Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Підляські говірки та нова українська літературна мова: дивергенція, конвергенція, конфронтація?(2025) Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто процеси конвергенції та дивергенції говірок Північного Підляшшя (Польща) і нової української літературної мови наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Підляські говірки належать до периферійних діалектних систем старожитнього північного наріччя української мови. На території ареалу нова українська літературна мова тривалий час була неактивною, оскільки після Другої світової війни офіційно носії підляських говірок були визнані білорусами. Це сприяло вживанню в ЗМІ та національно-культурних організаціях названої національної меншини нової білоруської літературної мови. Від кінця 1980-х рр. на Північному Підляшші виникає український культурний рух, нова українська літературна мова стала конкурувати з білоруською за право виконувати емблематичну функцію для розгляданої меншини. Нині частина носіїв підляських говірок має білоруську ідентичність, частина — українську. Мовна свідомість більшості діалектоносіїв нечітка, тривають активні процеси їхньої полонізації. Між діалектоносіями з різними ідентичностями (білоруською та українською) точаться гострі дискусії щодо ролі й місця підляських говірок у мовному ландшафті Центральної та Східної Європи. Тексти, написані підляськими говірками, мають стати важливим джерелом для характеристики мовної свідомості діалектоносіїв і соціолінгвістичної характеристики діалектного простору загалом. Уживання діалектних виражальних засобів у художній творчості й публіцистиці виконує охоронну функцію, а також підштовхує деяких носіїв цих говірок порушувати питання про кодифікацію так званої підляської літературної мікромови. Оформлення сталої практики літературної мікромови залежить від багатьох позамовних чинників, які поки що не склалися на Підляшші. Якщо на основі підляських говірок у майбутньому зможе виникнути літературна мікромова, то вона стане ще одним ідіомом української діасистеми.Item Відродження мови як поняття і термін: проблеми дефініції, соціокультурний і соціолінгвістичний аспекти вживання(2025) Андрієнко, Лілія; Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто проблему вживання словосполучень відродження мови, мовне відродження як соціолінгвістичних термінів у сучасній українській літературній мові. Словосполучення відродження мови, мовне відродження в українських публіцистичних і наукових текстах засвідчені вже в першій половині ХХ ст., частотність досліджуваних одиниць почала істотно зростати з 1990‑х рр. і триває й на початку ХХІ ст. Елементи відродження мови, мовне відродження виникли за аналогією до поняття "національне відродження", що, своєю чергою, постало внаслідок рецепції філософсько-релігійних принципів Гуманізму й Відродження в ХІХ ст. У соціолінгвістичних дослідженнях використовують термін зворотний мовний зсув, який виник унаслідок калькування англ. reversing language shift, і є близьким за значенням до одиниць відродження мови, мовне відродження. В українській мові терміни мовний зсув / зворотний мовний зсув мають внутрішню форму, що позначена очевидною негативною конотацією, оскільки лексема зсув містить у своїй семантичній структурі сему руйнації. Констатовано, що терміни мовний зсув / зворотний мовний зсув, незважаючи на їхню частотність у сучасних соціолінгвістичних дослідженнях, не можна вважати вдалими в українській терміносистемі. Проаналізовано також взаємозв’язки та дефініції термінів відродження мови, мовне відродження, лінгвістика відродження, ревайвалістика, рекреація мови, реновація мови, ревіталізація мови, ренативізація мови та ін.Item До проблеми змісту мовної освіти для студентів-нефілологів(ЛДУ БЖД, 2025) Калиновська, ОксанаБоротьба українців за власну самобутність, за суб’єктність своєї держави в міжнародному полі триває, й питання про утвердження мови як засобу національної ідентичности та формування особистості як носія такої ідентичности залишається екзистенційно значущим. Національна ідентичність визначається у науці як "складний комплекс аксіологічних, національно-світоглядних та національно-ментальних установок, що складаються протягом історичного процесу формування та розвитку нації, йдеться про певний стан національної самосвідомості, сукупність знань, утримуваних у цій свідомості" [1, с. 226].Item Дискурс-аналіз у дослідженні вербальних злочинів: урахування чинника адресанта(2024) Доценко, ОленаМатеріали доповiді учасника VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасна філологія: теорія та практика", 19 квітня 2024 року. м. Київ.Item Граматична норма та узус у медійних текстах для дітей(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024) Кадочнікова, ОленаТези доповіді учасника Міжнародної наукової конференції на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської К. Г. "Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі".Item Корінь рус- у контексті норм словотвірної номінації(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024) Куцак, ГаннаТези наукової доповіді учасника Міжнародної наукової конференції на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської К. Г. "Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі".Item Словникова фіксація запозичених номенів взуття (на матеріалі ГРАКу і ВЕСУМу)(2024) Лаврінець, ОленаМатеріали доповіді учасника ІV Міжнародної науково-прикладної інтернет-конференції, присвяченої 190-річчю Українського державного університету імені Михайла Драгоманова "Корпусна лінгвістика в науці й освіті" (28 березня 2024 року).Item Динаміка функціонування пасивних конструкцій у сучасному науково-навчальному мовленні(Видавництво УДУ ім. Михайла Драгоманова, 2023) Лаврінець, ОленаТези доповіді учасника VІІ Міжнародної наукової конференції "Світ мови – світ у мові", (м. Київ, 27 жовтня 2023 р.).Item Значення розчленованої / нерозчленованої множини в назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаTези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", (28-29 березня 2024 р.).Item Парадигма пасивних конструкцій сучасної української мови: структурний та функційно-стильовий аспекти(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024) Лаврінець, ОленаТези наукової доповіді учасника Міжнародної наукової конференції на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської К. Г. "Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі".Item Візуальна багатомовність у сфері комерційної діяльності(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2025) Кадочнікова, ОленаМовний ландшафт українських міст протягом кількох останніх десятиліть опинився в епіцентрі дослідницької уваги. Особливий інтерес науковців викликають видимі в публічному просторі комерційні інформаційні знаки – назви магазинів, організацій, сервісів, рекламні написи тощо. Представлені в цій групі власні назви є знаками, що разом з іншими власними назвами формують семіотичне поле національної культури.Item Ідеологічна зумовленість лексико-семантичних процесів в українському радянському дискурсі 60-80 років ХХ століття(Scholarly Publisher ICSSH, 2024) Калиновська, ОксанаВплив ідеології на систему української мови в ХХ столітті позначився передусім на формуванні в ній специфічного лексико-семантичного ядра, представленого суспільно-політичною лексикою, що відображала основні поняття (цінності) панівної в радянському союзі (частиною якого була Україна) марксистсько-ленінської ідеології: марксизм, ленінізм, комунізм, соціалізм тощо, а також лексикою, що номінувала основні поняття радянського способу життя: воїн-визволитель, колгоспне селянство, п’ятирічка, суботник, комсомол тощо, що засвідчено текстами партійних документів, які містили зразок висловлювання в суспільній комунікації, тому слугують ілюстративним матеріалом нашого дослідження.Item Мовчання колонізованих в українських словниках радянського періоду(Талком, 2024) Ясакова, НаталіяMатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю кафедри української мови та культури факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету "Українська термінологія: традиції та новації", м. Київ, 16 квітня 2024 року.Item Значення розчленованої / нерозчленованої множини в назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаТези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", 28-29 березня 2024 року.Item Соціолінгвістичний аспект мовнокомунікативної підготовки студентів-нефілологів(2024) Калиновська, ОксанаМовній освіті належить важлива роль у формуванні високоосвіченої свідомої особистості, яка прагне самоствердження, успішної соціальної реалізації, фахового зростання. А професійна компетенція людини великою мірою визначається рівнем її мовних знань. Саме тому в системі вищої освіти навіть для студентів, чия майбутня професійна діяльність не пов’язана з лінгвістикою, існують обов’язкові мовні дисципліни, зокрема курс "Українська мова (за професійним спрямуванням)". Загальний огляд університетських програм з названого курсу засвідчує, що його основною метою є формування комунікативної компетентності як "сукупності знань про спілкування в різноманітних умовах і з різними комунікантами, а також уміння їх ефективного застосування у конкретному спілкуванні в ролі адресанта й адресата" [Мацько, Кравець 2007, с. 13] і мовної компетентності як "знання учасниками комунікації норм і правил сучасної літературної мови і вміле використання їх у продукуванні висловлювань".Item MOVNYY KOD української комерції(2024) Кадочнікова, ОленаТези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", 28-29 березня 2024 року.Item Сугестивність онімної структури медіатексту(2024) Кадочнікова, ОленаТворення і сприймання медійних продуктів глибоко вкорінене в суспільний контекст [Кулик 2012, с. 87]. Тому поширення в дитячому сегменті українського інфопростору текстів жанру терапевтичні історії або казки (за визначенням [Марценюк, Фельцан 2015, с. 58] його специфіка полягає в обов’язковій наявності компонента з порадою чи повчанням щодо способів розв’язання якихось специфічних проблем), — закономірна реакція на нові для нинішнього покоління українців виклики воєнного часу. Окрім художніх текстів на тему війни з ознаками терапевтичної історії Н. Гербіш, Л. Денисенко, З. Живки, О. Русіної, Г. Кирпи, О. Лущевської, Х. Лукащук, О. Максименко, Р. Романишина та А. Лесіва, В. Чернишенка, з 2022 р. з’являється багато аудіопродуктів такої тематики: подкасти "Аудіоказки — дітям", "Казка під час війни", "Хоробрі казки". Над змістом останнього зі згаданих разом із авторками В. Мурованою та І. Виговською працювали психологиня М. Новаковська та соціологиня В. Бриндза, до створення аудіоверсії долучилися відомі актори, співаки, ведучі. Актуальність і висока якість продукту стали запорукою його популярності на різних цифрових платформах, а згодом ще й спонукали авторів до створення книги — друкованої версії продукту.Item Наукові передбачення у масмедійному дискурсі російсько-української війни: комунікативно-прагматичний аспект(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024) Доценко, ОленаРозділ з монографії "Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України". Здатність уявляти власне майбутнє супроводжує людину з доісторичних часів, адже є рушієм її розвитку. Передбачаючи, що чекає їх попереду, наші предки робили списи з кам’яними наконечниками, знаючи, що згодом використовуватимуть їх, щоб полювати на тварин, і створювали пересувні контейнери, які дозволяли їм переміщувати харчі. Протягом наступних тисячоліть люди дедалі частіше прагнули отримати навички та знання заздалегідь, формуючи себе та свою долю. Вони помітили закономірності світу довкола та створили інноваційні інструменти, такі як календарі, гроші та писемність, які значно покращили їхню здатність координувати майбутні події. Дедалі більше людей висаджували культури, які давали врожай лише за кілька місяців. Часи лихоліття завжди пов’язані з загостренням потреби спрогнозувати майбутній розвиток подій, аби убезпечити себе і своїх рідних від загрози життю та здоров’ю, утрат, потрясінь. Цим зумовлена нинішня активізація інтересу до передбачень в українському суспільстві. Водночас стрімко зросла й кількість прогностичного контенту в масмедійному дискурсі.Item Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskieg, 2024) Романюк, Світлана; Ясакова, Наталія; Костусяк, Наталія; Навальна, Марина; Колібаба, Лариса; Адах, Наталія; Вокальчук, Галина; Дидик-Меуш, Ганна; Антонів, Олександра; Ярова, Алла; Чучвара, Адріана; Піддубна, Наталія; Кондратенко, Наталія; Доценко, Олена; Семенець, Олена; Озімек, Якуб; Архангельська, Алла; Бакула, Боґуслав; Панкєєв, ОлександрЦієї книжки не мало би бути – у жодній формі, навіть у такій stricte науковій. Тема, яку ми порушуємо, не повинна ставати об’єктом досліджень сучасності. Ми сподівалися, що війну, принаймні на європейському континенті, а в ідеальному вимірі – у світі, наукова спільнота буде аналізувати тільки з історичної перспективи – учитися на помилках так, щоб ніколи їх не повторювати. Проте це все виявилося примарністю, мрією, якій не судилося здійснитися. Війна вдерлася в українські родини, проте не можемо написати, що раптово, адже вона повільно вповзала, починаючи з 2014 року. Наважитися говорити й писати про війну може не кожен, а осмислювати її – і поготів. Тому з глибокою вдячністю й пошаною до тих, хто створив цю книжку про найскладніше, віддаємо її Читачеві. Крім того, пропонована монографія відображає ще й стан духу тих, хто написав свої тексти до неї, часто під обстрілами чи під звуки сирен, дехто – в окупації, ще інші – у вимушеній еміграції. Здавалося б, такі умови аж ніяк не можуть сприяти науковому пошукові, але світлий розум і непохитна віра в потребу діяти й працювати, щоб жити, майже як до війни, трансформувалися в рядки, які Ви читатимете.Item Лінгвістична експертиза нормативно-правових актів: проблеми термінотворення(Талком, 2024) Доценко, ОленаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Українська термінологія: традиції та новації", м. Київ, 16 квітня 2024 року.