Вип. 69. Літературознавчі студії
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Вип. 69. Літературознавчі студії by Issue Date
Now showing 1 - 16 of 16
Results Per Page
Sort Options
Item Слово, що стало "міфом": спроба інтерпретації поезій Олега Лишеги(2017) Вороновська, ДаринаУ статті здійснено аналіз шести поетичних текстів: «пісня 212», «пісня 8», «пісня 7», «пісня 55», «пісня 43» та «пісня 3», яких між собою поєднує образ очерету, рослини, що багата своєю символікою. Розглянуто процес творення авторського міфу. Обрані тексти входять до першої частини збірки Олега Лишеги «Великий міст» – «Зима у Тисмениці» і складають єдину історію, тобто взаємодоповнюють один одного. Основою дослідження є спроба показати «історію» одного слова в її розвитку, прочитати «повідомлення» поета, повертаючись до первісних витоків походження цього слова.Item Біографізм XX століття в контексті методу "нового історизму"(2017) Ніколайчук, ІринаСтаттю присвячено розгляду автобіографічного та біографічного дискурсу в насвітленні «нового історизму», в контексті тих поглядів на роль біографії та біографізму, що були сформульовані його представниками. Шляхом аналізу праць Г. Вайта, С. Ґрінблатта, Л. Монроуза, А. Еткінда та І. Смірнова продемонстровано, в який спосіб «новий історизм» змінює уявлення про традиційну письменницьку біографію, «деавтоматизуючи» цей тип тексту та доводячи необхідність його залучення до інтерпретації літературного тексту як засіб виведення твору в ширший культурно-історичний контекст.Item Модель історії в "карпатському тексті" В. Герасим'юка: історія роду як вісь світоустрою(2017) Лаюк, МирославУ статті розглянуто темпоральну організацію «карпатського тексту» Василя Герасим’юка. Доведено, що основою моделі історії в цьому тексті є «родова пам’ять», яка постає певною віссю світоустрою: події світової, державної чи регіональної історії промислені через стосунок до неї поетового роду.Item До історії створення збірки перекладів В. Брюсова українською (1925)(2017) Пашко, ОксанаЗбірка перекладів поезій Валерія Брюсова (1925) за редакцією Бориса Якубського є в українській літературі середини 1920-х років одним із найцікавіших перекладацьких проектів, присвячених українсько-російським літературним зв’язкам. Переклади зробили Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович. У цій статті на основі нових архівних документів реконструйовано історію створення цієї збірки, зроблено спробу осмислити головні напрями рецепції творчості В. Брюсова в Україні 1920-х років, уперше друкуються раніше не відомі архівні джерела.Item Психологізм у творчості Ф. Моріака(2017) Польщак, АнеліяСтаттю присвячено дослідженню психологізму у творчості видатного французького письменника Ф. Моріака. Психологізм як спосіб зображення душевного життя для цього митця є одною з найбільш притаманних рис в аспекті художніх засобів. Моріаківська зосередженість на внутрішньому житті своїх героїв є втіленням філософських ідей та розвитком письменницьких традицій французьких та російських митців. Важливою рисою моріаківського психологізму є його гармонійне поєднання з моралізмом, який водночас не відкидає вірності правді життя. Письменник використовує сумарно означувальну форму психологізму, яка включає в себе як непрямий психологізм, так і прямий.Item Житійний жанр у проповідях Кирила Транквіліона Ставровецького(2017) Турчина, ТетянаРозвідку присвячено дослідженню елементів агіографічного жанру в проповідях «Євангелія учительного» (1619) Кирила Транквіліона Ставровецького. На прикладі «Поученія на преставлєніє святого Іоана євангелисты» і «Поученія на память первомученика архидіакона Стефана» розкрито способи адаптації житійної схеми до потреб гомілії і функціонування топосів imitatio Christi та imitatio angeli.Item "Народні оповідання" Марка Вовчка в перекладі Івана Тургенєва: лінгвостилістичні аспекти(2017) Зубрихіна, ОлександраУ статті досліджено російські переклади «Народних оповідань» Марка Вовчка, здійснені І. Тургенєвим. На основі лінгвостилістичного аналізу текстів висвітлено особливості міжкультурної взаємодії. Також зроблено спробу простежити особливості рецепції творчості Марка Вовчка в Україні та Росії, специфіку інтерпретації оповідань Марка Вовчка І. Тургенєвим для російського читача. Досліджено певні закономірності перекладу російською та проаналізовано їхнє значення в контексті збереження або втрати авторського задуму.Item Концепт божевілля в романах "Солодка Даруся" М. Матіос та "Житковські богині" К. Тучкової(2017) Сопронюк, ТетянаУ статті проаналізовано специфіку використання прийому безумства у творах сучасної чеської та української літератур («Солодка Даруся» М. Матіос та «Житковські богині» К. Тучкової). Крізь призму постколоніального та ґендерного підходів з’ясовано, що психічні розлади маскулінних персонажів є передусім свідченням неповноцінності «свого» чоловіка в умовах тиску колонізаторів. Натомість жіноче божевілля, пов’язане з пережитим травматичним досвідом війни і тоталітарного режиму, постає трагічним наслідком порушених табу, що поглиблює протистояння людини і влади в традиційному суспільстві.Item Цикли "Відьмацька сага" Анджея Сапковського, "Пісня Льоду й Полум'я" Джорджа Мартіна та "Зворотний бік" Дари Корній як наративи надії(2017) Півень, СвятославУ статті на матеріалі фентезі-наративів «Відьмацька сага» Анджея Сапковського, «Пісня Льоду й Полум’я» Джорджа Мартіна та «Зворотний бік» Дари Корній літературу фентезі розглянуто як обнадійливу і здатну надихнути читачів непевного сьогодення. Під час розгляду питання автор зосереджується на двох аспектах. Перший аспект – дослідження міфологічного походження надії у творах фентезі. Другий аспект – аналіз різних способів досягнення обнадійливого ефекту у фентезі: зображення у фентезі-наративах персонажів, чиї якості та чесноти уподібнюють їх міфічним героям західного культурного простору і відтак роблять носіями надії та взірцями для наслідування, та явища прикінцевої евкатастрофи – остаточного обнадієння.Item Бестіарій "Фантастичні звірі і де їх шукати" Джоан Кетлін Ролінґ: зв'язок із традицією та особливості художнього світу(2017) Толковець, КатеринаУ статті досліджено кореляцію між бестіарієм Дж. Ролінґ «Фантастичні звірі і де їх шукати» та канонічними середньовічними бестіаріями: проаналізовано подібності та відмінності. Також висвітлено чільні риси, притаманні художньому світові книжки. Під час написання роботи було використано компаративістську, інтертекстуальну, герменевтичну та структуралістську методології.Item Свій/чужий простір у ліриці Ігоря Калинця(2017) Борисюк, ІринаУ статті розглянуто проблему свого / чужого простору в ліриці Ігоря Калинця. Ці категорії є вельми важливими, оскільки стосуються не тільки поетикального, а й ідеологічного виміру. В основі просторового поділу світу лежить концепція місця як гармонійної взаємодії ландшафту і людини, про що може свідчити пристосованість тіла людини, способу її життя до існування в певних умовах або рукотворні елементи, які вписуються в природний простір. Величезну роль у цьому вибудовуванні автентичної моделі світу відіграє символічна географія, в основі якої лежить упорядкування простору відповідно до критерію сакральності / профанності, що накладається на або поєднується з опозицією свого / чужого. Адже чужий (і в сенсі ворожий, і в сенсі інакший) простір тут окреслений переважно географічно і топографічно, меншою мірою – мовно, а свій простір представлений множиною культурних символів із гранично сконденсованим значенням. Стратегія перетворення чужого простору на свій передбачає як маркування простору за допомогою вербальних і візуальних знаків, так і актуалізацію свого мовно-культурного простору через пойменування.Item Про що нам говорить голос молодого Ізраїлю(2017) Орешко, МаріяЕтґар Керет є одним із найвідоміших ізраїльських авторів, мала проза якого перекладена більш ніж п’ятдесятьма мовами та опублікована в сорока двох країнах. Письменник уже отримав значну кількість престижних міжнародних премій та був названий генієм на шпальтах «The New York Times». 2016 року було перекладено українською мовою останній збірник його малої прози. Тоді ж з’явилося декілька інтерв’ю з автором і статей про нього, проте Етґара Керета не можна вважати відомим в Україні письменником. Саме тому стаття має на меті подати більше інформації про життєвий шлях Керета, аксіологію та естетику його творів.Item Прихований кінематографізм: кіномистецтво 1920-х в інтертекстуальному дискурсі прози В. Домонтовича(2017) Чорногуз, ЯринаСтаттю присвячено аналізу ремінісценцій та алюзій у прозі В. Домонтовича на відомі фільми німого кіномистецтва 1920-х, огляду рис та елементів кіномови у творчій манері письменника, а також з’ясуванню характеру кінематографізму, притаманного його прозі.Item Інтекст "ходіння до раю" в драмі Миколи Куліша "Народний Малахій"(2017) Пелешенко, ОленаУ статті висловлено гіпотезу, що апокриф «Ходіння Агапія до раю» є тематичним інтекстом п’єси М. Куліша «Народний Малахій». У розвідці зроблено спробу простежити генетико-контактні зв’язки між середньовічним наративом та текстом першої третини ХХ ст. Окрім засвоєння окремих образів, мотивів, сюжетів, у драмі адаптовано структуру ходінь до раю, «жанру-васала», у межах якого відбулася інтеграція двох літературних таксономічних одиниць – ходіння та утопії. З погляду семіотики простору вказано на ізоморфізм топосу шляху в паломницьких текстах та драмі Миколи Куліша і доведено залежність описових парадигм радянізованого Харкова в «Народному Малахії» від Едемського локусу в українських середньовічних апокрифах.Item Міф про Орфея в поезії Мирослава Лаюка (на матеріалі збірки "Осоте!")(2017) Косенко, МаріяУ статті проаналізовано один із ключових мотивів у збірці Мирослава Лаюка «Осоте!», відлуння міфу про Орфея та його варіації. Поетичні образи, пов’язані з Орфеєм, стосуються взаємодії з природою та світом рослин зокрема, взаємодії зі світом людей, стосунків між земним та потойбічним, властивостей творчості. Особливо продуктивними є такі елементи міфу, як влада над живою й неживою природою, смерть поета, розуміння таємної мови й мовчання.Item Сіґрід Унсет та її головні романи(2017) Рудич, ВікторіяСтаттю присвячено одній із трьох нобелівських лауреатів норвезької літератури – письменниці Сіґрід Унсет та огляду її головних романів. Сіґрід Унсет розвивала жанр родинної саги, зображуючи сучасність крізь призму Середньовіччя ХІІІ століття північної Норвегії. Роман-трилогія «Крістін, дочка Лавранса» – яскравий приклад історичного родинного роману, який демонструє зміну сімейного та суспільного укладу на тлі середньовічної доби. За цей твір письменниця удостоїлася найвищої літературної нагороди – Нобелівської премії.