Browse
Recent Submissions
- ItemПраво, наука та інші форми світосприйняття і методологія: лінії взаємозв'язків(2018) Козюбра, МиколаУ статті увагу зосереджено на розкритті взаємозв’язків права з позанауковими формами світосприйняття – релігією, мораллю та мистецтвом, без належного осмислення яких зрозуміти право неможливо. Наголошено на тому, що ці взаємозв’язки не можуть бути піддані раціональному, логічному аналізу з використанням виключно наукових методів. З огляду на це зроблено висновок про суттєві особливості методології правознавства і методології права, які у вітчизняному правознавстві майже не враховують.
- ItemПервісне суспільство і право(2018) Заєць, АнатолійСтаттю присвячено дослідженню процесу виникнення права у первісному суспільстві періоду дикості і варварства у часових рамках історії людства з початку зародження життя (близько 4,1 – 3,7 млрд рр. тому) до винайдення методів обробітку землі та первинного поділу праці та винайдення давньою цивілізацією шумерів письма (відповідно 6500–3100 рр. до н. е.). Обґрунтовано соціальні й антропологічні причини виникнення права (потреби спільного проживання, нормативність свідомості), світоглядна основа, природа зобов’язувального характеру первісних правил, їхній взаємозв’язок із мораллю.
- ItemНародження jurisdictio voluntaria з букви та духу римського права(2018) Лихолат, ІринаСтаттю присвячено історії виникнення ідеї безспірної/добровільної юрисдикції у Стародавньому Римі. Як базу дослідження було проаналізовано Дигести Юстиніана – головну пам’ятку римського права. Цілісної концепції поділу юрисдикції на спірну та безспірну у Стародавньому Римі не було. Терміни "безспірна юрисдикція" та "спірна юрисдикція" не використовувалися в тексті Дигест. Сам текст Дигест також можна вважати лише умовно автентичним латинському тексту: по-перше, оригінал змінювали глосатори та постглосатори, по-друге, переклад такого складного тексту також вноситиме свої корективи в зміст висхідної праці. Українською мовою цю пам’ятку не перекладали, а зміст багатьох фрагментів можна зрозуміти лише в контексті конкретних історико-політичних подій. Однак очевидним є те, що вже у Стародавньому Римі почали зароджуватися та формуватися особливі процедури та провадження, відмінні від судового розгляду. Вони були спрямовані на запобігання порушенням, охорону та захист прав шляхом їх закріплення, підтвердження та санкціонування, що здійснювалися на добровільних засадах та за допомогою особливого державного інструментарію зусиллями уповноважених осіб. Однак ці процеси не мали належного теоретичного закріплення та обґрунтування. Принаймні це не відображено в тексті Дигест. У пізніший період, вочевидь завдяки зусиллям глосаторів і постглосаторів, такі процедури та провадження отримали назву "безспірна/добровільна юрисдикція", а юрисдикцію було поділено на безспірну/добровільну та спірну. Термін "voluntariа" ("volumtarium") є полісемантичним, може бути перекладений як добровільна (англ. voluntary) безспірна (англ. indisputed) або узгоджена (англ. consensual). Його тлумачать як відсутність примусу з боку іншої сторони, відсутність спору про право або відсутність обов’язку з боку посадової особи задовільнити вимоги тих осіб, які звернулися до нього за підтвердженням фактів або розв’язанням складної ситуації. Ідея безспірної/добровільної юрисдикції була народжена не стільки з "букви" римського права, скільки з його "духу".
- ItemЛюдство як правова і філософська категорія(2018) Іванків, ІринаУ статті здійснено аналіз розвитку людства через самопізнання та поступового об’єднання в окремого суб’єкта суспільних та правових відносин. Осмислення процесів глобалізації, поглиблення взаємозалежності між державами, а також глобальні проблеми, що впливають на людство загалом, вимагає розуміння філософського підґрунтя для подальшого юридичного впровадження поняття "людство" як суб’єкта прав.
- ItemСтатична та динамічна концепції правової визначеності(2018) Матвєєва, ЮліяУ статті продовжено порівняльний аналіз поняття правової визначеності у континентальній правовій сім’ї та сім’ї загального права, який було розпочато на сторінках цього журналу у попередніх публікаціях. Аргументи на користь невизначеності зазначених правових сімей дають можливість визначати статичний та динамічний підходи (концепції) розуміння правової визначеності.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »