Київська академія. Випуск 007

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 14 of 14
  • Item
    Аскеза як етична категорія християнства (за "Лавсаїком" Палладія Еленопольського)
    (2009) Мінець, Юлія
    У статті розглядається категорія аскези як важливий етичний принцип християнства, зокрема ми зупиняємося на питанні, як за допомогою біблійних текстів це поняття конструювалося у ранніх східно-християнських текстах. Особливу увагу приділено Прологу «Лавсаїка», написаному Палладієм Еленопольським, що розвиває та пояснює ідею аскези; біблійні цитати та посилання, запозичені з різних частин Святого Письма, поєднані та скомбіновані тут у спільний контекст. Палладій прагнув показати, що дотримання Закону не є таким важливим, як особиста віра, хоча він і доводить необхідність бути стриманим у всьому. Видається, що головним джерелом концепції та ідей для автора «Лавсаїка» були «Моральні правила» Василія Кесарійського. Міра впливу цього тексту на твір Палладія найкраще може бути описана через поняття інтертекстуальності. Більше того, Пролог орієнтований на світську аудиторію, наполегливий заклик до суворого аскетизму тут не простежується. Таким чином, використовуючи як джерело ідей «Моральні правила» Василія Кесарійського, звернені до аскетичних спільнот, Палладій переадресовує цю аргументацію аскетизму світській особі. Автор «Лавсаїка» намагається довести, що згідно з християнською етикою аскетизм є бажаною рисою життя праведного християнина.
  • Item
    Грамотність та рівень освіти на Лівобережній Україні XVII—XVIII ст.: творення історіографічного стереотипу
    (2009) Маслійчук, Володимир
    Творення національних історій передбачає звертання уваги на мову й освіту. В українській національній історіографії склався стереотип про масову грамотність та високий рівень освіти у XVIII ст. Скасування церковних шкіл та імперські реформи в освітній галузі кінця XVIII ст. сприймаються як великий негатив. Однак українські історики для вивчення проблематики XVIII ст. брали за основу освітній рівень українського населення другої половини XIX ст. й насамперед настанову про репресивну сутність Російської імперії. Історія освіти на українських землях потребує чергового переосмислення й нових досліджень.
  • Item
    Юрий Крижанич об обряде крещения по киевскому богословию
    (2009) Жероними, Валери
    В общем споре о необходимости в Московии перекрещивать тех, кто был крещен по латинскому обряду, Крижанич пишет целый трактат о его законности. Трактат написан в форме пространного диалога между двумя лицами: русским Богданом и хорватом Милошем. Последний, отождествляемый с автором, показывает знание морального богословия от греческих отцов до новых теологов. Цитируя киевскую православную литературу — Печерский патерикон, Требник Петра Могилы и трактат «Мир с Богом человеку» Иннокентия Гизеля, — Милош/Крижанич приводит конкретные примеры правомерности трехкратного обливания во время крещения. Крижанич также отмечает, что большинство известных украинцев, живущих в тогдашней Москве, были крещены по римско-католическому обряду. Крижанич написал свой трактат в 1666—1667 гг. во время ссылки в Тобольске.
  • Item
    Статті морально-канонічного характеру в рукописних служебниках і требниках XVI—XVII ст.
    (2009) Шманько, Тарас
    У статті аналізуються тексти морально-канонічного характеру, що містяться в рукописних церковних книгах вказаного періоду. Опрацьовані тексти становлять цінний джерельний матеріал для дослідження феномену християнства та для збагачення уявлень про різні сфери життя українців минулого.
  • Item
    Структура викладання бібліологічних дисциплін у Київській духовній академії, її ідеологія та методика (кінець XIX — початок XX ст.)
    (2009) Головащенко, Сергій
    Розглянуто один із важливих методологічних та методичних аспектів становлення богословської освіти в КДА.
  • Item
    Термінологічні паралелі видань "Наука о тайні святого покаянія" (Київ, 1671) та "Мир з Богом чоловіку" (Київ, 1669)
    (2009) Кисельов, Роман
    У статті зіставлено термінологічний набір назв гріхів в україномовному виданні «Наука о тайні святого покаянія» (К., 1671) з відповідними церковнослов 'янськими термінами в трактаті «Мир з Богом чоловіку » (К., 1669). Встановлено, що автор українського тексту орієнтувався передусім на польську термінологічну модель.
  • Item
    Оберігав собори душ наших
    (2009) Бажан, Олег
    У повідомленні йдеться про участь письменника Олеся Гончара у громадському русі української інтелігенції, спрямованого на захист комплексу пам ’яток Києво-Могилянської академії.
  • Item
    Київ під шатром Свентольдичів (могилянський панегірик «Тепїогіа уепіепіі Кіоуіат» 1646 р.)
    (2009) Яковенко, Наталя
    У статті розглянуто обставини появи панегірика на честь Адама Киселя у 1646 р. та показано, як його автор передає уявлення та цінності людей могилянського кола середини XVII cm.
  • Item
    Пам'ять про Галшку Гулевичівну в Києво-Могилянській академії у XVIII столітті: пригадування чи вигадування?
    (2009) Яременко, Максим
    У статті аналізується, як нам ’ятали Галшку Гулевичівну у Києво-Могилянській академії у XVIII ст. На думку автора, вивчення цього питання допоможе у розв ’язанні проблеми, що останнім часом піднімається істориками, про автентичність чи підробку дарчої 1615 р. У дослідженні показано контексти появи першої згадки про шляхтянку як фундаторку «шкіл», а також зроблено спробу прослідкувати долю випису дарчої.
  • Item
    "Володимирські Атени" XVII — початку XVIII ст.: від катедральної школи до єпархіальної семінарії
    (2009) Скочиляс, Ігор
    Стаття присвячена аналізові найдавнішої збереженої програми семінарійного навчання в Україні — «Regulae el leges ab alumnis Vladimiriensibus observandae» 1715 року. Діяльність культурно-освітнього осередку у Володимирі-Волинському («Володимирських Атенах») протягом XVII—XVIII cm. відображає ширші тенденції в тогочасному розвиткові Київської митрополії. їхньою особливістю була поступова, однак незворотна конфесіоналізація богословської освіти як в Унійній, так і Православній церквах, що відбувалася в контексті «віднайдення» й «конструювання » русинами свого християнського етосу. Релігійна та, почасти, культурна програма Володимирської єпархіальної семінарії виразно вказує на інтенсивний процес формування в українсько-білоруських землях нової конфесійної моделі Slavia Unita. Ця модель була покликана легітимізувати ті культурні, соціальні й релігійні інновації в Київській унійній митрополії, які кодифікував Замойський провінційний собор 1720 р. та які можна окреслити поняттям руське унійне оновлення (відродження). Запропонований у статті концепт може бути корисний для деконструкції «чорної легенди» минулого України доби Руїни, порівняльного аналізу соціокультурного розвитку «Унійної Руси-України» й Гетьманату (зокрема за часів Івана Мазепи) та зіставлення едукаційної моделі Києво-Могилянської колегії й освітніх проектів русинів-уніатів.
  • Item
    Протестантська гомілетика та розвиток українського церковного проповідництва у кінці XVI — першій половині XVII cm
    (2009) Чуба, Галина
    Посилений інтерес до Божого Слова та розвиток у Західній Європі XVI ст. церковного проповідництва знайшли своє відлуння у середовищі православних, спричинивши у др. пол. XVI — пер. пол. XVII ст. низку інтелектуальних, культурних, видавничих та релігійно-обрядових ініціатив. У статті накреслено основні напрями цього впливу.
  • Item
    Uniale Moral Theology in the Eighteenth Century
    (2009) Skinner, Barbara
    Ця стаття акцентує увагу на зростанні розбіжностей між унійним та православним богослов ’ям у XVIII ст. як на поштовху до того, аби конфесійні ідентичності цих двох Церков східного обряду почали рішуче розходитися. Зокрема досліджується використання посібників з морального богослов ’я парафіяльними священиками Унійної церкви і показано, яким чином деякі характерні риси унійного морального богослов ’я призводять до різкого протиріччя з аналогічною православною літературою для священиків. Якщо узагальнити, то унійне моральне богослов ’я, базоване на римо-католицьких моделях, увібрало в себе легалістичний, раціональний та практичний погляд на вчення про віру, що драматично контрастувало з православною патриотичною теологією та священицькою практикою. Зокрема наголошення на законі та юридичних складових суспільства в унійних текстах з морального богослов ’я — від загальних правничих форм до конкретних і розлогих описів угод — не має паралелі у православному богослов 7. Порівняно з православними текстами витяги з унійних посібників моральної теології досить чітко показують разючу відмінність у релігійній культурі та ментальності, яка давала змогу формувати окремішну унійну ідентичність.