Вип. 70. Архелогічні студії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Передмова(2018) Залізняк, ЛеонідПередмова до часопису НаУКМА "Магістеріум: Археологічні студії, 2018 р., випуск 70.Item Неолітизація України. Від "східного імпульсу" до "балканізації"(2018) Залізняк, ЛеонідУ статті розглянуто проблему радикальної зміни концепцій неолітизації території України, що сталася на початку третього тисячоліття. У другій половині ХХ ст. вважали, що перехід до відтворювального господарства на території України відбувся внаслідок приходу з Прикаспія та Передкавказзя найдавніших скотарських племен кукрекської археологічної культури. В наші дні все більше дослідників схиляються до думки, що відтворювальне господарство на південний захід України, як і в Центральну Європу, принесли неолітичні мігранти з Подунав’я та Балкан - людність культур Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля.Item Центральноєвропейська версія походження індоєвропейців наприкінці ХХ ст.(2018) Конча, СергійАвтор статті - відомий український індоєвропеїст, викладач кафедри археології НаУКМА Сергій Вікторович Конча, який пішов з життя 17 липня 2016 р. У статті аналізуються праці прибічників походження індоєвропейських народів із Центральної Європи 1980-1990-х рр. Дослідник доходить висновку, що коріння найдавніших індоєвропейців Європи сягає мезоліту південної Балтії, звідки пращури народів індоєвропейської мовної сім’ї розселилися у VI-II тис. до н. е. спочатку у Надчорномор’я, а пізніше по всій Європі та в західній частині Азійського материка до Індії, Ірану та Західного Китаю включно.Item Походження трипільців із печери Вертеба у світлі краніології і археогенетики(2018) Потєхіна, ІннаУ статті висвітлено питання біологічних витоків носіїв трипільської культури, які на етапі BII-CI мешкали на Подільській височині. Дослідження базується на краніологічних матеріалах із печери Вертеба, відкритих М. Сохацьким у 2007-2008 рр. Радіокарбонне датування визначило вік черепів у межах 3900-3500 cal. BC. Результати краніологічного і археогенетичного аналізів черепів із Вертеби розглянуто в контексті неолітичних і ранньоенеолітичних культур Південно-Східної Європи. Антропологічний склад трипільців сформувався на основі середземноморського типу за участю протоєвропеоїдного компоненту. Аналіз Мт ДНК і повного геному визначив їхній родовід від анатолійських неолітичних фермерів з незначною домішкою мезолітичних мисливців і збирачів Центральної і Південно-Східної Європи.Item Аналіз археозоологічного матеріалу мезолітичної пам'ятки Огрінь 8 за матеріалами п'ятого та восьмого жител(2018) Вейбер, Аліна; Горобець, ЛеонідСтаттю присвячено вивченню остеологічного матеріалу, який було виявлено на пам’ятці Огрінь 8, яку датовано мезолітичним часом, а її технокомплекс відповідає культурі кукрек. Пам’ятка являє собою поселення давньої людини, на якому було відкрито сліди від десяти помешкань-землянок. Об’єктом дослідження цієї роботи є археозоологічний аналіз кісткових решток тварин, який походить із землянок № 5 і 8. У статті розглянуто всі групи тварин, які являли собою об’єкт мисливського промислу давньої людини. Видовий склад тварин пам’ятки представлений дикими видами ссавців, а також птахів і риб, що свідчить про розвинену форму привласнювального господарства. Полювання на великих копитних тварин було основою мисливського господарства мешканців стоянки. Завдяки великому коефіцієнту м’ясної маси полювання на них ефективніше забезпечувало первісний колектив прохарчуванням. Результати дослідження стосуються видового визначення решток тварин з пам’ятки та інтерпретації результатів у контексті реконструкції стратегії виживання колективу поселення.Item Колісний транспорт у катакомбній культурі(2018) Жоньца, ЮстинаПершим суспільством, яке почало використовувати колісний транспорт на території Євразійського степу, була ямна культура доби ранньої бронзи. Вози стали важливою частиною їхнього життя, слугуючи житлами для скотарського суспільства. Колісний транспорт або його частини почали використовувати також у поховальному обряді. Ця традиція набула розвитку у катакомбній культурі басейнів Дніпра, Дону та Маничу. Рухливе господарство сприяло технологічному розвитку колісного транспорту, тому саме у цей час його конструкція ускладнюється. Його елементи трапляються у різних контекстах суспільного життя, що уможливлює різносторонній аналіз цього явища. Знахідки інвентарю, пов’язаного із колісним транспортом у похованнях, свідчать про те, що він був важливою частиною ритуальної сфери життя. У похованнях катакомбної культури містяться не лише чотириколісні, а й двоколісні вози складної конструкції, із якими часто знаходять зброю. Усі ці фактори роблять аналіз символічного значення колісного транспорту у катакомбній культурі складнішим, ніж для доби ранньої бронзи.Item Про рівень розвитку військової справи скотарів середньобронзової доби Дніпро-Донського регіону(2018) Дубяга, А.Стаття є спробою аналізу наявних підходів до розуміння рівня розвитку військової справи скотарів середньобронзового віку. Складність і актуальність питання зумовлено тим, що немає писемних та іконографічних джерел цієї доби. Висновки щодо рівня розвитку військової справи здійснено на основі доволі специфічних наявних джерел, а саме поховальних пам’яток. Їхня специфічність полягає у сакральності, тому доволі багато знахідок мають суто символічний характер. Знахідки зброї та військового реманенту вказують на важливість військової справи для катакомбників. Поховання зі слідами поранень свідчить про наявність військових сутичок як із представниками інших культур бронзової доби, так і всередині катакомбної спільноти. Військові сутички могли бути пов’язані з типом господарства - рухомим скотарством. Рухоме скотарство передбачає постійні суперечки за природні ресурси, що своєю чергою і призводило до військових дій. Враховуючи те, що поховання з військовим реманентом є як "багаті", так і без ознак високого рангу похованого, досі точаться суперечки щодо соціального статусу військових цієї доби. Проте остаточно вирішити питання щодо рівня організації військової справи доволі складно, адже питома вага поховань зі спеціалізованою зброєю досить невелика.Item Курган № 3 біля с. Степове - еталонний комплекс заключної фази доби пізньої бронзи(2018) Отрощенко, Віталій; Шарафутдінова, І.Статтю присвячено унікальному похованню № 1 в кургані № 3 біля поселення сабатинівської культури Степове у верхів’ях р. Березань. Поховання здійснено за ритуалом другого періоду бережнівсько-маївської зрубної культури. Цей ритуал передбачав поховання небіжчика в скорченому стані на правому боці, головою до сходу й у супроводі пишно декорованого кубка на піддоні. Певні особливості обряду (вівтар, запечатування могили, розташування щодо тіла небіжчика колючих знарядь та астрагалів) дає змогу вбачати в ньому поховання служителя культу. Виявлено спільні риси в ритуалі цього поховання з похованням № 10 під валом Довгої Могили (кургани № 1-2 цього ж могильника). Підтверджено зв’язок довгих могил із похованнями служителів культу. Зауважено поширення специфічних кубків в ареалах декількох синхронних археологічних культур доби пізньої бронзи: бережнівсько-маївської зрубної, сабатинівської, тшинецької, сусканської, бегази-дандибаївської. Звернуто увагу на збіг ареалів та часу виробництва керамічних кубків на піддоні та клепаних казанів на конічному піддоні та їхню взаємозамінність у поховальному ритуалі ХV/ХІV-ХІІІ ст. до н. е. На цій підставі зроблено припущення, що виготовлення кубовидного посуду на піддоні та клепаних казанів на конічному піддоні відбувалось паралельно впродовж другого періоду бережнівсько-маївської зрубної й може бути синхронізоване з відповідними періодами сабатинівської, тшинецької та сусканської культур. З припиненням виготовлення кубовидного посуду завершується й виробництво клепаних казанів вказаного типу на межі ХІІІ-ХІІ ст. до н. е. Тоді ж припиняється й видобуток мідної руди в системі Донецького гірничо-металургійного центру.Item Археологічні пам'ятки біля с. Сергіївки на Миколаївщині (за матеріалами А. О. Сікорського)(2018) Борисова, Тетяна; Борисов, АртемСтаттю присвячено короткій характеристиці підйомного матеріалу з археологічних пам’яток біля с. Сергіївка Березнегуватського району Миколаївської області, яку здійснено за даними польових щоденників першовідкривача - вчителя Сергіївської восьмирічної школи А. О. Сікорського. Основою графічних ілюстрацій стали малюнки дослідника. Більшість пам’яток цієї частини середнього Повисуння датовано добою бронзи (сабатинівська, катакомбна, бабинська культури). Зафіксовано також матеріали доби неоліту (зокрема буго-дністровської культури) та черняхівської культури. Обстеження пам’яток здійснювалось упродовж 1960-1970-х рр. Частина зібраних матеріалів із поселень зберігається у обласному краєзнавчому музеї міста Миколаєва. Як і більшість археологічних об’єктів Повисуння, описані пам’ятки та матеріали з них потребують подальшого дослідження.Item Скіфські амазонки в Криму(2018) Фіалко, ОлегСтаттю присвячено поховальним комплексам жінок зі зброєю на теренах сучасного Криму за скіфської доби. Могили розосереджені всією територією півострова. Серію відрізняє велика ступінь достовірності через добрий стан збереженості могил. Усі поховання є підкурганними. Розглянуто висотні показники і конструктивні особливості насипів. Основні поховання у насипах суттєво превалюють. За конструкцією усі могили розподілено на п’ять типів. Жінки репрезентують практично всі вікові групи, визначені у понад 50 % випадків. Огляд поховального обряду амазонок засвідчив поєднання загальноскіфських та оригінальних місцевих рис. Набори заупокійного супроводу войовниць доволі скромні, проте вони завжди містять елементи паноплії. Дату цих поховань визначають у межах V-IV ст. до н. е.Item До вивчення технології обпалу аттичної чорнолакової кераміки(2018) Чечуліна, І.У статті розглянуто основні етапи виробництва аттичної чорнолакової кераміки класичного періоду. В цьому ракурсі визначено основні характеристики аттичної глини, з якої виготовляли чорнолаковий посуд. Виокремлено основні етапи виробництва кераміки, а саме підготовку матеріалів, формовку посуду, нанесення орнаментів та обпалення. Особливу увагу присвячено підготовці чорнолакового покриття, його мінералогічному та хімічному складу та складній системі обпалу цього виду посуду, в чому й полягає головна таємниця успіху давньогрецьких майстрів.Item Деякі питання типології місцевої столової кераміки другої половини VI-IV ст. до н. е. з Ольвії(2018) Гордієнко, О.У керамічному комплексі давньогрецьких міст Північного Причорномор’я наявні різні види кераміки: повсякденна і святкова, місцева та імпортна, ліпна і гончарна, розписна і з рельєфним декором. Сіроглиняна кераміка - найбільш масова категорія археологічного матеріалу, представленого в Ольвії і ольвійській хорі. У статті подано результат вивчення цього типу кераміки у вітчизняній науковій літературі. Представлено сучасну типологію сіроглиняної кераміки, наведено приклади до кожного типу і виду керамічних виробів другої половини ІV-VІ ст. до н. е. Проста столова кераміка являє собою складний комплекс різноманітного призначення: ритуального, столового, побутового. Виробництво сіроглиняної кераміки лише місцеве, але трапляються сіроглиняні імітації імпортної кераміки традиційних для того часу форм.Item Керамічні іграшки з фондів Музею історії міста Києва(2018) Сушко, АлінаСтаттю присвячено комплексному аналізу колекції керамічних іграшок Х-ХІХ ст., які зберігаються у фондах Музею історії міста Києва. Під час дослідження виокремлено дитячі іграшки, за їхньою суттю та функціональним призначенням, із загального масиву керамічної пластики. Встановлено, що, пройшовши стадії тотема і божества у процесі економічного та культурного розвитку суспільства, сакральний бік поступився утилітарному, унаслідок відбулося становлення дитячої іграшки в сучасному розумінні. Розроблено хронологію та типологію іграшок, серед яких виділено три типи: образотворчий, шумоутворюючий і господарсько-побутовий. Подано загальну характеристику технології виготовлення виробів. Вперше зібрано та систематизовано колекцію дитячих іграшок, виявлених під час археологічних розкопок на території Києва, які перебувають на зберіганні у фондах Музею історії міста Києва.