Вип. 66. Мовознавчі студії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Basic principles of compiling Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish phraseological dictionary(2017) Лучик, АллаУ статті запропоновано засади створення польсько-українського та українсько-польського фразеологічного словника, встановлено його джерельну базу, обґрунтовано обсяг реєстрових одиниць, висвітлено структуру словникової статті, висловлено думку про необхідність внесення до її складу тлумачної частини. Окремо висвітлено проблемні питання, які необхідно розв’язати перед укладанням словника. Одним із важливих питань є гармонізація термінів, що мають суттєві розбіжності у їхньому розумінні українськими і польськими лінгвістами, передовсім це стосується самого терміна фразеологізм. Зазначено, що перше видання такого словника має містити ядерні одиниці фразеологічного складу вихідної мови, у наступних перевиданнях можливим стане додавати навколоядерні, напівпериферійні та периферійні елементи фразеологічного підрівня мовної системи. Доведено, що для встановлення кола таких елементів дослідники мають виходити із властивостей форми вираження фразеологізмів, їхнього внутрішнього наповнення та особливостей функціонування. Важливе місце у перекладному фразеологічному словнику має бути відведено стилістичному марку- ванню реєстрових одиниць. Проте саме ці структурні компоненти у фразеологічному словнику української мови та фразеологічному словнику польської мови мають найбільші розбіжності, що виявляється як у кількісному складі маркерів, так і у висвітленні особливостей функціонування фразеологічних одиниць. Практично не подані у передмовах до словників і пояснення щодо того чи того маркера, а їхній реєстр можна віднайти лише у списках умовних скорочень. Зазначені питання ще необхідно максимально узгодити для укладання польсько-українського та українсько-польського фразеологічного словника.Item Лінгвістична експертиза як юридичний інструмент(2017) Ажнюк, ЛесяУ статті подано огляд основних типів лінгвістичних експертиз, які використовують як юри- дичний інструмент у судочинстві: 1) у справах, пов’язаних із документальними спорами; 2) у спра- вах про захист честі, гідності та ділової репутації; 3) у справах про посягання на мир, національну та громадську безпеку; 4) у справах про вимагання, погрози, шантаж; 5) у справах про введення в оману; 6) у справах, пов’язаних із документальними записами власних назв; 7) у справах про забезпечення охорони товарних знаків. По кожному з типів наведено коротку характеристику об’єкта дослідження і тих завдань, які найчастіше висуває перед лінгвістичною експертизою прак- тика правозастосування.Item Oсобливості структури трикомпонентних прийменникових еквівалентів слова польської мови у зіставленні з українською(2017) Антонова, ОльгаСтаттю присвячено дослідженню структурно-граматичних особливостей польських прийменни- кових еквівалентів слова у порівнянні з українськими прийменниковими структурами на прикладі три- компонентних прийменникових одиниць. Опис здійснено на підставі граматичних схем, виведених шляхом моделювання. Простежено функціонування досліджуваних одиниць в умовах розгорнутого контексту. Виявлено типологічні збіги плану будови і розбіжності граматичних параметрів одиниць, якi належать рiзним мовним системам.Item Cистемно-структурна організація семантичного мікрополя "poświęcenie" у польській мові(2017) Близнюк, КатеринаУ статті проаналізовано погляди мовознавців на поняття лексико-семантичного поля і його системно-структурної організації. Визначено лексичний склад семантичного мікрополя "poświęcenie" як частини лексико-семантичного поля "patriotyzm" у польській мові, досліджено його ядерну й периферійну зони, семантичні відношення між елементами поля та зв’язки з іншими семантичними мікрополями.Item До питання про гідро-ойконімні паралелі: (на матеріалі назв Кіровоградщини)(2017) Голінатий, ОлексійЗа останній час утвердилася традиція розглядати ойконіми як явища секундарні щодо генетично споріднених гідронімів. Однак первинність назв водних об’єктів порівняно з однойменними назвами поселень не є беззаперечним фактом. У статті досліджено такі гідро-ойконімні зв’язки на основі онімного простору Кіровоградської області.Item Про регіональну південнокресову лексику в говірці Перемишля i околиць(2017) Дзєржавін, КатажинаУ статті висвітлено питання, наскільки регіональна південнокресова лексика збереглася до сьо- годні в говірці Перемишля і околиць. У дослідженні проаналізовано мовлення представників усіх віко- вих категорій – від наймолодшого до найстаршого покоління. Зазначено відмінності у використанні регіональної лексики мовцями, які належать до окремих вікових груп, з урахуванням мовної прагмати- ки та територіального поширення лексики.Item Language personalities in British parliamentary discourse(2017) Zernetsky, Pavlo; Riabokon, HannaУ статті наведено аналіз мовних особистостей основних учасників парламентських дебатів у Пала- ті громад Британського парламенту на основі опису комунікативних особливостей побудови та роз- гортання їхнього дискурсу. Подано детальну класифікацію мовних особистостей, створену на основі їхніх дискурсивних особливостей. Автори визначають основні сигматичні, семантичні, прагматичні та синтактичні фактори, що зумовлюють тип мовленнєвої особистості та визначають чотири основні типи дискурсу, на основі переважання кожної із зазначених складових. З кожним із чотирьох типів дискурсу – знання, бажання, повинності та можливості – відповідно асоціюється певна сила мовленнєвого впливу, а саме, аргументуюча, мотивуюча, прагматична та акумулююча. Дискурс знання оперує фактами і покликаний сформувати у адресата чітке розуміння, які дії тре- ба зробити для досягнення певної мети, зважаючи на стан речей; при цьому автор дискурсу (адре- сант) надає детальну аргументацію для сформування відповідного переконання у адресата. Дискурс бажання застосовує силу мотивації, тобто оперує фактами (подіями, явищами), реально або гіпоте- тично пов’язаними з особистістю адресата, з тим, щоб мотивувати його на повторення/неповто- рення певного попереднього життєвого досвіду. Дискурс повинності є найбільш прагматично орієн- тованим і надає вказівки щодо того, що і як має бути зроблено, особливо не концентруючись на наданні аргументів та сформуванні бажання адресата для здійснення вказаних мовленнєвих/немов- леннєвих дій. Дискурс можливості спирається на дію акумулюючої сили, спрямованої на отримання від адресата інформації будь-якого виду і спрямований на встановлення можливості адресанта вико- нати мовленнєву/немовленнєву дію, яка вимагається автором дискурсу. На основі переважання тієї чи іншої сили мовленнєвого впливу, можна визначити тип дискурсу мовної особистості, а переважання різних типів дискурсу у мовленнєвій діяльності парламентарів визначає їхній тип. На основі аналізу дискурсу основних учасників дебатів британського парламен- ту – спікера, парламентарів та членів уряду – було визначено, що для мовленнєвої діяльності спікера характерний дискурс повинності, у мовленнєвій діяльності парламентарів переважають мотивуюча та акумулююча сили, а дискурс членів уряду вирізняється переважанням аргументуючої сили.Item Особливості перекладу корейських фразеологічних одиниць з компонентом 똥 на позначення процесів удобрювання землі українською мовою(2017) Козловський, СлавомирУ пропонованій статті розглянуто фразеологічний масив корейської мови з компонентом 똥, на позначення процесів удобрювання землі. Проаналізовано первинну та вторинну номінації зазначених фразеологічних одиниць, можливості їхнього перекладу українською мовою у зв’язку із розбіжностями українського і корейського сільського господарства, що знайшло віддзеркалення у фразеології корейського народуItem Жанрові параметри створення дискурс-портрета публічної мовної особистості(2017) Куранова, СвітланаСтаттю присвячено опису генологічної складової створення дискурс-портрета публічної мовної особистості. Розглянуто такі ключові параметри базисного дискурс-аналізу, як жанр, регістр, контекст, мовна компетенція, комунікативна компетенція, тезаурус. Визначено роль кожного з цих параметрів у створенні дискурс-портрета публічної мовної особистості.Item Особливості історичного розвитку ě в південно-західному і північному наріччях української мови(2017) Лебедівна, ОксанаУ статті розглянуто особливості історичного розвитку ě в південно-західному та північному наріччях української мови на ранніх етапах її формування у зв’язку з рефлексацією ě в інших слов’янських мовах. Визначено час монофтонгізації ě для південно-західного наріччя української мови. Зроблено спробу пояснити причину монофтонгізації різнобіжним шляхом розвитку фонологічних систем пів- денно-західного наріччя супроти північного.Item Кафедра загального і слов'янського мовознавства як науково-дидактичний підрозділ НаУКМА: (до 10-річчя від дня створення)(2017) Лучик, ВасильОб’єктивні обставини зумовили створення кафедри загального і слов’янського мовознавства як «локомотива» в піднесенні рівня лінгвістичної підготовки майбутніх філологів, випуск яких здійснюється з першого набору студентів. У зв’язку з цим концепція кафедри і програма розвитку на ній лінгвістичної науки зводяться до кількох ключових положень, пов’язаних з актуальністю опрацювання проблем загального і слов’янського мовознавства в НаУКМА на науково-дидактично- му рівні, з місцем і завданнями кафедри в навчально-виховному процесі, з її науковою діяльністю відповідно до основних напрямів загального і слов’янського мовознавства, із взаємодією кафедри з іншими підрозділами університету й закладами держави та світу, з її структурою, кадровим складом і результатами роботи.Item Компонент серце у фразеологізмах на позначення почуттів людини: (на матеріалі української, польської, англійської та німецької мов)(2017) Маркова, ДаріяThe article deals with using the most productive phraseological units indicating feelings with component ‘heart’ in Ukrainian, Polish, English, and German. The purpose of the article is to study the component ‘heart’ in idioms denoting feelings in Ukrainian, Polish, English, and German. The object of the study are Ukrainian, Polish, English, and German phraseological units denoting feelings, which contain component ‘heart’. The subject of study is the semantic features of idioms denoting feelings with component ‘heart’ and identifying the common features in Ukrainian, Polish, English and German. The analysis of idioms denoting feelings in Ukrainian, Polish, English, and German, which have the component ‘heart’ in the structure, shows common features within the compared idiomatic systems. Analyzing the idioms indicating feelings with component ‘heart’, it can be noted that Ukrainian, Polish, English, and German people ascribe both positive and negative feelings. The actual material of the studied languages shows that phraseological units with component ‘heart’ largely express positive features: high spirits, joy, love, and calm, which are socially typical for Ukrainians, Poles, British, and Germans. It should be noted that in all the studied languages in idioms denoting feelings, the word ‘серце’ / ‘serce’ / ‘heart’ / ‘das Herz’ can be replaced by the word ‘душа’ / ‘dusza’ / ‘soul’ / ‘die Seele’. The idioms with the component ‘heart’ in the Ukrainian and Polish mentality are perceived as active substances capable of performing an action, and rarely as objects of action or a place of concentration. The component ‘heart’ in idioms indicating feelings in the perception of the world of Germans and British is mostly treated as an object to which the action of external factors directed, but there are also phraseological units in which these realities are subjects of of action. The proposed research has broad prospects. It allows studying in depth the selected lexical level of idioms with the aim to find peculiarities of showing the feelings in phraseology.Item Народна етимологія як спосіб проникнення латинізмів у "народну мову" XIX ст.(2017) Пальчевська, ОлександраThe article deals with the peculiarities of Latin borrowings penetration into the 19th century’s vernacular. The author analyzes the features of etymologization of the vernacular Latin words and expressions in English and Ukrainian based on the lexicographical, folklore, and ethnographic sources; examines cultural and extralinguistic influences on such lexicon. A borrowing can be made directly to a particular language, or indirectly through other languages. A false reflection of the original form very commonly occurs in the process of borrowing, especially when the lexemes are borrowed from not a closely related language. Folk etymology characteristics of obscure words (foreign, old, etc.) perception often occurs in the language of children or poorly educated people. The latter appeared when the motivational origin of words was hard to explain and the words were reconstructed through their formal relationship with familiar nominations. Thus, a borrowing and free interpretation of scientific, religious, and other Latin terms and expressions (in English linguistics terminology, ‘false-learned words’), into other languages is a form of folk etymology. These words are included in the vernacular, changing its original meaning and leaving only a semantic hint of it. Among Latin borrowings into vernacular, the majority of loanwords are taken from the legal and religious spheres, though some relate to household and everyday spheres.Item Українська і церковнослов’янська мови першої половини XVIII ст. у драматичних творах Митрофана Довгалевського(2017) Передрієнко, ВіталійУ статті зроблено спробу подати стислий огляд відбиття у творах Митрофана Довгалевського процесів функціонування і розвитку староукраїнської літературної мови кінця XVII – першої половини XVIII ст. Звернуто увагу на проблеми стильового розвитку і явища мовного нормування, зумовлені і регульовані цим розвитком.Item Практичні засади лексикографічного моделювання дериваційних одиниць: (на матеріалі "Українсько-російського словотворчого словника" З. С. Сікорської)(2017) Старишко, ЮліяУ статті проаналізовано способи відображення словотвірної структури в «Українсько-росій- ському словотворчому словнику» (З. С. Сікорська), на основі яких створено дериваційні моделі, що забезпечать функціонування Віртуальної інструментальної дериваційної лабораторії та Інтегрованої віртуальної лексикографічної лабораторії з автоматизованим словотвірним аналізом.Item Особливості суспільної лексики в мові творів Петра Могили(2017) Тома, НаталіяСтаттю присвячено аналізу абстрактних лексем на позначення людських стосунків у межах лексико-семантичної групи "Суспільне життя" у мові творів Петра Могили. Здійснено порівняльний аналіз вживання лексем у творах Петра Могили та в сучасній мові.Item Становлення літописних традицій і розвиток класичної турецької мови(2017) Туранли, Ферхад Ґардашкан ОглуУ науковій статті йдеться про виникнення і розвиток тюркських писемних пам’яток, зокрема становлення традиції арабографічних османсько-турецьких літописів, написаних мовою "тюркі", в яких містяться відомості про розвиток етноісторичних процесів, що відбувалися на теренах України. Подано тлумачення декотрих лінгвістичних та історіографічних термінів.Item The history of collecting and philologycal studying of riddles(2017) Yanyk, OksanaУ статті зроблено спробу прослідкувати формування зацікавленості до такого фольклорного жанру, як загадка. Зауважено, що саме зростання уваги до народної творчості сприяло становленню на початку XIX ст. окремої дисципліни – фольклористики. Зазначено, що вже на кінець XIX ст. було зібрано значну кількість українських народних загадок і зроблено окремі дослідження про жанрові особливості та своєрідності побутування загадок. Хоча наукова систематизація та теоретичне дослідження цього жанру були досі недостатніми, зразки цього фольклорного жанру збирали не лише фольклористи, а й педагоги та літератори, зокрема в Україні. Серед фундаментальних робіт відзна- чимо працю І. Я . Франка «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних», у якій автор подає зразки найдавніших загадок у записаній ним колядці; дослідження І. П. Березов- ського, в якому він розглядає тематичне розмаїття цього фольклорного жанру, здійснює загальну характеристику загадок та робить власну класифікацію за історичними періодами; та працю А. Тей- лора «English Riddles from Oral Tradition», в якій описано особливості збирання та вивчення загадок, подано системну картину англійських загадок і їхню класифікацію. Лінгвістичні дослідження загадок здійснили, зокрема, Г. О. Онищенко, який вивчає загадку в аспекті її текстової організації; Н. В. Захарова, яка акцентує увагу на композиційно-структурній та прагматичній організації загадки; А. К. Мойсієнко, К. О. Денисова, Е. Г. Зубкова, О. І. Тимченко та ін. Узагальнене значення лінгвістич- ного дослідження загадок влучно сформулювала О. І. Тимченко: «Мова загадок є складовою загальної мовної системи й використовує її закономірності та можливості категоризації дійсності в незвич- ний спосіб, що робить загадки засобом для розвитку людського мислення й долання стереотипів, створених повсякденним ужитком мовних одиниць». Мовознавчі дослідження загадки тривають, оскільки мова загадок становить важливу лінгвістичну цінність.Item Взаємодія сучасного українського рити та праслов’янського *ryti у ретроспекції та проспекції(2017) Ярун, ГалинаУ статті досліджено відношення між сучасною українською мовною одиницею рити та її праслов’янським відповідником *ryti з погляду їхньої ретроспективної та проспективної взаємодії, встановлено зв’язок між структурами їхніх форми і змісту. У ретроспекції та проспекції виявлено мовний феномен як підставу історичного розвитку сучасного рити.