Київська академія. Випуск 016
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Коли і хто вперше прочитав у Києво-Могилянському колегіумі повний богословський курс?(2019) Яременко, МаксимПро викладання богослов’я в Києві йшлося вже в піонерських наукових дослідженнях історії Могилянської академії першої половини XIX ст. Практично відразу присутність теологічного курсу в навчальній програмі пов’язували зі статусом "латинських шкіл". На кінець XIX ст., здавалося, питання часу появи повного богословського курсу в Києві було остаточно вирішено. Втім, висновки дослідників підважує інформація з проповіді, виголошеної в Батурині у 1697 р. Цей голос "із середини" могилянської професорської корпорації дає змогу передатувати запровадження повних теологічних студій в колегіумі. Піонером чотирирічного богослов’я був не Йоасаф Кроковський, як вважалося до сьогодні, а Стефан Яворський. Це підтверджують, окрім прямо вказаних у проповіді даних, ще кілька джерел, що їх досі історики не зауважували.Item Варлаам Голенковський та його записи курсів філософії і теології, що їх викладав у Києво-Могилянському колегіумі Стефан Яворський (1691–1697)(2019) Суторіус, КостянтинЦе дослідження вводить у науковий обіг невідомі рукописи курсів філософії (1691/2–1692/3 н. рр.) та теології (1693/4–1696/7 н. рр.), що викладав у Києво-Могилянському колегіумі Стефан Яворський. Вони зберігаються в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург). Встановлено, що записи зробив студент Василь Голенковський (чернече ім’я — Варлам), який завершив земний шлях у 1722 р. архимандритом Кийського монастиря в Онезькій губі Білого моря. Вивчення його біографії дає змогу з’ясувати кодикологічні особливості (коли і де було переплетено) та історію (як і коли потрапили до Російської національної бібліотеки) манускриптів. Аналіз навіть відомих джерел допомагає зрозуміти, що впливало на вибір Голенковського, наскільки він був свідомим та прагматичним, а це дозволяє відійти від традиційних пояснювальних схем XIX ст. Виявлені рукописи також допомагають встановити, коли саме Голенковський розпочав студії у Київському колегіумі, хто навчався разом з ним і як це могло вплинути на його кар’єру в Росії. Вони мають «внутрішні» свідоцтва датування та авторства курсів, яких немає в інших відомих джерелах. Порівняння петербурзьких манускриптів з іншими записами показує, що фіксація філософських викладів повна, але бракує частини теологічного курсу за четвертий рік, найвірогідніше тому, що Голенковський тоді не навчався.Item Рукопис Йоана Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х — 1580-х рр.(2019) Бондар, НаталіяУ статті проаналізовано кириличний рукопис богословської праці Йоана Дамаскіна з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Пам’ятка походить зі збірки Києво-Софійського монастиря, давно введена у науковий обіг і відома дослідникам. Підготовку редакції твору, що постала внаслідок доповнення тексту за латинським та грецьким виданням, пов’язують з волинським гуртком російського емігранта князя А. М. Курбського в Миляновичах чи в Ковелі, і вона отримала статус одного з нечисленних автографів цього книжного осередка. Рукопис написано кількома канцелярськими курсивними почерками, характерними для тогочасної руськомовної ділової документації з українських теренів. Пам’ятка містить сліди редакційної, перекладацької і коментаторської роботи в незавершеній стадії. Комплекс її кодикологічних, текстологічних і філігранологічних ознак насуває питання про ще один книжний осередок 1570-х — 1580-х рр., вірогідно, на волинських теренах, відмінний від гуртка Курбського, учасники якого займалися перекладом і редагуванням найпопулярніших богословських праць. Було здійснено спробу зблизити рукопис за характером написання з канцелярською документацією, зокрема, з Володимирськими ґродськими книгами, а також виявити інші рукописні пам’ятки, близькі до нього за тематикою, часом та формою написання. У ширшому контексті дослідження особливостей рукопису Йоана Дамаскіна та інших пам’яток спонукає до постановки питання про те, чи не постали ці тексти в процесі функціонування тогочасних освітніх осередків у канцелярському середовищі.Item Музична культура Чернігівського колеґіуму в світлі нових джерел(2019) Кузьмінський, ІванПідставою для написання статті стало віднайдення Людмилою Посоховою нотного канта з рукопису, який тривалий час вважали втраченим. Унікальність цієї пам’ятки, датованої 1706 роком, полягає у тому, що це єдиний збережений нотний зразок зі шкільних вистав ранньомодерної доби в українських православних навчальних закладах. Решта музичних творів такого типу дійшли до нас без нот, лише з вербальним текстом. Найвірогіднішим автором (авторами) канту був хтось із викладачів або студентів класу риторики. Дослідження нотного рукопису в контексті історії музичної культури Чернігівського колеґіуму дозволяє припустити, що кант виконували у супроводі або одного музичного інструменту (лютні), або цілого інструментального ансамблю. Крім аналізу музично-теоретичних та структурних особливостей твору, у статті наведено відомості про співаків чернігівських архиєпископів, студентів-співаків, про гру студентів на різних музичних інструментах, а також про музичну практику мандрівних гуртів.Item Співочі книги у василіянських монастирях Руської провінції другої половини XVIII — початку ХІХ ст. (цивілізаційнi зміни в церковно-музичнiй сфері)(2019) Лось, ВалентинаСтаттю присвячено аналізові церковно-музичних книг василіянських монастирів Руської провінції другої половини XVIII — початку ХІХ ст. На підставі монастирських інвентарів висвітлюється діяльність друкарні Почаївського василіянського монастиря, яка, серед іншого, спеціалізувалася на виданні музичних книг, зокрема Ірмолоїв— поліжанрових збірників, що властиві українському типові церковно-співочої книги. У статті наголошено також на ролі Василіянського Чину в поширенні західно-християнських культурних впливів упродовж другої половини XVIII cт.Item Авторські коментарі та примітки у книгах Норберта Ґоліховського (1848–1921)(2019) Лоштин, НазарійУ розвідці проаналізовано рукописні примітки з книг львівського бернардинця Норберта Ґоліховського. Книги зберігаються у Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка. Як авторські примірники, ідентифіковано 11 книг у 10 томах. Встановлено час створення рукописних приміток та ідентифіковано книги, на які Норберт Ґоліховський посилається у примітках. У додатках опубліковано примітки, що містять біографічну інформацію, підтверджують провінієнцію книг, вклеєні до книг фотографії автора та молитву на вшанування бернардинського блаженного Владислава з Ґельньова.Item Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.(2019) Маслійчук, ВолодимирРецензія на книгу Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.Item Шеретюк, Руслана, і Стоколос, Надія. "Pietas et Litterae" ("Благочестя та Освіта"). Культурно-освітня діяльність ордену піарів на Волині (кінець XVII — перша третина ХІХ ст.) (Рівне: О. Зень, 2018), 289 с.(2019) Лоштин, НазарійРецензія на книгу: Шеретюк, Руслана, і Стоколос, Надія. "Pietas et Litterae" ("Благочестя та Освіта"). Культурно-освітня діяльність ордену піарів на Волині (кінець XVII — перша третина ХІХ ст.) (Рівне: О. Зень, 2018), 289 с.Item Склокін, Володимир. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство (Львів: Видавництво УКУ, 2019), 268 с.(2019) Посохова, ЛюдмилаРецензія на книгу: Склокін, Володимир. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство (Львів: Видавництво УКУ, 2019), 268 с.