Вип. 70. Архелогічні студії

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/13525

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 13
  • Thumbnail Image
    Item
    Передмова
    (2018) Залізняк, Леонід
    Передмова до часопису НаУКМА "Магістеріум: Археологічні студії, 2018 р., випуск 70.
  • Thumbnail Image
    Item
    Неолітизація України. Від "східного імпульсу" до "балканізації"
    (2018) Залізняк, Леонід
    У статті розглянуто проблему радикальної зміни концепцій неолітизації території України, що сталася на початку третього тисячоліття. У другій половині ХХ ст. вважали, що перехід до відтворювального господарства на території України відбувся внаслідок приходу з Прикаспія та Передкавказзя найдавніших скотарських племен кукрекської археологічної культури. В наші дні все більше дослідників схиляються до думки, що відтворювальне господарство на південний захід України, як і в Центральну Європу, принесли неолітичні мігранти з Подунав’я та Балкан - людність культур Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля.
  • Thumbnail Image
    Item
    Центральноєвропейська версія походження індоєвропейців наприкінці ХХ ст.
    (2018) Конча, Сергій
    Автор статті - відомий український індоєвропеїст, викладач кафедри археології НаУКМА Сергій Вікторович Конча, який пішов з життя 17 липня 2016 р. У статті аналізуються праці прибічників походження індоєвропейських народів із Центральної Європи 1980-1990-х рр. Дослідник доходить висновку, що коріння найдавніших індоєвропейців Європи сягає мезоліту південної Балтії, звідки пращури народів індоєвропейської мовної сім’ї розселилися у VI-II тис. до н. е. спочатку у Надчорномор’я, а пізніше по всій Європі та в західній частині Азійського материка до Індії, Ірану та Західного Китаю включно.
  • Thumbnail Image
    Item
    Походження трипільців із печери Вертеба у світлі краніології і археогенетики
    (2018) Потєхіна, Інна
    У статті висвітлено питання біологічних витоків носіїв трипільської культури, які на етапі BII-CI мешкали на Подільській височині. Дослідження базується на краніологічних матеріалах із печери Вертеба, відкритих М. Сохацьким у 2007-2008 рр. Радіокарбонне датування визначило вік черепів у межах 3900-3500 cal. BC. Результати краніологічного і археогенетичного аналізів черепів із Вертеби розглянуто в контексті неолітичних і ранньоенеолітичних культур Південно-Східної Європи. Антропологічний склад трипільців сформувався на основі середземноморського типу за участю протоєвропеоїдного компоненту. Аналіз Мт ДНК і повного геному визначив їхній родовід від анатолійських неолітичних фермерів з незначною домішкою мезолітичних мисливців і збирачів Центральної і Південно-Східної Європи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз археозоологічного матеріалу мезолітичної пам'ятки Огрінь 8 за матеріалами п'ятого та восьмого жител
    (2018) Вейбер, Аліна; Горобець, Леонід
    Статтю присвячено вивченню остеологічного матеріалу, який було виявлено на пам’ятці Огрінь 8, яку датовано мезолітичним часом, а її технокомплекс відповідає культурі кукрек. Пам’ятка являє собою поселення давньої людини, на якому було відкрито сліди від десяти помешкань-землянок. Об’єктом дослідження цієї роботи є археозоологічний аналіз кісткових решток тварин, який походить із землянок № 5 і 8. У статті розглянуто всі групи тварин, які являли собою об’єкт мисливського промислу давньої людини. Видовий склад тварин пам’ятки представлений дикими видами ссавців, а також птахів і риб, що свідчить про розвинену форму привласнювального господарства. Полювання на великих копитних тварин було основою мисливського господарства мешканців стоянки. Завдяки великому коефіцієнту м’ясної маси полювання на них ефективніше забезпечувало первісний колектив прохарчуванням. Результати дослідження стосуються видового визначення решток тварин з пам’ятки та інтерпретації результатів у контексті реконструкції стратегії виживання колективу поселення.