Browse
Recent Submissions
Item Передмова(2023) Петров, Роман; Яцкевич, ІванТематичне розмаїття матеріалів "Наукових записок НаУКМА. Юридичні науки" охоплює широке коло питань: актуальні проблеми історії, загальної теорії й філософії права; публічного та приватного права; прав людини та верховенства права; міжнародного та європейського права. Переконані, що розвиток науки, зокрема юриспруденції, в тому числі міжнародного права, сприяє зміцненню держави, її економічної, політичної та військової спроможності.Item Герменевтичний трикутник та особливості використання його методології в юридичному тлумаченні(2023) Козюбра, МиколаУ статті розкрито можливості та особливості використання такої специфічної для герменевтики категорії, як герменевтичний трикутник, тобто взаємовідносин між автором тексту, самим текстом та його інтерпретатором, для поглибленого осмислення однієї з найдавніших проблем юриспруденції – тлумачення юридичних текстів, ступінь опанування мистецтва якого значною мірою визначає рівень професіоналізму юриста. У зв’язку з цим піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до розуміння мети тлумачення текстів законів та інших нормативних актів – виявлення волі законодавця (нормодавця), його намірів; з’ясування "об’єктивного змісту", або в іншому варіанті – "істинного смислу", норм закону (іншого нормативного акта). У статті здійснено спробу відповісти на основне і найскладніше питання, яке виникає в процесі застосування герменевтичного трикутника під час тлумачення тексту закону: яку роль у цьому трикутнику відведено інтерпретатору, зокрема судді, – виключно виявника волі автора тексту закону – законодавця, його намірів, об’єктивного (істинного) смислу (змісту) норми закону, що тлумачиться, тобто роль його споживача чи активного творця – співавтора закону без зміни при цьому його тексту. На основі аналізу праць представників герменевтики та інтерпретаційної практики у статті проводиться думка про те, що будь-яке тлумачення текстів законодавства не існує як щось незалежне від волі юридичного інтерпретатора, без врахування ним особливостей конкретно-історичної ситуації, в якій воно здійснюється. Тлумачення завжди пов’язане з актуалізацією текстів законів, їх пристосуванням до місця, часу та конкретної ситуації, яку розглядає суд чи інший суб’єкт нормозастосування. Цим зовсім не заперечується, що те чи інше положення закону можна зрозуміти краще, звернувшись до його витоків, застосувавши для цього історичний і телеологічний способи тлумачення. Наведені у статті приклади з практики лише підтверджують, що значення цих способів тлумачення не варто перебільшувати, оскільки положення закону дуже часто не дають відповіді про намір законодавця або якщо й дають, то переважно не можуть бути застосовані так, як це задумував законодавець. З огляду на це, значну увагу приділено складнощам інтерпретації тексту закону із застосуванням методології герменевтичного трикутника. Водночас наголошено на тому, що загальний методологічний підхід до взаємовідносин між інтерпретатором, автором тексту закону – законодавцем і самим текстом, який випливає зі сформульованої творцем теорії інтерпретації в дусі герменевтичних ідей Ф. Шляйєрмахером головної мети герменевтичного методу – інтерпретатор повинен зрозуміти автора і його працю краще, ніж він сам її розуміє, – може бути застосований під час юридичного тлумачення норм законів (інших нормативних актів). Він конкретизований у відомому висловлюванні Г. Радбруха, згідно з яким інтерпретатор може розуміти закон краще, ніж його творці, а сам закон може бути мудрішим за його розробників. Щоправда, для цього юрист-інтерпретатор повинен мати вміння аналізувати як сам текст закону, так і той контекст, у якому закон функціонує, – все розмаїття життєвих і юридичних питань, які постають перед інтерпретатором під час юридичного тлумачення. У тлумаченні норм законів (інших нормативних актів) найяскравіше проявляється креативність інтерпретаторів, тобто здатність відхилятися від стереотипів мислення, бачити проблеми під нетрадиційним кутом зору і вирішувати їх нестандартним способом у межах верховенства права. Важливе значення у формуванні такої креативності має суттєве підвищення професійної майстерності юристів, значну роль у якій відіграє формування у них непозитивістського стилю мислення.Item Війна Росії проти України як геноцид українського народу(2023) Азаров, Денис; Венгер, Володимир; Коваль, Дмитро; Нуріджанян, ҐаянеНині багато уваги приділяється грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, вчиненим Росією під час нового етапу агресії проти України, що розпочався 24 лютого 2022 року. Події в Україні переважно аналізують у контексті jus ad bellum та jus in bello, проте трапляються і спроби розглянути зазначені порушення крізь призму геноциду. Пропонована стаття розвиває та поглиблює дослідження геноцидального характеру широкомасштабних порушень гуманітарного права та прав людини, скоєних збройними силами Російської Федерації в Україні. У межах контекстного аналізу автори роблять спробу довести наявність геноцидального наміру, що зумовлює вчинення згаданих порушень. Як докази такого наміру розглянуто, зокрема, риторику та псевдоісторичні відсилки, які використовують російські лідери для виправдання вторгнення в Україну. У статті також висвітлено системне знищення культурної спадщини України як один із доказів наявності наміру принаймні частково знищити український народ як національну групу*, котру захищає Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Окрім цього, проаналізовано очевидні акти геноциду, зокрема вбивства; заподіяння тяжкої тілесної або психічної шкоди; насильницьке переміщення українських дітей до Росії та умисне створення таких умов життя, які спрямовані на фізичне знищення української нації. Акцентовано увагу на характері та масштабності зазначених порушень, які дають обґрунтовані підстави вважати, що Росія має на меті знищення української нації.Item The Hegemony of a Ruling Party as a Common Element in the Armenian Genocide, the Holodomor and the Holocaust(2023) Antonovych, MyroslavaWith the development of comparative genocide as the second generation of genocide studies over the last decades it became important to examine the Holodomor as a crime of genocide committed by the Communist party of the Soviet Union in comparative perspective with other genocides. In this article, the author offers a comparative analysis of the Holodomor with cases of genocide in the first half of the 20th century – namely, the Armenian genocide of the Ottoman Empire and the Holocaust of Nazi Germany – from the perspective of perpetrators (organizers). The author compares the three genocides as crimes under international law in terms of one of the mental elements of genocide that characterizes each of them, noting the similarities in ruling political parties as organizers of those crimes who exercised the collective intent in each of the case of genocide under analyses. The author argues that hegemony of a ruling party: the Ittihadists, the Communists, and the Nazis which substituted the state organization was a common element in the genocides perpetrated in the Ottoman Empire, the Soviet Union, and the Third Reich. Moreover, in the ongoing Russian genocide against the Ukrainian nation with culmination since 24 February 2022, it is again the ruling party – Yedinaya Rosiya (Single Russia) which is the foundation of Russian totalitarian regime that organized this crime of genocide.Item Обчислення строку досудового розслідування при ознайомленні з його матеріалами: теорія та практика(2023) Басиста, ІринаАвторка статті робить спробу довести, що для обчислення строку досудового розслідування важливим є не лише день повідомлення про завершення досудового розслідування, а й сам факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Направлення повідомлення із зазначенням дати, години та місця такого ознайомлення ще не може свідчити про надання реального доступу (коректніше говорити про те, що направлення цього повідомлення входить у перелік тих процесуально-організаційних заходів, які в сукупності покликані планово забезпечити подальший доступ до матеріалів). Своєю чергою доступ і подальше ознайомлення передбачає, зокрема, можливість копіювання та/або відображення документів або копій з них, речових доказів або їх частини тощо. І саме реальну можливість вчинення таких дій із зазначенням найменування матеріалів, щодо яких сторона має таку можливість (бо сторони, маючи таку реальну можливість, мають право й відмовитися від вчинення означених дій на досудовому розслідуванні), і зобов’язані письмово підтвердити одна сторона кримінального провадження протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, – прокурору (ч. 9 ст. 290 КПК України).Item Припинення повноважень посадової особи як підстава для розірвання трудового договору (контракту) з керівником: особливості та проблеми реалізації(2023) Бонтлаб, Василь; Яцкевич, ІванЗ метою захисту інвестицій, прав та інтересів інвесторів у 2014 р. було внесено зміни до низки нормативно-правових актів. Зокрема, законодавчо закріплено ще одну додаткову підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця – припинення повноважень посадової особи підприємства, що, відповідно, має наслідком розірвання трудового договору з такою посадовою особою. Однак аналіз судової практики щодо спорів про розірвання трудового договору з керівником, ініційоване роботодавцем через відкликання повноважень посадової особи, свідчить про низку проблем у практичній реалізації такої норми. У статті розглянуто основні проблемні питання, пов’язані з відкликанням повноважень як підставою для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, зокрема щодо процедури відкликання повноважень та, відповідно, розірвання трудового договору; підсудності спорів про оскарження такого звільнення; визначення кола осіб, на яких поширюється ця підстава; відповідності такого звільнення міжнародним стандартам у сфері праці та верховенству права. Важливим аспектом означеної проблематики було і залишається розмежування трудових відносин і суміжних, подібних за змістом, правовідносин. На думку авторів, низка проблем правозастосування відкликання повноважень посадової особи як підстави для звільнення зумовлена не лише якістю сформульованої норми права та відповідних змін до законодавства України, а й невизначеністю та неоднозначністю правового статусу керівника юридичної особи у правовідносинах із власником, трудовим колективом як суб’єктом трудового права та учасником колективних трудових відносин, а також з окремими працівниками. Важливу роль у процесі вирішення проблемних питань правозастосування норми про розірвання трудового договору з керівником на підставі відкликання повноважень відіграє практика Верховного Суду, яка доволі динамічно розвивається, хоча їй і бракує усталеності в підходах до зазначеної проблеми.Item The compliance of facial processing in France with the article 9 paragraph 2 (a) (g) of (EU) General data protection regulation(2023) Bulgakova, Daria; Bulgakova, ValentynaThe legal identity of individuals is critical in digital ecosystems, and biometric systems play a vital role in verifying identities throughout their lives. However, these systems also pose significant risks and require responsible use. The European Union has established a digital strategy to create a trusted and secure digital identity, setting a global standard for technological development in identification. In line with the General Data Protection Regulation Article 9(1), member countries must justify any exceptions to the rule provided. France has taken a leading role in using unique identification legally, implementing digitally processed attributes such as facial recognition through the Alicem application on smartphones to identify individuals in a digital environment, and improving e-services uniquely. Specifically, the article analyses the General Data Protection Regulation Article 9, paragraph 1, and the exceptional conditions outlined in paragraph 2 (a) (g) along with scrutinized legislation in France of Decree n°2019-452 of 13 May 2019, which authorized the use of unique identification known as "Certified Online Authentication on Mobile". The research recommends that EU member countries taking approaches to introduce GDPR Article 9 into national legislation should consider their citizens’ specific needs and concerns while aligning with the European Union law because it is critical to balance the benefits of biometric systems with the risks posed to personal data protection, ensuring that their responsible use contributes to a secure and trustworthy digital ecosystem.Item Організаційно-правові напрями удосконалення нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України(2023) Погорєлова, ЗояУ статті обґрунтовано необхідність перспективного комплексного реформування нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України та відповідні організаційно-правові напрями такого реформування з урахуванням потреби забезпечення провідної ролі уряду в удосконаленні нормотворчої діяльності виконавчої влади, підвищення рівня її системності, належного планування, тісної координації та ефективного контролю. Зокрема, розглянуто питання удосконалення експертизи проєктів урядових актів і системи моніторингу реалізації урядових актів, поліпшення діяльності урядових комітетів, надання більшої ваги і значущості публічним консультаціям із представниками зацікавлених сторін щодо проєктів актів Кабінету Міністрів, а також формування Громадської ради при Кабінеті Міністрів України. Обґрунтовано необхідність повного забезпечення вільного доступу до інформації щодо проєктів урядових рішень, що готуються на розгляд уряду, проведення їх громадського обговорення та незалежного експертного оцінювання, врахування в проєктах рішень їхніх результатів перед їх ухваленням урядом.Item Відшкодування шкоди у сфері конкурентного права за правом Європейського Союзу: судова практика та базові принципи(2023) Прохоров, Павло; Ханик-Посполітак, РоксоланаВраховуючи обрання Україною євроінтеграційного курсу та набуття статусу кандидата-члена ЄС улітку 2022 р., питання імплементації законодавства ЄС в українське національне законодавство набуває все більшої актуальності. Сфера конкурентного права є однією з пріоритетних для ЄС, оскільки забезпечує та гарантує розвиток внутрішнього ринку. Однак в останні роки важливим у ЄС є не тільки створення конкурентного середовища, а й забезпечення компенсації шкоди у разі порушення конкурентного права як особливий вид відшкодування поза традиційним інститутом цивільного права. Саме з метою відображення особливостей відшкодування шкоди у сфері конкурентного права у ЄС було прийнято окрему Директиву 2014/104/ЄС. Передумовою її прийняття та визначення її основних положень і принципів слугувала ціла низка знакових рішень Суду ЄС. Для України питання відшкодування шкоди у сфері конкурентного права є новим і не вивченим як у науковому, так і в законодавчому полі, оскільки майже немає наукових публікацій стосовно цього. Тому важливим для української науки та практики є вивчення становлення й розвитку інституту відшкодування шкоди за порушення конкурентного права в рішеннях Суду ЄС та законодавстві ЄС, а також базових принципів, закріплених у Директиві 2014/104/ЄС, для імплементації в українське конкурентне законодавство.Item Нестандартні трудо-договірні відносини на цифрових платформах(2023) Шумило, МихайлоУ статті досліджено сучасні тенденції використання праці на цифрових платформах. Наголошено, що неунормованість цих відносин має низку негативних соціально-економічних наслідків (тіньова зайнятість, відсутність справедливої конкуренції, несплата податків тощо). Тож визначення правової рамки є пріоритетним напрямом удосконалення трудового законодавства. Звернено увагу на те, що національна судова практика тільки починає формуватися у сфері встановлення факту трудо-договірних відносин на цифрових платформах. Існує об’єктивна потреба перегляду архаїчних підходів для розмежування цивільно-правових і трудо-правових договорів. Найбільші надії щодо зміни цієї парадигми варто покладати на Верховний Суд, який своїм квазіпрецедентним рішенням може скорегувати та задати новий тон у встановленні факту трудових відносин. У науковій розвідці наведено рішення іноземних судів, якими водіїв, які надають послуги з пасажирських перевезень із використанням цифрових платформ, визнано працівниками з відповідними соціально-трудовими гарантіями. Розроблено критерії розмежування цивільно-правових і трудо-правових договорів.Item The origins of "lawfare" and the exploitation of public international law(2023) Fisher, BradThis paper offers a transdisciplinary analysis of the abuse of public international law for geopolitical objectives, providing an analysis of the term lawfare, the only previously accepted term to describe this behavior. It concludes that the definition lawfare is inadequate for professional scholarly or policy-focused discourse and offers the notion of Malign Legal Operations (MALOPs) as a more appropriate term to encapsulate these actions. Furthermore, this paper emphasizes that the debate over the value-neutrality of the notion lawfare is complex, and the term is insufficiently defined to support its supposed neutrality, leading to opportunities for further exploitation by revisionist states and entities. Supporters of valueneutrality argue that distinguishing a "malign" variant of lawfare offers malicious practitioners more opportunities to make false claims against legitimate actors. However, the text counters that classification of malign behavior is based on objective and observable manipulations of legal systems rather than mere disagreement. Furthermore, the paper argues that lawfare is a octrinally inappropriate term due to its contradictory nature, as it combines "law" and "warfare" despite serving as an alternative to military conflict. Using a single term to describe both legitimate and malicious legal actions is damaging to discourse and detracts from efforts to combat the misuse of legal systems. The research’s primary objectives include establishing the lack of a universally accepted definition for lawfare, demonstrating the unanswered question of value-neutrality, and highlighting the non-doctrinal nature of the term itself. It concludes that lawfare is no longer an appropriate term to describe these phenomena, advocating for the adoption of Malign Legal Operations to better represent the manipulation of legal domains for political ends.