Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра загального і слов’янського мовознавства by Author "Лучик, Алла"
Now showing 1 - 10 of 10
Results Per Page
Sort Options
Item Зауваги щодо створення граматики мовних процесів(2014) Лучик, АллаУ статті аргументується необхідність і обстоюється доцільність створення граматики мовних процесів. Відзначається, що забезпеченню реалізації цього проекту значною мірою сприятиме створення корпусу перехідних явищ мовної системи, а також наявність національного лінгвістичного корпусу та його технологічного забезпечення.Item Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаУ статті проаналізовано можливості застосування методів лінгвістичних досліджень у руслі сучасної еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми, з’ясовано актуальність традиційних підходів для наукових пошуків у цій парадигмі. Доведено, що класифікація методів, розроблена С. І. Дорошенком на початку ХХІ століття, виявляється актуальною для новітніх наукових досліджень. На прикладі дефініції зіставного методу, сформульованого С. І. Дорошенком, простежено, що система поглядів ученого на лінгвістичні методи мала певною мірою випереджувальний характер для вітчизняної науки.Item Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаСтаття присвячена пам’яті професора Сергія Івановича Дорошенка, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України. Спостереження за методологічними розробками українських мовознавців ХХ–ХХІ ст., зокрема і працями С. І. Дорошенка, виконаними в дусі Харківської лінгвістичної школи, дозволяють стверджувати, що на сьогодні вітчизняна лінгвістика озброєна необхідним інструментарієм, зокрема сучасними методами дослідження, котрі дозволяють здійснювати всебічні обстеження свого об’єкта, яким виступає мова як найдосконаліша інформаційна система. За допомогою розроблених методів, наявних сучасних лінгвістичних теорій, у межах еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми українські мовознавці сьогодні вже здійснюють вагомий внесок у пізнання цілісної картини світобудови.Item Концепція побудови мовної картини світу в працях Л. А. Лисиченко як наукове підґрунтя для вітчизняних лінгвокогнітивних студій(2023) Лучик, АллаОстанні десятиліття ХХ й початок ХХІ століть знаменувалися активізацією пошукової діяльності в галузі когнітивної лінгвістики. Багато відомих учених відстоювали думку про необхідність певного переходу під "парасольку" когнітивістики, наприклад, таких наукових галузей, як теорія пізнання, психологія, штучний інтелект, нейрофізіологія, лінгвістика. Зазначене розмаїття дисциплін, об’єднаних ідеєю пізнання внутрішньої організації розуму, деякою мірою підпорядковувало їх когнітивістиці, відсуваючи власні об’єкти дослідження або традиційні шляхи їх пізнання на задній план. Нова система поглядів, зокрема й на мову, усе частіше іменувалася революційною. У лінгвістиці міцнішали думки про нову науку про мову й неважливість традиційних її обстежень, при цьому часом навіть забували, що саме мова може слугувати прототипом для досліджень когніції.Item Лингвальные и экстралингвальные условия формирования эквивалентов слова в системе украинского языка(2005) Лучик, АллаСтаття про прислівникові еквіваленти слова в українській мові.Item Моделювання як інтерпретація парадигматичних властивостей еквівалентів слова(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Лучик, Алла; Суховець, ЮліяДослідження присвячене аналізу динамічних процесів у системі прислівникових еквівалентів слова. За допомогою обстежень новітніх джерел ілюстративного матеріалу та прийому моделювання доводиться, що за схемами моделей відкритої структури, побудованих на початку століття, регулярно утворюються нові одиниці, тим самим поповнюючи лексичний склад української мови. Свідченням цьому стають значно потужніші моделі, побудовані від еквівалентів слова, виявлених у текстах письменників останнього десятиліття, порівняно з ілюстративним матеріалом попередніх періодів.Item Національно-специфічне у зменшувально-пестливих та збільшувально-згрубілих похідних української і польської мов(2009) Лучик, АллаВ статті на підставі аналізу демінутивних та аугментативних іменників української і польської мов встановлюється спільне і відмінне у способах відображення явищ навколишньої дійсності носіями двох споріднених мов. Здійснюється аналіз подібних за формою вираження і способами творення похідних, який дозволяє встановити семантико-стилістичні розбіжності у сфері демінутивно-пестливих і аугментативно - згрубілих іменників досліджуваних мов.Item Некоторые аспекты изучения словообразования существительных русского языка в польской аудитории(2011) Лучик, АллаСтатья посвящена аспектам изучения словообразования существительных русского языка в польской аудиторииItem Ойконімний словотвір у топонімному просторі В. В. Лучика(2024) Лучик, АллаУ статті проаналізовані системно-структурні властивості ойконімів, зафіксованих "Етимологічним словником топонімів української мови" В. В. Лучика. Матеріали саме цього словника, який подає власні назви, поширені на всіх українських теренах, дозволяють дослідникам виходити за межі регіональних обстежень онімної лексики. Тому стає можливим установлення властивостей словотворення кожної окремої групи топонімів із подальшим зведенням їх в інтегровану мікросистему проміжного словотвірного рівня. Обстеження реєстрових ойконімних одиниць другого рівня онімізації дало змогу встановити продуктивні, середнього ступеня продуктивності й непродуктивні способи словотворення, а також розряди мотивувальних основ. З'ясовано, що досліджувані одиниці переважно походять від інших власних назв – гідронімів, антропонімів, етнонімів, хоронімів, ергонімів, а також апелятивів, рідше – від географічних термінів. До продуктивних способів словотворення ойконімів належать лексико-семантичний, суфіксальний, основоскладання. Лексико-семантичний спосіб творення найактивніше діє у сфері простих ойконімів другого рівня онімізації, складні ж ойконіми постають іншими шляхами. Складносуфіксальний спосіб виявляє середній ступінь продуктивності у сфері ойконімної лексики, а непродуктивними тут виступають суфіксально-префіксальний і власне-префіксальний. За ступенем продуктивності поділені в дослідженні також словотворчі морфеми. В ойконімному класі одиниць високий ступінь продуктивності демонструють суфікси -івк-а, -ів- (-ов-е), -ин- (-ин-е), -к-а, середній – -ськ, низький – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анськ. Установлені також поодинокі використання окремих суфіксів і префіксів, продуктивність яких у дослідженні вважається нульовою: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. Доведено, що творення похідних ойконімів значною мірою збігається з відповідними процесами в апелятивній лексиці, а це стає однією зі сходинок до побудови інтегральної картини українського синхронічного словотворення, яка б рівною мірою відбивала дериваційні процеси у сфері апелятивної, топонімної та відтопонімної лексикиItem Просяник Оксана Петрівна [електронний ресурс](2023) Лучик, АллаСтаття з "Енциклопедії Сучасної України : онлайн", у якій йдеться про мовознавця, доктора філологічних наук, професора Просяник Оксану Петрівну.