Статтю присвячено аналізу основних підходів до дослідження практичного мислення у різних психологічних школах, представлені характерні риси практичного мислення та основні етапи його дослідження. Особлива увага звернута на результати досліджень класиків вітчизняної психології – Б. М. Теплова та С. Л. Рубінштейна.
Конфліктна взаємодія та шляхи її регуляції займають домінуюче місце у дослідженнях сучасної психології, педагогіки й конфліктології. Загальні положення сучасних теоретичних та методологічних аспектів базуються на виокремленні особистісного фактора в конфліктній взаємодії як основного та ключового. Психологічна детермінація як особистісний чинник конфліктної взаємодії, її виокремлення й експериментальне дослідження дозволяє більш точно визначити чинники означеної проблеми.