Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Досвід однієї незаснованої суспільної практики(Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023) Піскун, ВалентинаРозділ з книги "Заборонити рашизм". Українська революція (1917–1923 рр.) — одна з визначальних історичних подій в житті українців ХХ ст. Як провідна складова Східноєвропейської революції, породженої світовою війною й ідейними та суспільними протистояннями, вона охопила всі українські етнічні території. Запалавши в російській столиці у лютому 1917 р., полум’я революції перекинулося на Євразійський континент, збурило народи і стало потужним детонатором для трансформування імперських усталеностей і модернізації економічного та суспільного потенціалу країн, що внаслідок трирічного ведення війни потерпали від невизначеності, втоми й загальної розрухи.Item Лінгвоцидні практики Російської імперії в Україні за совєтської доби(Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023) Масенко, ЛарисаРозділ з книги "Заборонити рашизм". Жахіття, в яке нашу країну занурила війна, розв’язана Путіним, — різанина, масові вбивства цивільного населення, ґвалтування, перетворення квітучих міст на суцільні руїни — цілком виразно окреслило мету путінської Росії: знищити Україну та її людність. Звірства, що їх чинять російські війська, викликали шок в Україні. Виявилось, що значна частина українців не була готова до сприйняття Російської Федерації як ворожої держави, керівництво якої одержиме неоімперськими планами відновлення Радянського Союзу в його колишніх територіальних межах.Item Соціальне у мові та мова в соціумі : монографія на пошану доктора філологічних наук, професора Лариси Масенко(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Ясакова, Наталія; Шумицька, Галина; Селігей, Пилип; Кісс, Надія; Ренчка, Інна; Доценко, Олена; Колібаба, Лариса; Романюк, Світлана; Куцак, Ганна; Сегін, Любомир; Тищенко, Лариса; Підкуймуха, Людмила; Жуйкова, МаргаритаМонографія, створена на пошану професора Лариси Терентіївни Масенко, презентує обшир лінгвістичної проблематики, яка стосується вияву соціальної природи мови та функціювання української мови в різних соціальних умовах. Праця охоплює дослідження в галузі соціолінгвістики, лексикології, граматики, ономастики та лінгвістики тексту, демонструючи різноаспектність і потужність впливу соціальних чинників на мову. Для науковців, викладачів, студентів-філологів, а також усіх, кого цікавить мовознавство.Item Interventional Strategies in the Ukrainian Dubbing of The Simpsons Movie (2007)(2022) Weston, OlenaThis article analyses the interventional translation strategies employed in the Ukrainian dubbing of The Simpsons Movie (2007). Based on a parallel corpus of the English original and the Ukrainian dubbing, this paper argues that film translation frequently requires lexical adjustments by the translator in order to maintain the original context or to establish the desired emotional connection with the audience. The interventional strategies chosen for this paper and applied to detected Ukrainian fragments are generalisation, substitution and omission, which are elements of domestication strategies; and specification, which is an element of foreignization strategies. In the process of analysing the parallel corpus for The Simpsons Movie, an additional type of interventional strategy was detected and added as a fifth category: lexical domestication. This strategy relates to elements that have been deliberately created with the aim of introducing foreign replicas closer to the target language.Item Dialects in the Current Sociolinguistic Situation in Ukraine(2022) Bidnoshyia, Yuri; Dyka, LiudmylaThe article attempts to consider Ukrainian dialects from a sociolinguistic perspective. In particular, the article describes the factors which influence attitudes to dialects and determine its level of prestige. The main factors described are Ukraine’s language policy and teachers’ approaches to students’ language competence. The article gives examples of statements by scholars, writers, and dialect speakers about the place of dialect in literary language and in everyday communication, as well as the phenomenon of switching codes from dialect to literary language or from dialect to another language, which often causes discomfort for dialect speakers and provokes intolerance in their peers. Ways to form a positive image of dialects are proposed, which could help improve the image of the Ukrainian language. Important measures which could be taken to achieve this aim are an increase interest in the publication of dialect texts and the creation of literary works in dialect.Item Лексема український у дискурсі Російської імперії початку ХХ століття (на матеріалі "Щоденника" Євгена Чикаленка)(2021) Ясакова, НаталіяМета статті – на основі аналізу функціювання прикметника український у тексті щоденника, що описує суспільне життя Російської імперії початку ХХ століття, встановити актуальні для цього періоду особливості сприйняття відповідної ознаки. Джерельною базою дослідження стали контексти вживання лексеми український, що дібрані зі "Щоденника" Євгена Чикаленка – знаного діяча українського руху. Аналіз засвідчив своєрідність представлення українців у суспільному житті Російської імперії початку ХХ століття. Сполучувальні можливості досліджуваної лексеми демонструють широке коло денотатів, які мають або можуть мати ознаку "український". Найчастіше згаданий прикметник ужито з іменниками газета, громада, громадянство, інтелігент, клуб, людність, мова, народ, пʼєса, преса, театр, товариство, сцена, школа. Водночас контекст уживання атрибутивних сполучень із прикметником український нерідко виявляє несприятливі умови для реалізації відповідної ознаки. Підлеглий статус українців та прагнення його змінити виразно репрезентують часто вживані словосполучення українське питання, український рух і українська справа. Колективні уявлення про українців у Російській імперії початку ХХ століття демонструють ужиті в тексті щоденника синоніми. У контекстах, що описують думки і прагнення української спільноти, прикметник український співвідноситься з лексемами свій, наш, рідний, національний. В імперському дискурсі він корелює з лексемами інородчеський, малоруський, малоросійський, мазепинський, хохлацький (хахлацький), що актуалізують ставлення до українців як периферійного етносу, підлеглого російському народові, невіддільного від нього, а також небезпечного для імперії. Перспективним є ґрунтовне вивчення сполучувальних і парадигматичних характеристик прикметника український на матеріалі щоденникових записів, спогадів, а також публіцистичних текстів різних періодів.Item Формальні параметри сучасного українського вокатива: процеси уніфікації іменникової парадигми(2022) Кобченко, НаталяУ статті порушено проблему впливу соціально-політичних умов розвитку мови на її граматичну систему, на прикладі формальних виявів кличного відмінка оцінено деякі наслідки колоніального статусу України, позначені на граматичній системі української мови. Показано, як граматична адаптація засвоєних з мови колишньої метрополії неофіційних форм імен з суфіксами -ш-, -уш- активізувала уніфікаційні процеси відмінкової парадигми іменника, зокрема, вирівнювання вокативних флексій іменників І відміни мішаної групи до флексій твердої групи.Item Література як мистецтво пам'ятати(2022) Петренко-Цеунова, ОльгаПисемність виникла, коли обсяги інформації, яку необхідно було передати майбутнім поколінням, перевищили можливості людського запам’ятовування. Ми нотуємо списки в магазин і лишаємо записки на холодильнику, щоб не забути важливого. Ми пишемо щоденники, спогади і книжки, щоб зафіксувати знакові думки й події — для себе самих і для нащадків.Item Український вокатив: зміна поглядів на функції морфологійної форми на тлі суспільних трансформацій(2022) Ясакова, Наталія; Кобченко, Наталя; Ожоган, ВасильThis article highlights changes in the linguistic interpretation and practice of using the vocative case in Ukrainian which took place during the centuries. The study demonstrates the relation between the linguistic evaluation of this morphological form and political situation, and the status of the Ukrainian language. During the Soviet Union period, linguists pointed out that the address function is peculiar to two morphological forms of a noun, i.e. the vocative and the nominative. Stylists recommended using the nominative in the official and business spheres; they considered the vocative more suitable for everyday speech. Modern Ukrainian language experts consider the vocative to be the only normative form of appeal. They suppose that using the nominative in the address form is a deviation from the norm caused by the influence of the Russian language, which prevailed in the Soviet Union. As a result of the traumatic experience of Soviet totalitarianism, issues of the literary standard of Ukrainian and its purity are acute. Thus, the linguistic evaluation, recommendations on the usage of the vocative in modern papers of Ukrainian linguists are often emotional and appeal to the speaker’s commitments. The nominative often performs the address function in the spoken language of the Ukrainians; the vocative may have a full and reduced form of both kinds. Print media orient themselves towards the literary standard and usage of the vocative. The belles lettres reflect the competition of morphological forms of the noun for the appeal expression, which is peculiar to uncontrolled speech.Item Мовні засоби вербалізації феномена "опір радянській тоталітарній системі" (на матеріалі публіцистичних та епістолярних текстів Валерія Марченка)(2022) Ренчка, ІннаThis article is devoted to the issue of language resistance under the conditions of totalitarian ideology. Certain linguistic phenomena alternative to the official discourse, and generally called “anti-totalitarian language” in scholarship, arise as a form of opposition to the newspeak and the political regime of totalitarian states in general. The aim of the article is to highlight the ways, forms and means of linguistic resistance to the Soviet totalitarian ideology and the Soviet newspeak implemented in the journalistic works and letters of the Ukrainian dissident Valeriĭ Marchenko. The analysis of Marchenko’s writings indicates the existence of an alternative communicative discourse in the Ukrainian dissident environment. Humour, irony and ridicule of ideological realities, parody of official lexicon, clichés and stereotypical formulas of totalitarian language are found to be its most expressive features. The study reveals that the introduction of the lexical markers of Soviet rhetoric in deliberately created ironic, comic, critical and antonymous contexts, along with their deideologisation and semantic-stylistic transformations are the ways of purposeful linguistic resistance. The means of language protest are proved to contribute to the destruction of totalitarian era myths, in particular, about the Soviet society as one of general well-being, equality and freedom, about the state protecting the rights of everyone, and about equality of all national languages.Item Лінгвістичні експертизи у судових справах про неправомірну вигоду (досвід комунікативно-прагматичного дослідження)(2021) Доценко, ОленаУ статті проаналізовано правові засади здійснення криміналістичних лінгвістичних експертиз, що здійснюються у судових справах про вимагання (зокрема погрози чи інші вербальні засоби примусу або тиску) будь-якої неправомірної вигоди. На основі дослідження нормативно-правової бази, яка регламентує організацію та проведення таких досліджень, встановлено, що відповідно до положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України, семантико-текстуальні експертизи мають на меті встановити наявність чи відсутність висловлювань, котрі містять пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Об’єктом дослідження зазвичай є фрагменти, окремі висловлювання, текстові відтворення усного мовлення, що надаються для аналізу разом із дослівним текстовим відтворенням її змісту (стенограмою). Досліджено методику лінгвістичної експертизи мовлення у судових справах про вимагання (зокрема погрози чи інші вербальні засоби примусу або тиску) будь-якої неправомірної вигоди. Зокрема, наведено приклад семантичного та комунікативно-прагматичного дослідження наданих для експертизи текстових фрагментів, що були доказами у судовій справі, яка розглядалася у кримінальному провадженні. Відзначено, що комунікативна стратегія вимагання реалізується шляхом використання у діалозі адресантом повідомлення, котрий є ініціатором комунікативного акту вимагання, директивних мовленнєвих актів, змістом яких є спонукання адресата повідомлення до виконання певних дій, спрямованих на набуття неправомірної вигоди. Проаналізовано директивні висловлення різних типів, що наводяться у наданих для аналізу фрагментах тексту, а також мовні засоби, які є спеціальними маркерами вираження директивів.Item "Записки о Южной Руси" Пантелеймона Куліша як перший збірник українських діалектних текстів(2022) Дика, ЛюдмилаУ статті запропоновано розглянути "Записки о Южной Руси", опубліковані в 1856–1857 рр., як перший збірник (протохрестоматію) українських діалектних текстів. Підкреслено новаторство П. Куліша у створенні видання, зокрема подання в книзі паспортизації записаних матеріалів – вказівки імені, віку інформатора, місця його проживання та виду діяльності, обставин запису тощо. Важливу роль в оформленні текстів як діалектних (а не тільки фольклорних) пам’яток зіграла спеціально розроблена орфографічна система, спрямована на максимально точну передачу українських звуків, а також відзначення наголосів у всіх словах (зокрема й логічних наголосів, які дають змогу передавати ритмо-мелодичну структуру фраз). Переклад українських текстів російською мовою, зроблений П. Кулішем для удоступнення змісту для російськомовних читачів, із погляду сучасної діалектології можна вважати аналогом глосаріїв у сучасних збірниках діалектних текстів (в окремих випадках П. Куліш робив спеціальні примітки щодо значення та вживання певних українських лексем). У статті зазначено, що, попри редакторські втручання в первинний текст, П. Куліш зберіг у багатьох випадках місцеві особливості, що дає змогу чіткіше уявити, якою бачив П. Куліш українську літературну мову, тобто які елементи, особливо фонетичного та граматичного рівнів, він вважав загальноукраїнськими; наприклад, серед фонетичних особливостей – рефлекс і на місці ě, етимологічних о та е. Водночас збереження в текстах місцевих особливостей, наприклад, дієслів з інфінітивом на - т’, може вказувати на те, що П. Куліш припускав варіантність у літературній мові й фіксував форми, які не суперечать духу української мови. Така позиція виявилася далекоглядною, оскільки в сучасній українській літературній мові ці форми є нормативними, як і форми родового відмінка іменників жіночого роду ІІІ відміни солі – соли. Матеріал, розглянутий у статті, розширює бачення мовної програми П. Куліша, яку він реалізовував у своїх літературних творах та перекладах, і ролі рідного П. Кулішу східнополіського говору.Item Лінгвістичні експертизи в дискурсі правозастосування(2021) Доценко, ОленаУ статті проаналізовано правові засади здійснення лінгвістичних експертиз чинних нормативних актів у межах судового провадження та з метою тлумачення певних правових понять у юридичній діяльності. Зокрема встановлено, що предметом лінгвістичного аналізу текстів законів за запитом юристів найчастіше буває уточнення значення термінів і нетермінологічної лексики, рідше – з’ясування істинного змісту синтаксичних конструкцій, виявлення фактів порушення мовних норм, які унеможливлюють однозначне потрактування норм права. Виконання криміналістичного семантико-текстуального дослідження тексту в межах судового провадження здійснюють відповідно до норм, визначених Інструкцією про призначення й проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України. Лінгвістичні експертизи поза судовим провадженням виконує за власними методиками спеціаліст-філолог, компетентний у тій галузі лінгвістики, яка необхідна для оцінки тексту нормативного акта. Досліджено методики лінгвістичної експертизи нормативних актів, які можуть бути враховані у практиці термінологічного, лексико-семантичного й логіко-синтаксичного опрацювання текстів законопроєктів. Зокрема запропонований семантико-текстуальний аналіз термінів галузі авторського права, лексичного значення слів (як повнозначних, так і службових частин мови) або словосполучень, використаних у поданих на експертизу текстах, уживаних в українських нормативно-правових актах. Відзначено, що такі дослідження необхідно проводити з урахуванням контексту, у якому вжиті терміни, лексеми й словосполучення, що стають об’єктом лінгвістичної експертизи. Встановлено, що причиною запиту на лінгвістичну експертизу є потреба з’ясувати зміст термінів і нетермінологічної лексики в межах судового процесу чи несудової юридичної практики.Item Лінгвістична експертиза законопроєктів як запорука якості норм права(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Доценко, ОленаУ статті проаналізовано правові засади визначення якості мовного оформлення нормативно-правових актів, окреслено їх недоліки та перспективи запровадження в Україні комплексної юридико- лінгвістичної експертизи законопроєктів. Зокрема, встановлено, що чинні Правила оформлення проєктів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації), якими послуговується Апарат Верховної Ради України, не можуть забезпечити ефективної юридико-лінгвістичної експертизи проєктів законів, оскільки не містять чітких регламентацій щодо термінологічної, лексико-семантичної, логіко-синтаксичної перевірки текстів законодавчого підстилю офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови. Досліджено методики лінгвістичної експертизи нормативних актів, запропоновані українськими фахівцями, які можуть бути враховані в практиці термінологічного, лексико-семантичного й логіко-синтаксичного опрацювання текстів законопроєктів. Зокрема, визначено важливу роль у становленні вітчизняної експертної діяльності Української комісії з питань правничої термінології, фахівці якої здійснили ретельну термінологічно-мовну експертизу проєкту чинної Конституції України та низки нормативно-правових актів, зауважено на потребі у формуванні аналогічного підрозділу в складі Апарату Верховної Ради України. Запропонований у статті аналіз логіко-синтаксичних помилок, яких законодавець допустився в статті 120-1 Податкового кодексу України попередньої редакції, а також уточнення дефініції терміна, запропонованого в статті 140 чинної редакції Конституції України, засвідчує не лише ефективність методик термінологічного й лексико-семантичного опрацювання текстів законів, а й потребу в аналізі їх логіко-синтаксичних особливостей, засвідчуючи дієвість застосування методик семантико-текстуальної експертизи до текстів законодавчого підстилю офіційно-ділового стилю.Item Концепт доля в поезії Тараса Шевченка у зіставленні з польським los і російським судьба(2021) Масенко, ЛарисаАнна Вежбицька у праці "Jçzyk і narod. Polski "los" і rosyjska "sud’ba" [11] досліджувала специфіку значень слів, що окреслюють долю людини, в російській, польській, німецькій мовах, а також у французькій, італійській і англійській. Одним із результатів дослідження стало виявлення глибокої розбіжності між російським поняттям судьба і польським поняттям los. Підґрунття цього, на думку А. Вежбицької, є відмінності у життєвій філософії двох народів, в історії культур і, зрештою, відмінності в національному характері.Item Етнокраєвиди в поезії Тараса Шевченка(2021) Масенко, ЛарисаБританський дослідник феномену націоналізму Ентоні Д. Сміт у праці "Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка" наголошує на провідній ролі європейських романтиків в історичних процесах самовизначення національних спільнот, окреслення етнічних територій та плекання любові до місцевих краєвидів. "Починаючи від XVIII ст., - зазначає Е. Сміт, - територіалізація спогадів і плекання колективної любові до національних краєвидів набули більшого самоусвідомлення та поширеності. Великою мірою це стало наслідком характерного для романтизму культу природи і доречного впливу емоцій на її лоні, як- от у випадку дедалі більшого зачарування Альпами. Романтики обернули територію в поетичні краєвиди і зробили її головним компонентом самого уявлення про націю" [5, с. 61]. В означену парадигму європейського культурного процесу цілковито вписується творчість Тараса Шевченка, в якій поетизація природних реалій рідного краю досягла найвищої естетичної довершеності.Item Hungarian and Romanian Minorities in Ukraine: Conditions and Status [electronic resourse](2021) Pidkuimukha, LiudmylaThis article continues examining a subject that is addressed in the previously published "Law of Ukraine ‘On ensuring the functioning of Ukrainian as the state language’: The status of Ukrainian and minority languages."Item Образ шляху в поезії Тараса Шевченка(2021) Масенко, ЛарисаОбраз шляху є одним із ключових у поезії Шевченка і знаходить у ній своєрідну й складну інтерпретацію. У ранніх поезіях Шевченка художнє значення цього образу ще нерозривно пов’язане з фольклорним.Item Роль словотворчих формантів в ономасійній парадигмі(2021) Куцак, ГаннаУ статті зроблено спробу визначити місце словотворчих формантів сучасної української літературної мови в ословленні об’єктів позамовної дійсності, з’ясувати особливості вживання словотворчих засобів залежно від номінативного наміру мовця. Описано випадки узвичаєного застосування словотворчих формантів у структурах різних ономасійних категорій – ономасійної категорії предметності, ономасійної категорії ознаковості (знаків дій і знаків-атрибутів), а також приклади оказіонального словотворення, що унаочнюють традиції вербалізації навколишнього світу в різних сферах мовлення на тлі розвитку українського суспільства. Простежено, що ословлення за участі словотворчих формантів відбувається з одночасною генералізацією відповідно до граматичних особливостей сучасної української мови. З огляду на визначену раніше в мовознавстві загальну роль словотворчого форманта в номінативному процесі – експлікації ономасійної бази чи ономасійної ознаки – схарактеризовано словотворчі засоби сучасної української мови. Підтверджено, що словотворчі іменникові, дієслівні й прикметникові суфікси слугують переважно для вираження ономасійної бази, а словотворчі префікси в ономасійній структурі експлікують здебільшого ономасійну ознаку. Установлено, що, добираючи засоби вербалізації складників категорії предметності чи категорії ознаковості (процесів, дій, ознак реалій дійсності), номінатори використовують насамперед регулярні словотворчі засоби, за якими щоразу закріплюється певна "мовна пам’ять" – своєрідна внутрішня форма. Спостерігаємо деяку прив’язаність словотворчого форманта до структури та наявних у ній елементів – інших словотворчих засобів, часто поєднаних із граматичними маркерами. Разом вони становлять зразок для створення нової номінативної одиниці. Водночас завдяки так званій внутрішній формі словотворчого засобу оказіональна деривація демонструє його певну самостійність: у деяких контекстах він може набувати здатності самостійно вербалізувати поняття. Словотворчі форманти, що, так би мовити, випадають із мовних традицій ословлення реалій навколишнього світу, додають номінативній одиниці експресії.Item Language Tenacity of Ukrainians in the 20th Century as a Means of National Self-Assertion(2021) Pidkuimukha, LiudmylaThe goal of this article is to analyze language tenacity of Ukrainians in the first half of the twentieth century as well as geographical and historical factors that have influenced language behaviour and language choice. The data set used for the analysis comes from a collection of interviews "Unusual Fates of Usual Women. Oral History of the 20th Century" (Vynnytska, 2013). These texts are chosen as they represent demonstrative samples of women’s language practices and interviewees’ reflections on the language situation in Ukraine in the first half of the 20th century. The women-interviewees explain their language choices and define how it has influenced national identity of the individuals and groups. In total, 21 interviews, which I view as discourse (text in context), are studied. The analysis is informed by critical discourse studies and reveals that the concepts of language stability and language tenacity describe the language situation studied. Language attitudes are also shown to be instrumental in creating the sociolinguistic conditions which support language stability. The discussion focuses on the concept of language tenacity as the most relevant notion in preserving or maintaining a language in a society.