Структуралізм, "Смерть автора" і біографізм
| dc.contributor.author | Менжулін, Вадим | uk |
| dc.date.accessioned | 2019-06-11T15:11:41Z | |
| dc.date.available | 2019-06-11T15:11:41Z | |
| dc.date.issued | 2010 | |
| dc.description | The author analyses the threats to the biographical approach within the history of philosophy from the structuralism in general, especially from "the death of the author" thesis. It is made evident that in fact the thesis of the "death of the author" does not eliminate biographical aspect from the history of philosophy, but rather warns a biographer against such widespread error as a reductive, one-sided interpretation of the object of the research. One of the most infl uential proponents of this thesis (M. Foucault) made numerous theoretical assertions and practical steps in order to exclude the possibility of the biographical look at him. However, the interest to his personality has not been fading for decades. In this aspect his path is one of the striking examples of the fundamental paradox, which is immanent to the biographies of many true philosophers: they try to transcend the limits of their own subjectivity as much as they can, and because of that they obtain a rare privilege – the interest to their own subjectivity from the others. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Автор аналізує загрози, що несуть біографічному підходу в історії філософії структуралізм в цілому і, зокрема, теза про "смерть автора". Показується, що насправді ця теза не усуває біографічний аспект з історико-філософського дослідження, а скоріше застерігає біографа від такої поширеної помилки, як спрощене, однобоке витлумачення образу свого героя. Незважаючи на численні теоретичні заяви та практичні дії, які робив один з найвпливовіших прихильників цієї тези (М. Фуко) з метою усунути можливість біографічного погляду на себе, інтерес до його особистості не вщухає вже не одне десятиліття. В цьому плані його шлях є одним з яскравих прикладів принципової парадоксальності, що властива біографіям багатьох справжніх філософів: вони щосили намагаються вийти за межі власної суб’єктивності, завдяки чому врешті-решт отримують рідкий привілей – інтерес до того, якою була їх власна суб’єктивність. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Менжулін В. І. Структуралізм, "смерть автора" і біографізм / Вадим Менжулін // Маґістеріум. Вип. 39. Історико-філософські студії / [упоряд.: Ткачук М. Л.]. - 2010. - С. 12-19. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1351 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.relation.source | Маґістеріум. Вип. 39. Історико-філософські студії / [упоряд.: Ткачук М. Л.]. - 2010 | uk_UA |
| dc.status | published earlier | uk_UA |
| dc.subject | Фуко Мішель | uk_UA |
| dc.subject | Барт Ролан | uk_UA |
| dc.subject | біографістика | uk_UA |
| dc.subject | біографія філософа | uk_UA |
| dc.subject | "смерть автора" | uk_UA |
| dc.subject | структуралізм | uk_UA |
| dc.subject | стаття | uk_UA |
| dc.title | Структуралізм, "Смерть автора" і біографізм | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |