Кіно-Театр. 2024. № 5

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 31
  • Item
    Кіно й ідеологія. Не партійна, а суспільна
    (2024) Магалецька, Олександра
    У 2020 році "Детектор медіа" провів дослідження формування цінностей українського суспільства крізь призму медіа та кінематографу. Один із його ключових висновків: на українське суспільство найбільший вплив має телевізійний розважальний контент. Та чи відповідає сучасним вимогам такий потужний інструмент взаємодії з суспільством лише як спосіб задоволення людини та виграшу в прибутках? Кіно з ідеологічною складовою потребує глядача, адже саме формування та збереження українських суспільних цінностей та установок сприяє єдності суспільства, що є критичною у період війни, а також виступає запобіжником від можливого впливу пропаганди держави-агресора, яка ще десятки років тому поставила кінематограф та його продукцію на озброєння російської держави.
  • Item
    "Якби нас не було на околицях Києва, невідомо, як би все склалося"
    (2024)
    Сергій Коршиков (н. 1976, Донецьк) – актор театру і кіно, старший сержант ЗСУ. 24 лютого, відправивши родину в безпечне місце, разом з товаришем приєднався до київської ТРО. Не маючи військового досвіду, їхня група несла чергування на околиці Києва, аби не пропустити до міста російські диверсійно-розвідувальні групи. З 24 осіб у групі тільки троє пройшли АТО.
  • Item
    Цикл "Збройні сили України – армія героїв"
    (2024)
    Олександр Печериця, Дмитро Сова, Володимир Ращук, Сергій Коршиков, Михайло Озеров – українські актори, які боронили рідну землю зі зброєю в руках, відгукнулися на запрошення телеканалу "Дім" прочитати вірші українських поетів. Один із учасників під час зйомки перебував у столичному шпиталі, один – на ротації, всі інші приїжджали з місця проходження служби.
  • Item
    "Бог дуже хоче, щоб я повертався до професії"
    (2024)
    Актор і воїн Володимир Ращук зіграв одну з головних ролей у воєнній трагікомедії "Позивний "Тамада"" одразу після повернення з фронту, де він воював з перших днів повномасштабної війни, ставши командиром 7-ї роти 3-го Батальйону "Свобода", а нині є офіцером секції S-3.
  • Item
    "Англійський воїн": історія про Шона Піннера
    (2024)
    Продюсер "Мавки" та батько актора Тома Харді екранізують книгу про війну в Україні. Фільм розповідає надзвичайну історію 48-річного Шона Піннера – британського військового, який воював за Україну в складі 36-ї бригади морської піхоти з 2018 року, потрапив у російський полон у Маріуполі у 2022 та був засуджений до страти в "ДНР".
  • Item
    "Реал" у Карлових Варах
    (2024)
    Наприкінці червня в Чехії на щорічному МКФ у Карлових Варах відбулася світова прем'єра документального фільму "Реал" режисера, колишнього бранця Кремля, а нині українського військового Олега Сенцова.
  • Item
    Покази фільму про вплив війни на долі українців
    (2024)
    У Манчестері всесвітньовідомий Імперський воєнний музей представляє новий імерсивний фільм "Україна: Наші звичайні життя", що розповідає історії про страшний вплив вторгнення рф на долі українців.
  • Item
    Дім-Home-Casa: українська вистава на італійському фестивалі "FLIPТ-2024"
    (2024) Толстокора, Олена
    На темній сцені вісім молодих людей у вишиванках, на великому екрані документальні кадри зруйнованих міст і сіл України – з цього починається вистава "Дім" випускників та студентів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського на міжнародному театральному фестивалі "FLIPT-2024" у місті Фара-ін-Сабіна в Італії. Вісім українських акторів-переселенців приїхали на фестиваль з різних країн: Німеччини, Бельгії, Канади, Словаччини, Болгарії, Польщі, України. У кожного – свій болючий досвід. Робота над виставою почалася з того, що кожен з акторів написав індивідуальну історію – режисер Роман Садовський об'єднав у спільну історію втрати Дому.
  • Item
    Сучасні тексти на сцені: теми, ідеї, форми подачі
    (2024) Котенок, Вікторія
    Нині українські театри, шукаючи матеріал для нової вистави, все частіше звертаються до сучасних п'єс, прозових творів, поезії. Спостерігається чималий інтерес до творів, які рефлексують на тему війни – як сучасної, так і попередніх. До цієї групи вистав належать: вистава "Проста українська скіфська баба" Миколаївського академічного художнього театру, за романом «Доця» Тамари Горіха Зерня, режисер Артем Свистун; вистава "Легенди Києва" Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, поставлена Наталією Сиваненко за п'єсою Катерини Пенькової ; вистава "Тускульські бесіди" Київського театру на Подолі, автор і режисер американський драматург Річард Нельсон. Такі постановки дають людям можливість прожити внутрішні травми, шукати і знайти відповіді на болючі питання, глянути на свої проблеми збоку, полегшити свій емоційний стан і відчути, що вихід з будь-якої ситуації можна знайти.
  • Item
    Шевченко – Довженко – Миколайчук. Архетип культурної традиції у просторі національної ідеї
    (2024) Ямборко, Ольга
    Культура та нація – поняття взаємопов'язані до тієї міри, що визначають одне одного. Чинник культури, хоча сам собою не становить нації, – стверджував В. Старосольський у своїй монографії "Теорія нації" (1922), – становить одну з найважніших умовин для її народження. Власне, формування української модерної нації є яскравим тому свідченням, її парадигмою-натхненником став Тарас Шевченко. Такого само неподібного до інших національних геніїв уже в масштабах світового кінематографа дала українська культура у ХХ ст. в особі Олександра Довженка. Шевченко і Довженко були заручниками однієї й тієї ж імперії, яка змінилась класово, але не змінилась по суті. Іван Миколайчук волею долі у другій половині ХХ ст. прийме естафету культурної традиції своїх попередників. Його творча місія покладатиметься на морально-етичний принцип, означений в буковинській легенді про білого птаха з чорною ознакою.
  • Item
    Носії національного в українському кіномистецтві. Олександр Довженко та Іван Миколайчук
    (2024) Брюховецька, Лариса
    Олександр Довженко та Іван Миколайчук. Паралель, безперечно, зухвала, адже це різні, скажімо так, вагові категорії. Якщо Довженко – визнаний у світі класик, чиє ім’я занесене в кіноенциклопедії і якому присвячено багато досліджень, виданих в Києві, в Москві, а перелік книг, що вийшли в незалежній Україні, доповнює десяток зарубіжних, то простір, у якому високо цінують Миколайчука, вужчий. За свого життя він здобув визнання і любов не в офіційних колах, а в широкого глядача, став легендою. З роками його творчість піднімається в ціні: в Незалежній Україні його фільми переглядають, йому присвячують вечори пам’яті, випускають фільми і телепередачі, про нього вже видано більше 10 книг, вийшли друком його сценарії. І все ж, попри різний резонанс, паралель між Довженком і Миколайчуком цілком правомірна. Насамперед тому, що національна ідентичність обох була даною їм від народження, і вони від неї не відцуралися.
  • Item
    Жертовність іноземних легіонерів
    (2024) Іванишина, Лариса
    У стрічці "Легіони світла" йдеться про добровольців з 55 країн, які воюють в Україні проти російських військ. Як і в інших документальних фільмах на матеріалі війни, цей монтується з кількох компонентів: зйомка під час боїв, слова учасників бойових дій. Стрічка перебивками умовно поділена на кілька частин. У першій розповідається про добровольців з далекого зарубіжжя, переважно з Британії і США, у другій – про поляків і тих, хто прибув з колишніх республік СРСР. І заключна частина висвітлює добровольців з росії. Найважчі бої іноземні легіонери вели у Сєвєродонецьку та Бахмуті. "Легіони світла" – шостий фільм із циклу "Воєнна розвідка в Україні". Перші п’ять – "Авіапрорив на Азовсталь. Небо", "Битва за острів Зміїний. Море", "Харківський контрнаступ. Земля", "Збиті льотчики росії" та "Війна за море: від Дніпра до Криму" – вже доступні на каналі YouTube ГУР МО України.
  • Item
    "Я і Фелікс": колективний спогад про 90-ті
    (2024) Канівець, Анастасія
    Фільм "Я і Фелікс" став повнометражним ігровим дебютом режисерки Ірини Цілик і письменника та військовослужбовця Артема Чеха (Чередника). Хоча у фільмі йдеться про чоловічі досвіди – досвід переходу хлопчика в підлітка, а з підлітка в юнака, досвід покаліченого війною чоловіка – проте передані вони поглядом жінки, що сама була дитиною в 90-ті і стала матір’ю в 2000-ні. Окрім дорослішання й образу 90-х як часу випробувань і пошуків, важливою темою фільму є тема війни. Для покоління 30-40-річних дев’яності залишаться часом, що водночас травмував і зростив. Нашим колективним Феліксом.
  • Item
    Вкрадена весна: "Про сухі трави" Нурі Більге Джейлана
    (2024) Швець, Юлій
    Інтрига забороненого кохання вчителя, вчительки й учениці в Богом забутій сільській школі в горах Анатолії стала хорошим приводом для іншої – всеохоплюючої красивої історії про (не)можливість особистісної свободи в тенетах кислотної моралі, яка, незалежно від географічних координат, втримується на плаву завдяки диким обрядам середньовіччя та вікторіанської епохи. Про це стрічка живого класика світового кіно Нурі Більге Джейлана.
  • Item
    Західна оптика "хорошого росіянина"
    (2024) Канівець, Анастасія
    Серед серіальних новинок року український глядач, на превеликий жаль свій, побачив і мінісеріал під назвою "Джентльмен у Москві". Факт сам по собі маловтішний, адже показує, наскільки західному світу важко скинути з себе російські чари і бодай на час міжцивілізаційної війни відкласти вбік стереотипи про "матушку-росію". Цей аватар має змусити глядача «зрозуміти» і полюбити показаний йому світ – байдуже, наскільки далекий той від реального.
  • Item
    Герої 77-го Каннського кінофестивалю
    (2024) Швець, Юлій
    Якщо спробувати узагальнити тематику показаних на 77-му Каннському кінофестивалі картин, то вона вписується в основний політико-кінематографічний конфлікт між класичними й "ново-етичними" цінностями, між екзистенційною глибиною й "актуальною журналістикою".
  • Item
    "Картинка" чи "зображення": діалектика візуального у кіно
    (2024) Ямборко, Ольга
    Кіно – передовсім візуальне мистецтво, тож роль зображення тут особлива, бо воно є простір і дія. Концепція зображення зазнавала безлічі трактувань, пошуків, розвиток яких уможливлювали як авторська ідея, так і технології водночас. Поява кольору у кінематографі остаточно розщепило його візуальне ядро на "зображення" і "картинку". При цьому перше є предметом художнього переосмислення і творчої дії, а друге – предметом культу комерційного кіно і технічного прогресу.
  • Item
    Об'ємні світи Валентини Костилєвої
    (2024) Брюховецька, Лариса
    Перший місяць після повномасштабного вторгнення, коли Київ опинився під загрозою, один із каналів українського телебачення щоранку з 6.00 до 7.00 показував анімаційні фільми. Українські! Класичні: мальовані та об'ємні. Подарунок для душі, мандрівка у чарівний світ. Щира і чудова українська анімація в той напружений час була терапією для психіки. Одна із відомих представниць цього виду кіно – Валентина Костилєва, українська режисерка анімаційного кіно, режисерка телебачення, викладачка.
  • Item
    Роман Бондарчук: кіно українського Півдня
    (2024) Канівець, Анастасія
    Творча кар’єра Романа Бондарчука напрочуд стабільна: ще з кінця 1990-х – лауреат низки українських і міжнародних фестивалів, причому в царині не лише кіно, а й журналістики і телебачення. Студентом у своїх фільмах одержував нагороди за операторську роботу, за режисуру, призи за найкращий ігровий фільм і найкращу операторську роботу. Вже на цьому етапі увиразнилась така ключова для творчості митця риса, як поєднання ігрового й документального кіно. Образну й концептуальну картину українського Півдня Роман Бондарчук показав у своєму повнометражному дебюті "Вулкан". Назва апелює до ідеї "пульсації енергій": "Потрапляєш туди і розумієш, що живеш на вулкані". За Півднем прочитується і вся Україна. Режисер вміє показати цю землю, її людей без прикрас, але з любов'ю. Він вірить у силу кіно, в те, що воно малими кроками змінює світ на краще.
  • Item
    Стовідсоткова прихильність до точки зору персонажів. Мадс Міккельсен
    (2024) Брюховецька, Лариса
    Мадс Міккельсен став акторським уособленням міжнародних успіхів кіномистецтва Данії. Він професійно займався танцями протягом восьми років, перш ніж вступити до державної театральної академії Данії. В кіно почав зніматися у віці 30 років. Його міжнародна кар'єра почалася з блокбастерів. Мадса люблять і глядачі, і професіонали. 2012 року на МКФ у Каннах він здобув нагороду за найкращу чоловічу роль у фільмі "Полювання". Про Мадса Міккельсена, його знаменитий земляк Карл Теодор Дрейєр писав: "Актор починає з того, що вживається в образ, який він збирається представити, він не заспокоїться, поки його серце не заб’ється в унісон з цим образом".