Том 5

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 12
  • Item
    Замість передмови. Qui pro veritate pugnat, pacem obtenebit bonam
    (2022) Джулай, Юрій; Король, Денис
    Замість передмови. Qui pro veritate pugnat, pacem obtenebit bonam.
  • Item
    Оповідні комплекси про московські вивіски Ф. Дістрібуенді та С. Кржижановського (імперська та совєтська візії)
    (2022) Джулай, Юрій
    У статті проаналізовано оповідні комплекси московських вивісок брошури Ф. Дістрібуенді та нарису С. Кржижановського, в яких притаманні їм візії визначаються не хронологічно, а концептуально, згідно з розвитком у кожному з них бачення історичних перспектив присутності вивісок у культурному просторі вулиць міста. У статті показано, як, згідно з Ф. Дістрібуенді, неусувне спільне "бажання" як вирішальна основа реалізації усіх реформ в історії імперії має бути залучено до створення уніфікованого формату оформлення вивісок, який остаточно звільнить вулиці другої столиці імперії від явища з низьким художнім рівнем. Концептуальний обсяг совєтської візії щодо присутності вивісок у просторі вулиць радянської столиці у статті встановлено відповідно до переведення С. Кржижановським переможного подолання вивіскою-вказівкою радянської торгівлі символічного оформлення вивісок як останньої стадії в циклі оформлення вивісок з ефектом захоплення покупця у площину поглибленого вивчення революційного значення цієї перемоги за допомогою світлин спеціального музейного фонду та вихованні знанням про неї наступних поколінь.
  • Item
    Серіал до серіалу: етика й мовчазна сентиментальність у першому оповіданні Джорджа Мартіна в жанрі фентезі
    (2022) Собуцький, Михайло
    Статтю присвячено детальному аналізу оповідання Джорджа Р. Р. Мартіна 1976 року "Самотні пісні Ларена Дорра", яким ознаменовано перехід майбутнього славетного письменника з жанру сайенс фікшн у жанр фентезі. Розібрано як авторські прийоми створення епічності насиченої оповіді, так і точки перетину її з "Грою престолів", що з нею в нас асоціюється ім’я Джорджа Мартіна. Виявлено знакові мотиви, які переходять з раннього твору автора в кількатомну серію романів пізнього періоду, що триває дотепер. Окрему увагу надано образу Сімох, котрі ще не стали іпостасями єдиного божества, але вже фігурують у сюжеті як нездоланна сила. Проведено світоглядні та мотивні паралелі з культурами різних епох, від античності до зрілого середньовіччя ХІІ століття. Приділено увагу тогочасним уявленням про любов та їх заломленню в проявах почуттів героїв, які ми назвали мовчазною сентиментальністю. Крім цього концепту, використано такі як етика, бажання, щирість. Останній концепт разом із сентиментальністю наводить нас на думку про метамодерний характер творчості Джорджа Мартіна вже в той ранній період.
  • Item
    Іконічне в думці Девіда Бентлі Гарта
    (2022) Мосякіна, Тіна
    У статті розглянуто феномен іконічного в думці американського православного богослова Девіда Бентлі Гарта, а саме в його фундаментальній праці "Краса нескінченного: естетика християнської істини" ("The Beauty of the Infinite: The Aesthetic of Christian Truth"). Через специфіку християнського наративу та його відмінність від насильницьких оповідей показано, що феномен іконічного стосується щоденних етичних практик та є їхньою основою, а також допомагає зрозуміти специфіку християнського гуманізму за допомогою теорії образу та уподібнення. Використовуючи розрізнення ікони та ідола, проаналізовано типи релігійності, що мімікрують під християнські практики, а також окреслено значення іконічного в побудові listening society.
  • Item
    Княжий тризуб на фресках і в графіті Софії Київської
    (2022) Нікітенко, Надія
    У статті вперше в науці комплексно розглянуто унікальний феномен зображення на фресках і в графіті Софії Київської княжих тризубів у вигляді кринів, що проливають світло на час спорудження собору і його князя-будівничого. Стилізовані під крин шість тризубів Володимира Великого майстри вписали як окремий знак у центр п’яти великих і значущих сцен фрескового декору "митрополії руської", що інспірували замовники розписів Софії – княже подружжя хрестителів Русі Володимир і Анна. Два тризуби Володимира, накреслені його дружинниками, виявлено в графіті Софії. Так само, як найдавніші датовані графіті на її стінах, мозаїки та фрески, княжі тризуби підтверджують висновок про заснування її у 1011 р. Володимиром Великим, за часів якого собор було зведено та прикрашено мозаїками і фресками. Тризуб Володимира на стінах Софії є знаком його власності на храм та прославлення в очах сучасників і нащадків.