7. "Ad Fontes - До Джерел": Міжнародна наукова конференція з нагоди 405-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Ad fontes : збірник статей за матеріалами Міжнародної наукової конференції з нагоди 405-ї річниці Києво-Могилянської академії (НаУКМА, 25–28 жовтня 2021 р.)(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Головащенко, Сергій; Ткачук, Марина; Яременко, Максим; Ярошенко, Тетяна; Яковенко, НаталяУміщені в збірнику статті постали із доповідей та обговорень на Міжнародній науковій конференції з нагоди 405-ліття Києво-Могилянської академії, що відбулася у жовтні 2021 р. в НаУКМА. У ній взяли участь близько 50-ти науковців-гуманітаріїв із восьми країн. Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 р. і воєнні обставини суттєво ускладнили і відтермінували підготовку цього видання. Статті зі збірника присвячено різним аспектам минулого Києво-Могилянської та Київської духовної академій і пов’язаним із ними особам і культурним феноменам.Item Друковані видання авторів, членів католицьких чернечих орденів, у бібліотеці Петра Могили(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Шаріпова, ЛюдмилаСпростовуючи закид щодо нібито неспроможності русинів опанувати латину, митрополит Петро Могила в "Літосі" 1644 р. пояснював корисність латинських книжок для православної справи так: "Теологічних книжок слов’янською [мовою] мало, а політичних взагалі немає, доводиться діставати грецькою з труднощами й великим коштом, тоді як латиною можемо легко придбати будь-які. Ось чому їм [русинам] варто наразі вчити латину, […] щоб бути не простаками, а [людьми] політичними. Це однаково стосується як справ політичних, так і артикулів віри, де їм треба оволодіти грецькою, слов’янською і латинською [мовами]. Адже знаємо, що краще дискутувати як про політику, так і про богослів’я з [людиною] освіченою, а не з простаком" (Lithos albo Kamień, 1644, s. 375).Item Руські проповіді XVII ст. у рукописі Бібліотеки князів Чарторийських(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Сінкевич, НаталіяІсторія проповідництва на українських землях Речі Посполитої викликає останнім часом жвавий дослідницький інтерес. У контексті дослідження українського культу святих упродовж XVII–XVIII ст. мою увагу привернув рукопис Бібліотеки музею князів Чарторийських (3785 III) під назвою Kazania ruskie XVII wieku, аналізу якого присвячено цю розвідку. Незважаючи на брак кількох аркушів, рукопис загалом добре збережений і читабельний. Він неодмінно має стати складником джерельної бази з історії української Церкви та українського проповідництва.Item Православне вчення і богословські виклади як вершина навчальних студій у Київській академії в початковий період у контексті її статусу(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Клос, ВіталійЦерква Христова завжди виконувала місію просвітлення усіх верств населення. Відомо про церковно-освітні заклади, що існували як при монастирях, так і при кожному храмі (Харлампович, 1898, с. 199–201). Хоч вони й не позначалися терміном "школа", який на окреслення православних освітніх закладів уживається в джерелах лише від середини XVI ст., однак належним чином здійснювали свою просвітницьку місію (Боянівська, 2001, с. 115–119). Усі сучасні освітні та наукові інституції в Україні та на Заході беруть свій початок прямо або опосередковано із давніх церковних навчальних закладів.Item В ім'я Марії: Баранович, Яворський і добрий пастир(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Броджі-Беркофф, ДжованнаПід час своєї церковної діяльності в Києві впродовж останнього десятиріччя XVII ст. український поет і проповідник Стефан Яворський (1658–1622) написав близько сорока проповідей. Вони зберігаються в рукописі № 1592, фонду 834, що міститься в "Архиве Святейшаго правительствующаго синода" Російськогодержавного історичного архіву в Санкт-Петербурзі. Із цього рукопису поки що було опубліковано – переважно на початку XIX ст. (Яворский, 2014) і пізніше в деяких наукових та церковних часописах – лише проповіді, укладені під час перебування Яворського в Росії. На відміну від цього, проповіді, написані й виголошені Стефаном в Києві, коли він був ченцем, ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря і викладачем риторики, поетики та філософії в Києво-Могилянській колегії, ніколи не публікувалися і не досліджувалися (Чистович, 1867). Аналіз їхнього змісту відкриває чимало цікавих фактів про контекст, у якому жив Яворський, про Мазепин двір у Батурині, про слухачів, до яких звертався проповідник в духовній та політичній столицях Гетьманщини – Києві та Батурині, про мову, яку він використовував, а також низку інших значущих подробиць.Item Печалі й турботи молодого Василя Васильовича Кочубея (за нотатками на полях "Феатрону")(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Яременко, МаксимУ статті автор намагається "проникнути в душу" свого героя-читача, зрозуміти його психічний стан. Цей герой – Василь Васильович Кочубей, представник козацької старшинської фамілії, широко знаної не лише дослідникам. Якщо точніше, то добре відомі його батько Василь Леонтійович Кочубей, генеральний суддя та співавтор доносу на Івана Мазепу, і сестра Мотря – гетьманова коханка.Item Рецепція європейського раціоналізму викладачами Києво-Могилянської академії у другій половині ХVIII ст.: компаративний аналіз(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Козловський, ВікторУ статті сфокусовано увагу на формуванні нової моделі раціоналізму в Київській академії у другій половині XVIII ст. під впливом нових європейських наукових і філософських ідей, чи нового раціоналізму. Добре відомо, що в цей період європейської історії з особливою силою розгортається інтелектуальний поступ Просвітництва – потужного ідейного та політичного руху, який поступово охопив європейські країни. Звісно, розповсюдження просвітницьких ідей відбувалося з різною інтенсивністю, проте впродовж кількох десятиліть це призвело до суттєвих змін інтелектуального ландшафту, політичних пріоритетів і моральних імперативів тогочасного європейського світу.Item Іван Сікорський і Київська духовна академія: професійні, персональні та родинні зв'язки(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Менжулін, ВадимІван Олексійович Сікорський (1842–1919) – дуже суперечлива постать. З одного боку, це один з найвидатніших киян кінця ХІХ – початку ХХ ст.: прославлений психіатр, психолог і педагог, чиї праці були широко знані в Західній Європі та Америці й цитуються навіть у сучасних західних науково-психологічних дослідженнях. Це також батько та перший наставник всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського (1889–1972). З іншого боку, він увійшов в історію як виразник реакційної імперської ідеології, російський шовініст, який заперечував існування українського народу, а також виступив із сумнозвісною антисемітською експертизою у справі Бейліса. Вивчення старих публікацій та архівних матеріалів, пов’язаних з Київською духовною академією, дає змогу знайти в біографії Івана Сікорського маловідомі чи забуті факти, які ще дужче унаочнюють цю контроверсійність.Item Біблійно-богословські студії професорів Київської духовної академії XIX – початку XX ст. як джерело для вивчення історії вітчизняного релігієзнавства(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Головащенко, СергійОдним з перспективних напрямів дослідження інтелектуальної спадщини Київської духовної академії ХІХ – початку ХХ ст. є виявлення науково-релігієзнавчого потенціалу біблієзнавчих та ширше – богословських студій, що тут свого часу здійснювалися. Йдеться про спільне для багатьох європейських країн постання протягом останньої третини ХІХ – початку ХХ століття в рамках богослов’я, у специфічному місцевому культурному та конфесійному контекстах, принаймні елементів "проторелігієзнавства". Виявлення цих первісних зародків "науки про релігію" стане необхідним внеском до написання історії вітчизняної релігієзнавчої думки.Item Питання автентичності богословської думки в Києво-Могилянській академії: погляд київських духовно-академічних істориків ХІХ – початку ХХ ст.(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Пастушенко, ЛюдмилаДослідницький доробок Київської духовної академії (1819–1924) презентує основоположні, важливі кроки у вивченні історії Києво-Могилянської академії. У працях професорів КДА вперше артикульовано важливість цілісного та систематичного аналізу спадщини КМА з метою неупередженої оцінки її освітянського та наукового потенціалу. Можна стверджувати, що всебічний виклад історії КМА став одним із пріоритетних напрямів у наукових студіях викладачів і вихованців КДА впродовж другої половини ХІХ – на початку ХХ ст.Item Києво-Могилянська академія у дослідженнях Омеляна Пріцака(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2024) Сидорчук, ТаїсіяТема Києво-Могилянської академії неодноразово ставала предметом історичних досліджень визначного вченого ХХ ст. Омеляна Пріцака (1919-2006). У статті вперше здійснена спроба проаналізувати внесок О. Пріцака у з’ясуванні значення Києво-Могилянської академії в історії української освіти і культури та ролі засновників, професорів і вихованців Академії в історії України. Авторка здійснила пошук усіх досліджень вченого, котрі безпосередньо присвячені Києво-Могилянській академії та її діячам, а також тих праць, де могилянська тема розглядається Пріцаком узагальнено і в контексті висвітлення культурно-історичних процесів, що відбувалися на українських землях у XVII-XVIII ст. У статті подано огляд праць О. Пріцака, що були надруковані у різноманітних зарубіжних і українських виданнях та тих досліджень, що збереглися у рукописах в архіві вченого.