Спираючись на базові поняття пуанкаре-інваріантних методів опису фізичної системи, які ґрунтуються на теоретико-груповій інтерпретації поняття прямої взаємодії автори подають стислий огляд певних аспектів Сідхартхової концепції голістичного Всесвіту. Б. Г. Сід-xapmx запропонував квантово-механічний підхід та космологію, покликану вирішити ті ж проблеми, що й підхід Хойла—Нарлікара. Це дало можливість об'єднати підходи Дірака та Фейнмана—Уїлера водночас обґрунтовуючи й роз'яснюючи певні їх аспекти. У пропонованій праці обговорюються можливості застосування в межах Сідхартхової коцепції голістично-го Всесвіту опрацьованих авторами методів одночасової релятивістичної динаміки та феноменологічного формулювання нелокальної миттєвої релятивістичної взаємодії. З'ясовується перспектива розбудови квантово-механічної версії обговорюваних проблем.