Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 14
- ItemСлово головної редакторки(2019) Шліхта, НаталіяПередмова до другого тому журналу "Наукові записки НаУКМА. Історичні науки" (2019 р.)
- Item"Соціально чужі елементи" в українському суспільстві 1929–1939 рр. та засоби їх адаптації до механізмів соціальної інженерії тоталітаризму(2019) Гогохія, НаніУ статті проаналізовано особливості соціальної ситуації, в якій опинилося населення УРСР в 1929–1939 рр. Визначено механізми соціальної інженерії сталінського режиму, які створили особливі труднощі громадянам із "нечистою біографією" і соціальним походженням, що не вписувалися в більшовицьке визначення "трудові класи". На прикладах з архівних джерел розкрито складності таких державних кампаній, як "чистки", паспортизація, перевірка партійних документів у республіці. Саме спроби влади за допомогою цих кампаній виявити неблагонадійних громадян створювали соціальну напруженість у суспільстві, штовхали людей до таких способів адаптації до нових умов і правил, які передбачали нещирість із системою. Визначено причини, прийоми і наслідки приховування фактів власної біографії (особливо інформації про родинні зв’язки) жителями республіки. У статті зосереджено увагу на прийомах і методах, до яких вдавалася бюрократична система для виявлення "соціально чужих" особистостей у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства. Виявлено, що така політика влади не завжди була успішною через нездатність системи задіяти необхідні для такої глобальної перевірки і контролю ресурси
- ItemВитворення "нової людини" в контексті реформи середньої освіти в СРСР 1958 року(2019) Асанішвілі, МиколаІдея створення "нової людини" була притаманна радянським керманичам протягом усього існування СРСР. Задля виховування людини керівники держави застосовували різні методи, починаючи від репресій у найширшому розумінні цього явища, і закінчуючи насаджуванням моральних категорій та правил, які мали на меті конструювання людської реальності. Автор цієї статті доводить на прикладі шкільної реформи використання репресивного апарату щодо школярів та вчителів під час змін середньої освіти в СРСР 1958 р. Мета статті зумовлена поділом історії СРСР на різні періоди. Такий підхід небезпечний тим, що науковці шукають унікальне та відмінне в кожному відрізку "радянського часу", при цьому часто нехтуючи явищем "тоталітарного", яке було притаманно всім періодам СРСР. Експеримент 1958 р. над загальноосвітньою школою мав виховати "радянську людину". Оскільки в офіційному дискурсі "радянський" означало – "колективний", "робітничий", школу зробили закритою системою, в якій мали виховувати ці якості. через навчальні плани та програми змінили мову, зовнішній вигляд та простір. Також школярів і вчителів інтегрували в колективи підприємств і колгоспів задля отримання практичних навичок. Однак такий експеримент породив практики відторгення та несприйняття шкільної реформи усіма залученими акторами. Результати дослідження дають змогу в широкому сенсі зрозуміти, що період "відлиги" не означав відмову від сталінських тоталітарних практик, як публічно заявляли тодішні лідери країни. Ці практики упокорення та виховання постали у нових формах, через насаджування моральних категорій. Важливим результатом шкільної реформи 1958 р. була зміна соціальної стратифікації СРСР 1970–1980-х рр. Причиною цього був "штучний бар’єр" у вигляді реформи, який заважав громадянам здобути вищу освіту.
- ItemДжерела до історії Церкви в повоєнній Україні: досвід історико-антропологічного дослідження(2019) Шліхта, НаталіяУ статті охарактеризовано основні групи джерел для історико-антропологічного дослідження життя Церкви "під комунізмом" на прикладі Російської Православної Церкви та насильницьки "возз’єднаної" з нею греко-католицької громади в повоєнній Українській РСР середини 1940-х – початку 1970-х рр. Також надано характеристику архівним сховищам і фондам як в Україні, так і за кордоном, де зберігаються ці джерела. Авторка прописує методологічні засади дослідження і вибудовує аналіз з урахуванням сучасних дискусій щодо джерельної цінності та достовірності текстів радянської доби. Значне розширення дослідницьких питань, а тому і джерел, що дають змогу їх вивчити, є одним із наслідків застосування історико-антропологічного підходу до дослідження "радянського" загалом і життя Церкви в радянській державі зокрема. Залучення найрізноманітніших джерел – від офіційних документів до его-свідчень, від статистичних матеріалів до усноісторичних інтерв’ю, від періодичних видань до "листів у владу" – водночас стає своєрідним викликом, адже дослідник має розуміти характер кожної з групи джерел і володіти методологічним інструментарієм для їхнього аналізу.
- ItemДисидентський рух на Сумщині в 1960 – на початку 1980-х рр.: особистості, ідеї, напрями діяльності(2019) Рожкова, ЛюдмилаУ статті висвітлено основні аспекти дисидентського руху на Сумщині в 1960 – на початку 1980-х рр. Автор акцентує увагу на регіональних особливостях дисидентського руху. Проаналізовано творчість письменників-"шістдесятників" як явища національно-культурного та суспільно- політичного життя, їхній внесок у правозахисний рух. Визначено напрями та ідеологію дисидентського руху, зокрема ідеологічну спрямованість творчості "шістдесятників" Сумщини. Досліджено форми діяльності дисидентів на теренах Сумщини. Охарактеризовано участь уродженців Сумщини у діяльності українських та загальносоюзних правозахисних організацій. Розглянуто, яким чином реагували на діяльність дисидентів керівництво обласної організації Компартії України та радянські спецслужби (КДБ), як позначилася на творчій, професійній діяльності та приватному житті "шістдесятників", правозахисників їхня участь у дисидентському русі.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »