Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра загального і слов’янського мовознавства by Author "Лучик, Алла"
Now showing 1 - 13 of 13
Results Per Page
Sort Options
Item Еквіваленти слова як маркери семантичних станів: еволюційна модель у діалозі з ШІ(2025) Лучик, АллаУ статті розглянуто прислівникові еквіваленти слова (ЕС) як маркери семантичних станів, що модифікують дію і формують когнітивні події в мовній свідомості. На основі теорії семантичних станів В. А. Широкова обґрунтовано еволюційний статус ЕС як конструкцій, які поєднують граматичну стабільність, семантичну багатовимірність і функційну гнучкість. У межах дослідження запропоновано класифікацію понад сорока типів когнітивних станів, які референціюються еквівалентами слова: темпоральні, емоційні, когнітивні, соціальні, мотиваційні, оцінні, топологічні тощо. ЕС постають як лексеми стану, здатні перемикати когнітивну рамку, актуалізувати емоційні, соціальні, темпоральні, мотиваційні та інші параметри мовної поведінки. У співпраці з цифровим агентом (штучним інтелектом) було розроблено алгоритм автоматизованого розпізнавання ЕС, який включає граматичну, синтаксичну, семантичну та інтонаційну перевірку, а також дефініційну верифікацію. Експериментальне застосування алгоритму до українського художнього дискурсу (твори Ліни Костенко, Панаса Мирного, Івана Багряного, Олександра Довженка та ін.) підтвердило його ефективність: ШІ безпомилково виокремлював ЕС, супроводжуючи їх коментарями щодо типу стану і семантичної функції. Особливу увагу приділено критерію синтаксичної автономності, який досі не був вербалізований у наукових працях, але виявився ключовим для уникнення омонімії. Авторка несе повну відповідальність за наукову концепцію, структуру і висновки, водночас визнаючи внесок цифрового агента як суб’єкта аналітичної взаємодії. Такий підхід відповідає принципам етики співтворчості, що передбачає прозорість, визнання ролі ШІ та збереження академічної доброчесності. Запропонована модель ЕС відкриває перспективи для корпусної розмітки, лексикографії, NLP-моделювання та розвитку міждисциплінарної методології в сучасному мовознавстві.Item Зауваги щодо створення граматики мовних процесів(2014) Лучик, АллаУ статті аргументується необхідність і обстоюється доцільність створення граматики мовних процесів. Відзначається, що забезпеченню реалізації цього проекту значною мірою сприятиме створення корпусу перехідних явищ мовної системи, а також наявність національного лінгвістичного корпусу та його технологічного забезпечення.Item Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаУ статті проаналізовано можливості застосування методів лінгвістичних досліджень у руслі сучасної еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми, з’ясовано актуальність традиційних підходів для наукових пошуків у цій парадигмі. Доведено, що класифікація методів, розроблена С. І. Дорошенком на початку ХХІ століття, виявляється актуальною для новітніх наукових досліджень. На прикладі дефініції зіставного методу, сформульованого С. І. Дорошенком, простежено, що система поглядів ученого на лінгвістичні методи мала певною мірою випереджувальний характер для вітчизняної науки.Item Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаСтаття присвячена пам’яті професора Сергія Івановича Дорошенка, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України. Спостереження за методологічними розробками українських мовознавців ХХ–ХХІ ст., зокрема і працями С. І. Дорошенка, виконаними в дусі Харківської лінгвістичної школи, дозволяють стверджувати, що на сьогодні вітчизняна лінгвістика озброєна необхідним інструментарієм, зокрема сучасними методами дослідження, котрі дозволяють здійснювати всебічні обстеження свого об’єкта, яким виступає мова як найдосконаліша інформаційна система. За допомогою розроблених методів, наявних сучасних лінгвістичних теорій, у межах еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми українські мовознавці сьогодні вже здійснюють вагомий внесок у пізнання цілісної картини світобудови.Item Концепція побудови мовної картини світу в працях Л. А. Лисиченко як наукове підґрунтя для вітчизняних лінгвокогнітивних студій(2023) Лучик, АллаОстанні десятиліття ХХ й початок ХХІ століть знаменувалися активізацією пошукової діяльності в галузі когнітивної лінгвістики. Багато відомих учених відстоювали думку про необхідність певного переходу під "парасольку" когнітивістики, наприклад, таких наукових галузей, як теорія пізнання, психологія, штучний інтелект, нейрофізіологія, лінгвістика. Зазначене розмаїття дисциплін, об’єднаних ідеєю пізнання внутрішньої організації розуму, деякою мірою підпорядковувало їх когнітивістиці, відсуваючи власні об’єкти дослідження або традиційні шляхи їх пізнання на задній план. Нова система поглядів, зокрема й на мову, усе частіше іменувалася революційною. У лінгвістиці міцнішали думки про нову науку про мову й неважливість традиційних її обстежень, при цьому часом навіть забували, що саме мова може слугувати прототипом для досліджень когніції.Item Лингвальные и экстралингвальные условия формирования эквивалентов слова в системе украинского языка(2005) Лучик, АллаСтаття про прислівникові еквіваленти слова в українській мові.Item Моделювання як інтерпретація парадигматичних властивостей еквівалентів слова(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Лучик, Алла; Суховець, ЮліяДослідження присвячене аналізу динамічних процесів у системі прислівникових еквівалентів слова. За допомогою обстежень новітніх джерел ілюстративного матеріалу та прийому моделювання доводиться, що за схемами моделей відкритої структури, побудованих на початку століття, регулярно утворюються нові одиниці, тим самим поповнюючи лексичний склад української мови. Свідченням цьому стають значно потужніші моделі, побудовані від еквівалентів слова, виявлених у текстах письменників останнього десятиліття, порівняно з ілюстративним матеріалом попередніх періодів.Item Національно-специфічне у зменшувально-пестливих та збільшувально-згрубілих похідних української і польської мов(2009) Лучик, АллаВ статті на підставі аналізу демінутивних та аугментативних іменників української і польської мов встановлюється спільне і відмінне у способах відображення явищ навколишньої дійсності носіями двох споріднених мов. Здійснюється аналіз подібних за формою вираження і способами творення похідних, який дозволяє встановити семантико-стилістичні розбіжності у сфері демінутивно-пестливих і аугментативно - згрубілих іменників досліджуваних мов.Item Некоторые аспекты изучения словообразования существительных русского языка в польской аудитории(2011) Лучик, АллаСтатья посвящена аспектам изучения словообразования существительных русского языка в польской аудиторииItem Ойконімний словотвір у топонімному просторі В. В. Лучика(2024) Лучик, АллаУ статті проаналізовані системно-структурні властивості ойконімів, зафіксованих "Етимологічним словником топонімів української мови" В. В. Лучика. Матеріали саме цього словника, який подає власні назви, поширені на всіх українських теренах, дозволяють дослідникам виходити за межі регіональних обстежень онімної лексики. Тому стає можливим установлення властивостей словотворення кожної окремої групи топонімів із подальшим зведенням їх в інтегровану мікросистему проміжного словотвірного рівня. Обстеження реєстрових ойконімних одиниць другого рівня онімізації дало змогу встановити продуктивні, середнього ступеня продуктивності й непродуктивні способи словотворення, а також розряди мотивувальних основ. З'ясовано, що досліджувані одиниці переважно походять від інших власних назв – гідронімів, антропонімів, етнонімів, хоронімів, ергонімів, а також апелятивів, рідше – від географічних термінів. До продуктивних способів словотворення ойконімів належать лексико-семантичний, суфіксальний, основоскладання. Лексико-семантичний спосіб творення найактивніше діє у сфері простих ойконімів другого рівня онімізації, складні ж ойконіми постають іншими шляхами. Складносуфіксальний спосіб виявляє середній ступінь продуктивності у сфері ойконімної лексики, а непродуктивними тут виступають суфіксально-префіксальний і власне-префіксальний. За ступенем продуктивності поділені в дослідженні також словотворчі морфеми. В ойконімному класі одиниць високий ступінь продуктивності демонструють суфікси -івк-а, -ів- (-ов-е), -ин- (-ин-е), -к-а, середній – -ськ, низький – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анськ. Установлені також поодинокі використання окремих суфіксів і префіксів, продуктивність яких у дослідженні вважається нульовою: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. Доведено, що творення похідних ойконімів значною мірою збігається з відповідними процесами в апелятивній лексиці, а це стає однією зі сходинок до побудови інтегральної картини українського синхронічного словотворення, яка б рівною мірою відбивала дериваційні процеси у сфері апелятивної, топонімної та відтопонімної лексикиItem Онімний простір Кіровоградщини у працях В. В. Лучика(2025) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаДля стабільного розвитку вітчизняної ономастики відіграють значну роль регіональні дослідження онімної лексики. Показовими стосовно цього є наукові пошуки, здійснені на матеріалі онімів Кіровоградщини, де у минулому столітті сформувалося дослідницьке середовище ономастів, лідером яких тривалий час був В. В. Лучик. Учений розробив свою методику збирання фактичного матеріалу, здійснив польові дослідження, ознайомився з історією краю, створив Центральноукраїнську топонімічну лабораторію, заохотивши до її роботи як досвідчених, так і молодих фахівців, організував періодичне видання наукових праць. Проте одними із найбільших досягнень В. В. Лучика були його власні наукові описи онімів Кіровоградщини, де передовсім переважала гідронімна і лімнонімна лексика. Науковцем були проаналізовані й етимологізовані сотні назв річок, ставків, струмків, джерел, боліт. До кола інтересів дослідника входили і такі розряди онімів, як ойконіми, топоніми, мікротопоніми, ороніми, урбаноніми та ін. Цей фактичний матеріал ліг в основу двох монографій, двох словників і низки інших публікацій. Крізь призму етимологізування власних назв Кіровоградщини учений усвідомлював увесь вітчизняний онімний простір, представлення якого, пройшовши випробування у низці статей, поданих до фахових вітчизняних і закордонних видань, у доповідях на міжнародних і всеукраїнських ономастичних конференцій, найбільшою мірою відбився в авторському "Етимологічному словнику топонімів України". Усвідомлення онімного простору Кіровоградщини вплинуло і на загальнотеоретичні погляди вченого, якими він ділився у своїх наступних публікаціях, частина з яких входила до енциклопедичних видань ономастичного спрямування, а також історичного і міждисциплінарного характеру. Особливе місце відіграло опрацювання онімного матеріалу Кіровоградщини у створенні В. В. Лучиком теорії середньонаддніпрянської прабатьківщини слов’ян.Item Просяник Оксана Петрівна [електронний ресурс](2023) Лучик, АллаСтаття з "Енциклопедії Сучасної України : онлайн", у якій йдеться про мовознавця, доктора філологічних наук, професора Просяник Оксану Петрівну.Item Синтаксичний рівень мовної системи у термінології різних лінгвістичних шкіл(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2026) Лучик, АллаМета дослідження. Простежити еволюцію та зіставити термінологію синтаксичного мовного рівня в різних лінгвістичних школах, щоб показати її роль як інструмента для розуміння наукових парадигм і типологічних моделей.