Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака
Permanent URI for this collection
Метою діяльності Центру є створення сприятливих умов для активізації наукових досліджень у галузі сходознавства у НаУКМА та Україні шляхом опрацювання, введення до наукового обігу та популяризації наукової спадщини видатного вченого-сходознавця Омеляна Пріцака.
Browse
Browsing Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака by Title
Now showing 1 - 20 of 40
Results Per Page
Sort Options
Item Apologia pro [vita] sua(1978) Pritsak, OmeljanAn autobiography in connection with autor`s nearing sixtieth birthday. It described his path as an Oriental Turkologist. There are also much autor`s thoughts, believes and conclusion of his life. An autobiography published in the Turkish Anniversary Collection in his honor: "Journal of Turkish Studies"(1979).Item Архів Омеляна Пріцака як джерело вивчення вітчизняного та світового сходознавства(2020) Сидорчук, ТаїсіяМатеріал виступу на III-IV Конгресі сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського) Київ, 23-24 грудня 2020 року.Item Балабан, Меєр [електронний ресурс](2023) Сидорчук, ТаїсіяУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Балабана Меєра — історика, педагога, редактора, основоположника історіографії польського єврейства.Item До біографії офіцера армії короля Карла XII Філіппа Йоганна фон Штраленберга - учасника Полтавської битви та дослідника Сибіру(2019) Сидорчук, ТаїсіяФіліпп Йоганн фон Штраленберг - один з небагатьох офіцерів короля Карла XII, чиє ім’я не лише не загубилося в лабіринтах історії, але й протягом майже трьох віків, від 1730 року і до сьогоднішнього дня з’являється в друкованих виданнях, згадується авторитетними науковцями та викликає інтерес у письменників.Item До питання збереження документів факсимільного зв'язку в архівних фондах (на матеріалах особистого архіву академіка Омеляна Пріцака)(2011) Сидорчук, ТаїсіяНезважаючи на створення оптимальних кліматичних умов зберігання документів факсимільного зв'язку, на сьогоднішній день не існує технології фізичного збереження їх тексту/зображення. Тому для збереження змісту "документа-факсу" необхідно створювати його копії на ПК з подальшим друкуванням або скануванням,коли стан збереженості документа факсимільного зв'язку ще задовільний і його текст можна безпомилково відчитати. В архівному фонді повинні зберігатись обидва документи - і оригінальний документ факсимільного зв'язку (навіть після втрати тексту/зображення), і його копія — з відповідними записами в усій обліково-інвентарній документації та покажчиках даного архіву.Item До історії написання у міжвоєнному Львові розвідки "Рід Скоропадських (Історико-генеальогічна студія)" Омеляном Пріцаком(2019) Сидорчук, ТаїсіяОмелян Пріцак (1919, с. Лука, Самбірщина – 2006, Бостон, США) належить до грона видатних вчених ХХ ст., який здійснив значний внесок у світову гуманітарну науку і як науковецьдослідник, і як організатор науки, і як університетський викладач. Він є автором низки фундаментальних досліджень з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України, джерелознавства, історіософії. Вчений став ініціатором, засновником, співзасновником і першим керівником міжнародних та українських наукових інституцій, які діють понині, зокрема "Societas Uralo-Altaica" (Німеччина), "The Permanent International Altaistic Conference" (Німеччина), Українського наукового інституту Гарвардського університету (США), Міжнародної асоціації україністів, Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, кафедри історіософії у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Понад 40 років О. Пріцак викладав в Гамбурзькому, Вашингтонському (Сієтл), Гарвардському, Київському університетах, створивши наукову школу україністів (Орест Субтельний, Григорій Грабович, Поль-Роберт Магочій, 3енон Когут, Френк Сисин, Ольга Андрієвська та ін.), які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні.Item Звіт про виконання проєкту з підготовки та видання збірника матеріалів Міжнародної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Омеляна Пріцака, організованої та проведеної Науково-дослідним центром орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету "Києво-Могилянська академія" 29-31 травня 2019 року, та фінансованого іменним фондом Мирослави Іванців Міжнародного Благодійного Фонду відродження Києво-Могилянської Академії для підтримки досліджень (scholarships) в Національному університеті "Києво-Могилянська академія"(2021) Сидорчук, ТаїсіяЗвіт містить інформацію про наукове редагування, друк, примірники.Item Книжкова юдаїка в Науковій бібліотеці Національного університету "Києво-Могилянська академія" як джерело дослідження історії єврейського книгодрукування у ХХ ст.(2021) Сидорчук, ТаїсіяУперше аналізується збірка єврейської книги у фондах Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також шляхи її формування, кількісні й мовні параметри, хронологічні межі, географічне походження, авторські та тематичні характеристики.Item Книжкова, архівна та мистецька колекції Віри Вовк у Києво-Могилянській академії: змістовні характеристики та особливості(2021) Сидорчук, ТаїсіяВідродження Національного університету "Києво-Могилянська академія" (далі: НАУКМА) від початку 1990-х років і його становлення як одного з успішних українських вишів протягом майже ЗО років пов’язане з ініціативами, рішеннями, діями та енергією тисяч людей з України і закордону. Важливою складовою відродження і розвитку університету було створення наукової бібліотеки — сучасного академічного інформаційно-ресурсного центру. Велику роль у постанні такої бібліотеки відіграли меценати та друзі НаУКМА, які з перших днів відновлення діяльності академії, передавали свої приватні бібліотечні зібрання, що в свою чергу визначило колекційний принцип формування бібліотечних фондів. В результаті на сьогоднішній день наукова бібліотека НаУКМА включає 69 іменних та інституційних колекцій вітчизняних і закордонних дарувальників, серед яких також значиться книжкова колекція відомої письменниці і перекладачки Віри Вовк. Матеріал виступу на конференції "Крізь століття твій голос лунає" до ювілею Віри Вовк.Item Листи Наталії Полонської-Василенко до Омеляна Пріцака як джерело про видання праць Миколи Василенка в "Гарвардській серії українських студій" (1970-1971)(2016) Сидорчук, ТаїсіяЛисти Н. Полонської-Василенко до О. Пріцака присвячені підготовці до видання вибраних праць українського історика і правознавця, президента Української академії наук, академіка М. П. Василенка у рамках Гарвардської серії українських студій. Листи висвітлюють зміст, формат і обсяг видання, а також участь Н. Полонської-Василенко, О. Пріцака та Л. Окіншевича у його підготовці.Item Матеріали Українського історичного товариства (США) в архіві Омеляна Пріцака: зміст та класифікаційно-типологічні характеристики(2020) Сидорчук, ТаїсіяСтаття покликана дати загальний огляд матеріалів Українського історичного товариства (США) та його журналу "Український історик", які зберігаються в архівній колекції видатного вченого Омеляна Пріцака (1919–2006) в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Авторка висвітлює склад, зміст і особливості документів Українського історичного товариства та їхнє значення для відтворення історії постання і діяльності товариства, а також для дослідження біографій членів товариства – відомих українських вчених. На основі аналізу насамперед листування засновника УІТ Любомира Винара та Омеляна Пріцака у статті визначені періоди співпраці О. Пріцака з товариством і його внесок у видання "Українського історика".Item Музейна складова Мистецького арсеналу: історія створення, дискусії, перші кроки(2024) Сидорчук, ТаїсіяПерший розділ книги "Мистецький арсенал. Колекція", що містить каталог мистецької та археологічної частини колекції Мистецького арсеналу та супроводжується статтями, де представлені дослідження окремих частин зібрання, їхнього провенансу.Item Міжнародна наукова конференція пам'яті Омеляна Пріцака "Спадщина Омеляна Пріцака і сучасні гуманітарні науки"(2008)Оргкомітет конференції: Квіт С. М., Брюховецький В. С., Кушніренко В. О., Ярошенко Т. О., Винницький М. І., Максим К. В., Шумкова Н. Р., Кострова Л. І., Кочубей Ю. М., Пріцак Л. Д., Резаненко В. Ф., Лучик В. В., Туранли Ферхад, Галенко О. І., Люта Т. Ю., Кізченко І. О.Item Мій шлях історика(1991) Пріцак, ОмелянАвтобіографічні нотатки, зосереджені навколо зацікавлення автора історичною наукою та становлення його як історика, вміщені у власній книзі "Історіософія та історіографія Михайла Грушевського"Item Наукові взаємини Омеляна Пріцака з вченими Туреччини (за матеріалами особового архіву О. Пріцака в Національному університеті "Києво-Могилянська академія")(2012) Сидорчук, ТаїсіяАктивна багатолітня науково-організаційна діяльність Омеляна Пріцака, масштабність, неординарність та яскравість його особистості як універсального вченого і людини, обумовили створення широкого кола науковців і дослідників багатьох держав світу, з якими він протягом десятиліть співпрацював і підтримував науково-творчі контакти. Наукові взаємини О. Пріцака з вченими та науково-освітніми інституціями Туреччини мають свої особливості формування і розвитку, що позначилося на характері, тривалості та результатах цих взаємин.Item Омелян Пріцак та видавнича діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету в 1970-1990-х рр.(2018) Сидорчук, Таїсія2018 рік в історії вітчизняної науки позначений щонайменше двома знаменними датами - 100-річчям заснування Національної академії наук України у добу Української Держави на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським та 50-річчям постання українознавчого центру у США, що згодом отримав назву Harvard Ukrainian Research Institute - Український науковий інститут Гарвардського університету.Item Омелян Пріцак та українські письменники - кандидати на Нобелівську премію(2019) Сидорчук, ТаїсіяВизнання внеску Омеляна Пріцака в гуманітарну скарбницю людства у ХХ ст. відбувається не лише через присвоєння наукових ступенів, звань, запрошень на керівні посади чи нагородження різноманітними відзнаками. Оцінка заслуг вченого перед наукою проявляється також у багаточисельних зверненнях колег по науковому цеху і офіційних чинників до нього за рецензіями, відгуками і рекомендаціями. Коли професійний і моральний авторитет вченого у суспільстві стає загальновизнаним, його оцінок і суджень потребують найбільш престижні у світі наукові, громадські, державні і міжнародні інституції та об’єднання. Видатний вчений ХХ ст. Омелян Пріцак (1919-2006) належав до кола науковців, думка яких була важливою під час прийняття рішень низки всесвітньо відомих і авторитетних наукових державних установ та неурядових організацій. Зокрема, до вченого неодноразово звертався Нобелівський комітет з літератури Шведської академії з проханням номінува- ти кандидатів на премію.Item Омелян Пріцак – провідний представник і лідер української зарубіжної науки другої половини ХХ століття(Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2024) Сидорчук, ТаїсіяМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції "Лідерство і обдарованість: сучасний науковий дискурс і освітня практика", 14-19 лютого 2024 року. Стаття присвячена висвітленню ключової ролі видатного вченого другої половини ХХ ст. Омеляна Пріцака у створенні та розбудові українознавчого центру в Гарвардському університеті в 1960-1990-х рр. Розкривається значення вченого як автора концепції української науки в США, організатора-засновника і першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету, викладача, ініціатора і творця різноманітних науково-дослідницьких програм і проектів, які сприяли інтеграції україністики у міжнародний науковий процес.Item Особиста бібліотека Омеляна Пріцака в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" як джерело дослідження наукової біографії вченого(2019) Сидорчук, ТаїсіяВ статті аналізується особиста бібліотечна колекція видатного вченого ХХ століття в галузі гуманітаристики, організатора світової та української науки Омеляна Пріцака (1919-2006), а також висвітлюється її потенціал для реконструкції інтелектуальної біографії власника. Розкриваються обставини передачі бібліотеки до Національного університету "Києво-Могилянська академія" у 2007 році та принципи її облаштування і функціонування у структурі наукової бібліотеки університету. Простежується процес формування бібліотеки вченим протягом понад 70 років, від часу навчання у Львівському університеті у 1930-х роках і до його смерті у 2006 році у Бостоні, Массачусетс, США. Визначені етапи трансформації бібліотеки О.Пріцака-студента – від декількох десятків книг, які він вивіз із собою з України в 1943 році для навчання у Берлінському університеті, до бібліотеки О. Пріцака- вченого, яка стала його справжнім дослідницьким інструментарієм та лабораторією. Аналізуються хронологічні межі, кількісні параметри та змістовне наповнення кожної складової бібліотеки – друковані видання і періодика та рукописні матеріали і документи. Проаналізовано відображення в книжковій та архівній колекціях всіх періодів наукової біографії вченого, його різноманітні дослідницькі зацікавлення, участь у міжнародних академічних інституціях та форумах, створення ним наукових установ, а також багатолітні контакти з видатними науковцями, державними, церковними та культурними діячами багатьох країн світу.Item Особисті та наукові документи А. Кримського в архіві О. Пріцака як джерело для історії та подальшого розвитку сходознавчої науки в Україні(2011) Сидорчук, ТаїсіяТези доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "XV Сходознавчі читання А. Кримського", м. Київ, 20-21 жовт. 2011 р.