Nordic Women’s Mobilization and Empowerment in Politics
Loading...
Date
2006
Authors
Bergman, Solveig
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Широке представництво жінок Північних країн в політиці є достатньо новим історичним явищем.
Значний прорив у парламентську політику (мається на
увазі представництво в парламенті на рівні 10% депутатів) був здійснений лише в 19703ті роки. Водночас право голосу жінки усіх Північних країн отримали ще до
1920 року. Першими стали жінки Фінляндії, які отримали право голосу, а також право бути обраними в законодавчі органи в 1906 році (право голосу – першими
в Європі, право бути обраними – першими у світі).
І вже в першому демократично обраному парламенті
Фінляндії жінки становили 10% парламентарів. В інших Північних країнах представництво жінок в національних парламентах до часів Другої світової війни було дуже незначним. 10%3й бар’єр було подолано у
Швеції 1953 року, в Данії – 1963го, Норвегії – 1973го
і Ісландії – 1983 року. До початку 1970х років частка
жінок, що брали участь у політиці загалом і у політичних виборах зокрема, у цьому регіоні була вищою за всі
інші країни Європи.
1970ті і 1980ті роки стали новою фазою в політичній мобілізації жінок в індустріалізованих країнах Заходу. У Північних країнах політичну активність жінок
спонукали не лише нові соціальні рухи (екологічний
рух, рух миру, студентський рух та ін.), як було в більшості західних країн, а й традиційні політичні організації (зокрема, жіночі секції політичних партій були
практично незалежними і часто піддавалися впливу
ідей, що зароджувалися в феміністському русі).
19703ті стали поворотним пунктом в жіночому політичному представництві Північних країн, що позначилося значним зростанням частки жінок у політичній
еліті. В наступні роки жінки досягли вагомого впливу в
процесі прийняття рішень на всіх рівнях і в усіх сферах
політичного життя.
Сьогодні від 37 до 45% парламентарів у Данії, Фінляндії, Норвегії і Швеції становлять жінки. Перше місце посідає Швеція: 45% жінок у парламенті, тоді як середня
частка жінок у парламентах демократичних країн світу
становить усього 15%. Та навіть незважаючи на високу
політичну мобілізацію жінок, політика у Північних
країнах залишається ієрархічно структурованою і стратифікованою відповідно до статі. Жінки досі недопредставлені в політичній владі, насамперед у політичній і
стратегічній еліті. Водночас цікаво відзначити, що жінки набагато краще представлені тут у найвищих ешелонах влади, ніж, наприклад, у бізнесі.
Одним з факторів все ж високого представництва жінок у політиці Північних країн є виборча система, що
базується на пропорційному представництві (а не на мажоритарній системі), де кожний виборчий округ має лише одне місце для свого представника. Іншим чинником є відкритість процедури висунення кандидатів.
Значний вплив мають також соціально3економічні фактори: представництво жінок зазвичай є вищим у країнах
з високим рівнем зайнятості і освіченості жінок, де суспільні обставини дозволяють жінкам поєднувати
сімейні обов’язки і роботу або ж інші суспільні заняття
(цікаво, що у таких країнах, як Німеччина і Нідерланди,
де представництво жінок у політиці є вагомим, рівень
зайнятості жінок є досить низьким).
Ще одним чинником є система соціального захисту з
її загальним наголосом на егалітаризмі (напр., соціальна, економічна, регіональна рівність). Значна увага у
дослідженнях приділяється колективним діям жіночих
організацій і мереж як всередині, так і поза політичними
партіями, спрямованим на зростання участі жінок у політиці. У багатьох країнах із значним представництвом
жінок у вищих ешелонах влади використовується принцип квот. Найкращим прикладом такої стратегії є Норвегія.
Скандинавські вчені наголошують, що для мобілізації жінок і залучення їх до політики необхідно поєднувати дії «зсередини» із тиском «ззовні». Необхідними є як
сильне громадянське суспільство з радикальними жіночими рухами феміністського спрямування, так і жіночі
організації, прикріплені до політичних структур (напр.,
жіночі партійно3політичні асоціації, секції чи мережі).
Досвід Північних країн показує, що існує ціла низка
питань (напр., догляд за дітьми і політика гендерної
рівності, політика проти жорстокості і сексуального
насилля над жінками й ін.), яким було приділено належну увагу передусім у результаті підвищеного представництва жінок у політиці. За таких умов змінюється
не лише зміст політики, а й загальна політична культура і поведінка політичних діячів один до одного. Таким
чином, збільшення представництва жінок у політиці є
надзвичайно важливим для суспільства явищем не лише як показник рівності і демократії, а й як каталізатор
зміни змісту і практики політики.
Description
Keywords
представництво жінок в політиці
Citation
Bergman Solveig. Nordic Women’s Mobilization and Empowerment in Politics / Solveig Bergman // Жінки в політиці : міжнародний досвід для України : збірник наукових статей. - 2006. - С. 41-49.