002: Культура

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 19 of 19
  • Item
    Договірні структури в побудові тексту
    (1997) Парахонський, Борис
    Конвенційні структури пронизують життя людини, утворюють важливий механізм культури, за допомогою якого можна розрізнити саму культуру і природу. Остання підкоряється, як прийнято вважати, об’єктивним законам, тоді як культура значною мірою сама утворює шляхи свого функціонування і розвитку. Тут неабияку роль грає організація свідомості культури і механізми, що узгоджують її різні складові частини: індивідуальна свідомість, колективна, групова, традиційна, авторитарна та ін. Деякі узгодження людина здатна утворювати свідомо, в міру розвитку власної особистості і соціальних умов, що роблять її рішення більше або менше вільним, але більшість існуючих в культурі конвенційних структур творяться поза межами індивідуальності, або як частина культурної традиції у вигляді норм, цінностей, звичаїв, стереотипів мислення і поведінки. Такі, наприклад, узгодження існують в умовах функціонування мови або інших знакових систем, що складаються традиційно, або, як кажуть, природньо, хоча, звісна річ, такі конвенційні схеми неможливо віднести до законів природи, вони виробляються культурою як умови її власного існування.
  • Item
    До атрибуції символічного фризу розпису башт Софії Київської
    (1997) Семенцова, Р.
    Унікальний ансамбль світського живопису прикрашає стіни та склепіння сходових башт Софійського собору в Києві. Цей цикл чітко розподіляється на два фризи: нижній — історико-оповідальний і верхній — символіко-зооморфний. Певна річ, обидва фризи пов'язані між собою як в декоративному, так і в смисло­вому аспектах, тож реконструкція змісту як верхнього, так і нижнього фризів має врахову­вати цей взаємозв'язок.
  • Item
    Від андеграунду до полістилізму та мистецтва "гіпертексту" : (з мистецького досвіду України (30-х-90-х років)
    (1997) Петрова, Ольга
    Донедавна усі твори, що потрапляли з Ра­дянського Союзу на Захід, сприймалися як мистецтво Росії. Художників з Литви, України, Грузії та всіх інших колишніх радянських рес­публік цілком помилково вважали чимсь одно­рідним. Але в кожній національній школі були свої прадавні витоки, традиції, своя класика та авангард. Спільність — у трагічній долі, яка спіткала кожну культуру за часів соціалізму. Ця доля відбилася в безмежжі втрат.
  • Item
    Княжий портрет у Софії Київській в контексті східнохристиянської культурної традиції
    (1997) Нікітенко, Надія; Нікітенко, М.
    Княжий портрет у центральній наві Софії Київської є найбільш значною за своїми роз­мірами та ідейним значенням фресковою ком­позицією собору. У давнину портрет мав П-подібну форму і розміщувався на трьох стінах нави напроти головного вівтаря. В центральній частині фрески були зображені князь з модел­лю храму і княгиня, на бічних стінах — їхні діти.
  • Item
    Розумна наочність народного ікономовлення: (роздуми над іконою Афанасія Пателарія)
    (1997) Андрушко, Віктор; Гатальська, С.
    Ікону можна недооцінювати або переоці­нювати — кожному приділено свою міру віри. Ікона може бути майстерності високої, або невисокої, але в основі її неодмінно лежить певний духовний досвід. Православна ікона, як безпосередній вираз християнської антропо­логії, — це мистецтво, котре на будь-якому рівні, навіть ремісницькому, несе об'явлення неминущого смислу життя, пробуджує у свідо­мості духовне бачення. Ікономовлеиня як ме­тафізика буття є, за висловом П. Флоренско­го, метафізикою конкретною, в ній не відбивається нічого випадкового, її наочність розумна.
  • Item
    Чи була писемність у катакомбного населення Північного Надчорномор'я?
    (1997) Пустовалов, Сергій
    Катакомбне суспільство Північного Над­чорномор'я, що сформувалося й існувало під проводом інгульського населення, виявляє ба­гато в різній мірі розвинутих рис, притаманних вже ранньодержавним утворенням. Серед них наявність складного етносоціального організ­му, розташованого у межах поширення саме інгульських пам'яток; територіальний розподіл праці, що виявився у концентрації на певних територіях поховань майстрів-ремісників, професій, що обслуговували знать; наявність цен­тру та периферії в межах етносоціального угрупування (у центрі зосереджено поховання ви­щої знаті, до 70%, воїнів, ремісників, там же розташоване Молочанське святилище та свя­тилище "Кам'яна Могила").
  • Item
    Релігійно-міфологічний світ та образотворче мистецтво неолітичної доби
    (1997) Павленко, Юрій
    Неолітична революція обумовила якісні зміни в усіх галузях життєдіяльносте людей. Вона торкнулася однаково як сфери мате­ріального виробництва, так і релігійно-міфо­логічного світогляду і духовної культури.
  • Item
    Обереги з городища Княжа Гора : (колекція НМІУ)
    (1997) Бондарець, Оксана
    Городище Княжа Гора знаходиться на пра­вому березі Дніпра трохи вище від с Пекарі Черкаської області, у 8 км на південь від Канева. Княжа Гора була одним із міст, побу­дованих для захисту південних кордонів Дав­ньоруської держави. її пов'язують з містом Родень, яке згадує літописець під 980 роком, розповідаючи про боротьбу Володимира та Ярополка Святославичів.
  • Item
    Зміна рівня функціонування перекладного епосу в умовах середньовіччя
    (1997) Собуцький, Михайло
    Проблема аналізу міжкультурного діалогу передбачає вивчення декількох взаємодопов­нюючих способів комунікації. Безпосередній обмін смислами, що відбувається у поняттєво-символічному "ментальному континуумі" пря­мого спілкування носіїв різних культур, допов­нюється опосередненими контактами за допомогою перекладних чи запозичених текстів. Далі, взаємозв'язок за допомогою текстів може бути транскультурним, тобто таким, який "пронизує" декілька рівновеликих локальних систем, наприклад, це випадок універсалізуючої дії Святого Письма на християнські куль­тури Європи; не менш часто переміщуваними з одного культурного простору в інший є функціонально обмежені тексти. В першому випадку спостерігається інтеграція культур на загальних духовних підвалинах, у другому — вплив однієї культури на іншу, тобто розши­рення і ускладнення системи-рецепієнта за рахунок інтродукції нового елемента і перебу­дови відповідних структурних відносин. У цьо­му випадку зазнає змін також і сам запози­чений елемент.
  • Item
    Руйнація комунізму?
    (1997) Ніва, Жорж
    У квітні 1919 р. Олександ Блок прочитав лекцію у щойно відкритій "Вольфілі", Вільній Філософській Академії. Він назвав її "Руйнація гуманізму". її текст було опубліковано після його смерті у 1921 р. В цьому відомому тексті, що звучить як його останній заповіт, Блок, проголощує кінець віку гуманізму, кінець Лю­дини етичної, політичної, гуманістичної і при­хід Людини естетичної... За кілька днів до вбивства невідомими злочинцями 9 вересня 1990 р. отець Олександр Мень сказав своєму другові: "Хіба ти не бачиш, що я знаю, якою мішаниною заповнено людські голови? Якщо лише кілька з тих, хто мене слухає, якщо навіть один із них пробудиться, то хіба цього замало? Я відчуваю, що так далі тривати не може, принаймні для мене..." Руйнація комунізму пе­регукується з руйнацією гуманізму, яку Блок гостро сприйняв на самому початку століття. Отець Мень був одним із тих, хто сприйняв та прискорив руйнацію комунізму. Однак він був песимістом і одного разу сказав: "Настає той день, коли ми зможемо говорити вільно. А що, коли нам нічого буде сказати?" Чи є це засте­реження проявом болю людини, яка бореться сама проти більшости? Чи нам слід сприймати це серйозно, оскільки воно відповідає сього­днішній ситуації? Почнемо з аналізу вирі­шальних подій у Росії за останні два роки.
  • Item
    Образ України в російській національно-культурній традиції : колізії сприйняття
    (1997) Лосєв, Ігор
    Виходячи з нинішнього стану російсько-ук­раїнських відносин, важко собі уявити, що бу­ли дещо інші часи і дещо інші почуття росіян, насамперед російської політичної та культур­но-мистецької еліти, до України та українців. Сьогоднішнє, переважно негативне, став­лення російського суспільства до всього комп­лексу "українства" за великим рахунком є яви­щем таки константним, але таким;, що має деякі винятки як з точки зору хронологічної, так і змістовної.
  • Item
    Деякі проблеми духовних факторів в історії
    (1997) Кучменко, Елеонора
    Враховуючи те, що історія сьогодні стає предметом особливої уваги і не тільки істориків-професіоналів, але й широкої публіки, варто зазначити, що так буває завжди, коли суспільство переживає злам у своєму розвит­кові. Постає питання про історичні долі та традиції, про зв'язки та розрив з минулим, про закономірності, які проявляють себе тільки протягом порівняно великого історичного пе­ріоду. Люди звертають свою увагу до героїв та видатних перетворювачів минулого, намагаючись вловити в них риси схожості і навпаки з тими, хто творить історію вже в наш час.
  • Item
    Етногенез українців та їхніх сусідів з позиції сучасної етнології
    (1997) Залізняк, Леонід
    Зародження та формування усякого етносу є складною етнологічною проблемою, розв'я­зання якої вимагає залучення даних і методів різноманітних наукових дисциплін, зокрема, історії, археології, мовознавства, етнографії, антропології тощо. Дуже часто об'єктивному висвітленню етнічної історії заважала зайва політизація питання. Саме так сталося зі схід­ними слов'янами, наймолодша частина з яких з політичних міркувань і всупереч науковим фактам була проголошена "старшим братом".
  • Item
    Борги наші: (виступ на "круглому столі" "Українська література і Чорнобиль", організова ному СПУ та Гете Інститутом)
    (1997) Іванюк, Сергій
    Улітку 1986 року Київ був як ніколи пре­красний. Щодня поливальні машини змивали пил і сміття з його вулиць. Таким зеленим ми його ще не бачили. Була чарівна літня пого­да — яскраве гаряче сонце, ніжна прохолода затінку, легенький вітерець... Налаштуватися на сприйняття цієї краси було дуже важко. Ми намагалися не відчиняти вікон і кватирок, не зловживати сонячним промінням, якомога менше бути на свіжому повітрі, постійно стежили за напрямком вітру. Цілком втративши довіру до засобів масової інформації, ми більше вірили чуткам і реко­мендаціям "компетентних" друзів — що їсти, що пити, як поводитися. Ми навіть не зразу могли усвідомити всю недоречність і пара­доксальність власної поведінки: всі прагнули не прапустити теле- і радіомовлень про радіа­ційну ситуацію — і ніхто цій інформації не вірив ні на грам.
  • Item
    Серце: українські джерела
    (1997) Мойсеїв, Ігор
    I860 року екстраординарний професор Ки­ївської Духовної Академії Памфіл Дмитрович Юркевич опублікував працю "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого". Автор звернувся до автентичного джерела древньої духовності (мотив повернення), аби на підставі Святого Письма заперечити "однобічним" західноєвро­ пейським теоріям, що зводили душу лише до мислення . Насправді серце протистоїть "двоєдушшю", виражає цілісність особистості, котра не є "пасивним органом загально родового життя". Ці та інші думки Юркевича, як відомо, розвинула блискуча плеяда мислителів "сріб­ного віку" в ученні про всеєдність. Чому саме в Києві актуалізувалася "філософія серця" (за визначенням Дм. Чижевського), пов'язавши Захід і Схід інтелектуальної Європи?
  • Item
    Шлях до демократичного громадянства
    (1997) Макай, М.
    Українці, здається, потрапили до пастки зачарованого кола. Демократичні інститути, такі як представницькі збори та вибори, дійсно лежать в основі справжньої демократичної по­літичної культури, але ця культура лише під­тримується і заохочується практикою демо­кратії за допомогою подібних формальних структур. Волею долі, українці сьогодні не мо­жуть похвалитися тим, що мають історично успадковану демократичну конституцію, і не­випадково в Україні лише для виняткової осо­би дух демократії є джерелом натхнення. Нові інститути, що з'явилися, є, таким чином, асин­хронними з існуючою політичною культурою і декому, на перший погляд, здаються непри­родними, чужими і обтяжливими.
  • Item
    До питання про етнічну та географічну складові української культури
    (1997) Канак, Федір; Лобас, В.
    В останні роки на сторінках наукових та громадсько-політичних видань активно обго­ворюються питання про витоки української культури, її сутнісні прикмети та еволюцію. Висловлювані при цьому погляди, — попри їх розмаїття, альтернативність і провізорність, — відзначаються категоричністю й неабиякими претензіями на остаточність.
  • Item
    Річард Рорті і можливості постметафізичної культури
    (1997) Івашина, Олександр
    Останнім часом, і не тільки останнім часом, в нашій культурологічній літературі не дають зникнути традиції критики культурного нігі­лізму Заходу. Захід звинувачують у відмові від усього, передусім від себе. При цьому якось само собою забувається, що на Заході дійсно відмовляються від усього — в тому числі і від самої відмови від усього. Хтось побажає поба­чити в цьому якусь казуїстіку, але на Заході дійсно відмовляючись і від відмови від усього, звільняють місце для виникнення та існування як нового та оригінального, так і догматичного, чогось моно-, що визнає тільки себе.
  • Item
    Символіка калини в українській традиції
    (1997) Іванова, Ю.
    "Без верби та калини нема України"... З давніх-давен наш народ опоетизував цей кущ, оспівав у піснях, зробив його символом Украї­ни. Хто зараз не знає знаменитої стрілецької пісні "Ой у лузі червона калина похилилася"? Авторові її — Степану Чарнецькому — на його батьківщині поставлено пам'ятник у вигляді великого калинового куща, що схилив свої гілки. В часи скрути, воєн цей ніжний образ перетворювався на символ боротьби за націо­нальну незалежність, визволення від понево­лювачів. Мабуть, тому так дбайливо охороняли й доглядали в народі калину. Наруга над нею ганьбила людину. Невибаглива до кліматич­них умов, калина росте майже по всій Україні й у кожному регіоні має свою назву: калина лісова, калина черлена, бамбара, свіба. Багатосіл ще й досі зберігають старовинну назву Калинівка, Калина, навіть жіноче ім'я Якилина було перетворене на більш поетичне Калина.