Вип. 69. Літературознавчі студії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 16
- ItemСвій/чужий простір у ліриці Ігоря Калинця(2017) Борисюк, ІринаУ статті розглянуто проблему свого / чужого простору в ліриці Ігоря Калинця. Ці категорії є вельми важливими, оскільки стосуються не тільки поетикального, а й ідеологічного виміру. В основі просторового поділу світу лежить концепція місця як гармонійної взаємодії ландшафту і людини, про що може свідчити пристосованість тіла людини, способу її життя до існування в певних умовах або рукотворні елементи, які вписуються в природний простір. Величезну роль у цьому вибудовуванні автентичної моделі світу відіграє символічна географія, в основі якої лежить упорядкування простору відповідно до критерію сакральності / профанності, що накладається на або поєднується з опозицією свого / чужого. Адже чужий (і в сенсі ворожий, і в сенсі інакший) простір тут окреслений переважно географічно і топографічно, меншою мірою – мовно, а свій простір представлений множиною культурних символів із гранично сконденсованим значенням. Стратегія перетворення чужого простору на свій передбачає як маркування простору за допомогою вербальних і візуальних знаків, так і актуалізацію свого мовно-культурного простору через пойменування.
- ItemСлово, що стало "міфом": спроба інтерпретації поезій Олега Лишеги(2017) Вороновська, ДаринаУ статті здійснено аналіз шести поетичних текстів: «пісня 212», «пісня 8», «пісня 7», «пісня 55», «пісня 43» та «пісня 3», яких між собою поєднує образ очерету, рослини, що багата своєю символікою. Розглянуто процес творення авторського міфу. Обрані тексти входять до першої частини збірки Олега Лишеги «Великий міст» – «Зима у Тисмениці» і складають єдину історію, тобто взаємодоповнюють один одного. Основою дослідження є спроба показати «історію» одного слова в її розвитку, прочитати «повідомлення» поета, повертаючись до первісних витоків походження цього слова.
- Item"Народні оповідання" Марка Вовчка в перекладі Івана Тургенєва: лінгвостилістичні аспекти(2017) Зубрихіна, ОлександраУ статті досліджено російські переклади «Народних оповідань» Марка Вовчка, здійснені І. Тургенєвим. На основі лінгвостилістичного аналізу текстів висвітлено особливості міжкультурної взаємодії. Також зроблено спробу простежити особливості рецепції творчості Марка Вовчка в Україні та Росії, специфіку інтерпретації оповідань Марка Вовчка І. Тургенєвим для російського читача. Досліджено певні закономірності перекладу російською та проаналізовано їхнє значення в контексті збереження або втрати авторського задуму.
- ItemМіф про Орфея в поезії Мирослава Лаюка (на матеріалі збірки "Осоте!")(2017) Косенко, МаріяУ статті проаналізовано один із ключових мотивів у збірці Мирослава Лаюка «Осоте!», відлуння міфу про Орфея та його варіації. Поетичні образи, пов’язані з Орфеєм, стосуються взаємодії з природою та світом рослин зокрема, взаємодії зі світом людей, стосунків між земним та потойбічним, властивостей творчості. Особливо продуктивними є такі елементи міфу, як влада над живою й неживою природою, смерть поета, розуміння таємної мови й мовчання.
- ItemМодель історії в "карпатському тексті" В. Герасим'юка: історія роду як вісь світоустрою(2017) Лаюк, МирославУ статті розглянуто темпоральну організацію «карпатського тексту» Василя Герасим’юка. Доведено, що основою моделі історії в цьому тексті є «родова пам’ять», яка постає певною віссю світоустрою: події світової, державної чи регіональної історії промислені через стосунок до неї поетового роду.