Як відомо, початок 1930-х рр. для української кінематографії позначився втратою автономії. Таким поворотним моментом стала постанова союзного Раднаркому від 13 лютого 1930 р. "Про утворення загальносоюзного об’єднання кінофотопромисловості". ВУФКУ, що раніше перебувало в підпорядкуванні республіканського Наркомосу, перйшло до новоутвореного Державного всесоюзного кінофотооб’єднання "Союзкіно". Створення союзного управлінського центру кінематографії стало наслідком процесів централізації, що відбувалися в багатьох галузях народного господарства. І навряд чи в СРСР, де з кожним роком тоталітарні тенденції набирали дедалі більших обертів, існував інший, альтернативний, шлях розвитку кіно.