Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Морфологія української мови : робочий зошит для семінарів : [для студентів спеціальності 035 "Філологія"](Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Кобченко, НаталяУ посібнику запропоновано планування семінарських занять з курсу "Морфологія української мови" та розроблено систему запитань і завдань, щоб організувати аудиторну й самостійну діяльність студентів. "Робочий зошит з морфології" адресований студентам бакалаврського рівня, що здобувають освіту за спеціальністю 035 "Філологія", і спрямований на забезпечення ефективної роботи на семінарських заняттях з курсу "Морфологія української мови". Цей курс є обов'язковим компонентом у підготовці висококваліфікованого філолога, здатного розв'язувати стандартні та нестандартні завдання в галузі лінгвістики, зокрема пов'язані з творенням, перекладом, редагуванням та аналізом усних і письмових різностильових і різножанрових текстів, а також з викладанням української мови як рідної та як іноземної. Алгоритм роботи з цим зошитом та система завдань спрямовані на досягнення навчальної мети курсу (забезпечити фахову підготовку філолога з таких розділів мовознавства, як морфеміка, словотвір і морфологія з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики та розкрити закономірності функціювання морфологійних одиниць і їхній взаємозв'язок з одиницями інших мовних рівнів) та розроблені так, щоб формувати у студентів фахові компетентності (ФК) й загальні компетентності (ЗК), а також докластися до формування інтегральної компетентності (ІК), що визначені Стандартом вищої освіти першого бакалаврського рівня галузі знань 03 "Гуманітарні науки" спеціальності 035 "Філологія" та освітньою програмою "Англійська мова та українська мова", яку реалізує Національний університет "Києво-Могилянська академія".Item Лінгвістична антропологія та юридична лінгвістика: на перетині гуманітарних та соціальних наук(Край, 2007) Трач, НадіяСтаття учасника Другого всеукраїнського "круглого столу" "Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)", (м. Львів, 1-2 грудня 2006 року).Item Займенникове конструювання національної ідентичності в сучасному медійному дискурсі України(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024) Ясакова, НаталіяМета нашої розвідки – проаналізувати параметри вживання займенникового слова ми в сучасних українських медіатекстах з погляду дискурсивного конструювання української національної ідентичності. Матеріалом для дослідження стали висловлювання з публікацій газети "День", що були оприлюднені впродовж 2022 року.Item Мережеві псевдоніми авторів українських фанфіків(2024) Кадочнікова, Олена; Коцур, КатеринаСтаття присвячена системному дослідженню мережевих псевдонімів авторів нового жанру популярної культури — фанатської літератури (фанфіків). Огляд наукової літератури з досліджуваного питання виявив, що система віртуальної псевдонімії дедалі частіше привертає увагу лінгвістів, проте її теоретичне осмислення досі залишається дискусійним питанням і в українських, і в закордонних мовознавчих колах. На основі прагматично-комунікативного аналізу встановлено неспростовний зв’язок мережевих псевдонімів із персональною ідентичністю їх носіїв. З’ясовано, що мережеві автоніми творців фанатської літератури первинно призначені забезпечити членство особи у віртуальній спільноті, уможлививши реєстрацію на вебресурсі, а також виражають різні складники індивідуальної ідентичності автора: маркують особу як митця-аматора, виражають його ставлення до віртуальної спільноти і бачення свого місця в ній, акцентують певні особистісні характеристики. За принципами створення досліджувані власні назви значною мірою збігаються з традиційними мистецькими псевдонімами, при цьому виявляють і специфічні риси, пов’язані з посиленою увагою до візуальної форми імені, його довжини, вибором номінативних моделей, що зумовлено сформованими традиціями та наявними технічними обмеженнями у віртуальному середовищі. Теоретичне обґрунтування феномену мережевої псевдонімії доповнено описом лінгвістичних ознак мережевих псевдонімів авторів фанфіків. Оскільки практичне опрацювання інтернет-псевдонімів так само вирізняється множинністю підходів до аналізу, здійснено спробу системного опису аналізованої групи самоназв, спираючись на такі критерії: мотивованість, спосіб творення, особливості структури та семантики. Доведено, що номінативні тенденції в аналізованій спільноті хоч і спираються значною мірою на традиційні антропонімні формули, але при цьому тяжіють до максимальної формально-граматичної і семантичної диференціації твірних основ. Визначено, що в такий спосіб автори виявляють свій креативний потенціал, а їх псевдоніми засвідчують неоднорідність складу культурної спільноти. Мережеві псевдоніми користувачів українськомовного сегменту інтернету — строката і динамічна система, що визначає її перспективність для подальших досліджень.Item Мовнокультурний код українського військового волонтерства (на матеріалі назв волонтерських організацій)(2024) Кадочнікова, ОленаУ статті обґрунтовано доцільність застосування міждисциплінарного підходу до аналізу власних назв як вербалізованих знаків культури, зокрема до аналізу назв суспільних об’єднань як знаків суспільно-політичного дискурсу. Об’єктом дослідження стала група онімів на позначення волонтерських об’єднань (ВО), сформованих на території України протягом 2014–2022 р. із метою забезпечити боєздатність та гуманітарні потреби української армії. Визначено, як комунікативна та репрезентативна функції впливають на вибір мотиваційної основи для онімів цієї сфери; простежено також залежність вибору назв ВО від ідеологічних орієнтацій громадян. Схарактеризовано символічний характер мотивованості аналізованих назв та продуктивні моделі їх творення. Ранжовано твірні основи онімів за частотністю і згруповано за стрижневими структурними компонентами на власні назви, репрезентовані а) астіонімами ‒ назви населених пунктів, регіонів, де створені й функціюють ВО; б) хоронімом "Україна" та похідним від нього прикметником; та апелятиви, у семантичній структурі яких актуалізовано семантику а) ‘той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги’; б) ‘разом’, ‘спільно; в) назви історичних подій та явищ, знакових для української культури реалій; г) ‘учасник волонтерського руху’. Установлено, що для творення назв ВО українці використовують переважно етнокультурні знаки, пов’язані з концептосферами національної історії та культури. Докладно проаналізовано систему емоційно-оцінних компонентів значення назв ВО, а також висвітлено їхню роль у формуванні суспільних наративів про причини та природу російсько-української війни. Доведено, що аналізовані оніми можна трактувати як один із ключів до вивчення особливостей національної самоідентифікації українців.Item Номінація шаг в українській мові: актуалізація, реінтерпретація, сполучуваність, етимологія(2024) Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто функціонування номінації грошової одиниці шаг в українській мові нового періоду. На матеріалі художніх, діалектних, історичних і фольклорних текстів показано, що назва шаг на початку ХІХ ст. позначала конкретну монету, а пізніше — будь-яку малу кількість грошей. Констатовано, що лексема шаг належить до староукраїнської спадщини, яка збереглася в новій українській літературній мові. Більшість етимологічних джерел наполягає на українському походженні досліджуваної назви. До початку ХХ ст. лексема шаг пасивізувалася, проте завдяки своїй високій частотності в попередній період пройшла процес фразеологізації і стала елементом багатьох фразем, які активно вживані в сучасній українській літературній мові. Номінацію шаг для позначення сотої частини гривні вперше закріпив "Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів", який ухвалила Мала Рада УНР 1 березня 1918 р. Після поразки Української революції 1917–1921 рр. назва шаг перейшла до категорії історизмів. З відновленням незалежності України 1991 р. розпочався новий етап актуалізації найменування шаг. Під час запровадження в обіг національної грошової одиниці гривні 1996 р. з’явилася ідея повернути найменування шаг для номінації української розмінної монети. Проте в той час соту фракцію гривні назвали копійкою — давнім запозиченням з російської мови. Національний банк України 2 вересня 2024 р. ініціював заміну назви розмінної монети копійка на шаг. Почався новий процес актуалізації та реінтерпретації найменування шаг в українській мові.Item Лексема "малорос" в імперському і антиколоніальному дискурсах(2024) Ясакова, НаталіяУ статті висвітлено динаміку семантичних і прагматичних параметрів лексеми малорос у контексті формування та розвитку уявлень про українську модерну націю. Після Української революції 1917–1921 років ця звична для офіційного дискурсу російської імперії лексема стала важливою ідеологемою українського антиколоніального дискурсу. Поява нового значення із пейоративною конотацією, розвиток відношень протилежності між лексемами українець і малорос засвідчує формування уявлень про українську модерну націю через заперечення імперських цінностей. Завданням української постколоніальної лінгвістики є адекватне потрактування тих лексем, що демонструють статус українців у російській і радянській імперіях, вияви антиколоніальної боротьби. Ключові слова: імперськийItem Засоби вираження ідеологічно оцінних значень в українському радянському дискурсі ІІ половини ХХ століття(Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2024) Калиновська, ОксанаУ статті розглядається вплив ідеології на радянську мовну практику 60-80 років ХХ століття. На основі аналізу текстів партійних документів встановлено, що основними засобами вираження ідеологічно оцінкових значень є атрибутивна лексика, повтор та складений іменний присудок. Особливу увагу приділено їхній системній організації та семантичній ролі в ідеологічному просторі радянської комунікації.Item Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : контрольні роботи : для студентів спеціальності "українська мова та література"(2021) Сегін, ЛюбомирУ виданні запропоновано контрольні завдання, що дадуть змогу якісно організувати підсумковий тематичний контроль і самостійну роботу студентів із морфеміки, словотвору та морфонології. Для студентів денної та заочної форм навчання, аспірантів, викладачів вишів.Item Новаторська лексикографічна праця для навчання української мови як іноземної та поширення знань про Україну у світі(2024) Ренчка, ІннаРецензія на: Shevchuk, Yuri I. (2022).Ukrainian-English collocation dictionary for students of Ukrainian(Шевчук, Юрій І. Українсько-англійський комбінаторний словник). Second printing (corrected). New York: Hippocrene Books, Inc., 970 p. Для успішного опанування іноземної мови важливо не лише знати певну кількість слів цієї мови, розуміти їхнє значення, а й уміти поєднувати їх з іншими словами у словосполучення та речення. Цінними джерелами, які допомагають упоратися з цим завданням, є комбінаторні словники — лексикографічні праці, головною метою яких є описати, висвітлити те, як зареєстровані в них одиниці взаємодіють і поєднуються з іншими в типові мінімальні сполуки, наприклад двочленні, та в речення у живому потоці мовлення. Засвоєння комбінацій слів, що виконують визначені комунікативні завдання, дає змогу користувачам таких словників краще розуміти мову, яку вони вивчають, її нюанси та тонкощі, а водночас поглибити свої знання про мовну картину світу носіїв мови, їхній світогляд, отримати інформацію про особливості суспільного життя відповідної країни та саму країну, її історію та культуру. Такою працею є "Українсько-англійський комбінаторний словник" (УАКС) кандидата філологічних наук, старшого лектора української мови Колумбійського університету (Нью-Йорк, США) Ю. Шевчука.Item Чи можливо запланувати майбутнє?(2024) Кадочнікова, ОленаРецензія на: Селігей, Пилип. Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології. (2023). URL: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/seligei/. Статус єдиної державної мови створив для української сприятливі передумови для повноцінного розвитку, однак фактично не усунув труднощів, із якими їй доводиться стикатися в постколоніальній і постлінгвоцидній Україні. Поряд із нагальними питаннями подолання згубних наслідків минулого і гармонізації мовного життя країни сьогодні не менш гостро постає проблема перспективи розвитку української держави загалом і місця української мови в ній зокрема. Попри те, що в українському науковому дискурсі майже немає ґрунтовних футурологічних студій, П. Селігей пропонує увазі читачів перше в українській лінгвістиці комплексне дослідження, загальна мета якого — "з’ясувати можливості для повороту мовознавчої науки до майбутнього, накреслити шляхи примноження її прогностичного потенціалу" (с. 7) та запропонувати бачення перспектив розвитку національної мови.Item Сучасні підходи до навчання української мови як іноземної(2024) Павленко, ОксанаГеополітичні та світоглядні реалії сьогодення змінюють погляд світової спільноти на Україну. Після Революції гідности та головно в часи загарбницької російсько-української війни, в якій українці проявляють надзвичайну стійкість і мужність, на Заході значно зростає інтерес до української мови та культури. До прикладу, у 2023/2024 навчальному році значно зросла кількість охочих вивчати українську мову в Гарвардському університеті. Важливим у цьому контексті є питання створення якісної навчально-дидактичної літератури для вивчення української мови як іноземної. Саме таким посібником є навчальне видання Юрія Шевчука "Українська мова для початківців".Item Основні тенденції у словотвірному освоєнні новітніх запозичень для позначення дій і станів в українській літературній мові ХХІ ст.(2024) Куцак, ГаннаУ статті проаналізовано словотвірне освоєння новітніх іншомовних лексем для позначення дій і станів в українській мові XXI ст., установлено тенденції відбору словотворчих засобів для їх дієслівного оформлення в контексті словотвірних норм. Систематизовано регулярно вживані питомі дієслівні словотворчі суфікси, що експлікують процесуальну семантику в освоєних чужомовних лексемах, виявлено варіанти їх адаптування до дієслівної системи української літературної мови.Item Активні та пасивні конструкції в мовній практиці студентів-філологів закладів вищої освіти України(2024) Лаврінець, ОленаУ статті проаналізовано співвідношення активних і пасивних конструкцій в українсько- мовній практиці студентів-філологів. На основі проведеного анкетування визначено обсяг та ієрархію парадигми пасивних конструкцій. Окреслено тенденції у виборі того чи того типу пасивної конструкції. Оцінено рівень обізнаности студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти України зі специфікою синтаксичних норм української літературної мови.Item Інтерактивна карта мікротопонімів села Великі Дідушичі як засіб збереження і дослідження онімів(2024) Сегін, Любомир; Тищенко, ЛарисаУ запропонованій статті представлено інтерактивну карту мікротопонімів села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області, створену в застосунку Google Maps, яка слугує платформою не лише для відображення картографічних відомостей, але й як джерело різноманітної лінгвістичної інформації про мікротопоніми. На прикладі одного населеного пункту простежено поетапність створення мапи, а саме: пошук у розділі "Мої карти" на Google-диску карти села, іменування, у рубриці "Опис" наповнення інформацією про населений пункт, нанесення оніма на карту, подання різноманітних лінгвістичних відомостей про мікротопонім (особливості місцевої вимови, граматичної інформації, тип іменованого об’єкта, тип за будовою, спосіб творення, семантика мотиваційної основи тощо). Наголошено на можливостях використання інтерактивних карт для різноманітних дослідницьких потреб: поділ на семантичні групи, виділення структурних типів, способів творення, формування ареалів мікротопонімів, що продемонстровано на прикладах. Закцентовано увагу на ключових дефініціях розвідки (інтерактивна карта, мікротопонім), доповненні створеної інтерактивної карти новими назвами та позалінгвістичною інформацією (фото, відео, легенди, перекази, історії), яка розширює сприйняття назви та сприяє зацікавленню значно більшої кількості людей, а також на можливостях використання такої інформаційної платформи в навчальному процесі філологічних спеціальностей під час вивчення діалектології, мікротопонімії, лінгвокультурології (зокрема в умовах дистанційного або змішаного навчання), в укладанні краєзнавчих довідників, для пізнання історії свого рідного села.Item Езотеричні передбачення під час війни: комунікативний аспект(2023) Доценко, ОленаТези наукової доповіді учасника ХХІV Міжнародної науково-практичної конференції "Людина, культура, техніка в новому тисячолітті", м. Харків, 30 травня 2023 року.Item Зміни граматичних норм числа в питомих та іншомовних назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаУ статті простежено динаміку граматичної категорії числа в питомих та іншомовних іменникових назвах взуття сучасної української мови. Виокремлено ядро, приядерну зону та периферію номенів взуття за граматичним значенням числа, зафіксованим у друкованих і/або електронних словниках сучасної української літературної мови. З ’ясовано чинники непослідовної репрезентації іменникових назв взуття за категорією числа в лексикографійних джерелах.Item Мікротопоніми антропогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області(2023) Сегін, ЛюбомирПроаналізовано лексико-семантичні особливості мікротопонімів антропогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У результаті дослідження 286 назв малих географічних об'єктів виділено 11 семантичних груп, у кожній із яких окреслено значення мотивувальних основ, їхню етимологію. З'ясовано, що серед досліджуваних назв домінують найменування, пов'язані з основами на позначення житлових, культурних, господарських та побутових споруд, які стали базою творення 43 власних назв різної структури. Виявлено, що найпродуктивнішими номенами є церква / дорога і лєнія – відповідно 5 і 9 похідних.Item Мікротопоніми натурогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області(2023) Сегін, ЛюбомирУ статті проаналізовано особливості мікротопонімів натурогенного походження села Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У результаті аналізу 281 мікротопоназви виокремлено 8 семантичних груп, у кожній із яких окреслено значення мотивувальних основ, з’ясовано їхню етимологію. З’ясовано, що найбільш вагому частку в ономастиконі села займає термінологія на позначення водних реалій та мікротопоніми, сформовані на базі фітотермінології, які й стали основою творення 29 i 34 пропріативів. Найбільшу кількість найменувань зафіксовано від апелятивів калибаня / став і луг – 6 і 9 номінацій.Item Мовні засоби творення в медіапросторі комічного в реаліях українсько-російської повномасштабної війни(2023) Павленко, ОксанаУ статті проаналізовано мовні засоби творення комічного в сучасному українському медіапросторі. Установлено, що сміхова культура українців містить прадавні ознаки, концентрує в собі уявлення, цінності та переживання пращурів. Визначено причини сплеску комічного в медійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни, які розуміємо як своєрідну захисну реакцію на жахіття війни, що дає змогу боротися з травмами та водночас вести запеклі бої на інформаційному фронті. Розкрито роль комічного в медіапросторі в період російсько-української війни. Установлено, що комічне в медійному просторі допомагає українцям не лише черпати сили в несправедливій ганебній війні, а й вести інформаційне протистояння з ворогом, викривати брехню та фальшиві наративи, що їх просувають росіяни як на теренах України, так і в міжнародному медійному просторі та на міжнародних дипломатичних майданчиках. Уточнено поняття "комічне", яке набуває ознак своєрідної зброї, що дає змогу українцям викривати справжню сутність брехливого й підступного ворога, знеславити наміри, передбачити та нівелювати загрози, що просувають окупанти. Здійснено лінгвістичний аналіз висловлювань перших осіб держави, їхніх помічників, регіональних очільників, дипломатів та дописи-заяви міністерств, які містять комічні елементи й активно висвітлені в медійному просторі в період повномасштабної російсько-української війни. Визначено основні мовні засоби, використовувані в медіапросторі України задля надання мовленню комізму, з-поміж яких виокремлено: неологізми (рашизм, чмобіки, байрактарити); термінологічну лексику (орбіта, холодильна камера, планшети, смартфони, денуклеаризація), антоніми (маленький правитель великої країни), оніми (Бавовнятко), метафори (бризнути отрутою в бік України), евфемізми (не дуже твереза заява), епітети (бойові птахи, бойове зерно), оксюморони (зворотний наступ) тощо.