158: Біологія та екологія
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Молекулярно-біологічні та епізоотологічні особливості цирковірусу 2 типу як збудника емерджентного захворювання свиней у промислових господарствах України(2014) Дудар, Л.; Поліщук, В. П.У статті систематизовано наведені в літературі дані щодо особливостей структурної організації та функціонування геному цирковірусу свиней 2 типу. З’ясовано його епідеміологію та здатність викликати інфекційні захворювання свиней у промислових господарствах на території України. Узагальнено можливості профілактики та контролю ЦВС‑2 інфекції в Україні.Item Прибережно-водна рослинність басейну р. Савранки : (Cl. Phragmito-Magnocaricetea)(2014) Польовий, ЄУ статті наведено класифікаційну схему прибережно-водної рослинності (Cl. PhragmitоMagnocaricetea) р. Савранки на основі еколого-флористичного методу Браун-Бланке. Цю рослинність представлено 12 асоціаціями, які відносяться до 4 союзів та 3 порядків. Встановлено, що провідними екологічними факторами, які визначають диференціацію рослинних угруповань, є змінність зволоження та хімічні властивості ґрунту, що корелюють із зміною кліматичних показників.Item Вплив кліматичних факторів на накопичення та розклад надземної рослинної біомаси в степових фітоценозах Карадазького природного заповідника (АР Крим, Україна)(2014) Качалова, Олена; Норенко, Катерина; Дідух, ЯківУ статті подано результати дослідження впливу низки кліматичних факторів та їхньої експериментальної модифікації на накопичення та розклад надземної фітомаси у степовому ценозі Карадазького природного заповідника. Показано характер сезонної динаміки приросту біомаси та трансформації опаду і підстилки. Встановлено кореляційні зв’язки між зміною кліматичних факторів та енергетичним запасом у фітомасі різних фракцій. Отримані результати мають важливе прогностичне значення для моделювання реакції біогеохімічних кругообігів, зокрема циклу вуглецю, у відповідь на глобальні і локальні зміни клімату.Item Кореляційний аналіз динаміки надземної фітомаси рослинності асканійського степу за період 1996–2012 рр. у зв’язку з кількістю опадів(2014) Гофман, ОУ статті здійснено аналіз багаторічної динаміки надземної фітомаси рослинності асканійського степу у зв’язку з кількістю опадів на прикладі модельних стаціонарних площ екологічного ряду "плакор→схил→під" ділянки "Стара" за період з 1996 по 2012 рр. Встановлено силу кореляційних зв’язків між показниками фітомаси та кількістю опадів за осінньо-зимово-весняний період кожного конкретного року. Визначено, що інтразональні рослинні угруповання поду характеризуються тіснішими кореляційними зв’язками порівняно із зональними фітоценозами плакору. Наведено кількісні співвідношення між запасами живої (біомаса) та мертвої (мортмаса) органічної речовини рослинного походження залежно від елементів рельєфу.Item Валова продуктивність трав ’яних угруповань Карадазького природного заповідника під впливом змін кількості опадів: динаміка 2012–2013 рр.(2014) Халаїм, ОлександраУ статті проаналізовано сезонну динаміку валової продуктивності трав’яних угруповань південно-східного Криму у 2012–2013 рр. за умов експериментальної зміни режиму зволоження; показано, що трав’яні угруповання з підвищенням опадів на 40 та 60 % можуть слугувати резервуаром вуглекислого газу. Встановлено добові піки продуктивності та дихання екосистеми у червні 2012–2013 рр.Item Роль компонентів лісових екосистем в акумуляції вуглецю як фактора підтримки їх стабільності до зовнішніх чинників(2014) Вишенська, ІринаУ статті коротко проаналізовано дослідження з питань акумуляції вуглецю лісовими екосистемами. Показано відмінності накопичення вуглецю в різних компонентах лісових фітоценозів та обґрунтовано необхідність продовження досліджень ролі окремих вуглецевих пулів для підтримки стабільності екосистеми до впливу зовнішніх чинників.Item Оцінка стійкості та ризиків втрати екосистем(2014) Дідух, ЯківВ основу оцінки стійкості та ризиків втрати екосистем покладено ідею використання біотичного механізму регуляції екосистем, що ґрунтується на законах термодинаміки. Формування, зміна та стабілізація екосистем відображається в сукцесіях біотопів. Виділено 12 ознак фітоценозів, за допомогою яких оцінюється масштабність та швидкість змін біотопів відносно їхніх стійких станів, що мають найвищі показники ризику. Кількісна оцінка цих ознак відображає показник ризику знищення, що слугує індикатором стану, зміни та охорони довкілля. За ступенем стійкості запропоновано поділ біотопів на три категорії: Р-пластичні, I-інертні та S-стійкі.Item Отримання та характеристика препаратів поверхневих біополімерів клітинної стінки непатогенних коринебактерій(2014) Фуртат, ІринаУ роботі отримано та охарактеризовано препарати поверхневих біополімерів клітинної стінки непатогенних коринебактерій. Показано, що застосування методу екстрагування із цілих клітин 1 % розчином додецилсульфату натрію є ефективним для отримання препаратів поверхневих біополімерів клітинної стінки представників роду Corynebacterium. Встановлено, що внаслідок екстрагування поверхневих біополімерів клітини коринебактерій не зазнають лізису та зберігають життєздатність, здатність позитивно зафарбовуватися за Грамом і містять основний структурний компонент КС – комплекс пептидоглікан-арабіногалактан-міколові кислоти. З’ясовано також, що в препаратах поверхневих біополімерів клітинної стінки переважали кислі амінокислоти, а також у меншій кількості містились нейтральні та основні амінокислоти. Сірковмісні амінокислоти (цистеїн і метіонін) наявні у SDS-екстрактах у слідовій кількості, що притаманно переважній більшості поверхневих білків бактерій. Досліджено електрофоретичні спектри поверхневих біополімерів клітинної стінки, на підставі чого препарати 24-годинних культур, які найповніше відображають індивідуальність спектрів досліджених штамів, рекомендовано використовувати для порівняльних досліджень складу поверхневих біополімерів КС різних видів актинобактерій.Item Паліноморфологічні особливості деяких представників родини Bignoniaceae Juss(2014) Цимбалюк, З.У статті досліджено пилкові зерна семи видів родів Campsis, Catalpa, Incarvillea та Niedzwedzkia родини Bignoniaceae, для чого використовувалися світловий і сканувальний електронний мікроскопи. Пилкові зерна вивчених видів представлені у вигляді монад (Campsis, Incarvillea та Niedzwedzkia) і тетрад (Catalpa). Пилкові зерна роду Campsis 3–4-борозні, Incarvillea та Niedzwedzkia – 6–8-борозні, Catalpa – безапертурні, середніх і великих розмірів. Встановлено типи скульптури: дрібносітчастий, сітчастий, великосітчастий, перфоровано-шипикуватий. Діагностичними ознаками на родовому рівні є агрегатний стан, тип апертур, особливості скульптури та розміри пилкових зерен. Найбільш подібними за ознаками пилкових зерен є роди Incarvillea та Niedzwedzkia. Діагностичними ознаками видового рівня роду Catalpa є характер скульптури і товщина екзини. Паліноморфологічні дані не суперечать правомірності віднесення роду Catalpa до триби Catalpeae, а родів Campsis та Incarvillea – до триби Tecomeae за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень.Item Перша поява культурних злаків у складі палінофлор голоцену фонових розрізів рівнинної частини України(2014) Безусько, Людмила; Безусько, АллаУ статті розглядається просторово-часова диференціація першої появи Cerealia у складі палінофлор голоцену лісової, лісостепової та степової зон України (28 фонових розрізів). Встановлено, що найбільша кількість репрезентативних розрізів зосереджена в правобережній частині лісової зони. Найчастіше саме в цих фонових розрізах перша поява Cerealia фіксується в палінофлорах SA часу голоцену (останні 2500 років).Item Палінологічна вивченість відкладів верхнього плейстоцену - голоцену західних регіонів України(2014) Безусько, Алла; Bezusko, LydmilaУ статті представлено результати аналізу палінологічних характеристик відкладів верхнього плейстоцену – голоцену Українських Карпат, Закарпаття та Прикарпаття; оцінено стан палінологічної вивченості досліджуваних відкладів у просторі та часі; розглядаються можливості застосування узагальнених палеопалінологічних матеріалів для деталізації палеофлористичних реконструкцій; визначено модельні таксони, перспективні для подальших палеоботанічних досліджень.Item Молекулярні механізми стійкості рослин до низьких температур(2014) Єфіменко, Тетяна; Антонюк, МаксимНизькі негативні температури є одним з найважливіших абіотичних стресів, що призводить до ушкодження рослин та значних втрат врожаю сільськогосподарських культур. Морозостійкість рослин зростає в процесі холодового загартовування – процесу, що відбувається за низьких пози- тивних температур (вище нуля) і включає різні біохімічні, фізіологічні та молекулярні зміни. Сприйняття низьких температур рослинами для початку загартовування може відбуватися через зміни властивостей мембрани. Найкраще дослідженими транскрипційними факторами, що забезпечують розвиток морозостійкості рослин, є CBF-транскрипційні фактори, які регулюють експресію багатьох COR-генів (Cold-Regulated Genes). Експресія CBF-генів у свою чергу регулюється позитивними та негативними регуляторами на рівні транскрипції. Продуктами основних груп COR-генів є білки, що забезпечують пристосування рослини до холодового стресу, зокрема: білки-дегідрини, антифризові білки та білки, що попереджають рекристалізацію льоду, антиоксидантні ензими, ферменти шляхів біосинтезу простих цукрів та інших осмопротекторів.