Репрезентація кримськотатарської культурив українському сучасному ігровому кіно: наративи колективної пам’яті, втрати та повернення
Loading...
Date
2026
Authors
Аблялімова-Чийгоз, Ельміра
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Abstract
Статтю присвячено аналізу репрезентації кримськотатарської культури в сучасному українському художньому кіно крізь призму колективної пам’яті, втрати та повернення. На основі міждисциплінарного підходу (memory studies, постколоніальний аналіз, медіадослідження) простежено еволюцію репрезентаційних моделей на матеріалі українських фільмів 2003–2025 років. Виокремлено такі наративні конфігурації: метафорична присутність кримськотатарського світу; персоналізація через побутові історії; самоартикуляція колективної травми депортації; формування етичної суб’єктності; ритуалізоване повернення та сакралізація дому-Криму; введення кримськотатарського досвіду в спільний простір сучасного політичного спротиву; осмислення внутрішньої свободи в умовах несвободи. Виявлено поступовий перехід до більш суб’єктної перспективи й окреслено обмеження кінематографічного дискурсу.
Description
This study conceptualizes contemporary Ukrainian feature cinema as a discursive space in which Crimean Tatar experience is gradually articulated as an active subject of historical representation rather than an object of external narration. Drawing on memory studies and postcolonial theory, the analysis reconstructs the evolution of representational models from 2003–2025 and formulates a framework for understanding how film participates in processes of symbolic decolonization. Early representations rely on metaphorical inclusion, where the Crimean Tatar world functions as a symbolic element within a shared territorial mythology. This model is followed by partial personalization, which introduces everyday cultural textures but still presents them from an external perspective. A decisive shift occurs with the emergence of internally framed trauma narratives centered on the 1944 deportation. Here, cinema transforms communicative memory into cultural memory and establishes Crimean Tatars as agents of historical narration. Subsequent films move beyond victimhood toward the portrayal of ethical agency, presenting Crimean Tatar characters as moral actors whose decisions affirm dignity under conditions of total violence. The motif of return further reconfigures Crimea as a symbolically significant homeland structured by intergenerational responsibility rather than mere geography. In the context of the 2014 occupation and the ongoing war, Crimean Tatar presence becomes embedded in a shared Ukrainian framework of resistance, redefining solidarity as a joint ethical and geopolitical stance. The article argues that these shifts collectively signal a transition from speaking about Crimean Tatars to speaking with them. However, representation remains concentrated around major traumatic events — deportation, repression, occupation—while everyday cultural continuity and internal plurality are underrepresented. Expanding cinematic discourse requires integrating multiple voices, normalizing cultural presence beyond catastrophe, and recognizing Crimean Tatar history as constitutive of Ukraine’s broader postcolonial condition. Through such strategies, cinema becomes not merely a medium of remembrance but an active site of decolonial knowledge production.
Keywords
кримськотатарська культура, українське ігрове кіно, наратив, колективна пам’ять, депортація, деколонізація, репрезентація, ідентичність, Крим, стаття, Crimean Tatar culture, Ukrainian feature films, narrative, collective memory, deportation, decolonization, representation, identity, Crimea
Citation
Аблялімова-Чийгоз Е. Репрезентація кримськотатарської культурив українському сучасному ігровому кіно: наративи колективної пам’яті, втрати та повернення / Ельміра Аблялімова-Чийгоз // Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. - 2026. - Т. 9. - C. 88-101. - https://doi.org/10.18523/2617-8907.2026.9.88-101