна політика захисту української мови є питанням національної безпеки та національно-патріотичного виховання українців. Важливим чинником конструювання загальної ідентичності, ідентифікаційного простору виступає державна політика, закріплена в законодавчих актах, насамперед у концепціях, стратегіях, доктринах. Ідентичність має значний консолідаційний потенціал і є складною конструкцією, яка включає низку чинників, зокрема етнічних, культурних, територіальних, політичних, економічних, юридичних та інших. Формування загальнонаціональної ідентичності має стати пріоритетним завданням Української держави.Item Чинники політизації етнічності у контексті загроз національній безпеці України(2021) Бевз, ТетянаЕтнічна мозаїчність України та етнонаціональний чинник – феномени, які позначаються на усіх сферах життєдіяльності суспільства. Етнічний чинник має особливу роль у виникненні суперечностей у поліетнічних державах. З одного боку, "етнічність – це форма соціальної організації культурних відмінностей" (Ф. Барт), а з другого – етнічність інструментальна і може використовуватися як засіб досягнення політичних цілей (А. Коен). Етнічність була і є політичним ресурсом, який упродовж століть розігрувався політичними гравцями. Важливим політичним феноменом сучасності є політизована етнічність. У статті проаналізовано окремі чинники політизації етнічності. Чинниками політизації етнічності виступали: поширення недостовірної інформації про радикальні вимоги територіальної автономії від імені "національних меншин", деструктивна роль політиків, які позиціонували себе як лобістів інтересів національних меншин, етнічне підприємництво, етнічні політичні партії, наявність подвійного громадянства, фейкові новини, неправдива інформація та ін. Доведено, що окремі чинники політизації етнічності становлять загрозу для національної безпеки країни. Визначено, що етнічна ідентичність є дієвим інструментом як для консолідації, так і деконсолідації етнічних груп та має свою політичну суб’єктність. Доведено, що у процесі децентралізації представники всіх етнонаціональних спільнот добре сприймають один одного і конфліктів на етнічному ґрунті не виникає. Однак через недостатню обізнаність людей про особливості і перспективи реформи місцевого самоврядування політики, особливо місцеві, розігрують "етнічну карту" у власних інтересах.Item Fighting for Freedom: Ukrainian Assessment of the Implications of the Russian Invasion for South Asia(2022) Haran, Olexiy; Burkovskyi, PetroSince the 2000s, Russian President Vladimir Putin’s policy towards Ukraine was aimed at restoring full control of the nation’s political, economic, and security systems. It contradicted Russian legal obligations as Ukraine had given up its nuclear weapons and Russia was among the guarantors of its territorial integrity. Russian full-scale invasion of Ukraine in February 2022 resulted in heavy sanctions, which Moscow did not foresee, while Kyiv demonstrated better adaptability to the changing war situation and accelerated its integration with EU. Russia has been losing its status as a great power and the invasion has cost it dearly. Russian foreign and security policy in South Asia since 2014 is being questioned. The war between Ukraine and Russia created a profound global strategic and economic crisis for the South Asian countries. At the same time, it showed how smaller nations can defend themselves by building networks of clos partnerships with other neighbouring nations. The conflict also proved how manipulations with energy resources and food supplies can constrain such cooperation and how spread of narratives helps the aggressor state to disguise plans to build spheres of influence. Despite some attempts in South Asia to stay neutral between aggressor and its victim, or even to benefit from the war, withdrawal of the Russian troops from Ukraine would be beneficial for South Asian countries.Item Вплив глобалізації на утвердження національної ідентичності в умовах війни: виклики і загрози(2022) Бевз, ТетянаГлобалізація упродовж останніх десятиліть стала незаперечним фактом нашої дійсності. Акцентується увага на тому, що глобалізація – це процес, який усуває національні кордони, інтегрує національні економіки, культури, технології та управління, а також виробляє складні відносини та взаємозв’язки, опосередковані через різноманітні потоки, що включають людей, капітали, ідеї тощо. Глобалізація створює ризик втрати національної ідентичності, водночас порушуються традиційні форми ідентичності, спостерігається відсутність механізму наступності ідентичності. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності та державної ідентичності. Справжні мотиви російської агресії – знищення українського народу, його самобутності та позбавлення його права на самостійний розвиток. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність, і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність. Росія упродовж років використовувала ідентичність та історію як зброю проти України, здійснюючи політику, спрямовану на створення викривленого уявлення про самобутність українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення в усьому світі фальшивих ідеологем, в основі яких лежить хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з "нацизмом" чи іншими людиноненависницькими ідеологіями. Війна Росії проти України – це війна за ідентичність. Російська агресія – це геноцид проти українського народу, знищення його ідентичності та культури.Item Wie hat sich die Ukraine seit der Unabhängigkeit entwickelt?(2021) Haran, Olexiy1990 boten nur 45 % aller Schulen der Ukrainischen Sozialistischen Sowjetrepublik Unterricht auf Ukrainisch an und nur 10 % aller Vorlesungen an Universitäten fanden auf Ukrainisch statt. Es gab die Möglichkeit, sich vom ukrainischen Sprachunterricht in der Schule befreien zu lassen. Obwohl ich mich immer als Ukrainer fühlte, konnte ich also nicht fließend Ukrainisch sprechen. Über Russifizierung zu sprechen war damals gefährlich, ich hätte von der Universität verwiesen werden können. Zur "Beruhigung" wurde argumentiert, dass zum Beispiel die Iren ihre Sprache, das IrischGälische, auch nicht sprechen würden, aber trotzdem in ihrer Identität Iren blieben. Aber die Iren hatten einen Vorteil gegenüber den Ukrainern. Im Gegensatz zu den Briten waren sie Katholiken, und das half ihnen, ihre Identität zu bewahren.Item Regional assemblies and executives, regional authority, and the strategic manipulation of regional elections in electoral autocracies(2022) Schakel, Arjan; Romanova, ValentynaIn this introduction, we set out to analyse the relationship between regional elections and regional authority and the extent to which regional elections are held free and fair. We hypothesize that the incentives to interfere increase when regions exercise more authority but the possibilities to interfere decline when the regional executive is elected. A quantitative analysis confirms that directly elected and stronger regional bodies make them more attractive for central meddling, but the presence of elected executives makes central interference less likely. We zoom-in on nine electoral autocracies that have featured in the past five annual reviews of regional elections to explore how regional elections become less free and fair. We identify six strategies to manipulate regional elections which are applied in at least two electoral autocracies: simultaneity between regional and national elections, limiting party entry, gerrymandering, nationalizing regional election campaigns, party switching, and centralization of authority.Item Людяність як принцип здійснення політики(2022) Кисельов, СергійМатеріали доповіді учасника ХХХІ-х Міжнародних людинознавчих філософських читань "Гуманізм. Людина. Людяність", м. Дрогобич, жовтень 2021 року.Item Ukraine's outpost: Dnipropetrovsk and the Russian-Ukrainian War(2022) Andriushchenko, Olena; D'Anieri, Paul; Ishchenko, Olena; Kupensky, Nicholas Kyle; Kucheriv, Ihor; Kuzio, Taras; Kuznetsova, Eugenia; Mezentsev, Kostyantyn; Musiyezdov, Oleksiy; Repan, Oleh; Zhuk, SergeiThis is the first book to analyse the Russian-Ukrainian war from a regional perspective considering the role played by the Dnipropetrovsk region as the country’s forpost (outpost) in Russia’s war against Ukraine. In the Soviet Union, Dnipropetrovsk was a closed city due to its large military industrial complex, and it was the world’s biggest producer of nuclear missiles. This book analyses how a city that was once the pride of Soviet power became a bastion of Ukrainian patriotism in the face of Russian military aggression in 2014 and thereafter. Led by Jewish-Ukrainian Russian speakers, the city of Dnipro and the region of Dnipropetrovsk prevented the spread of the Kremlin’s so-called ‘New Russia’ project beyond the Donbas into the heart of Ukraine. This pathbreaking study challenges Russian disinformation and Western stereotypes of Ukraine which portray it as a regionally divided country with the military conflict as a ‘civil war’ between Russian and Ukrainian speakers.