Browse
Recent Submissions
Item Вступне слово. Vices temporum tenaces indurant(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Джулай, Юрій; Король, ДенисВступне слово Юрія Джулая та Дениса Короля до 9-го тому наукового журналу "Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури" (2026 р.) присвячене осмисленню соціокультурних метаморфоз, спричинених сучасними кризами — від війни в Україні та пандемії до розвитку штучного інтелекту.Item Cultural Trauma between Experience and Meaning(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Briukhovetska, OlhaThe article offers a critical reassessment of cultural trauma theory, focusing on Jeffrey Alexander’s influential formulation and its claim to provide a universal framework for understanding collective trauma. It argues that this theory is best read as a neofunctionalist appropriation of the cultural turn, in which trauma is recast as the product of successful public representation rather than as lived experience. The article describes this shift from experience to meaning as a form of “discursive determinism” and traces its ethical and conceptual consequences, showing how an originally critical constructivism is transformed into a diagnostic, systembuilding paradigm. Although the critique is motivated by the Ukrainian context of war and long-term colonial violence, the article’s primary contribution lies in sharpening broader questions about the relation between experience and meaning.Item Disasters as Cultural Catalysts: Historical Responses and Contemporary Cultural Crises(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Symkanych, ViolettaThis article examines how societies transform catastrophic disruption into structured cultural frameworks of resilience. It analytically distinguishes between catastrophe as immediate material rupture and crisis as prolonged processes of interpretation, negotiation, and institutional adaptation. The study argues that disasters operate as catalysts of cultural reconfiguration rather than episodes of breakdown. Drawing on historical and contemporary cases, this article proposes a three-level model of cultural response to catastrophe: interpretation, symbolic expression, and social institutionalization. These interrelated processes convert traumatic rupture into collective memory, artistic innovation, ritual practice, and institutional transformation. However, cultural resilience is neither uniform nor consensual. It is historically contingent, politically contested, and increasingly shaped by digital mediation and transnational narrative circulation. The findings demonstrate that cultural recovery simultaneously produces solidarity and exclusion, and that resilience emerges through power-laden processes rather than neutral cultural healing.Item The Semantic Space of Donbas: From "Wild Field” to “Atlantis"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Bohutskyi, ArtemThe study aims to analyse the semantic transformations of Donbas and the factors that led to the formation of regional identity — the colonisation of the “Wild Field”, Soviet industrialisation and the collapse of the region during the Russo-Ukrainian war. The article examines how semantic transformations in the region’s toponymy and mnemotopes, together with the powerful ideological policy of the Soviet Union, led to the intensification of self-isolation processes in the region, especially after the collapse of the USSR, and made it vulnerable to modern Russian aggression. The results of the study are of significant theoretical value and can be used to develop a clearly defined state strategy for the development of the Ukrainian sociocultural space, which would prevent any cultural or based on regionalidentity self-isolation of any Ukrainian region.Item Печери як ріка: середньовічні просторові уявлення про підземні лабіринти Києво-Печерського монастиря(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Нікітенко, Мар'янаУ статті розглянуто середньовічні уявлення про печери Києво-Печерської лаври крізь призму символічного мислення, характерного для християнської культури Середньовіччя. Авторка пропонує відхід від суто позитивістського, фізико-геологічного трактування печер і зосереджується на їхньому духовно-образному вимірі, зокрема на водній символіці, яка, попри фактичну відсутність води, відігравала ключову роль у сакральному сприйнятті підземного простору. Печери проінтерпретовано як символічні ріки або моря — простори переходу, очищення, ініціації та шляху душі до вічності. На матеріалі патерикових текстів, агіографічних сюжетів, археологічних даних і ранньомодерних описів Києва показано, що море, ріка (зокрема Дніпро) та печери мислилися як семантично тотожні сакральні локуси. Особливу увагу приділено традиції поховань у дерев’яних колодах, які тлумачаться як образи човна й хресної смерті, а також уявленням про надзвичайну протяжність печерних лабіринтів, співвіднесених із підземними ріками. Доведено, що водна символіка є не периферійним мотивом, а фундаментальним елементом середньовічної сакральної географії Києво-Печерської лаври, без урахування якого неможливе адекватне розуміння духовного сенсу печер.Item Репрезентація кримськотатарської культурив українському сучасному ігровому кіно: наративи колективної пам’яті, втрати та повернення(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Аблялімова-Чийгоз, ЕльміраСтаттю присвячено аналізу репрезентації кримськотатарської культури в сучасному українському художньому кіно крізь призму колективної пам’яті, втрати та повернення. На основі міждисциплінарного підходу (memory studies, постколоніальний аналіз, медіадослідження) простежено еволюцію репрезентаційних моделей на матеріалі українських фільмів 2003–2025 років. Виокремлено такі наративні конфігурації: метафорична присутність кримськотатарського світу; персоналізація через побутові історії; самоартикуляція колективної травми депортації; формування етичної суб’єктності; ритуалізоване повернення та сакралізація дому-Криму; введення кримськотатарського досвіду в спільний простір сучасного політичного спротиву; осмислення внутрішньої свободи в умовах несвободи. Виявлено поступовий перехід до більш суб’єктної перспективи й окреслено обмеження кінематографічного дискурсу.Item Цифрові трансформації як одна із сучасних тенденцій розвитку українських музеїв(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Бондарець, ОксанаПогоджуючись із тезою, що майбутнє музеїв не має бути вибором між класичним відвідуванням та цифровими технологіями, авторка аналізує цифрові трансформації як одну із сучасних тенденцій розвитку українських музеїв. Розглянуто теоретичні засади цифровізації та цифрової трансформації, програми стратегій цифрової трансформації як одне з першочергових завдань на сучасному етапі, виклики цифрової трансформації (діяльність українських музеїв під час пандемії COVID-19 та в умовах воєнного стану). Наголошено, що нині важливо не лише зберегти музейні колекції, нерухомі об’єкти культурної спадщини та цифрову культурну спадщину, а й популяризувати їх. Через презентацію та інтерпретацію минулого музеї формують критичне мислення, культурну пам’ять, ідентичність.Item Княжий портрет у Софії Київській у річищі історії: світський сюжет і літургійний контекст(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Нікітенко, НадіяУ статті в новому ракурсі досліджено ктиторську фреску початку ХІ ст. на стінах центрального нефа митрополичого Софійського собору в Києві, яка є родинним портретом його засновника і будівничого. Тривалий час вважали, що ним був Ярослав Мудрий. На підставі результатів сучасного вивчення Софії Київської доведено, що справжнім ктитором собору є київський князь Володимир Великий. Ярослав Мудрий лише завершив розпочату справу, проте саме йому літописці тенденційно приписали заснування й будівництво храму. Ця стаття має на меті поглиблене висвітлення змісту фрески на основі історичного, культурологічного та мистецтвознавчого аналізу. Важливим підґрунтям є простежений авторкою виразний літургійний контекст цього сюжету. Показано трансформації, актуальність та значущість фрески як для доби її створення, так і для подальших епох. Наголошено на комеморативній функції княжого портрета та на важливості його коректного прочитання сучасною людиною.Item The Trickster Phenomenon within the Sociocultural Practices of the Metamodern Political Sphere(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Demchuk, RuslanaThe article examines the Trickster phenomenon, which arises from the Trickster archetype and the figures of the cultural hero and the hero of culture via their syncretisation and transformation within a specific cultural context. Similar patterns are discernible in the public personae and actions of politicians during the era of ‘comicocracy’ — a prevailing trend in global politics whereby individuals formerly affiliated with show business are elected as heads of state. The article examines Presidents V. Zelenskyy and D. Trump, each of whom serves as a hero of culture and an exponent of sociocultural positions, embodying the attributes of their respective national cultural landscapes. Likewise, both are characterised by positioning themselves as a cultural hero — a saviour and an organiser of the world. This imposes order upon the palimpsest of cultural meanings that define their political personae. Nevertheless, the Trickster phenomenon serves as the predominant and unifying framework behind the aforementioned politicians. Furthermore, when examined in conjunction, they may be characterised as the Trickster (Trump) and the Joker (Zelenskyy). It is precisely such leaders who have emerged as indispensable amidst the chaos of political cataclysms in the era of metamodernism — a period defined by meta-irony, oscillation, and post-truth.Item Менеджмент культурного капіталу в умовах геополітичних криз (на прикладі досвіду Республіки Корея та України)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Ількович, ВікторіяУ статті здійснено компаративний аналіз стратегій функціонування культурного капіталу України та Республіки Корея крізь призму семіотичного рекодування національних наративів. Досліджено трансформацію культури в простір "символічного інжинірингу", де історична травма конвертується в ресурс національної суб’єктності. Виявлено дихотомію між південнокорейською моделлю "естетичного спокушання" (top-down) та українською стратегією "етичного ствердження" (bottom-up). Обґрунтовано, що вітчизняний культурний менеджмент оперує "кодами істини", формуючи тип "мобілізованого інтелектуала". Доведено, що в умовах геополітичних розломів культура стає онтологічним гарантом збереження нації в глобальному цивілізаційному просторі.Item Images of Ukraine of the Future in the Sci-Fi Video Game Series of The Cosmoodyssey World(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Remizovskyi, ArtemThis article examines the video game series, including “CosmoOdyssey: Trip to Mars”, “CosmoOdyssey 2: Comeback to Origin”, “Son of Perun Kharkiv”, and “Baraban: Maister-torhash”. It analyses images of the Russo-Ukrainian war, protagonists, and the Other, through which the series constructs Ukraine’s future. The study shows that these games imagine the future as a postwar Ukrainian-centred space shaped by victory, memory, and the preservation of local cultural experience, while also marked by a socially complex and internally fragmented reality.Item Організація простору фантастичних світів (на прикладі серіальної продукції Apple TV)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Собуцький, МихайлоСтаттю присвячено репрезентації простору в серіалах 2022–2025 рр. виробництва Apple TV, які належать до жанру наукової фантастики. Розглянуто три серіали, які демонструють небажані можливості розвитку людства, спровоковані прогресом технологій, ядерною катастрофою чи позаземним вторгненням, тобто по суті є антиутопіями чи дистопіями. Просторова організація сучасних серіалів продовжує доволі давні модерністські ідеї та концепції поділу на робочий часопростір і дозвіллєвий (вільний), що є горизонтальним устроєм; в іншій версії вибудувано жорстку ієрархічну вертикаль. Простір також може бути мінімалізованим, як-от в останньому за часом і найрейтинговішому серіалі "Pluribus". Показано, що утопії обертаються антиутопіями, герої намагаються подолати їх і досягнути реінтеграції та свободи. Також зауважено неабияку роль жіночого лідерства, що відповідає тенденціям фемінізму третьої та/або четвертої хвилі.