Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Номінація шаг в українській мові: актуалізація, реінтерпретація, сполучуваність, етимологія(2024) Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто функціонування номінації грошової одиниці шаг в українській мові нового періоду. На матеріалі художніх, діалектних, історичних і фольклорних текстів показано, що назва шаг на початку ХІХ ст. позначала конкретну монету, а пізніше — будь-яку малу кількість грошей. Констатовано, що лексема шаг належить до староукраїнської спадщини, яка збереглася в новій українській літературній мові. Більшість етимологічних джерел наполягає на українському походженні досліджуваної назви. До початку ХХ ст. лексема шаг пасивізувалася, проте завдяки своїй високій частотності в попередній період пройшла процес фразеологізації і стала елементом багатьох фразем, які активно вживані в сучасній українській літературній мові. Номінацію шаг для позначення сотої частини гривні вперше закріпив "Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів", який ухвалила Мала Рада УНР 1 березня 1918 р. Після поразки Української революції 1917–1921 рр. назва шаг перейшла до категорії історизмів. З відновленням незалежності України 1991 р. розпочався новий етап актуалізації найменування шаг. Під час запровадження в обіг національної грошової одиниці гривні 1996 р. з’явилася ідея повернути найменування шаг для номінації української розмінної монети. Проте в той час соту фракцію гривні назвали копійкою — давнім запозиченням з російської мови. Національний банк України 2 вересня 2024 р. ініціював заміну назви розмінної монети копійка на шаг. Почався новий процес актуалізації та реінтерпретації найменування шаг в українській мові.Item Лексема "малорос" в імперському і антиколоніальному дискурсах(2024) Ясакова, НаталіяУ статті висвітлено динаміку семантичних і прагматичних параметрів лексеми малорос у контексті формування та розвитку уявлень про українську модерну націю. Після Української революції 1917–1921 років ця звична для офіційного дискурсу російської імперії лексема стала важливою ідеологемою українського антиколоніального дискурсу. Поява нового значення із пейоративною конотацією, розвиток відношень протилежності між лексемами українець і малорос засвідчує формування уявлень про українську модерну націю через заперечення імперських цінностей. Завданням української постколоніальної лінгвістики є адекватне потрактування тих лексем, що демонструють статус українців у російській і радянській імперіях, вияви антиколоніальної боротьби. Ключові слова: імперськийItem Засоби вираження ідеологічно оцінних значень в українському радянському дискурсі ІІ половини ХХ століття(Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2024) Калиновська, ОксанаУ статті розглядається вплив ідеології на радянську мовну практику 60-80 років ХХ століття. На основі аналізу текстів партійних документів встановлено, що основними засобами вираження ідеологічно оцінкових значень є атрибутивна лексика, повтор та складений іменний присудок. Особливу увагу приділено їхній системній організації та семантичній ролі в ідеологічному просторі радянської комунікації.Item Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : контрольні роботи : для студентів спеціальності "українська мова та література"(2021) Сегін, ЛюбомирУ виданні запропоновано контрольні завдання, що дадуть змогу якісно організувати підсумковий тематичний контроль і самостійну роботу студентів із морфеміки, словотвору та морфонології. Для студентів денної та заочної форм навчання, аспірантів, викладачів вишів.Item Новаторська лексикографічна праця для навчання української мови як іноземної та поширення знань про Україну у світі(2024) Ренчка, ІннаРецензія на: Shevchuk, Yuri I. (2022).Ukrainian-English collocation dictionary for students of Ukrainian(Шевчук, Юрій І. Українсько-англійський комбінаторний словник). Second printing (corrected). New York: Hippocrene Books, Inc., 970 p. Для успішного опанування іноземної мови важливо не лише знати певну кількість слів цієї мови, розуміти їхнє значення, а й уміти поєднувати їх з іншими словами у словосполучення та речення. Цінними джерелами, які допомагають упоратися з цим завданням, є комбінаторні словники — лексикографічні праці, головною метою яких є описати, висвітлити те, як зареєстровані в них одиниці взаємодіють і поєднуються з іншими в типові мінімальні сполуки, наприклад двочленні, та в речення у живому потоці мовлення. Засвоєння комбінацій слів, що виконують визначені комунікативні завдання, дає змогу користувачам таких словників краще розуміти мову, яку вони вивчають, її нюанси та тонкощі, а водночас поглибити свої знання про мовну картину світу носіїв мови, їхній світогляд, отримати інформацію про особливості суспільного життя відповідної країни та саму країну, її історію та культуру. Такою працею є "Українсько-англійський комбінаторний словник" (УАКС) кандидата філологічних наук, старшого лектора української мови Колумбійського університету (Нью-Йорк, США) Ю. Шевчука.Item Чи можливо запланувати майбутнє?(2024) Кадочнікова, ОленаРецензія на: Селігей, Пилип. Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології. (2023). URL: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/seligei/. Статус єдиної державної мови створив для української сприятливі передумови для повноцінного розвитку, однак фактично не усунув труднощів, із якими їй доводиться стикатися в постколоніальній і постлінгвоцидній Україні. Поряд із нагальними питаннями подолання згубних наслідків минулого і гармонізації мовного життя країни сьогодні не менш гостро постає проблема перспективи розвитку української держави загалом і місця української мови в ній зокрема. Попри те, що в українському науковому дискурсі майже немає ґрунтовних футурологічних студій, П. Селігей пропонує увазі читачів перше в українській лінгвістиці комплексне дослідження, загальна мета якого — "з’ясувати можливості для повороту мовознавчої науки до майбутнього, накреслити шляхи примноження її прогностичного потенціалу" (с. 7) та запропонувати бачення перспектив розвитку національної мови.Item Сучасні підходи до навчання української мови як іноземної(2024) Павленко, ОксанаГеополітичні та світоглядні реалії сьогодення змінюють погляд світової спільноти на Україну. Після Революції гідности та головно в часи загарбницької російсько-української війни, в якій українці проявляють надзвичайну стійкість і мужність, на Заході значно зростає інтерес до української мови та культури. До прикладу, у 2023/2024 навчальному році значно зросла кількість охочих вивчати українську мову в Гарвардському університеті. Важливим у цьому контексті є питання створення якісної навчально-дидактичної літератури для вивчення української мови як іноземної. Саме таким посібником є навчальне видання Юрія Шевчука "Українська мова для початківців".Item Основні тенденції у словотвірному освоєнні новітніх запозичень для позначення дій і станів в українській літературній мові ХХІ ст.(2024) Куцак, ГаннаУ статті проаналізовано словотвірне освоєння новітніх іншомовних лексем для позначення дій і станів в українській мові XXI ст., установлено тенденції відбору словотворчих засобів для їх дієслівного оформлення в контексті словотвірних норм. Систематизовано регулярно вживані питомі дієслівні словотворчі суфікси, що експлікують процесуальну семантику в освоєних чужомовних лексемах, виявлено варіанти їх адаптування до дієслівної системи української літературної мови.Item Активні та пасивні конструкції в мовній практиці студентів-філологів закладів вищої освіти України(2024) Лаврінець, ОленаУ статті проаналізовано співвідношення активних і пасивних конструкцій в українсько- мовній практиці студентів-філологів. На основі проведеного анкетування визначено обсяг та ієрархію парадигми пасивних конструкцій. Окреслено тенденції у виборі того чи того типу пасивної конструкції. Оцінено рівень обізнаности студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти України зі специфікою синтаксичних норм української літературної мови.Item Інтерактивна карта мікротопонімів села Великі Дідушичі як засіб збереження і дослідження онімів(2024) Сегін, Любомир; Тищенко, ЛарисаУ запропонованій статті представлено інтерактивну карту мікротопонімів села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області, створену в застосунку Google Maps, яка слугує платформою не лише для відображення картографічних відомостей, але й як джерело різноманітної лінгвістичної інформації про мікротопоніми. На прикладі одного населеного пункту простежено поетапність створення мапи, а саме: пошук у розділі "Мої карти" на Google-диску карти села, іменування, у рубриці "Опис" наповнення інформацією про населений пункт, нанесення оніма на карту, подання різноманітних лінгвістичних відомостей про мікротопонім (особливості місцевої вимови, граматичної інформації, тип іменованого об’єкта, тип за будовою, спосіб творення, семантика мотиваційної основи тощо). Наголошено на можливостях використання інтерактивних карт для різноманітних дослідницьких потреб: поділ на семантичні групи, виділення структурних типів, способів творення, формування ареалів мікротопонімів, що продемонстровано на прикладах. Закцентовано увагу на ключових дефініціях розвідки (інтерактивна карта, мікротопонім), доповненні створеної інтерактивної карти новими назвами та позалінгвістичною інформацією (фото, відео, легенди, перекази, історії), яка розширює сприйняття назви та сприяє зацікавленню значно більшої кількості людей, а також на можливостях використання такої інформаційної платформи в навчальному процесі філологічних спеціальностей під час вивчення діалектології, мікротопонімії, лінгвокультурології (зокрема в умовах дистанційного або змішаного навчання), в укладанні краєзнавчих довідників, для пізнання історії свого рідного села.Item Езотеричні передбачення під час війни: комунікативний аспект(2023) Доценко, ОленаТези наукової доповіді учасника ХХІV Міжнародної науково-практичної конференції "Людина, культура, техніка в новому тисячолітті", м. Харків, 30 травня 2023 року.Item Зміни граматичних норм числа в питомих та іншомовних назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаУ статті простежено динаміку граматичної категорії числа в питомих та іншомовних іменникових назвах взуття сучасної української мови. Виокремлено ядро, приядерну зону та периферію номенів взуття за граматичним значенням числа, зафіксованим у друкованих і/або електронних словниках сучасної української літературної мови. З ’ясовано чинники непослідовної репрезентації іменникових назв взуття за категорією числа в лексикографійних джерелах.Item Мікротопоніми антропогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області(2023) Сегін, ЛюбомирПроаналізовано лексико-семантичні особливості мікротопонімів антропогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У результаті дослідження 286 назв малих географічних об'єктів виділено 11 семантичних груп, у кожній із яких окреслено значення мотивувальних основ, їхню етимологію. З'ясовано, що серед досліджуваних назв домінують найменування, пов'язані з основами на позначення житлових, культурних, господарських та побутових споруд, які стали базою творення 43 власних назв різної структури. Виявлено, що найпродуктивнішими номенами є церква / дорога і лєнія – відповідно 5 і 9 похідних.Item Мікротопоніми натурогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області(2023) Сегін, ЛюбомирУ статті проаналізовано особливості мікротопонімів натурогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У результаті аналізу 281 мікротопоназви виокремлено 8 семантичних груп, у кожній із яких окреслено значення мотивувальних основ, з’ясовано їхню етимологію. З’ясовано, що найбільш вагому частку в ономастиконі села займає термінологія на позначення водних реалій та мікротопоніми, сформовані на базі фітотермінології, які й стали основою творення 29 i 34 пропріативів. Найбільшу кількість найменувань зафіксовано від апелятивів калибаня / став і луг – 6 і 9 номінацій.Item Мовні засоби творення в медіапросторі комічного в реаліях українсько-російської повномасштабної війни(2023) Павленко, ОксанаУ статті проаналізовано мовні засоби творення комічного в сучасному українському медіапросторі. Установлено, що сміхова культура українців містить прадавні ознаки, концентрує в собі уявлення, цінності та переживання пращурів. Визначено причини сплеску комічного в медійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни, які розуміємо як своєрідну захисну реакцію на жахіття війни, що дає змогу боротися з травмами та водночас вести запеклі бої на інформаційному фронті. Розкрито роль комічного в медіапросторі в період російсько-української війни. Установлено, що комічне в медійному просторі допомагає українцям не лише черпати сили в несправедливій ганебній війні, а й вести інформаційне протистояння з ворогом, викривати брехню та фальшиві наративи, що їх просувають росіяни як на теренах України, так і в міжнародному медійному просторі та на міжнародних дипломатичних майданчиках. Уточнено поняття "комічне", яке набуває ознак своєрідної зброї, що дає змогу українцям викривати справжню сутність брехливого й підступного ворога, знеславити наміри, передбачити та нівелювати загрози, що просувають окупанти. Здійснено лінгвістичний аналіз висловлювань перших осіб держави, їхніх помічників, регіональних очільників, дипломатів та дописи-заяви міністерств, які містять комічні елементи й активно висвітлені в медійному просторі в період повномасштабної російсько-української війни. Визначено основні мовні засоби, використовувані в медіапросторі України задля надання мовленню комізму, з-поміж яких виокремлено: неологізми (рашизм, чмобіки, байрактарити); термінологічну лексику (орбіта, холодильна камера, планшети, смартфони, денуклеаризація), антоніми (маленький правитель великої країни), оніми (Бавовнятко), метафори (бризнути отрутою в бік України), евфемізми (не дуже твереза заява), епітети (бойові птахи, бойове зерно), оксюморони (зворотний наступ) тощо.Item Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни(2023) Доценко, ОленаПредметом дослідження є езотеричні прогнози як один зі способів створення вербальної моделі майбутнього. Матеріалом дослідження став медійний текстовий і відеоконент, у якому представлено езотеричні передбачення, ворожіння, пророкування про хід російсько-української війни після повномасштабного вторгнення армії країни-агресора на територію України. Нині українці, які потерпають від злочинних дій російської армії та інформаційної війни, організованої владою й пропагандистськими мас-медіа РФ, постійно перебувають у стані стресу, є дуже чутливими до езотеричного контенту, який створює ілюзію розуміння ситуації , провокує неправильні висновки й учинки, може призводити до виникнення небезпечних для життя і здоров’я громадян ситуацій . Отже, у країні гостро постала проблема диференціації ефективної та маніпулятивної прогностики, що зумовлює актуальність вивчення її комунікативно-прагматичних особливостей , верифікації передбачень і поширення інформації про якість прогностичного медійного контенту. Метою публікації стало виокремлення й дослідження езотеричних передбачень як особливого типу вербального моделювання майбутнього, що відрізняються від наукових і наївних емпіричних прогнозів комунікативною метою, своєрідним свідомо організованим невербальним тлом повідомлень про майбутнє та засобами мовного впливу на реципієнта. Результати дослідження засвідчили маніпулятивний характер езотеричних прогнозів, зорієнтованих здебільшого на залучення аудиторії до медійних каналів відповідного змісту, а також формування вигідної замовникам такого контенту суспільно-політичної позиції , потрібної оцінки подій , що відбуваються в Україні та світі. З мовного погляду для езотеричних передбачень типовими є конструкції імперативного типу, з експліцитно реалізованою епістемічною модальністю достовірності, вираженої модусами віри, знання, переконання. Цим аналізований тип прогнозів відрізняється від наукових і наївних емпіричних, для яких характерна невпевненість автора повідомлення в змісті передбачення, що виражається в конструкціях з епістемічною модальністю гіпотетичного типу за допомогою лексичних засобів із семантикою невизначеності, непевності. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше проаналізовано мовні та екстралінгвальні засоби реалізації езотеричних передбачень в умовах російсько-української війни. У перспективі доречно дослідити наукові та наївні емпіричні прогнози, визначити характер їхнього впливу на споживачів медіаконтенту.Item Українська мова для іноземних студентів : граматичні таблиці, завдання, тексти, діалоги, тести для рівнів А1–В2 : [навчальний посібник](НаУКМА, 2024) Ренчка, ІннаУ навчальному посібнику "Українська мова для іноземних студентів. Граматичні таблиці, завдання, тексти, діалоги, тести для рівнів А1–В2" подано базові відомості з української граматики в наочних таблицях, а також тренувальні завдання, діалоги і тексти для читання. Запропонований матеріал спрямований на узагальнення, систематизацію і закріплення знань з української мови від рівня А1 до В2, вироблення стійких навичок використання комунікативних конструкцій, формування мовної компетенції в навчально-професійній, соціально-побутовій та соціально-культурній комунікації українською мовою як іноземною. Для іноземних студентів, викладачів, а також усіх, хто вивчає українську мову.Item Вербалізація спротиву радянській ідеології в дискурсах І. О. Світличного та Н. О. Світличної(2022) Ренчка, ІннаУ статті досліджено антитоталітарні вияви в мові, що їх трактуємо як альтернативний комунікативний дискурс в умовах панування радянської тоталітарної ідеології. На основі епістолярних, публіцистичних, художніх та мемуарних текстів Івана та Надії Світличних визначено та проаналізовано мовні форми та засоби антитоталітарної комунікації в українському дисидентському середовищі. З’ясовано, що мовними формами протидії радянській ідеології були такі, як пародіювання офіційного дискурсу, уведення одиниць радянської новомови в іронічний, комічний та критичний контексти, деформація прецедентних текстів новомови — гасел, сталих висловів, штампів, кліше тощо, поєднання контрастних за функціональним призначенням компонентів викладу, застосування езопової мови та елементів мовної гри.Item Семантико-прагматичниий потенціал прецедентного висловлення в українському масмедійному дискурсі(2022) Кобченко, НаталяЗагальновідомо, що прецедентні феномени є тими знаками, які репрезентують специфіку існування й мислення певної лінгвоспільноти, втілюючи засадничі концепти її ментальности й культури, демонструючи її ідентичність та транслюючи її історичну пам’ять. Відповідно, зі зміною умов існування певної лінгвоспільноти змінюється і фонд її прецедентних феноменів. Потужним чинником, що зумовив оновлення корпусу прецедентних феноменів представників української лінгвокультури, стала втрата Україною свого понад трьохсотлітнього колоніального статусу. Ознайомлення із забороненими або викривлено потрактованими в радянські часи постатями історичних діячів та культурним спадком (не тільки тоталітарної доби) і, відповідно, суспільна оцінка їхньої значущости сприяють не лише актуалізації забутих прецедентних феноменів, а й витворенню нових. Яскравою ілюстрацією останнього є функціювання в комунікативному просторі українців вислову Євгена Чикаленка про те, що Україну треба любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені. Сьогодні цей афоризм став відомішим, ніж постать самого автора, і увійшов до складу прецедентних феноменів української лінгвокультури. Це підтверджують і тенденція втрати ним паспортизованости (доволі поширене вживання без зазначення автора та навіть приписування іншим відомим особам, здебільшого Петрові Яцику), і функціювання в публічному дискурсі численних його структурних і лексичних варіантів. До того ж ці варіанти подекуди транслюють дещо інші порівняно з оригінальними висловленнями змістові наповнення та модальні плани. Тому мета цієї розвідки – з’ясувати семантичні зміни Чикаленкового вислову й простежити його прагматичні функції у сучасному масмедійному дискурсі. Реалізація цього сприятиме осягненню функційної ролі окремого прецедентного феномену в постколоніальному суспільному дискурсі певної лінгвоспільноти та оцінці меж прецедентности, пов’язаних зі здатністю прецедентної одиниці до модифікацій і трансформацій.Item Багатоголосся України: дискурс нормативного регулювання(2022) Доценко, ОленаМатеріали доповіді учасника ХVІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції " Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи", (Київ, 17 листопада 2022 р.)