Завжди приємно прочитати несподівану рецензію на свій текст. У теорії інформації це називається зворотним зв’язком: якщо його немає, то й канал працює однобічно, якщо є — комунікація сталася. Особливо приємно читати таку кваліфіковану й фундовану критику, яку отримали мої "Ракурси Другої світової, або Карл Шмітт у Голівуді"2 від Вадима Леонтійовича Скуратівського. Один лише фактаж до цитати з Карла Шмітта стосовно "понурого пропагандного всесвіту Першої світової", що його наводить шановний опонент, приводить у захват. Такими тонкощами я не володію; але саме з цього місця й почну свою, так би мовити, репліку на репліку (себто ще один зворотний зв’язок).