Кафедра зв'язків із громадськістю
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Вплив регуляторних вимог ЄС на впровадження ESG політик бізнесу в Україні(2024) Зінченко, АллаМатеріали доповiді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Україна та світ в умовах російської збройної інтервенції (з 2014 р.)", 6 червня 2024 р., м. Київ.Item Communicative aspects of the dialogue of cultures in the modern world(2024) Shcherbyna, ViktorThe article examines the historical stages and logic of the formation of theoretical approaches to the problem of intercultural communication research. The author shows that in modern context intercultural communication is considered in two directions: as communication and interaction of cultures of different countries and peoples and as communication and interaction of subcultures. The author defines intercultural communication as a state of modern society, in which the complex structure of social and cultural space is embodied in symbolic forms and images that can be perceived and understood by the public and individual consciousness of various national communities and ethnic groups. The author believes that mutual assimilation of cultural elements contributes to integration processes, mutual cultural exchange and cultural enrichment, but there is also a process of strengthening national self-awareness. When, under the conditions of long-term communication with another culture, there is a loss of an essential part of the native culture, a phenomenon of uncertainty or instability arises, which gives rise to problems of intercultural communication. It was established that under such conditions, the dialogue of cultures is a complex, symbolic, personal, transactional and quite often unconscious process, which is necessarily imprecise, as it involves the level of mass virtual construction at the level of interpersonal interaction. The author introduces the classification of communication in the dialogue of cultures according to the nature of relations between subjects, distinguishing its social, business, and spiritual levels.Item Медіа в умовах кризових ситуацій: трансформація комунікативної взаємодії з аудиторіями(2024) Чайкун, ОленаСтаття присвячена аналізу змін у взаємодії медіа з аудиторією в умовах кризових ситуацій, зокрема під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни. Дослідження виявляє трансформацію підходів до інформування, нові виклики та можливості, що постали перед журналістами та медіаіндустрією. Авторка статті аналізує, як кризові ситуації вплинули на роботу працівників медіа. Опитування працівників медіа дозволило оцінити зміни у сприйнятті аудиторії, рівень довіри до різних каналів комунікації, а також визначити ефективні методи взаємодії з аудиторією. Завдяки аналізу відповідей респондентів зафіксовано, що соціальні мережі та месенджери набули значного впливу як джерела інформації, а традиційні ЗМІ продовжують відігравати важливу роль, проте зменшується їхній рівень довіри. Також розглянуто використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту (ChatGPT), у журналістській практиці та пов’язані з цим виклики. Окрему увагу приділено проблемі довіри до медіа в кризових умовах. Виявлено, що аудиторія стає дедалі більш критичною до джерел інформації, що вимагає від журналістів дотримання високих стандартів етики та професійності. Важливою складовою дослідження є питання етики та відповідальності журналістів у кризових умовах. Більшість респондентів наголошують на необхідності дотримання принципів достовірності, уникнення маніпуляцій та збереження довіри аудиторії. Дослідження демонструє, що головними завданнями сучасних ЗМІ особливо під час кризових ситуацій є забезпечення об’єктивності, перевірки фактів та прозорості у висвітленні подій. Отримані висновки підкреслюють важливість подальших досліджень впливу цифрових технологій на роботу медіа та аудиторії, а також необхідність розробки нових стратегій комунікації в умовах кризових ситуацій. Результати дослідження можуть бути корисними для працівників та дослідників медіа та всіх, хто зацікавлений у вивченні змін у сфері медіакомунікацій.Item Мова ворожнечі як феномен і предмет наукової інтерпретації(Гельветика, 2024) Сусська, ОльгаУ статті наголошується на необхідності вивчення мови ворожнечі в рамках комплексного підходу, зокрема, включаючи розгляд цього феномену у фокусі його різнобічності, такими науками, як лінгвістика, психологія і соціологія. Новітня історія переповнена ситуаціями, коли гострі суперечності в поглядах, дотриманні традицій, ідеологічні розбіжності призводили до загострених конфліктів. Такі конфлікти мали різні масштаби – від місцевих зіткнень та протистоянь до світових воєн, але завжди мали серйозний негативний вплив на суспільство. Напочатку XXI ст. ситуація мало в чому змінилась: відбулись численні конфлікти, що були засновані на національних, етнічних та ідеологічних протиріччях, та ще й підсилилась розповсюдженням інформаційних технологій, які породили новий вид – гібридну війну, одним з інструментів якої є використання "мови ворожнечі", що є загрозою демократії, може обмежувати свободу слова і можливість вільного обміну ідеями та думками. Коли в соціумі люди відчувають себе об’єктом дискримінації, маніпуляцій чи образ, вони можуть уникати участі в політичних, зокрема, виборчих процесах, що із соціологічної точки зору може призвести до відчуження влади від громадян й підриву демократичних цінностей суспільства. Протидія розповсюдженню мови ворожнечі також потребує комплексного підходу на різних рівнях. Розвиток та підтримка незалежних та професійних ЗМІ, що здатні надавати перевірену, об’єктивну й достовірну інформацію, є запорукою можливості викорінення у суспільстві мови ворожнечі. Проте, це вимагає активної участі різних верств і груп суспільства у формуванні культури мови, засудження мови ворожнечі та підтримки якісної журналістики. Професійні та громадські організації (StopFake, Детектор медіа, ін.), які активно займаються викриттям маніпулятивних практик у ЗМІ, сприяють збереженню довіри до медіа та підвищенню рівня медіаграмотності серед різних верств суспільства.Item Examining the Impact of Six Pro-Vaccination Messages on MMR Vaccine Hesitancy Among Mothers in Ukraine: A Randomised Controlled Trial(2024) Atif (Nurzhynska), Anastasiya; Chappel, Paul; Sukhodolska, Anna; Sanders, JetThe Ukrainian government began delivering mandatory MMR vaccination letters to parents across the country in 2019. In this two-phase online RCT, we aimed to test the effectiveness of this national mandatory vaccination letter against five behavioural science-informed letters, in terms of their effects on the vaccination attitudes, intentions and behaviours of Ukrainian mothers (N = 738). One letter was focused on the simplicity and accessibility of vaccination procedures; one contained a testimonial from a family doctor; two letters contained pro-vaccination social norm statements (one signed by a family doctor and one by a school director); and one contained a loss-framed message underlining the risks of non-vaccination. The results showed no difference between the conditions in terms of change in vaccination attitudes and intentions but there was an effect on behaviour (measured through clicking a link to schedule a vaccination). The letters signed by a family doctor, outlining how vaccination is a social norm, were most effective in encouraging positive vaccination behaviours. We conclude that the national template used by Ukrainian public health authorities is unlikely to reduce vaccine hesitancy or increase vaccination rates, and that letters emphasising the normative nature of vaccination could increase uptake in the Ukrainian context.Item Особливості політик та практик соціальної відповідальності державних підприємств України(КНЕУ, 2024) Зінченко, Алла; Олійник, М.У статті розглянуто особливості політик і практик соціальної відповідальності державних підприємств України. Аналітичною базою виступила інформація про практики найбільших вітчизняних державних компаній, які увійшли до топ-10 компаній за виторгом за 2023 р. Доведено, що на рівень розкриття підприємствами відповідної інформації позитивно вплинули, зокрема, встановлення на загальнодержавному рівні норм її оприлюднення. За результатами дослідження встановлено, що особливостями політик і практик соціальної відповідальності вітчизняних державних підприємств є спрямованість на впровадженні принципів і механізмів корпоративного управління, практики охорони довкілля, реалізація соціальних програм для громад.Item Особливості роботи журналістів в Україні під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни: результати емпіричного дослідження(2024) Чайкун, ОленаСтаття присвячена аналізу впливу кризових ситуацій на роботу журналістів друкованих видань в Україні під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни. У дослідженні розглядаються виклики, з якими зіткнулися керівники преси в умовах криз, а також трансформації медіасфери, умови праці журналістів. Результати емпіричного дослідження, проведеного серед керівників друкованих медіа, висвітлюють основні проблеми під час пандемії та війни, зокрема кадрові труднощі, відтік працівників, фінансову кризу через падіння рекламного ринку, а також вплив державного регулювання. Окрему увагу приділено проблемам безпеки, викликаним воєнним станом, змінам в аудиторії та необхідності адаптації контенту до нових умов. Зокрема 52,8% респондентів відзначили значний вплив воєнного часу на їхню роботу, а для 19,4% цей період став критичним. У статті аналізується процес цифровізації медіа, спричинений кризовими умовами. Біль¬шість опитаних вказали на активний перехід видань у цифровий формат, що дозволило зберегти контакт із аудиторією та забезпечити оперативність комунікації. Також приділено організаційним змінам, зокрема впровадженню дистанційної роботи та цифрових технологій. Окрему увагу приділено феномену інфодемії – поширенню дезінформації та фейкових новин під час криз. У дослідженні виявлено, що 58,3% опитаних вважають інфодемію інструментом гібридної війни, а 36,1% зазначили її вплив на редакційну політику. Феномен інфодемії розглядається як виклик, що вимагає адаптивних стратегій медіа для збереження довіри аудиторії. Стаття містить емпіричний матеріал, який допомагає виявити тенденції в роботі медіа під час кризових ситуацій. Результати дослідження акцентують увагу на необхідності адаптації, дотримання етичних норм і прозорості у роботі журналістів. Матеріал може бути використаний для вдосконалення і побудови кризових комунікацій медіа з аудиторією, а також для розробки рекомендацій для подолання викликів у медіасфері.Item "Образи суспільства" та "образи війни" у медіакомунікативному просторі: особливості формування(2024) Коник, Дмитро; Сусська, ОльгаУ статті висвітлюється взаємозв’язок ставлення до подій, які мають неабияке значення для відображення у громадській думці "образів війни", що створюються у медіакомунікативному просторі, а також суттєво впливають на загальний соціопсихологічний стан громадян і так само фіксуються соціологами. Віртуальний простір соціальних мереж створив нову ситуацію, яка є певним викликом для соціологів, адже суттєво збільшився діапазон між "образами суспільства", що формуються у масовій свідомості, та соціальною реальністю. Перспективи розвитку інформаційного суспільства, з одного боку, відкрили суттєво нові можливості роботи з інформацією й опанування знань, а з іншого – поставили перед соціумом нові виклики. Еволюція "індустрії вражень" поступово перемагає за швидкістю еволюцію «індустрії» пізнання соціальної реальності. Особливо загострюються ці процеси під час глибоких соціальних криз, однією з яких, безумовно, є війна. Швидкість створення "образів війни" певною мірою стали випереджати інформацію про реальні події. Опосередкованість цих образів може створювати непередбачувані ефекти. Віртуалізація свідомості громадян зростає пропорційно збільшенню каналів розповсюдження інформації – від традиційних медіа до сторінок військових експертів і блогерів у соцмережах, оперативних відео (що іноді створює небезпеку для тих, хто їх розповсюджує, наприклад, одразу після "прильотів"). Створюються нові моделі користування та "зчитування" інформації, що в умовах гібридної війни породжує і нові моделі самозахисту особистості від небезпечної та негативної інформації. Так само на рівні держави виробляються моделі протидії маніпулятивним впливам медіапростору на свідомість громадян, попередження панічних настроїв тощо. Саме у контексті такого нового розуміння впливів медіапростору збільшується актуальність досліджень комунікаційних процесів під час війни.Item Комунікативна взаємозалежність між "четвертою владою" та PR(2024) Коник, Дмитро; Сусська, ОльгаСтаття присвячена трансформації поглядів і методологічних підходів соціологічної науки, що намітились останнім часом і стосуються все частіше "переведення стрілок" із поширених у соціології мас-медіа макросоціологічних підходів до мікросоціологічних. Цей процес не обмежується виключно пошуком нової частково альтернативної методології, а є радше віддзеркаленням потреби фокусування уваги дослідників на окремих кластерах аудиторій і більш уважному ставленні до змін усередині цих кластерів. Також спрацьовує суттєва зміна умов проведення досліджень у воєнний час, зокрема відсутність можливості експлуатації всеукраїнських вибірок, потрібних для масштабних опитувань в галузі соціології мас-медіа, що суттєво змінює умови організації опитувань і підходи до аналізу результатів. Виникає потреба в більш ретельній увазі до наукових розвідок суміжних галузей, зокрема до широко розвинутої галузі зв’язків із громадськістю (public relations), яка є фактично сферою впровадження результатів багатьох соціологічних досліджень, без яких більшість PR-стратегій чи PR-кампаній не змогли б реалізуватися. Останнім часом намітилася певна єдність у поглядах на ефективність комунікацій між представниками соціології мас-медіа та спеціалістами із зв’язків з громадськістю, які мають справу з аудиторіями переважно меншими за обсягом, цільовими або ж лише потенційними, просуваючи свої «ідеологеми», "меми", "слогани" тощо. Проте, з точки зору досягнення мети – сформувати думку, імідж, репутацію або навіть досягти більш масштабних ефектів, сьогодні цілі соціологів-дослідників аудиторій мас-медіа та працівників сфери піар співпадають. Щодо застосування методологічних підходів, то в певних деталях соціології масових комунікацій є, що запозичити із сфери піар, адже захоплення кількісними, масштабними за обсягами масивів опитаних соціологічними дослідженнями поступово відходить у минуле, поступаючись новим, більш сфокусованим і сконцентрованим на якісних показниках, аудиторій методам. Залучення досвіду PR і більша концентрація на цільових аудиторіях, зокрема у вивченні соціополітичних процесів і «четвертої влади», демонструє наявність комунікативної взаємозалежності мас-медіа і PR як певного тренду розвитку двох суміжних галузей соціальних наук.Item The Role of Integrated Communications in Building and Maintaining the Reputation of Company(2024) Zinchenko, AllaAbstracts of the report of the participant of the 9th International Scientific Conference "Leadership, Innovation, Management and Economics: Integrated Politics of Research"Item Вплив Директиви ЄС про комплексну перевірку корпоративної стійкості (CSDDD) на нефінансову звітність українських компаній(2023) Зінченко, АллаУдоповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Актуальні питання бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту та оподаткування в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення”, присвяченої 30-річчю ДННУ "Академія фінансового управління", проведено аналіз основних положень європейської Директиви про комплексну перевірку корпоративної стійкості (CSDDD).Item Публічність як феномен суспільної системи та його відображення у медіапросторі(Наукова столиця, 2024) Сусська, ОльгаМатеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", м. Київ, 1-2 грудня 2023 року.Item III науково-практична конференція "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ : тези доповідей(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, Ольга; Коник, Дмитро; Тітаренко, ІринаУ збірнику представлені наукові доповіді учасників ІІІ науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів" (м. Київ, 24 травня 2024 року). Для наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів, які навчаються за спеціальністю 061. Журналістика (освітньо-наукова програма: "Зв’язки з громадськістю"), а також широкого кола читачів, хто цікавиться питаннями трансформації та удосконалення зв’язків з громадськістю, розвитком сучасної науки в галузі соціальних комунікацій.Item Принципи використання штучного інтелекту у сфері зв'язків з громадськістю(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Зінченко, АллаТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Використання комунікаційних кампаній для сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб до приймаючих громад(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Коник, ДмитроТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item PR: питання етики під час війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Королько, ВалентинТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Використання студентами ChatGPT та інших технологій штучного інтелекту: погляд 10 кращих університетів світу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Мельник, АнатолійТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Практичні аспекти зв'язків з громадськістю у цифрову добу в Україні та світі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Севастюк, АлінаТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Журналістська етика перед викликами кризових ситуацій(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, ОльгаТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.Item Особливості політичних комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів в Україні(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Тітаренко, ІринаТези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.