Кафедра зв'язків із громадськістю
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра зв'язків із громадськістю by Author "Сусська, Ольга"
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item III науково-практична конференція "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ : тези доповідей(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, Ольга; Коник, Дмитро; Тітаренко, ІринаУ збірнику представлені наукові доповіді учасників ІІІ науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів" (м. Київ, 24 травня 2024 року). Для наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів, які навчаються за спеціальністю 061. Журналістика (освітньо-наукова програма: "Зв’язки з громадськістю"), а також широкого кола читачів, хто цікавиться питаннями трансформації та удосконалення зв’язків з громадськістю, розвитком сучасної науки в галузі соціальних комунікацій.Item Журналістська етика перед викликами кризових ситуацій(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, ОльгаТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Засоби та прийоми російської пропаганди: витоки й наслідки(2023) Сусська, ОльгаУ статті проаналізовано міфотворчість агресивної російської пропаганди, що давно стала прикладом "антипропаганди", яка спотворює та захаращує медіасередовище. В той час, коли загальносвітовий тренд на підвищення інтерактивності у комунікативних контактах з медіапростором все більш зростає завдяки інтернет-мережам, а пропагандистські ефекти масової комунікації відходять на задній план, у медіасередовищі країни-агресорки зберігаються і підсилюються протилежні тенденції. Визначено, що після початку широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України та розгорнутій у російських медіа антиукраїнській пропаганді стало абсолютно зрозумілим, що це була продумана заздалегідь кампанія, яка наслідувала досягнення "очікуваних результатів впливу" в дусі "парадигми ефектів" середини минулого століття. Окреслено, що повсякденними практиками російської пропаганди стали такі прийоми, як підміна понять, "псевдофактаж", дифамація, ін. Протягом десятиліття безглузді та переважно антилюдські міфи та фейки витісняють "практичний глузд" як на рівні індивідуальної, так і на рівні масової свідомості російського населення. Зазначено, що все це призводить до втрати автентичності, зниження функцій критичного мислення, підміни його стереотипами. Профанне ставлення до цінностей і вищих почуттів створює підґрунтя домінування "антиправди" у медіапросторі країни-агресорки. Намагання підсилити "путінізмом" успадкований від радянських часів патерналізм призводить до вихолощення журналістських матеріалів, маніпуляцій смислами і текстами, ужорсточення авторитарних умов існування російської мас-медійної системи. Резюмовано, що відмова від демократичних свобод та експлуатація традиціоналістських підходів до організації медіакомунікативних відносин, вульгаризація і профанація медіапростору створює так звану "інформаційну капсулу", яка базується на найгірших стереотипах радянського часу та є неприйнятною для європейської і світової спільнот.Item Зрушення у медіасприйнятті як фактор формування нового типу персоніфікованої публічності(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Сусська, ОльгаТези доповіді учасника Науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 17 липня 2022 року.Item "Нові медіа" і зрушення у смисловому полі реципієнта медіапростору(2023) Сусська, ОльгаThe variety of "new media" formats and the versatility of their content are increasingly becoming the subject of research in various scientific fields, including linguistics, communication theory, media psychology, sociology of mass communications, visual sociology, and sociology of culture. Most often, new media include blogs, e-mail, music, streaming services, television, cinema productions, electronic publications, social networks, virtual and augmented reality, websites, etc. The omnichannel and multimedia nature of "new media" presupposes both the use of an interdisciplinary approach to their study and the complexity of considering the problems covered by the subject of research. However, the attitude towards "new media" is still ambiguous. Fascination with technological diversity should not displace the focus of academics’ attention on meanings that are broadcast in the globalized media space and pose new challenges to the recipient. Among them: are the speed and ease of access to information, its multifacetedness, and the scale of receipt, which also require the speed of mastering and operating this information. Whether all subjects of the media space are ready to participate in modern intensified processes of information exchange is still an open question. A certain illusory nature of interactivity, which was put forward by the special preference for social networks, is becoming more and more obvious. That is why sociologists today need to be interested not only in the ratings of political forces, celebrities, and media channels but also in the degree of understanding of the concepts that determine the depth and prevalence of democratic processes in the country. The recognition of language and culture as two parallel and inseparable types of activity that determine both meaning-making and the integral process of communicative interaction with the recipients of "new media" remains hypothetical.Item "Образ суспільства" та його трансформації в умовах гібридної війни(Фенікс, 2023) Сусська, ОльгаMатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Сучасні загрози глобальній та регіональній безпеці", м. Одеса, 29 жовтня 2023 року.Item Публічні vs політичні комунікації: спільне та відмінне(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Королько, Валентин; Сусська, ОльгаТези доповіді учасників ІІ науково-практичнoї конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 15 лютого 2023 р., м. Київ.Item Публічність як феномен суспільної системи та його відображення у медіапросторі(Наукова столиця, 2024) Сусська, ОльгаМатеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", м. Київ, 1-2 грудня 2023 року.Item Символізація як процес та інструмент масової комунікації(2023) Сусська, ОльгаСтаття присвячена розгляду процесу символізації в сучасному медіапросторі. Проаналізовано погляди соціологів, культурологів, антропологів на створення смислів та їх інтерференцію у масовій комунікації, яка складає значну частину сучасного соціокультурного середовища. Картина світу, яку відтворює сучасне соціокультурне середовище, може визначатись як комплекс інтегральних типологічних характеристик культури. Розгортання комунікативних стосунків в сучасному світі невід’ємне від існування медіакомунікативного простору і не можливе без усвідомлення і дослідження мультикультуральних засад комунікації, які останнім часом привертають увагу соціологів мас-медіа, соціальних психологів, антропологів та культурологів. Якщо в гуманітарній культурі система знань будується на необхідності опанування причинно-наслідковими зв’язками, то в новому культурному типі особистості її взаємодія із суспільством є результатом випадкового, стихійного накопичення розрізнених елементів, які транслює та пропонує глобальний медіапростір. Сучасна людина відкриває для себе навколишній світ за законами випадку, в процесі спроб та помилок, сукупність її знань визначається статистично, вона черпає їх з новин мас-медіа, відомостей, здобутих з інтернет-мереж, й лише накопичивши певний обсяг інформації індивід починає знаходити в ній приховані структури. Процес символізації є одним з найцікавіших для дослідника масової комунікації. Система образної візуалізації, інтерпретацій випадковостей, які проте з часом стають суттєвими; навіть фрагментарні знання, складаючись у єдину картину за принципом мозаїки, формують структури свідомості. Досить щільно підігнані одне до одного, вони створюють компактний, з певним внутрішнім значенням, простір смислів. Творцями, провідниками та дизайнерами цієї "мозаїчної" культури є в сучасному світі засоби масової комунікації.Item Соціопатерни війни: як медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства(2022) Королько, Валентин; Сусська, ОльгаСпрямування на виконання пропагандистських завдань є характерним для використання медіапростору як у тоталітарних і посттоталітарних державах, так і в індустріальних суспільствах більш демократичного типу. Пропагандистські ефекти комунікації набувають особливої активності в період криз, зокрема, під час війн, при проведенні електоральних кампаній, будь-яких пропагандистських акцій, а також в разі цілеспрямованої пропаганди, спрямованої на "обовдурення" населення в тоталітарних державах. Наслідками цього стали відомі ще протягом останньої чверті ХХ ст. неминучі "ефекти впливу" масової комунікації, які нібито передбачались існуванням і діяльністю власне самої системи. Лише в кінці минулого століття, з появою Інтернет-мережі, ситуація почала дещо змінюватись. Повномасштабне російське вторгнення на територію України, спричинило певний "водорозподіл" інформації, коли люди опинилися у ситуації інфодемії, (коли наявна надвелика кількість інформації), проте реальність і правдивість цієї інформації вимагають ретельної і критичної перевірки. Громадськість паралельно шукає необхідну інформацію у традиційних медіа, у просторах Інтернету, соціальних мережах. Саме цим і користуються створювачі фейків, боти, які створюють і розповсюджують неправдиву, маніпулятивну інформацію про війну. Вивчення "соціопатернів" війни у фокусі того, як сучасний медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства, як ніколи, є актуальним. Є також важливим, вивчення медіакомунікаційної поведінки носіїв інформації в регіонах, особливо, коли це стосується їхніх очільників, представників влади та ОВА. Кожному користувачу соціальних мереж, а також і деіндивідуалізованим представникам традиційних "масових аудиторій" медіа важливо бути медіаграмотними, вміти розпізнати фейки, маніпуляції, дезінформацію, критично мислити і піддавати кожен медіатекст і медіадискурс в цілому критичному аналізу.Item "Інтерпретативні спільноти" та їх роль у деміфологізації медіапростору(2022) Сусська, ОльгаАктуальність. З розгортанням медіакомунікаційних процесів в епоху цифрових технологій постає нагальне питання про деміфологізацію медіапростору. Метою статті є науково-теоретичне обґрунтування та осмислення трансформацій, що відбуваються в сучасних медіакомунікаціях; демонстрація ролі "інтерпретативних спільнот" у деміфологізації медіапростору. Методологія. У межах соціопсихологічного підходу і на основі використання теоретичних понять системного аналізу стає можливим з найбільшою послідовністю і повнотою реалізувати одну з головних функцій дослідження – інтегративну, що дає змогу об’єднувати в єдину наукову систему численні емпіричні дані, теоретично осмислюючи їх та надаючи їм систематизованого, глибинного тлумачення. Не втрачає своєї актуальності також поширений у медіапсихології генеративний підхід, який поряд з мультидисциплінарним акумулює вивчення функціональності і ситуативності задоволення інформаційних потреб сучасних аудиторій, котрі поступово перетворюються на "інтерпретативні спільноти". Результати. У загальному контексті антропологічних і соціокультурних візій, що були традиційними для вивчення медіаспільнот саме у фокусі дослідження міфологізації простору масмедій, розглянуто актуальні можливості поглиблення суб’єктності акторів медіапростору. Відповідно до завдань дослідження здійснено як осмислення трансформацій, що відбуваються в сучасних медіакомунікаціях, так і аналіз ролі сучасних "інтерпретативних спільнот" у деміфологізації медіапростору. У висновках дослідження підтверджено, що відбувається переакцентуація уваги аудиторій із традиційних медіа на інтернет-середовища, що має під собою, безперечно, соціальне підґрунтя; проте з погляду психологічної науки це віддзеркалює зміни відчуття соціальної реальності, оцінок і соціальних запитів особистості, що є відповіддю на виклики сучасних процесів інформатизації і трансформаційних змін у суспільстві. Зауважено формування перспективи деміфологізації сприймання змісту медіапростору, адже виклики сучасного інформатизованого і трансформованого суспільства стають поштовхом для суб’єктного оцінювання інформації.Item Інтерпретація динаміки змін суспільних настроїв у соціологічних дослідженнях(Наукова столиця, 2023) Сусська, ОльгаМатеріали доповіді учасника ХIX Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки", 16-17 грудня 2022 року, м. Київ.