Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Мовні засоби творення в медіапросторі комічного в реаліях українсько-російської повномасштабної війни(2023) Павленко, ОксанаУ статті проаналізовано мовні засоби творення комічного в сучасному українському медіапросторі. Установлено, що сміхова культура українців містить прадавні ознаки, концентрує в собі уявлення, цінності та переживання пращурів. Визначено причини сплеску комічного в медійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни, які розуміємо як своєрідну захисну реакцію на жахіття війни, що дає змогу боротися з травмами та водночас вести запеклі бої на інформаційному фронті. Розкрито роль комічного в медіапросторі в період російсько-української війни. Установлено, що комічне в медійному просторі допомагає українцям не лише черпати сили в несправедливій ганебній війні, а й вести інформаційне протистояння з ворогом, викривати брехню та фальшиві наративи, що їх просувають росіяни як на теренах України, так і в міжнародному медійному просторі та на міжнародних дипломатичних майданчиках. Уточнено поняття "комічне", яке набуває ознак своєрідної зброї, що дає змогу українцям викривати справжню сутність брехливого й підступного ворога, знеславити наміри, передбачити та нівелювати загрози, що просувають окупанти. Здійснено лінгвістичний аналіз висловлювань перших осіб держави, їхніх помічників, регіональних очільників, дипломатів та дописи-заяви міністерств, які містять комічні елементи й активно висвітлені в медійному просторі в період повномасштабної російсько-української війни. Визначено основні мовні засоби, використовувані в медіапросторі України задля надання мовленню комізму, з-поміж яких виокремлено: неологізми (рашизм, чмобіки, байрактарити); термінологічну лексику (орбіта, холодильна камера, планшети, смартфони, денуклеаризація), антоніми (маленький правитель великої країни), оніми (Бавовнятко), метафори (бризнути отрутою в бік України), евфемізми (не дуже твереза заява), епітети (бойові птахи, бойове зерно), оксюморони (зворотний наступ) тощо.Item Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни(2023) Доценко, ОленаПредметом дослідження є езотеричні прогнози як один зі способів створення вербальної моделі майбутнього. Матеріалом дослідження став медійний текстовий і відеоконент, у якому представлено езотеричні передбачення, ворожіння, пророкування про хід російсько-української війни після повномасштабного вторгнення армії країни-агресора на територію України. Нині українці, які потерпають від злочинних дій російської армії та інформаційної війни, організованої владою й пропагандистськими мас-медіа РФ, постійно перебувають у стані стресу, є дуже чутливими до езотеричного контенту, який створює ілюзію розуміння ситуації , провокує неправильні висновки й учинки, може призводити до виникнення небезпечних для життя і здоров’я громадян ситуацій . Отже, у країні гостро постала проблема диференціації ефективної та маніпулятивної прогностики, що зумовлює актуальність вивчення її комунікативно-прагматичних особливостей , верифікації передбачень і поширення інформації про якість прогностичного медійного контенту. Метою публікації стало виокремлення й дослідження езотеричних передбачень як особливого типу вербального моделювання майбутнього, що відрізняються від наукових і наївних емпіричних прогнозів комунікативною метою, своєрідним свідомо організованим невербальним тлом повідомлень про майбутнє та засобами мовного впливу на реципієнта. Результати дослідження засвідчили маніпулятивний характер езотеричних прогнозів, зорієнтованих здебільшого на залучення аудиторії до медійних каналів відповідного змісту, а також формування вигідної замовникам такого контенту суспільно-політичної позиції , потрібної оцінки подій , що відбуваються в Україні та світі. З мовного погляду для езотеричних передбачень типовими є конструкції імперативного типу, з експліцитно реалізованою епістемічною модальністю достовірності, вираженої модусами віри, знання, переконання. Цим аналізований тип прогнозів відрізняється від наукових і наївних емпіричних, для яких характерна невпевненість автора повідомлення в змісті передбачення, що виражається в конструкціях з епістемічною модальністю гіпотетичного типу за допомогою лексичних засобів із семантикою невизначеності, непевності. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше проаналізовано мовні та екстралінгвальні засоби реалізації езотеричних передбачень в умовах російсько-української війни. У перспективі доречно дослідити наукові та наївні емпіричні прогнози, визначити характер їхнього впливу на споживачів медіаконтенту.Item Українська мова для іноземних студентів : граматичні таблиці, завдання, тексти, діалоги, тести для рівнів А1–В2 : [навчальний посібник](НаУКМА, 2024) Ренчка, ІннаУ навчальному посібнику "Українська мова для іноземних студентів. Граматичні таблиці, завдання, тексти, діалоги, тести для рівнів А1–В2" подано базові відомості з української граматики в наочних таблицях, а також тренувальні завдання, діалоги і тексти для читання. Запропонований матеріал спрямований на узагальнення, систематизацію і закріплення знань з української мови від рівня А1 до В2, вироблення стійких навичок використання комунікативних конструкцій, формування мовної компетенції в навчально-професійній, соціально-побутовій та соціально-культурній комунікації українською мовою як іноземною. Для іноземних студентів, викладачів, а також усіх, хто вивчає українську мову.Item Вербалізація спротиву радянській ідеології в дискурсах І. О. Світличного та Н. О. Світличної(2022) Ренчка, ІннаУ статті досліджено антитоталітарні вияви в мові, що їх трактуємо як альтернативний комунікативний дискурс в умовах панування радянської тоталітарної ідеології. На основі епістолярних, публіцистичних, художніх та мемуарних текстів Івана та Надії Світличних визначено та проаналізовано мовні форми та засоби антитоталітарної комунікації в українському дисидентському середовищі. З’ясовано, що мовними формами протидії радянській ідеології були такі, як пародіювання офіційного дискурсу, уведення одиниць радянської новомови в іронічний, комічний та критичний контексти, деформація прецедентних текстів новомови — гасел, сталих висловів, штампів, кліше тощо, поєднання контрастних за функціональним призначенням компонентів викладу, застосування езопової мови та елементів мовної гри.Item Семантико-прагматичниий потенціал прецедентного висловлення в українському масмедійному дискурсі(2022) Кобченко, НаталяЗагальновідомо, що прецедентні феномени є тими знаками, які репрезентують специфіку існування й мислення певної лінгвоспільноти, втілюючи засадничі концепти її ментальности й культури, демонструючи її ідентичність та транслюючи її історичну пам’ять. Відповідно, зі зміною умов існування певної лінгвоспільноти змінюється і фонд її прецедентних феноменів. Потужним чинником, що зумовив оновлення корпусу прецедентних феноменів представників української лінгвокультури, стала втрата Україною свого понад трьохсотлітнього колоніального статусу. Ознайомлення із забороненими або викривлено потрактованими в радянські часи постатями історичних діячів та культурним спадком (не тільки тоталітарної доби) і, відповідно, суспільна оцінка їхньої значущости сприяють не лише актуалізації забутих прецедентних феноменів, а й витворенню нових. Яскравою ілюстрацією останнього є функціювання в комунікативному просторі українців вислову Євгена Чикаленка про те, що Україну треба любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені. Сьогодні цей афоризм став відомішим, ніж постать самого автора, і увійшов до складу прецедентних феноменів української лінгвокультури. Це підтверджують і тенденція втрати ним паспортизованости (доволі поширене вживання без зазначення автора та навіть приписування іншим відомим особам, здебільшого Петрові Яцику), і функціювання в публічному дискурсі численних його структурних і лексичних варіантів. До того ж ці варіанти подекуди транслюють дещо інші порівняно з оригінальними висловленнями змістові наповнення та модальні плани. Тому мета цієї розвідки – з’ясувати семантичні зміни Чикаленкового вислову й простежити його прагматичні функції у сучасному масмедійному дискурсі. Реалізація цього сприятиме осягненню функційної ролі окремого прецедентного феномену в постколоніальному суспільному дискурсі певної лінгвоспільноти та оцінці меж прецедентности, пов’язаних зі здатністю прецедентної одиниці до модифікацій і трансформацій.Item Багатоголосся України: дискурс нормативного регулювання(2022) Доценко, ОленаМатеріали доповіді учасника ХVІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції " Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи", (Київ, 17 листопада 2022 р.)Item Законодавче регулювання мовної політики: досвід Польщі для України(2022) Доценко, ОленаУ статті схарактеризовано аспекти мовної політики України й інших країн Європи, зокрема нормативне регулювання функціонування мов з різними правовими статусами: державної (офіційної) мови, мов національних меншин, мов етнічних меншин, мов корінних народів. Проаналізовано законодавство у сфері захисту мовної самобутності представників національних і етнічних меншин Польської Республіки з погляду врахування його положень у мовній політиці України, що визначає використання мов корінних і некорінних народів. Автор стверджує, що польське мовне законодавство має на меті інтеграцію представників національних і етнічних меншин до життя польського суспільства, натомість саме такого підходу бракує Україні, що призводить до політичних маніпуляцій, особливо на Сході держави, Буковині та в Закарпатському регіоні. Чітке розмежування польськими законодавцями мов етнічних і національних меншин, недвозначне формулювання поняття "регіональної мови" є запорукою гармонійного співіснування представників різних національних і етнічних спільнот, що варто взяти до уваги українським фахівцям у галузі мовної політики. Визначено вплив законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і "Про корінні народи України" на мовну ситуацію в державі, а також проаналізовано специфіку формулювання ключових положень цих нормативних актів. Досліджено трактування польськими законодавцями поняття "регіональної мови" та можливості врахування досвіду законотворення в галузі мовної політики Україною. Обґрунтовано, що врахування досвіду Польської Республіки й інших країн Європи під час формування засад мовної політики в галузі захисту прав етнічних і національних меншин сприятиме створенню демократичних засад функціонування української мови як державної, консолідації українського суспільства, гармонійному співіснуванню мов в Україні.Item Багатомовність України: дискурс законодавчого регулювання(2022) Доценко, ОленаУ статті схарактеризовано аспекти мовної політики України, зокрема нормативне регулювання функціонування мов з різними правовими статусами: мов національних меншин, мов етнічних меншин, мов корінних народів. Досліджено потрактування понять національна меншина та етнічна меншина у наукових працях з філософії та історії. Проаналізовано законодавство у сфері захисту мовної самобутності представників національних та етнічних меншин попередніх періодів існування Української держави з погляду врахування його положень у мовній політиці України, що визначає використання мов корінних та некорінних народів. Автор стверджує, що мовне законодавство має забезпечувати інтеграцію представників національних та етнічних меншин до життя суспільства, натомість саме такого підходу бракує Україні, що призводить до політичних маніпуляцій, особливо на Сході держави, Буковині та в Закарпатському регіоні. Чітке розмежування законодавцями мов етнічних і національних меншин, недвозначне формулювання поняття "регіональної мови" є запорукою гармонійного співіснування представників різних національних та етнічних спільнот. Визначено вплив Законів України Про забезпечення функціонування української мови як державної і Про корінні народи України на мовну ситуацію в державі, а також проаналізовано специфіку формулювання ключових положень цих нормативних актів. Досліджено законодавство періоду Української революції 1917–1920 рр. та можливості урахування його у процесі законотворення в галузі мовної політики сучасною Україною. Обґрунтовано, що врахування попереднього досвіду під час формування засад мовної політики в галузі захисту прав етнічних та національних меншин сприятиме створенню демократичних засад функціонування української мови як державної, консолідації українського суспільства, гармонійному співіснуванню мов в Україні.Item Українська мова : підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти(Навчальна книга - Богдан, 2022) Онатій, Анастасія; Ткачук, ТарасПідручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Цей підручник допоможе опанувати найцінніші навички: навчитися добирати правильні й влучні слова в різних життєвих ситуаціях, а також розв’язувати ті проблеми, які не під силу навіть комп’ютеру.Item Вільні люди 'Freе People' and Надійний тил 'Reliable Rear': Names of Ukrainian Resistance and Support(2023) Kadochnikova, OlenaDuring the ongoing Russo-Ukrainian War, Ukrainian society has demonstrated an unprecedented growth in volunteer activity (from 103rd position in the World Ranking of Charity to 10th in 2022), which specializes in aiding the Ukrainian military and civilians defending Ukrainian territories. This article presents the results of a study that analyzed the naming practices of volunteer organizations in Ukraine. The research was based on an original corpus of 300 names. The study revealed that the names of volunteer organizations are an important component of political language, because their function is to unite people and encourage action via the manifestation of shared cultural values and practices. The names of volunteer organizations may be viewed as cultural artifacts that codify common spontaneous social reactions to the current conflict. These ergonyms are grouped according to three main patterns: naming peculiarities relating to the participants of volunteer groups (both volunteers themselves as well as those supporting their activity), names given depending on the situation, and naming goals as a method of driving social transformation.Item Відображення української національної ідентичності та нової державної ідеології в сучасних українських словниках(Georg Olms Verlag - UB Ludwig-Maximilians, 2022) Ренчка, ІннаУ статті розглянуто сутність національної ідентичності та особливості відображення процесів її формування в Україні на сучасному етапі в українських тлумачних словниках. Здійснено порівняння тлумачення слів, що втілюють важливі історичні, політичні та соціальні ідеї, у словниках радянського та пострадянського періодів. Наголошено на ролі словників у виробленні загальнонаціональної системи цінностей.Item Витяг із есею "Загублений скарб"(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Масенко, ЛарисаВиступи Б. Антоненка-Давидовича та інших представників української культури в оборону української мови показали, що тоталітарній системі не вдалося здолати опірну силу національного духу, його здатність до відживлення джерел творчої енергії. Українську мову боронила не тільки активна громадянська позиція побратимів В. Підмогильного і Є. Плужника. Її оберігали від розкладової дії офіційних чинників і їхні твори, зокрема ті нечисленні примірники "Фразеології ділової мови", які вдалося врятувати їхнім потаємним шанувальникам.Item The Interpretation of the Vocative Case in Ukrainian Language Education: Scientific Foundations and Socio-Political Factors(2023) Kobchenko, Natalia; Yasakova, Nataliia; Ozhohan, VasylThe paper traces the dynamics of the interpretation of the grammatical nature of the vocative in Ukrainian grammars from the 16th century until the present. The subject of the analysis is the content and presentation of this category in two sections of Ukrainian grammar books: 1) morphological, which clarifies the status of the vocative in the inflectional paradigm of the noun, and 2) syntactic, in which the means of expressing address are characterized. Based on the findings of the research, various trends in the description of the vocative in different historical periods have been identified, in particular: 1) until the beginning of the 20th, it was unequivocally qualified as an equal member of the inflectional paradigm of the noun, equal to other cases; 2) from the beginning of the 20th century to 1933 was a period of competition between two theories (the vocative is a case the same as others or the vocative is not a true case, but a "special" form in the inflectional paradigm of the noun); 3) the canonization of the "fake case" status theory; 4) from 1991 to the present there has been an unanimity of authors in qualifying the vocative as a case. Comparing the stages of fundamental changes in the scientific definition of the vocative in grammars with defining events in the history of Ukraine provides the basis for discussions about the influence of socio–political factors on the representation of linguistic theories and the codification of the linguistic norms.Item Verbalisation of an alternative academic position in totalitarian discourse(2023) Kobchenko, NataliaBackground. In Soviet Ukraine, academic discourse often acted as a means of implementing language planning, in particular as a tool for the transformation of the language corpus. All grammar textbooks published after 1933 broadcast the official knowledge: the vocative is not a full-fledged case, but rather a special form of address; morphological means of expressing address in Ukrainian are the "vocative form" and "nominative case." In the conditions of total control over all areas of social life, Ukrainian linguists were faced with a choice of either 1) look for certain language devices, broadcasting the official theory, which would convince the addressee to believe in the talking points that did notfully comply with the language facts, and then anchor those points in their consciousness; 2) avoid aspects that disagree with the language practice or the logic of academic description; 3) word the findings of their research and observations of the language practice in a way that would not contradict the official theory. Contribution to the research field. The article is dedicated to the analysis of the communication practices used by Ukrainian linguists in the Soviet times to express their academic position, which did not agree with official knowledge. The object of comprehension was a unique for postcolonial societies situation in which the creators of both the official discourse and the alternative discourse opposed to it were the colonised themselves. Purpose. The aim of this research is to analyse ways and means of verbalisation of the alternative academic position held by linguists in the academic discourse of the totalitarian era, based on the materials representing the topics "The Case System" and "Address" in Ukrainian grammar books for higher education, published between 1933–1991. Methods. The research is based on the theoretical and methodological foundations of postcolonial studies, which involve a critical reading of texts that reflect the influence of various forms of authority on the life of subordinate communities. In particular, the theory of critical reading of J. Errimgton’s linguistic works and R. Vodaks’ methodology of discourse-historical approach, which has been adapted for academic discourse analysis, have been applied in this research. Results. Some linguists, who did not share the canonised theory of the vocative, implied their point of view in the official texts they had created (i.e. textbooks for higher education.) On the one hand, they used official terminology and theoretical concepts: they were consistent in naming the vocative case a “vocative form,” and presented two ways of expressing address. On the other hand, the lexical and grammatical structure of their statements levelled the postulates regarding the fact that "vocative is not a case", and that "the nominative case is used to express address on par with the vocative." Among the techniques used by the linguists, heavily euphemistic speech in combination with syntactic complication of the structure prevailed, as well as splitting nominations by verbalising the concept with variant naming and violation of logical connections between consecutive statements. Such individual practices of linguistic resistance replicated the practices of the official totalitarian discourse, but with the aim to broadcast the opposite meaning. Discussion. The peculiarity of the alternative academic discourse (in particular, the language education one) of the totalitarian era lies in the fact that it did not directly confront the official theory, but rather occurred within its boundaries. This gives a reason to consider some Ukrainian linguists of the Soviet period as creators of both colonial and anti-colonial discourses.Item Національне ми в українських медіатекстах 2022 року: конструювання ідентичності під час антиколоніальної війни(2023) Ясакова, НаталіяПроаналізовано функціювання національного ми в текстах журналу "Український тиждень", оприлюднених упродовж 2022 р. Виокремлено семантичні зони, пов’язані з дискурсивним конструюванням української ідентичності. На спосіб її вибудовування вплинула потреба протидіяти російським імперським наративам і оборонятися від збройного вторгнення Росії.Item Синонімія в українській мові і проблеми суржику (на прикладі синонімійного ряду зі значенням "мабуть")(2023) Дика, Людмила; Шведова, МаріяУ статті на базі основних лексикографічних праць ХІХ–ХХ ст., корпусу ГРАК, матеріалів Атласу української мови, діалектних хрестоматій тощо здійснено зіставний лексикографічний синхронно-діахронний аналіз значень лексеми ‘мабуть’; на прикладі конкуренції ‘мабуть/навєрно’ розглянуто причини, що сприяють затриманню в сучасному розмовному мовленні чужих елементів.Item Зміни мовної ідентичності українців на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань кінця лютого — початку квітня 2022 р.)(2023) Ренчка, ІннаУ статті на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань простежено зміни в мовній ідентичності українців у перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. З’ясовано зміст поняття мовної ідентичності у його взаємозв’язку з іншими різновидами соціальної ідентичності, насамперед національною, та запропоновано його визначення. Виявлено головні тенденції у процесах мовної самоідентифікації українців, зумовлені геноцидальною війною, що полягають у переході великої кількості людей на українську мову, усвідомленні її ролі для збереження і розвитку Української держави та нації, відкиданні російських або змішаних російсько-українських форм мовного та культурного самовизначення, сприйнятті мови як розпізнавального маркера "свій — чужий" та засобу протистояння ворогу.Item Історія і нормативний статус прийменника / префікса од‑ в українській мові нового часу(2022) Дика, Людмила; Шведова, МаріяThe article deals with the history of competition and standardization between the variants од‑/від‑ (both as preposition and prefix) in the Ukrainian language. Historically they are related to different groups of dialects. In the southwestern dialectal zone, with the exception of the northern dialects of the Volyn and Carpathian areas, the variant від‑ prevails, while the variant од‑ is predominant in the north of the country. The variant од‑ was typical for standard Ukrainian of the 19th‑early 20th century. After a period of competition with від‑ it lost out because of the artificial limitation of its use. This happened in the early 20th century due to the desire to employ forms that would give the literary language a national character, since the від‑ variant is notably different from both Polish and Russian. The history of од‑/від‑ competition is investigated on the material of dictionaries, 1920s’ grammars and modern linguistic research. The history of од‑/від‑ preposition and prefix variants was researched as well within the Ukrainian language corpus, which includes texts from the 19th to the 21st centuries. Shown are the points of variation related to regional and chronological properties, to authors’ individual preferences and to certain lexemes.Item More than a signboard: the name of a store in the speaker’s mental lexicon(2022) Kadochnikova, OlenaBackground. Forming a system of spatial, social and cultural landmarks, each speaker consciously/unconsciously records proper names which seem important. The most significant units are remembered, and it is they that determine the general idea of the entire set of marked objects. Since the system of linguistic units in the individual mental lexicon is regulated by a great number of subjective factors, it can be assumed that the tendencies of the reflection of reality in the mental lexicon common to a group of speakers open the way to the analysis of current social stereotypes. Shop and store names are one of the groups of commercial names, therefore, by their very nature, they are maximally oriented towards reflecting positive stereotypes of large social groups. Purpose. The purpose of this article is to analyze how the names of shops and stores are reflected in the mental lexicon of the women residents of Kyiv, the capital of Ukraine, and to try to outline the connection between the proper names verbalization in speakers’ mental lexicon and their ideas about extralinguistic reality. Methods. The material for this study consists of 249 graphic variants of 160 names of clothing, footwear and food stores, collected by surveying 45 women residents of Kyiv. Descriptive, comparative, and quantitative methods were used in the research, and techniques of the structural method were occasionally involved. Results. Current store names in the capital of Ukraine create а very colorful linguistic landscape with its main feature – the predominance of foreign language components, both lexical and graphic. Among all this diversity, the speaker remembers 3 or 4 names оn average, which determine her idea of the general trends in the nomination of objects in this field and indirectly ‒ these objects themselves. The analysis of store and shop names active in the mental lexicon of Kyiv residents shows that the absolute majority of clothing and shoe stores (79 % and 81 %, respectively) are perceived by names identified with other cultural spaces. Not only the name’s origin, but primarily its graphic form is a clear indicator of belonging to some cultural space. The opposite case in the name system of grocery stores is recorded ‒ only 26 % of them were reproduced by respondents in Latin. The form in which the store or shop name is stored in the mental lexicon depends on a) the graphic code visualized on the signboard / in the advertisement and b) the sound form of the name commonly used in informal communication. The activity of the second factor directly depends on the symmetry of the sound and spelling of the barbarism name and the level of speaker’s foreign language competence. The result of the collision of different graphic codes in the speaker’s mind is mixing, which is manifested in the recording of the original form of the name from Latin to Cyrillic during memorization. Therefore, while keeping proper names in memory, speakers try to assimilate their form to the rest of the fixed units, and this often manifests itself in the transformation of the original form of proper name. Discussion. Oversaturation of Kyiv’s commercial ergonomics system with barbaric names forms a strong public stereotype about the attractiveness and progressiveness of other cultures in the consumption sphere and creates the illusion of the absence of national Ukrainian in it. Trying to master the system of store and shop names, Kyiv residents find themselves in a conflict situation: the dominant graphic code for them is the Cyrillic alphabet, while the Latin alphabet prevails in the visual space of Kyiv’s trade establishments. The way out of this situation is transformation ‒ recording of the original name with the help of a graphic system convenient for the speaker. In order to form a general idea about the reflection of the commercial proper names system in the mental lexicon of Ukrainians, it is necessary to involve in the study data from representatives of different age groups from different regions of the country.Item Суб'єктна синтаксема в пасивних конструкціях (на матеріалі Біблії в перекладі Філарета)(2022) Лаврінець, ОленаУ статті з’ясовано специфіку морфологійного вираження суб’єктної синтаксеми в пасивних конструкціях українського перекладу Біблії, виконаного Філаретом (М. Денисенком) із російського Синодального видання Біблії 2002 року. Проаналізовано асинкретизм (суб’єкт дії) та синкретизм (суб’єкт-інструмент, суб’єкт-причина, суб’єкт-простір, суб’єкт-інструмент-простір, суб’єкт-інструмент-час) семантики орудного безприйменникового відмінка субстантива і прийменниково-субстантивної сполуки. Визначено домінування в пасивних конструкціях українського перекладу Святого Письма засобів вираження суб’єктної синтаксеми російського Синодального видання Біблії.