Кіно-Театр. 2020. №1

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 24
  • Item
    "Зойчина квартира", або Війна триває
    (2020) Котенок, Вікторія
    Тема корупції, очевидно, буде гостроактуальною доти, доки у "війні" з нею ми не здобудемо цілковиту перемогу. А поки вона "жива", про неї продовжують говорити по телебаченню, писати у ЗМІ, малювати карикатури, знімати фільми і ставити вистави. Не вперше цієї теми торкається й один із найбільш плідних українських режисерів Максим Голенко. Хабарництво, пристосуванство, продажність, нечесність, деморалізацію він висміює з гумором, яскраво і видовищно. Втім, після вистав залишається післясмак гіркоти, яка змушує задуматися: а чи не є ти одним із тих гвинтиків "троянського коня", що руйнує країну і самознищує народ? Для чергової розмови на наболілу тему (особливо в нашій країні) Голенко обрав п’єсу Михайла Булгакова "Зойчина квартира", на постановку якої запросив його керівник Київського театру на Подолі Віталій Малахов (вибір не випадковий, адже приміщення міститься навпроти будинку, де жив письменник, а нині тут Літературно-меморіальний музей, присвячений його життю і творчості).
  • Item
    Досі актуальна п’єса: від Мазайла до Мазеленського
    (2020) Зозуля, Світлана
    27 жовтня в Луцьку, в культурно-мистецькому центрі "Красне", народний аматорський театр-студія "ГаРмИдЕр" показав виставу "Мазайло" за п’єсою Миколи Куліша "Мина Мазайло". За визначенням самого автора, це сатирична комедія, але в ній присутні й трагічність становлення української мови і зацькованого народу, тому – трагікомедія.
  • Item
    Стокгольмський синдром
    (2020) Швець, Юлій
    Збочена, одержима злом героїня, велика спеціалістка з руйнації чоловічих доль. Cаме такою вона вперше зійшла зі сторінок однойменної новели французького письменника Проспера Меріме. Термін "жінка-вамп" теж з’явився в мистецтвознавчому обігу з її легкої руки, бо ним елементарно можна було окреслити той справді магнетичний характер "живого мерця", що час від часу мав насичуватись декалітрами чоловічої крові. Хоча "вампіри" зазвичай – то невідомщені душі невинно загиблих, принаймні так їх трактують у мета-культурі, але в різноманітних сюжетах, де фігурують жінки-вамп, автори-чоловіки не особливо люблять про це згадувати, аби не замикати коло, в якому важко буде зрозуміти: така жінка – то жертва чи немилосердний кат.
  • Item
    Нелегкий шлях додому
    (2020) Пащенко, Анастасія
    Окупація Криму для материкової України несподівано обернулася його "віднаходженням" в культурному просторі. Виник інтерес до того, що ж усе-таки ми втратили, в поєднанні з бажанням продемонструвати підтримку постраждалим від вторгнення, і передусім – кримським татарам (якщо вже Україна як держава не змогла їх захистити). Це, в свою чергу, породило якщо не потік, то принаймні окремі хвилі "кримської" теми в суспільному просторі, зокрема в науці і мистецтві. Велика роль тут, природно, належить вихідцям із Криму.
  • Item
    Свобода і родинний обов'язок у фільмі "Додому"
    (2020) Іванишина, Лариса
    Глибину цього фільму повною мірою може збагнути той, хто втрачав своїх близьких. Уже перший кадр (досить тривалий) – безлюдна картина морського узбережжя із самотнім безлистим деревом – налаштовує на оповідь трагічну, вводить у тему "над вічним спокоєм"… Дія розпочинається з моргу, куди батько приїхав за своїм старшим сином і де відбувається процедура "оформлення" покійника з усіма корупційними деталями, що сприймаються як дикість: батькові треба викласти чималу суму, аби забрати покійника якнайшвидше. Такий початок вводить у суть подальшої розповіді: суєтність захланних людей, нездатних співчувати, з одного боку, і трагедія людини – з іншого.