Вип. 66. Мовознавчі студії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemBasic principles of compiling Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish phraseological dictionary(2017) Лучик, АллаУ статті запропоновано засади створення польсько-українського та українсько-польського фразеологічного словника, встановлено його джерельну базу, обґрунтовано обсяг реєстрових одиниць, висвітлено структуру словникової статті, висловлено думку про необхідність внесення до її складу тлумачної частини. Окремо висвітлено проблемні питання, які необхідно розв’язати перед укладанням словника. Одним із важливих питань є гармонізація термінів, що мають суттєві розбіжності у їхньому розумінні українськими і польськими лінгвістами, передовсім це стосується самого терміна фразеологізм. Зазначено, що перше видання такого словника має містити ядерні одиниці фразеологічного складу вихідної мови, у наступних перевиданнях можливим стане додавати навколоядерні, напівпериферійні та периферійні елементи фразеологічного підрівня мовної системи. Доведено, що для встановлення кола таких елементів дослідники мають виходити із властивостей форми вираження фразеологізмів, їхнього внутрішнього наповнення та особливостей функціонування. Важливе місце у перекладному фразеологічному словнику має бути відведено стилістичному марку- ванню реєстрових одиниць. Проте саме ці структурні компоненти у фразеологічному словнику української мови та фразеологічному словнику польської мови мають найбільші розбіжності, що виявляється як у кількісному складі маркерів, так і у висвітленні особливостей функціонування фразеологічних одиниць. Практично не подані у передмовах до словників і пояснення щодо того чи того маркера, а їхній реєстр можна віднайти лише у списках умовних скорочень. Зазначені питання ще необхідно максимально узгодити для укладання польсько-українського та українсько-польського фразеологічного словника.
- ItemЛінгвістична експертиза як юридичний інструмент(2017) Ажнюк, ЛесяУ статті подано огляд основних типів лінгвістичних експертиз, які використовують як юри- дичний інструмент у судочинстві: 1) у справах, пов’язаних із документальними спорами; 2) у спра- вах про захист честі, гідності та ділової репутації; 3) у справах про посягання на мир, національну та громадську безпеку; 4) у справах про вимагання, погрози, шантаж; 5) у справах про введення в оману; 6) у справах, пов’язаних із документальними записами власних назв; 7) у справах про забезпечення охорони товарних знаків. По кожному з типів наведено коротку характеристику об’єкта дослідження і тих завдань, які найчастіше висуває перед лінгвістичною експертизою прак- тика правозастосування.
- ItemOсобливості структури трикомпонентних прийменникових еквівалентів слова польської мови у зіставленні з українською(2017) Антонова, ОльгаСтаттю присвячено дослідженню структурно-граматичних особливостей польських прийменни- кових еквівалентів слова у порівнянні з українськими прийменниковими структурами на прикладі три- компонентних прийменникових одиниць. Опис здійснено на підставі граматичних схем, виведених шляхом моделювання. Простежено функціонування досліджуваних одиниць в умовах розгорнутого контексту. Виявлено типологічні збіги плану будови і розбіжності граматичних параметрів одиниць, якi належать рiзним мовним системам.
- ItemCистемно-структурна організація семантичного мікрополя "poświęcenie" у польській мові(2017) Близнюк, КатеринаУ статті проаналізовано погляди мовознавців на поняття лексико-семантичного поля і його системно-структурної організації. Визначено лексичний склад семантичного мікрополя "poświęcenie" як частини лексико-семантичного поля "patriotyzm" у польській мові, досліджено його ядерну й периферійну зони, семантичні відношення між елементами поля та зв’язки з іншими семантичними мікрополями.
- ItemДо питання про гідро-ойконімні паралелі: (на матеріалі назв Кіровоградщини)(2017) Голінатий, ОлексійЗа останній час утвердилася традиція розглядати ойконіми як явища секундарні щодо генетично споріднених гідронімів. Однак первинність назв водних об’єктів порівняно з однойменними назвами поселень не є беззаперечним фактом. У статті досліджено такі гідро-ойконімні зв’язки на основі онімного простору Кіровоградської області.