Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра української мови by Author "Дика, Людмила"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Говірка села Машеве Чорнобильського району: частина перша: тексти(2003) Бідношия, Юрій; Дика, ЛюдмилаКнига є частиною монографічного опису говірки та традиційної культури с. Машеве, мешканці якого після Чорнобильської катастрофи 1986 року були компактно переселені в с. Лукаші Баришівського р-ну Київської обл. У 1997 – 2001 роках від переселенців старшого віку здійснено аудіозапис різнотематичних розповідей, а також пісень, замовлянь, переказів і зразків малих фольклорних жанрів. Тексти паспортизовано, подано у фонетичній транскрипції та паралельно у призначеній для нефілологів транслітерації. Представлені матеріали зберігають адекватний мовно-культурний образ втраченої частини Полісся.Item "Записки о Южной Руси" Пантелеймона Куліша як перший збірник українських діалектних текстів(2022) Дика, ЛюдмилаУ статті запропоновано розглянути "Записки о Южной Руси", опубліковані в 1856–1857 рр., як перший збірник (протохрестоматію) українських діалектних текстів. Підкреслено новаторство П. Куліша у створенні видання, зокрема подання в книзі паспортизації записаних матеріалів – вказівки імені, віку інформатора, місця його проживання та виду діяльності, обставин запису тощо. Важливу роль в оформленні текстів як діалектних (а не тільки фольклорних) пам’яток зіграла спеціально розроблена орфографічна система, спрямована на максимально точну передачу українських звуків, а також відзначення наголосів у всіх словах (зокрема й логічних наголосів, які дають змогу передавати ритмо-мелодичну структуру фраз). Переклад українських текстів російською мовою, зроблений П. Кулішем для удоступнення змісту для російськомовних читачів, із погляду сучасної діалектології можна вважати аналогом глосаріїв у сучасних збірниках діалектних текстів (в окремих випадках П. Куліш робив спеціальні примітки щодо значення та вживання певних українських лексем). У статті зазначено, що, попри редакторські втручання в первинний текст, П. Куліш зберіг у багатьох випадках місцеві особливості, що дає змогу чіткіше уявити, якою бачив П. Куліш українську літературну мову, тобто які елементи, особливо фонетичного та граматичного рівнів, він вважав загальноукраїнськими; наприклад, серед фонетичних особливостей – рефлекс і на місці ě, етимологічних о та е. Водночас збереження в текстах місцевих особливостей, наприклад, дієслів з інфінітивом на - т’, може вказувати на те, що П. Куліш припускав варіантність у літературній мові й фіксував форми, які не суперечать духу української мови. Така позиція виявилася далекоглядною, оскільки в сучасній українській літературній мові ці форми є нормативними, як і форми родового відмінка іменників жіночого роду ІІІ відміни солі – соли. Матеріал, розглянутий у статті, розширює бачення мовної програми П. Куліша, яку він реалізовував у своїх літературних творах та перекладах, і ролі рідного П. Кулішу східнополіського говору.Item Синонімія в українській мові і проблеми суржику (на прикладі синонімійного ряду зі значенням "мабуть")(2023) Дика, Людмила; Шведова, МаріяУ статті на базі основних лексикографічних праць ХІХ–ХХ ст., корпусу ГРАК, матеріалів Атласу української мови, діалектних хрестоматій тощо здійснено зіставний лексикографічний синхронно-діахронний аналіз значень лексеми ‘мабуть’; на прикладі конкуренції ‘мабуть/навєрно’ розглянуто причини, що сприяють затриманню в сучасному розмовному мовленні чужих елементів.Item Історія і нормативний статус прийменника / префікса од‑ в українській мові нового часу(2022) Дика, Людмила; Шведова, МаріяThe article deals with the history of competition and standardization between the variants од‑/від‑ (both as preposition and prefix) in the Ukrainian language. Historically they are related to different groups of dialects. In the southwestern dialectal zone, with the exception of the northern dialects of the Volyn and Carpathian areas, the variant від‑ prevails, while the variant од‑ is predominant in the north of the country. The variant од‑ was typical for standard Ukrainian of the 19th‑early 20th century. After a period of competition with від‑ it lost out because of the artificial limitation of its use. This happened in the early 20th century due to the desire to employ forms that would give the literary language a national character, since the від‑ variant is notably different from both Polish and Russian. The history of од‑/від‑ competition is investigated on the material of dictionaries, 1920s’ grammars and modern linguistic research. The history of од‑/від‑ preposition and prefix variants was researched as well within the Ukrainian language corpus, which includes texts from the 19th to the 21st centuries. Shown are the points of variation related to regional and chronological properties, to authors’ individual preferences and to certain lexemes.