194: Історичні науки
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 15
- ItemПоневіряння Вчительки Життя на манівцях перехідної долі(2017) Кірсенко, МихайлоУ статті розглядається центральне місце і роль історії серед гуманітарних наук.
- ItemПоняття "урочище" в актових і фіскальних документах Руського воєводства XV-XVIII ст.(2017) Смерека, БогданThe article explores the functioning of the term the “natural boundary” (“urochyshche”) in historical documents. Specifically, the author analyzed all the geographic objects in the Rus’ voivodeship, for which the term of “natural boundary” (“urochyshche”) is employed in the acts and in the contemporary fiscal documents. As a result, the author has managed to expand the meaning of the term that traditionally presupposed a natural object, where previously some populated place (e.g. a village or a monastery) was located. The author points out that the names of the disappeared locations were preserved in the collective memories of the inhabitants in the surrounding settlements, and that in this way these names were transferred to the “natural boundaries” (“urochyshe”). The article also describes how the “natural boundary” (“urochyshe”) could look as a landscape format embracing disappeared villages, agriculture activity areas, and newfound villages. Providing a variety of meanings for the term of “natural boundary” (“urochyshe”), the author points out that all of them are united with the following characteristic features: clearly defined space that was in some way acquired by the inhabitants of the local villages and (to a lesser extent) towns. These inhabitants acquired the mentioned space in the course of their everyday life activities (as an economic object or as a natural barrier in between the agriculturally used areas) and/or the collective memory of a community.
- Item"Сімейні справи": поняття Вітчизни через метафору родини в козацькій спільноті (друга половина XVII - початок XVIII ст.)(2017) Багро, СергійЦя стаття є спробою окреслити та зрозуміти родинну метафорику, яка супроводжувала один із найважливіших ціннісних політичних орієнтирів для Війська Запорозького – поняття вітчизни. Козацька батьківщина традиційно зображувалася в образі матері, про благо якої повинні були турбуватися її символічні діти. На що вказувало таке порівняння, кого зараховували до «синів» та «батьків» вітчизни – ось питання, на які ми намагаємося знайти відповіді. Тому сконцентруємо свою увагу на аналізі та порівнянні згадок про козацьку вітчизну в літературних творах та кореспонденції представників Війська Запорозького в означений хронологічний період.
- ItemДержавні засади Гетьманщини і російський абсолютизм на рубежі XVII-XVIII ст.(2017) Щербак, ВіталійУ статті здійснено аналіз державних засад Війська Запорозького, сформованих у ході Визвольної війни середини XVII ст. Акцентовано увагу на їх трансформації під час «Руїни» під впливом положень «статей», які укладалися з Московією. На рубежі XVII–XVIIІ ст. в останній формується абсолютистська форма правління, що позначилося на відносинах із Гетьманщиною. Російська імперська влада взяла курс на ліквідацію Української держави, яка не змогла цьому протистояти.
- ItemМова підписів унійних священиків Наддніпрянщини в ґродських книгах 1768 р.(2017) Смірнов, О. В.Гайдамацьке повстання 1768 р. (Коліївщина) великою мірою було спрямоване проти унійного духовенства. Ті зі священиків, які вціліли, внесли до ґродських книг у Житомирі т. зв. «Skargi i zażalenia xięży unitów…» з розповіддю про насильства та кривди гайдамаків. Під «Скаргами…» священики залишили свої підписи трьома мовами: польською, українською та латиною. Саме вибір мови та її характеристики і є предметом цієї статті. На підставі аналізу підписів автор доходить висновків, що у 1768 р. українська мова використовувалася унійними священиками на письмі, хоча й поступалася польській. Латиною послуговувалися переважно унійні еліти.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »