Cultural Trauma between Experience and Meaning
Loading...
Date
2026
Authors
Briukhovetska, Olha
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Abstract
The article offers a critical reassessment of cultural trauma theory, focusing on Jeffrey Alexander’s influential formulation and its claim to provide a universal framework for understanding collective trauma. It argues that this theory is best read as a neofunctionalist appropriation of the cultural turn, in which trauma is recast as the product of successful public representation rather than as lived experience. The article describes this shift from experience to meaning as a form of “discursive determinism” and traces its ethical and conceptual consequences, showing how an originally critical constructivism is transformed into a diagnostic, systembuilding paradigm. Although the critique is motivated by the Ukrainian context of war and long-term colonial violence, the article’s primary contribution lies in sharpening broader questions about the relation between experience and meaning.
Description
У статті здійснено критичне переосмислення впливової теорії культурної травми, розробленої Джеффрі Александером та його колегами, і поставлено під сумнів її претензію на роль універсальної моделі для розуміння колективної травми. Стверджується, що цю теорію доцільніше розглядати як неофункціоналістську апропріацію культурного повороту в соціології. У цій теорії культурна травма постає наслідком успішної публічної репрезентації: дискурсивним конструктом, який можна діагностувати на рівні наративів і колективної ідентичності (те, що авторка називає "дискурсивним детермінізмом"), тоді як питання втіленого досвіду й зцілення відходять на другий план. У статті показано, як це зміщення від досвіду до значення супроводжується діагностичним фокусом теорії культурної травми, коли ключовим стає питання не про те, як пережито чи переживається насильство, а чи "сконструйовано" травму в цьому суспільстві. Конструктивістська лексика Александера прочитується крізь призму його функціоналістського, орієнтованого на системність стилю мислення, що виявляє напруження між антисистемністю конструктивізму і його апропріацією для побудови діагностичної системи. Спираючись на дискусії довкола культурного повороту, авторка вводить теорію культурної травми в ширший інтелектуальний контекст. Якщо віра в силу мови конструювати реальність спершу відкривала можливості критичної роботи з культурою, то на пізнішому етапі її однобокість стала очевидною, породивши потребу звернутись до втілених вимірів досвіду. З цього погляду теорія культурної травми постає не стільки універсальною і готовою для застосування моделлю, за яку вона себе видає, скільки симптомом запізнілої фази культурного повороту, що ризикує перетворити травму на наративний капітал, маргіналізуючи досвід страждання і практики зцілення. Український контекст війни та тривалого колоніального насильства мотивує критику теорії культурної травми, однак головний внесок статті полягає в проясненні концептуальних та етичних питань, важливих для досліджень травми, культури та критичної теорії.
Keywords
cultural trauma, collective trauma, collective identity, cultural turn, constructivism, critical theory, neofunctionalism, trauma, event, experience, meaning, narrative, discourse, discursive determinism, article, культурна травма, колективна травма, колективна ідентичність, культурний поворот, конструктивізм, критична теорія, неофункціоналізм, травма, подія, досвід, значення, наратив, дискурс, дискурсивний детермінізм
Citation
Briukhovetska O. V. Cultural Trauma between Experience and Meaning / Olha Briukhovetska // Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. - 2026. - Т. 9. - C. 16-34. - https://doi.org/10.18523/2617-8907.2026.9.16-34